Рішення

від 27.12.2024 по справі 910/12949/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.12.2024Справа № 910/12949/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишня"

про стягнення 36 789,37 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИШНЯ» про стягнення 36 789,37 грн, з яких: 20 267,62 грн основної заборгованості, 11 021,14 грн інфляційних втрат, 2446,04 грн 3% річних та 3054,57 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № Вп-16463-П про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.11.2018 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12949/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Даною ухвалою суд звернув увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишня" про наявність у нього обов`язку відповідно до ст. 6 ГПК України зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 40.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 28.10.2024 був повернутий з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.

Враховуючи викладене вище, оскільки судом було вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.10.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.

Водночас, судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

01.11.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вишня" (замовник) був укладений договір № Вп-16463-П про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір). Відповідно до цього Договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об`єкті замовника (прод.маг.), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Іванова 12, а замовник зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги (п. 1.1).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що кількість (обсяг) побутових відходів, яка підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ, становить 2,2 м. куб. на місяць.

Відповідно до п. 2.1 Договору тариф на послуги, які передбачені пунктом 1.1 цього договору, та надаються КП "Київкомунсервіс", встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.08.2018 № 1526 "Про внесення змін до тарифів на послугу з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає комунальне підприємство "Київкомунсервіс" як виконавець цих послуг".

Тариф на послуги за цим договором становить: 156 грн. 13 коп. з ПДВ за 1 м куб., в місяць - 343 грн 49 коп. (з ПДВ).

Тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором, та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання послуг за цим договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим договором з дня їх офіційного вступу в законну силу (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата послуг за цим договором у розмірі, що вказаний у п. 2.1 даного договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 банківських днів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку-фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

Згідно з п. 2.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати підписання повернути вищезазначений акт наданих послуг виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Замовник зобов`язується здійснювати 100 % оплату послуг на умовах, зазначених у п. 2.3 та п. 2.5 цього договору (п. 3.7 Договору).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2018 року. В разі, якщо жодна із сторін протягом п`ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить у письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного договору та припинення дії договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього договору вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік (пункти 7.1, 7.2 Договору).

Дослідивши зміст указаної угоди, суд встановив, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з вивезення ТПВ за період з 01.02.2019 по 31.07.2022 на загальну суму 20 267,62 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг та рахунками на їх оплату за вказаний період.

Зазначені акти та рахунки були надіслані на адресу відповідача (замовника) в електронному вигляді через систему електронного документообігу, що підтверджується витягом із системи "M.E.Doc". Акти та рахунки містять відмітку про їх доставлення відповідачу та не містять висловлення відповідачем будь-яких заперечень щодо відомостей зазначених у них, тому суд дійшов висновку, що відповідно до умов договору акти є погодженими сторонами.

Разом з тим встановлено, що ТОВ "Вишня" свої зобов`язання за Договором не виконало, вартість наданих послуг за заявлений період не сплатило.

Матеріали справи свідчать, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості за договором, а саме: № 0000010316 від 04.04.2023, № 000014072 від 27.06.2023, № 000016670 від 20.09.2023.

Відповідач, зі свого боку, відповідей на вказані претензії не надав, заборгованість в сумі 20 267,62 грн не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо обсягів наданих позивачем послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 20 267,62 грн плати за надані послуги з вивезення побутових відходів підлягають задоволенню.

Крім стягнення основного боргу позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 3 054,57 грн, нараховану за прострочення зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У п. 4.2 Договору сторони домовились, що за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

При цьому, умовами Договору сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, відповідно до п. 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний розділ доповнено пунктом 7 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 02.04.2020.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався та є відміненим з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

З аналізу п. 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України вбачається, що продовжені цим пунктом строки, закінчуються із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, продовжений за приписом п. 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України строк, визначений ст. 232 Господарського кодексу України, закінчився із відміною/скасуванням на всій території України карантину з 01.07.2023.

З огляду на викладене, з урахуванням дат виникнення у відповідача грошових зобов`язань перед позивачем та меж позовних вимог, правомірними є вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 1 764,76 грн за відповідні періоди прострочення із визначенням кінцевої дати - 30.06.2023.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково.

Стосовно стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 11 021,14 грн та 3 % річних у сумі 2 446,04 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд прийшов до висновку, що нарахування позивачем матеріальних втрат є правомірним.

Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків інфляційних втрат в сумі 11 021,14 грн та 3 % річних у сумі 2 446,04 грн. у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично правильними, а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати отриманих послуг.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишня" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, ідентифікаційний код 32590691) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, ідентифікаційний код 33745659) основний борг у сумі 20 267 грн 62 коп., пеню у сумі 1 764 грн 76 коп., 3 % річних у сумі 2 446 грн 04 коп., інфляційні втрати в сумі 11 021 грн 14 коп. та судовий збір у сумі 2337,37 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.12.2024.

Суддя Т.Ю. Трофименко