ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.12.2024Справа № 904/3095/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 1434881,87 грн.
за участі представників:
від прокуратури: Синюк І.А.
від позивача: не з`явився,
від відповідача: Онацька О.В.,
від третьої особи: Азаренков С.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області безпідставно набуті кошти у сумі 976238,76 грн., три відсотки річних у сумі 72338,35 грн., інфляційні втрати у сумі 348722,18 грн., а також збитки у сумі 37582,58 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 у справі № 904/3095/24 матеріали позовної заяви направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 матеріали справи № 904/3095/24 передані на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 клопотання керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 визначено причини пропуску строку на подання клопотання керівником Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області про витребування доказів поважними, поновлено відповідний строк та задоволено відповідне клопотання. Витребувано в Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» дані (письмову інформацію та документи) про об`єми (обсяги) передачі (розподілу, споживання) природного газу споживачем - Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ: 43008500), персональний ЕІС-код споживача- 56XS0001708DW00U у період з 29.11.2021 по 31.12.2021, у розрізі кожного з двох постачальників: Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676), ЕІС-код постачальника- 56X9300000106110X); Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 40121452), як постачальником «останньої надії».
16.12.2024 через систему «Електронний суд» від керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 976 238,76 грн., трьох відсотків річних у сумі 72 338,35 грн., інфляційних втрат у сумі 348 722,18 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що чинним законодавством України та умовами договору не визнано чіткого строку, протягом якого постачальник зобов`язаний здійснити реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС. При цьому, 03.12.2021 споживача включено до Реєстру споживачів та поставлено у період з 03 по 31 грудня 2021 природний газ в об`ємі 27 429,34 куб. м. на загальну суму 454 065,17 грн. з ПДВ, у зв`язку з чим дана сума грошових коштів не є безпідставно набутою. Крім того, залишок коштів у сумі 522 173,59 грн. повернуто позивачу 22.02.2021 року. Одночасно відповідач вказав, що стягнення збитків, які за правовою природою є штрафними санкціями позивача, свідчитиме про перекладання на відповідача відповідальності за порушення позивачем своїх зобов`язань перед третьою особою. Також, позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення для стягнення збитків у розмірі 37 582,58 грн.
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що відповідач не виконав умов договору та не здійснив реєстрацію Відділу освіти в Реєстрі споживачів, що призвело до включення останнього до реєстру постачальника «останньої надії» та безпідставного набуття останніми грошових коштів та завдання збитків Відділу освіти.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
29.11.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (споживач) укладено Договір № 03-1290/21-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 1.4. Договору Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором газорозподільчої мережі (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти Споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
Пунктом 1.5. Договору врегульовано, що у разі якщо об`єкти Споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Дніпропетровськгаз», з яким (якими) Споживач уклав відповідний договір (договори).
Відповідно до пункту 2.3. Договору визначено, що підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пункт 2.4. Договору визначає, що Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
Згідно з пунктом 3.2. Договору постачання газу за цим Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі ГТС.
У пункті 3.5. договору вказано, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому період, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 6.4. договору постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у реєстрі при дотриманні споживачем умов цього договору.
Пунктом 13.1. Договору врегульовано, що даний Договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
03.12.2021 Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області включено до Реєстру споживачів та розпочато постачання природного газу, на підтвердження чого долучено скріншот з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо алокації за грудень 2021 року.
Як слідує з акту звіряння розрахунків та оборотно-сальдової відомості, позивачем 30.12.2021 сплачено відповідачу грошові кошти в сумі 976 238,76 грн.
31.12.2021 між позивачем та відповідачем підписано акт №1 приймання-передачі природного газу, відповідно до якого за період 03-31 грудня 2021 року відповідач поставив позивачу природний газ в об`ємі 27 429,34 куб. м. на загальну суму 454 065,17 грн. з ПДВ.
При цьому, 22.02.2021 відповідач повернув позивачу 522 173,59 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю та довідкою АТ «Ощадбанк» від 16.09.2024 № 16/2-09/117415/2024 року.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем зі сплаченої позивачем суми 976 238,76 грн. поставлено в грудні 2021 року природний газ на суму 454 065,17 грн., а іншу частину в розмірі 522 173,59 грн. повернуто 22.02.2021 на рахунок позивача.
Відтак, оскільки станом на момент звернення прокурора з даним позовом до суду 15.07.2024 правові підстави для повернення спірної суми грошових коштів у розмірі 976 238,76 грн. були відсутні, суд дійшов висновку в задоволенні позову у відповідній частині відмовити. З огляду на те, що позовні вимоги про стягнення нарахованих на вказану суму боргу трьох відсотків річних у сумі 72 338,35 грн. та інфляційних втрат у сумі 348 722,18 грн. мають похідний характер, відповідні вимоги задоволенню також не підлягають.
Ураховуючи наведене, заява прокурора про закриття провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 976 238,76 грн., трьох відсотків річних у сумі 72 338,35 грн., інфляційних втрат у сумі 348 722,18 грн. не підлягає задоволенню, так як спір у справі в даній частині був відсутній ще до відкриття провадження у справі.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
При розгляді вказаного питання суд ураховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, відповідно до якої закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Відтак, посилання прокурора на правову позицію об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 судом ураховані, однак не є прийнятними до даних правовідносин, оскільки в останній викладені висновки щодо застосування норм цивільного процесуального законодавства.
Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 976 238,76 грн., трьох відсотків річних у сумі 72 338,35 грн., інфляційних втрат у сумі 348 722,18 грн. суд дійшов висновку відмовити. Також суд відмовляє в задоволенні клопотання керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області про закриття провадження у справі в частині зазначених позовних вимог.
Щодо позовних вимог про стягнення збитків у сумі 37582,58 грн., суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Разом із цим, причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
На обґрунтування позову в частині стягнення збитків у сумі 37582,58 грн., прокурор наголосив, що у справі № 904/28/23 за позовом ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області розглядався спір про стягнення 101718,37 грн. вартості природного газу, який поставлено Відділу освіту в період з 01.12.2021 по 31.12.2021 та пені 15020 грн. 87 коп., 3% річних 1772,40 грн., інфляційних втрат 18308,31 грн., нарахованих у зв`язку з простроченням сплати основного боргу.
Як установлено в межах справи № 904/28/23, Відділ освіти віднесено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії», яким у період з 01.11.2021 по 31.12.2021 поставлено Відділу освіти природний газ в об`ємі 26, 57895 куб. м на загальну суму 510 945, 20 грн., що оплачений частково в розмірі 409 226, 83 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2023 у справі № 904/28/23 стягнуто з Відділу освіти на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у сумі 101 718,37 грн., пеню у розмірі 15 020,87 грн., три відсотки річних - 1 772,40 грн., інфляційні втрати - 18 308,31 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн.
Утім, прокурором не доведено, що стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в межах справи № 904/28/23 пені в розмірі 15 020,87 грн., трьох відсотків річних у сумі 1 772,40 грн., інфляційних втрат у сумі 18 308,31 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн. мало місце саме внаслідок протиправних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Судом ураховані доводи прокурора про те, що відповідач не здійснив реєстрацію позивача в Реєстрі споживачів, у зв`язку з чим останній був включений до реєстру постачальника «останньої надії» - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згідно з пунктом 19 розділу II Правил постачання природного газу постачальник зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу.
Разом із цим, прокурором не доведено, що включення позивача до Реєстру споживачів 03.12.2021 здійснено відповідачем із порушенням установленого законом або договором строку.
Одночасно суд звертає увагу, що за змістом статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
З огляду на наведене, включення до складу збитків стягнутих із Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в межах справи № 904/28/23 трьох відсотків річних у сумі 1 772,40 грн. та інфляційних втрат у сумі 18 308,31 грн. є неправомірним.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором усіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків, що становлять стягнуту з Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в межах справи № 904/28/23 пеню в розмірі 15 020,87 грн., три відсотки річних у сумі 1 772,40 грн., інфляційні втрати у сумі 18 308,31 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на прокуратуру.
Керуючись статтями 86, 129, 231, 232, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні клопотання керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області про закриття провадження у справі в частині позовних вимог відмовити.
У задоволенні позовних вимог керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 26.12.2024 року.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124102391 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні