Рішення

від 25.11.2024 по справі 916/563/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 916/563/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГО»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про розірвання договору,

Представники:

від позивача не прибули

від відповідача Ковальчук Н.В.

від третьої особи не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Одеської області звернувся Виконавчий комітет Одеської міської ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ВІГО» про розірвання договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси від 29.11.2007, укладеного між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІГО», зареєстрованого в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради за № 452/кс.

Господарський суд Одеської області своєю ухвалою від 19.02.2024 відкрив провадження у справі № 916/563/24, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

30 травня 2024 року Господарський суд Одеської області постановив передати справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

Між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю ВІГО» укладено договір пайової участі замовників у розвиток інженерно- транспортної і соціальної інфраструктури м. Одеси, який зареєстрований в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради від 29.11.2007 за № 452/кс (далі - Договір). Згідно з умовами Договору ТОВ «ВІГО» зобов`язане протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, перерахувати пайову участь у розмірі 30083883,00 грн. Наразі ТОВ «ВІГО» не оформило документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства, не здійснює її забудову, а Виконавчий комітет Одеської міської ради не має можливості отримати кошти пайової участі, оскільки Одеська міська рада не прийняла/не приймає рішення про відведення земельної ділянки для здійснення будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80.

За таких обставин наявні обставини, за які жодна із сторін не відповідає, що відповідно до приписів ст. 607 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання Договору.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач вважає, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. 607 Цивільного кодексу України. У діях відповідача відсутня вина у не оформленні документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства та не здійсненні її забудови, оскільки Одеська міська рада не прийняла/не приймає рішення про відведення вказаної земельної ділянки для здійснення будівництва. Також не змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні Договору.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

29 листопада 2007 року Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення № 1363 «Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «ВІГО» на проектування та будівництво багатофункціонального торгово-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80».

Виконавчий комітет Одеської міської ради вирішив надати дозвіл ТОВ «ВІГО» на проектування та будівництво багатофункціонального торгово-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, після оформлення документів на право користування земельною ділянкою, згідно з чинним законодавством; зобов`язав ТОВ «ВІГО» оформити відповідно до чинного законодавства документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою; затвердив договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Одеси.

Договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Одеси, укладений між Виконавчим комітетом Одеської міської ради (Виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІГО» (забудовник) зареєстрований в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради 29.11.2007 року за № 452/кс (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що його предметом є надання забудовникові від імені Виконкому права забудови земельної ділянки, у межах відводу, за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, строком до IV-ro кварталу 2011 року, для здійснення будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу, а також здійснення комплексного благоустрою прилеглої території та внесення забудовником пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси (далі - пайова участь).

Відповідно до п. 3.1 Договору забудовник зобов`язується здійснити самостійно або із залученням підрядника будівництво багатофункціонального торгово-розважального комплексу, а також комплексний благоустрій прилеглої території на земельній ділянці, обговореній у п. 1.1, відповідно до технічних умов і прийнятими забудовником зобов`язаннями в строк IV-ro кварталу 2011 року.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що забудовник зобов`язаний протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, перерахувати пайову участь у розмірі 30083883,00 грн.

Договір діє до введення об`єкта в експлуатацію відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007 № 1363 (п. 8.1 Договору).

Згідно з пунктом 9.1 Договору дострокове розірвання договору може мати місце за згодою сторін або на підставах, передбачених чинним на території України законодавством, з відшкодуванням завданих збитків. Сторона, що вирішила розірвати договір, зобов`язана письмово повідомити про це іншу сторону в 10-денний строк.

На цей час Одеською міською радою не прийнято рішення про відведення відповідачу земельної ділянки для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80.

Ця обставина визнається сторонами та також підтверджується такими документами.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради у листі від 26.07.2018 № 01-18/ 1449-09-02 повідомив, що Одеська міська рада не приймала рішення про відведення в оренду земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80.

Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради листом від 01.02.2023 № 01-11/129 повідомив, що згідно з журналами реєстрації дозволів на виконання будівельних робіт на період до 2007 року, надання дозволу на будівництво вищевказаного об`єкта не зареєстровано.

У листі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 03.02.2023 № 01-8/24 вх. зазначено, що в Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80.

Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради листами від 30.03.2022 № 01-18/143, від 13.02.2023 № 01-18/137 та від 13.10.2023 № 01-18/1746 повідомив, що рішення про передачу у власність (користування) зазначеної земельної ділянки Одеською міською радою не приймалось.

Управління капітального будівництва Одеської міської ради на адресу ТОВ «ВІГО» надіслало листи-повідомлення від 21.02.2023 № 02-05/145-07 та від 09.06.2023 № 02-05/510-07 щодо необхідності надання згоди на дострокове розірвання договору пайової участі у разі відсутності намірів будівництва.

Згідно із ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оцінюючи доводи позивача щодо наявності підстави для розірвання Договору з підстави, передбачених ст. 607 Цивільного кодексу України, суд виходить з такого.

Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов за їх згодою.

За загальним правилом договір повинен бути незмінним на весь час протягом його дії, а договірне зобов`язання - виконуватись відповідно до тих умов, які сторони визначили при укладенні договору.

Розірвання договору спричиняє припинення договірного зобов`язання (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Оскільки договір укладається за згодою сторін, то загальне правила полягає у розірванні його у такий же спосіб.

Розірвання договору за рішенням суду допускається лише у випадках, передбачених договором або законом

Зокрема, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Доведення вказаних обставин, в силу ст. 74 ГПК України, покладається на позивача як на особу, яка ініціює розірвання договору.

Позивач на надав доказів істотного порушення договору відповідачем, не навів інших випадків, встановлених договором або законом (ст. ст. 652 Цивільного кодексу України).

У розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Не прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, не є істотною зміною обставин, яка, відповідно до ст. 652 ЦК України, може бути підставою для розірвання договору за рішенням суду.

На відміну від розірвання договору, припинення зобов`язання є погашенням внаслідок дії правоприпиняючих юридичних фактів прав і обов`язків сторін, що становлять його зміст.

За ст. 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними, так і фактичними. Фактична неможливість охоплює випадки, пов`язані зі змінами, що сталися з предметом виконання, або із суб`єктом виконання. До обставин юридичної неможливості належать, перш за все, акти органів публічної влади.

Неможливість виконання призводить до припинення зобов`язання у тому випадку, коли вона виникає вже після вчинення правочину, інших дій, які були підставою виникнення зобов`язання, та мала суб`єктивний чи об`єктивний характер.

Тобто, якщо для припинення договору внаслідок його розірвання потрібно ухвалення рішення суду, то припинення договору з підстав, передбачених главою 50 ЦК України, відбувається внаслідок настання певного юридичного факту. Припинення призводить до того, що боржник перестає бути зобов`язаним вчинити на користь кредитора пені дії, що становлять предмет зобов`язання або утриматися від вчинення певних дій, а кредитор, в свою чергу, втрачає право вимагати від боржника виконання покладеного на останнього за договором обов`язку.

Припинення зобов`язань має остаточний характер, а тому зобов`язання, яке припинилось, не може бути розірвано.

З огляду на це суд дійшов висновку, що позивач обрав не вірний спосіб захисту оскільки за наявності юридичних фактів для припинення зобов`язань за Договором відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України права позивача не можуть бути захищені його розірванням.

Враховуючи наведене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Виконавчому комітету Одеської міської ради у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГО».

Покласти судові витрати на Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 27.12.2024.

Суддя С. А. Ковтун