Рішення

від 19.12.2024 по справі 911/2625/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2625/20

За позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України;

2) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до Авіакомпанії South African Airways

про стягнення 20 686, 23 євро

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: Бохан О.Г.;

від відповідача: не з`явився;

від прокуратури: Спора Г.І.;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України (надалі позивач-1); 2) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (надалі позивач-2) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Авіакомпанії South African Airways (надалі - відповідач) про стягнення 20 686, 23 євро, з яких: 19 513, 86 євро основний борг та 1 172, 37 євро пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено заборгованість за аеронавігаційні послуги в повітряному просторі України, у тому числі за польоти в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем за період з 01.01.2020 по 20.07.2020.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою від 15.09.2020 Господарський суд Київської області (суддя Саванчук С.О.) повернув без розгляду позовну заяву Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Авіакомпанії South African Airways про стягнення 646 556, 39 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 задоволено апеляційну скаргу Керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.09.2020 в справі №911/2625/20, ухвалу Господарського суду Київської області від 15.09.2020 в справі №911/2625/20 скасовано, справу №911/2625/20 передано на розгляд Господарському суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2625/20 передано до розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати відповідну справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 21.09.2021 та зупинено провадження у справі, у зв`язку із зверненням із судовим дорученням про вручення документів відповідачу Авіакомпанії South African Airways, який знаходиться на території Південно - Африканської Республіки.

29.01.2021 від прокуратури надійшов оригінал позовної заяви з додатками.

19.02.2021 від прокуратури на виконання вимог ухвали суду надійшов нотаріально засвідчений перекладухвали Господарського суду Київської області від 26.01.2021, копії позовної заяви, судового доручення про надання правової допомоги та підтвердження про вручення документів.

17.03.2021 від позивача-1 надійшла заява разом із клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

УхвалоюГосподарського суду Київської області від 21.09.2021 провадження у справі № 911/2625/20 поновлено.

У підготовче засідання 21.09.2021 з`явився прокурор інші учасники справи в засідання не з`явилися. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2021відкладено підготовче засідання на 24.05.2022 о 14:20. Зобов`язано Прокуратуру Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в строк до 21.10.2021 (включно) надати суду 2 (два) примірники офіційного перекладу з української мови на англійську мову ухвали Господарського суду Київської області від 21.09.2021, судового доручення про надання правової допомоги та підтвердження про вручення документа (правильність яких посвідчити нотаріально). Після виконання позивачем пункту 3 резолютивної частини (даної ухвали) направити до Департаменту юстиції та конституційного розвитку/ Departament of Justice and Constitutional Development (Private Bag X81, Corner of Paul Kruger and Pretorius Street, Pretoria, South Africa) для направлення судового доручення про надання правової допомоги через дипломатичні канали юридичній особі - Авіакомпанії South African Airways (Johannesburg Int. Airport Private Bag X13 1627, South Africa) відповідно до Конвенції Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965. Провадження у справі № 911/2625/20 зупинено.

20.10.2021 від прокуратури на виконання вимог ухвали надійшов нотаріально засвідчений переклад з української мови на англійську мову ухвали Господарського суду Київської області від 21.09.2021.

21.10.2021 нотаріально засвідчений переклад з української мови на англійську мову ухвали Господарського суду Київської області від 21.09.2021 направлено до Департаменту юстиції та конституційного розвитку для направлення юридичній особі - Авіакомпанії South African Airways відповідно до Конвенції Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.

24.01.2022 від Міністерства закордонних справ надійшов лист. Зазначеним листом суд було повідомлено, що доручення про вручення за кордоном судових або позасудових документів не може бути виконано.

27.01.2022 від Міністерства закордонних справ надійшли листи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 провадження в справі № 911/2625/20 поновлено.

У підготовче засідання 24.05.2022 учасники справи не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 24.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2022 о 14:20; зобов`язано Прокуратуру Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в строк до 24.06.2022 надати суду 2 (два) примірники офіційного перекладу з української мови на англійську мову ухвали Господарського суду Київської області від 24.05.2022, судового доручення про надання правової допомоги та підтвердження про вручення документа (правильність яких посвідчити нотаріально); після виконання позивачем пункту 3 резолютивної частини (даної ухвали) звернутись з дорученням до Міністерства юстиції України для направлення судового доручення про надання правової допомоги через дипломатичні канали юридичній особі - Авіакомпанії South African Airways (Johannesburg Int. Airport Private Bag X13 1627, South Africa) та провадження в справі № 911/2625/20 зупинено.

14.06.2022 від прокуратури на виконання вимог ухвали суду надійшли документи.

22.06.2022 до Міністерства юстиції України для направленоматеріали судового доручення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2022 провадження у справі № 911/2625/20 поновлено.

У судове засідання 22.11.2022 з`явився прокурор інші учасники справи в засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2022 постановлено Міністерству юстиції України в найкоротший термін надати до Господарського суду Київської області відомості щодо стану виконання ухвали від 24.05.2022 у справі №911/2625/20, зокрема, виконання судового доручення та забезпечення вручення Авіакомпанії South African Airways (Johannesburg Int. Airport Private Bag X13 1627, South Africa) зазначених в ухвалі Господарського суду Київської області від 24.05.2022 у справі №911/2625/20 документів та провадження в справі зупинено до надходження від Міністерства юстиції України до суду відомостей про виконання доручення Господарського суду Київської області від 24.05.2022 про вручення судових документів у справі №911/2625/20 Авіакомпанії South African Airways.

13.03.2023 від Міністерства юстиції України надійшов лист.

03.04.2023 від Міністерства юстиції України надійшов лист.

27.09.2024 від Міністерства юстиції України надійшов лист.

22.10.2024 від Міністерства юстиції України надійшов лист, яким повернено доручення Господарського суду Київської області від 24.05.2022 без виконання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2024 поновлено провадження в справі №911/2625/20 та судове засідання призначено на 19.11.2024.

05.11.2024 від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

18.11.2024 від прокуратури надійшов офіційний переклад матеріалів доручення.

У судове засідання 19.11.2024 з`явився представник позивача-2, інші учасники справи в засідання не з`явилися. Суд протокольною ухвалою відклад судове засідання на 19.12.2024.

26.11.2024 від прокуратури надійшов лист.

У судове засідання 19.12.2024 з`явився представник позивача-2 та прокурор, інші учасники справи в засідання не з`явилися. Щодо повідомлення відповідача та повернення судових доручень, прокурор наголошувала, що прокуратурою та судом було дотримано всіх вимог національного законодавства та оскільки всі належні способи повідомлення вичерпані, відповідач був повідомлений належно про судовий розгляд та з урахуванням вказаного, прокурор зазначала про наявність підстав для розгляду даної справи по суті.

Разом із цим, відповідач завчасно та належним чином повідомлявся про місце, дату та час судового засідання шляхом звернення Господарського суду Київської області з судовим дорученням через Міністерство юстиції України для направлення цього доручення для вручення відповідачу на території Південно-Африканської Республіки.

Станом на час розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 19.12.2024, до Господарського суду Київської області не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів відповідачу. При цьому, з дати направлення судового доручення сплинув термін, який суддя визначив як достатній для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення в справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні 19.12.2024 надали пояснення по суті позовних вимог та просили позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні 19.12.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У ході досудового розслідування в кримінальному провадженні№22014000000000079 від 18.03.2014 за фактами порушення правилміжнародних польотів за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ст.334 Кримінального кодексу України, встановлено, що авіакомпанії South African Airways (далі авіакомпанія/відповідач) має несплачену заборгованість з 01.01.2020 - 20.07.2020аеронавігаційні послуги в повітряному просторі України, у тому числі запольоти в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем, на загальнусуму 19 513,86 євро та суми пені в розмірі 1 172,37 євро, що загалом становить 20 686, 23 євро.

За надані послуги позивачем-2 виставлено рахунки з реєстром польотів до них від 10.10.2018 № 2119/18834/1 (521,05 €), від 15.01.2019 № 2119/181152/1 (599,21 €), від 10.04.2019 № 2119/19240/1 (52,11 €), від 13.08.2018 № 2119/181129/5 (18 286,92 €), які спрямовано на адресу відповідача.

Доказів сплати відповідачем аеронавігаційних послуг матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач за надані аеронавігаційні послуги в добровільному порядку не розрахувався, це стало підставою для звернення до суду із даним позовом із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача-2 заборгованості в розмірі 19 513, 86 євро основного боргу та 1 172, 37 євро пені.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (дата приєднання України - 10.08.1992, набуття чинності для України - 09.09.1992) (далі Конвенція про авіацію) передбачено, що договірні держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією. У цілях цієї Конвенції під територією держави розуміються сухопутні території і прилеглі до них територіальні води, які знаходяться під суверенітетом, сюзеренітетом, протекторатом або мандатом даної держави.

Відповідно до статті 68 Конвенції про авіацію кожна договірна держава з урахуванням положень цієї Конвенції може встановлювати маршрут, за яким у межах її території здійснюється будь-яке міжнародне повітряне сполучення, а також аеропорти, які можуть використовуватися при будь-якому такому сполученні.

Відповідно до статті 1 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України. Провайдер аеронавігаційного обслуговування - суб`єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.

На виконання положень Конвенції про авіацію Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) визначено державою провайдером аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Згідно з ч.1, 2 ст.1 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 (далі - Угода), до якої Україна приєдналась 26.11.2003, договірні держави домовились впровадити спільну політику по сплаті зборів за користування засобами та послугами по організації повітряного руху на маршрутах, у повітряному просторі районів польотної інформації в межах їх компетенції і домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів та використання з цими цілями послуг організації «Євроконтроль».

У відповідності зі ст.12 Угоди, справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією «Євроконтроль» або, на її прохання, договірною державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна договірна держава інформує організацію «Євроконтроль» про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні справи.

У 1995 році було підписано двосторонню Угоду між Україною та Європейською організацією з безпеки аеронавігації «Євроконтроль» про аеронавігаційні збори (далі - двостороння угода).

Відповідно до додатку №1 до двосторонньої угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються «Євроконтролем» від імені України», держава Україна, Украерорух, повинні гарантувати, що до відповідних правил і процедур, що застосовуються до аеронавігаційних зборів в Україні, внесено поправки, що відображають зміни в результаті розірвання договору та пов`язаних з ним умов. Своєчасне інформування користувачів щодо правил, що будуть застосовуватись для виставлення рахунків і стягнення аеронавігаційних зборів в Україні з 01.01.2014 (або раніше для користувачів для яких застосовується передбачений Украерорухом план поступового переходу), є відповідальністю Украероруху.

Згідно з п.12 додатку №1 до двосторонньої угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються Євроконтролем від імені України», цю угоду припинено з 31.03.2014.

З 01.01.2014 «Євроконтроль» не виставляє рахунки та не справляє плату за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України, а також не проводить позовну роботу зі стягнення такої заборгованості.

Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) з 01.09.2014 справляється самостійно Украерорухом, який є провайдером аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України.

Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, виставлення рахунків і стягнення плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) у відповідності до законодавства України, нормами ІСАО і правилами Євроконтролю. Подача заявки користувачем і виконання польотів в FIR України має на увазі прийняття (згоду) користувачем порядку і правил виставлення і оплати рахунків за надане аеронавігаційне обслуговування, що діють в Україні. За польоти, які виконуються з 01.09.2014 р., Украерорух виставляє рахунки і стягує плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT всіх авіакомпаній самостійно. Ставки і порядок розрахунку плати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту. Дата, до якої повинна бути проведена оплата, вказується в рахунку. Термін оплати - 30 (тридцять) календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро. Термін письмового оскарження виставленого рахунку становить 60 (шістдесят) днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України. Будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційної на те згоди Украероруху. За будь-який не сплачений в установлений строк рахунок нараховується пеня в розмірі 13% річних від суми заборгованості. При розрахунках в національній валюті України пеня оплачується відповідно до чинного законодавства України. До боржників, які не сплатили необхідну суму в установлений термін, будуть застосовуватися заходи для повернення боргу, включаючи призупинення аеронавігаційного обслуговування відповідно до законодавства України.

З огляду на викладене, відповідні міжнародні угоди та чинне законодавство України чітко встановлюють порядок та механізм процедури щодо повернення дебіторської заборгованості за надання аеронавігаційних послуг шляхом її стягнення з іноземних авіакомпаній.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні№22014000000000079 від 18.03.2014 за фактами порушення правилміжнародних польотів за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ст.334 Кримінального кодексу України, встановлено, що авіакомпанії South African Airways (далі авіакомпанія/відповідач) має несплачену заборгованість з 01.01.2020 - 20.07.2020аеронавігаційні послуги в повітряному просторі України, у тому числі запольоти в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем, на загальнусуму 19 513,86 євро та суми пені в розмірі 1 172, 37 євро, що загалом становить 20 686, 23 євро.

За надані послуги позивачем-2 виставлено рахунки з реєстром польотів

до них від 10.10.2018 № 2119/18834/1 (521,05 €), від 15.01.2019 № 2119/181152/1 (599,21 €), від 10.04.2019 № 2119/19240/1 (52,11 €), від 13.08.2018 № 2119/181129/5 (18 286,92 €), які спрямовано на адресу відповідача.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, всупереч наведених норм законодавства, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих позивачем-2 аеронавігаційних послуг у розмірі 19 513, 86 євро.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частою 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи те, що строк виконання зобов`язання відповідача по оплаті наданих аеронавігаційних послуг настав, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про правомірність заявлених прокурором позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 513, 86 євро.

Крім того, прокурор, посилаючись на положення розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, просить суд за несвоєчасну оплату виставлених рахунків за надані аеронавігаційні послуги стягнути з відповідача пеню в розмірі 13% річних від суми заборгованості, розмір якої становить 1 172, 37 євро.

Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України за будь-який неоплачений у встановлений строк рахунок нараховується пеня в розмірі 13 % річних від суми заборгованості. При розрахунках в національній валюті пеня сплачується відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок пені на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до обставин справи та вимог закону, в зв`язку чим вимоги прокурора про стягнення з відповідача 1 172, 37 євро пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

З огляду на викладене вище, оцінюючи подані до справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо наявності в заступника прокурора Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

Так, у ході розгляду цієї справи судом встановлено, що прокуратурою на адресу Міністерства розвитку громад та територій України і Державного підприємства обслуговування повітряного руху України направлено повідомлення від 05.08.2020 №05-209вих20 та від 020.9.2020 №05-231вих-20 із проханням надати інформацію щодо вжиття останніми заходів щодо стягнення із відповідача заборгованості за надані аеронавігаційні послуги.

Міністерство розвитку громад та територій України і Державне підприємство обслуговування повітряного руху України надали відповіді на вказані повідомлення та зазначили, що заходи щодо стягнення із відповідача заборгованості за надані аеронавігаційні послуги не вживались.

Прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя повідомленнями від 04.09.2020 №05-234вих-20 та від 04.09.2020 №05-233вих20 повідомлено Міністерство розвитку громад та територій України і Державне підприємство обслуговування повітряного руху України відповідно про пред`явлення позову.

Враховуючи обізнаність Міністерства розвитку громад та територій України і Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про порушення та беручи до уваги невжиття вказаними органами заходів з метою поновлення порушених інтересів держави, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави в цій справі, оскільки відповідний компетентний орган бездіє протягом тривалого часу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі 1) Міністерства розвитку громад та територій України; 2) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Авіакомпанії South African Airways про стягнення 20 686, 23 євро задовольнити.

2. Стягнути з авіакомпанії South African Airways (Johannesburg Int. Airport Private Bag X13 1627, South Africa) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська область, місто Бориспіль, Аеропорт, ідентифікаційний код 19477064) 19 513 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тринадцять) євро 86 євроцентів основного боргу та 1 172 (одну тисячу сто сімдесят два) євро 37 євроцентів пені.

3. Стягнути з авіакомпанії South African Airways (Johannesburg Int. Airport Private Bag X13 1627, South Africa) на користь Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 24, ідентифікаційний код 02911088) 9 698 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн 35 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 27.12.2024.

Суддя В.М. Антонова