Рішення

від 27.12.2024 по справі 914/2645/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 Справа № 914/2645/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши по суті матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Мик-Буд», с. Дроговиж Миколаївського р-ну Львівської обл., до відповідача:Малого приватного підприємства «Воля-М», м. Миколаїв Стрийського р-ну Львівської обл.,про:стягнення 51767,86 грн боргу, 13681,87 грн пені, 4006,82 грн інфляційних втрат та 1460,24 грн трьох відсотків річних.Представники сторін не викликались (не повідомлялись).Судові процедури.

1.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Мик-Буд» до Малого приватного підприємства «Воля-М» про стягнення 51767,86 грн боргу, 13681,87 грн пені, 4006,82 грн інфляційних втрат та 1460,24 грн трьох відсотків річних.

2.Ухвалою суду від 28.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору, а також зобов`язано позивача в строк впродовж 3 календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надати суду інформацію щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

3.01 листопада 2024 року позивачем надано суду інформацію на виконання вимог ухвали від 28.10.2024 (вх. № 26475/24).

4.Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

5.Враховуючи достатність доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи.

Аргументи сторін.

6.Позивач обґрунтовує заявлений позов невиконанням відповідачем Договору поставки № 04/08-1 від 04.08.2023 в частині оплати товару та послуг транспортування на суму 51767,86 грн. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 51767,86 грн - боргу, а також 13681,87 грн пені, 4006,82 грн інфляційних втрат та 1460,24 грн трьох відсотків річних, нарахованих за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань.

7.Відповідач відзив на позов не подав, проти позову будь-яким іншим чином не заперечив.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, судом 30.10.2024 скеровувалось на його юридичну адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Лисенка, 45, м. Миколаїв, Львівська область, 81152) ухвала суду про відкриття провадження.

Також, ухвала суду про відкриття провадження у справі 30.10.2024 надсилалась на електронну адресу відповідача (voljam@gmail.com), що вказувалась ним у Договорі, стягнення заборгованості за яким є предметом даного спору. З Довідки про доставку електронного листа вбачається, що така ухвала доставлена на вказану електронну скриньку 31.10.2024.

Крім цього, 20.11.2024 ухвала суду повторно надіслана на адресу відповідача, а також додатково на адресу його керівника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Обставини справи.

8.Між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем укладено Договір поставки № 04/08-1 від 04.08.2023 (далі Договір).

9.Умовами Договору передбачено, що:

-Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити повну вартість товару на умовах та в порядку визначених цим договором (п. 1.1.);

-Постачальник зобов`язується поставити товар в кількості і асортименті відповідно до визначених замовлень покупця, поданих ним в усно та/або/письмовій формі (п. 2.3.);

-В ціну товару не включена вартість транспортування товару (п. 2.4.);

-Ціною договору визначається вартістю товару отриманого покупцем протягом дії цього договору згідно накладних (п. 2.5.);

-Поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення покупця … (п. 4.1.);

-Моментом здійснення поставки товару постачальником є отримання його покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній документації: накладній та/або акті прийому-передачі товару (п. 4.3.);

-Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходить до покупця в момент підписання накладної та/або акту прийому-передачі товару (п. 4.4.);

-Підписання представником покупця накладної та/або акту прийому-передачі товару засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору в тому числі щодо асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару (п. 4.5.);

-Розрахунки за поставлений товар здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами, про що укладається додаткова угода (додаток) до даного договору (п. 5.2.);

-Якщо при оплаті покупцем товару неможливо визначити за яку партію товару здійснюється оплата, тоді перераховані грошові кошти зараховуються у першу чергу на погашення заборгованості покупця перед постачальником, яка раніше виникла за договором (п. 5.5.);

-У разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (п. 7.5);

-Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023 (п. 8.1.);

-У випадку, коли жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 10 днів до його закінчення Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п. 8.2.).

10.На виконання Договору здійснив відповідачу поставку товару згідно з видатковими накладними:

-№ 621 від 26.10.2023 на суму 65577,60 грн;

-№ 622 від 26.10.023 на суму 84422,40 грн;

-№ 655 від 08.11.2023 на суму 6720,00 грн;

-№ 656 від 08.11.2023 на суму 57050,44 грн.

11.Також, позивач стверджує, що надав відповідачу послуги з транспортування товару на суму 30600,00 грн згідно з Актом надання послуг № 657 від 08.11.2023.

12.Відповідач здійснив на користь позивача оплату на суму 192602,58 грн.

13.Позивач звертався до відповідача з претензією від 22.04.2024, де просив оплатити заборгованість за Договором у розмірі 51767,86 грн протягом 5 днів з моменту отримання даної претензії. З долученого до позовної заяви рекомендованого повідомлення, вбачається, що відповідач отримав претензію 24.04.2024.

Позиція суду.

Щодо стягнення заборгованості за поставку товару.

14.Відповідно до ч. 1-2 ч. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

15.З матеріалів справи встановлено, що між сторонами виникли зобов`язання на підставі Договору поставки № 04/08-1 від 04.08.2023, яким передбачено, що постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити повну вартість товару на умовах та в порядку визначених цим договором (п. 1.1.).

16.Як встановлено судом у пункті 10 даного рішення позивач свої зобов`язання з поставки товару за Договором виконав, поставивши відповідачу погоджений товар на загальну суму 213770,00 грн згідно з видатковими накладними: № 621 від 26.10.2023 на суму 65577,60 грн; № 622 від 26.10.023 на суму 84422,40 грн; № 655 від 08.11.2023 на суму 6720,00 грн; № 656 від 08.11.2023 на суму 57050,44 грн. Товар, поставлений відповідачу за вказаними накладними, прийнятий ним без зауважень, про що свідчить підписання таких документів та проставлення на них печатки товариства.

17.Згідно з п. 4.5. Договору підписання представником покупця накладної та/або акту прийому-передачі товару засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору в тому числі щодо асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару.

18.Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

19.Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами, про що укладається додаткова угода (додаток) до даного договору.

20.Пунктом 5.5. Договору передбачено, якщо при оплаті покупцем товару неможливо визначити за яку партію товару здійснюється оплата, тоді перераховані грошові кошти зараховуються у першу чергу на погашення заборгованості покупця перед постачальником, яка раніше виникла за договором.

21.Як зазначає позивач, кореспондуючий обов`язок з оплати поставленого товар відповідач виконав частково, сплативши за товар лише 192602,58 грн. Решта вартості товару відповідачем не оплачена. Доказів протилежного до матеріалів справи не додано.

22.Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

23.Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

24.Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача наявна перед позивачем заборгованість з оплати товару на суму 21167,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за транспортування товару.

25.У п. 2.4. Договору сторонами погоджено, що в ціну товару не включена вартість транспортування товару. У такому договорі не передбачено порядку надання послуг транспортування та їх оплати.

26.Водночас, позивач зазначає, що надав відповідачу послуги з транспортування товару на суму 30600,00 грн згідно з Актом надання послуг № 657 від 08.11.2023.

27.Згідно з ч. 1 ст. 202, ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

28.Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

29.Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

30.Згідно з приписами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

31.Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

32.Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

33.Зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з надання послуг шляхом укладення договору у спрощений спосіб, дії позивача щодо здійснення транспортування товару та дії відповідача щодо прийняття таких послуг шляхом підписання Акту № 657 від 08.11.2023, засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

34.За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

35.Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

36.Суд зазначає, що згідно з Актом надання послуг № 657 від 08.11.2023 позивач надав відповідачу послуги з транспортування, розвантаження, доїзду техніки та послуги котка на загальну суму 30600,00 грн.

37.Акт підписаний відповідачем та скріплений його печаткою, проте, свій обов`язок з оплати послуг відповідач не виконав, доказів протилежного суду не надав. Відтак, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 30600,00 грн заборгованості за Актом надання послуг № 657 від 08.11.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

38.Узагальнюючи, суд констатує, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг у розмірі 51767,86 грн.

Щодо стягнення 13681,87 грн пені.

39.Позивач просить стягнути з відповідача 13681,87 грн пені. Для нарахування застосував такі вихідні дані: заборгованість - 51767,86 грн, період з 14.11.2023 до 22.10.2024.

40.За змістом частини 2 статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

41.Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

42.Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

43.Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

44.Як вже встановлено судом за Договором у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати товару на суму 21167,00 грн. Заборгованість з оплати послуг транспортування у розмірі 30600,00 грн заборгованості виникла у відповідача на підставі Акту надання послуг № 657 від 08.11.2023.

45.Відповідно до п. 7.5. Договору у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

46.Нарахування пені за порушення строків оплати за послуги транспортування в Акті надання послуг № 657 від 08.11.2023 сторонами не погоджено.

47.Відтак, суд зазначає, що обґрунтовано та правомірно здійснювати нарахування пені на заборгованість у розмірі 21167,00 грн, що виникла у зв`язку з неоплатою відповідачем товару, поставленого за Договором. Підстав для нарахування пені на заборгованість, що виникла за Актом надання послуг № 657 від 08.11.2023 немає.

48.Крім того, щодо обраного позивачем періоду для нарахування пені (14.11.2023 до 22.10.2024), суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

49.В свою чергу, відповідач нараховує пеню за період понад 11 місяців, що не узгоджується з нормою, передбаченою у ч. 6 ст. 232 ГК України.

50.Суд констатує, що правильним періодом для нарахуванням пені є 14.11.2023- 14.05.2024.

51.Відтак, здійснивши перерахунок пені на заборгованість у розмірі 21167,00 грн за період з 14.11.2023- 14.05.2024, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі - 3156,03 грн.

Щодо стягнення 4006,82 грн інфляційних втрат та 1460,24 грн трьох відсотків річних.

52.Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

53.Позивач просить суд стягнути з відповідача 4006,82 грн інфляційних втрат та 1460,24 грн трьох відсотків річних, нарахованих на борг у розмірі 51767,86 грн за період з 14.11.2023 до 22.10.2024.

54.Розглянувши заявлені вимоги позивача, перевіривши надані стороною розрахунки, суд встановив, що:

-фактичний розмір інфляційних втрат є більшим, ніж завлено позивачем, однак суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 4006,82 грн;

-до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 1460,24 грн трьох відсотків річних.

Судові витрати.

55.Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

56.Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

57.Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

58.Положеннями статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3028,00 гривень.

59.Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

60.Судом встановлено, що позовна заява подана в електронній формі, відтак, до даного випадку, застосовується вищезазначена норма Закону України, з урахуванням якої судовий збір становить 2422,40 грн. Водночас, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, замість необхідних 2422,40 грн.

61.Відтак, суд керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладає сплату судового збору у розмірі 2062,85 грн на відповідача, а також роз`яснює позивачу його право на подання клопотання про повернення з Державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.

62.Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

63.Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

64.У позові (перша заява по суті спору позивача) зазначено про те, що у зв`язку із розглядом даної справи у суді позивач очікує понести судові витрати зі сплати послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн. У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

65.Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

66.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).

67.За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

68.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

69.Адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

70.За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

71.Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

72.У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

73.Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

74.Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

75.У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

76.Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

77.Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

78.Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача представляв адвокат Адвокатського об`єднання «Вестлекс» Васечко Ю. А., який діяв на підставі Договору про надання правничої допомоги № 108/2024 від 02.09.2024 та Ордеру на надання правничої допомоги Серія ВС № 1320486 від 25.10.2024.

79.На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем, окрім Договору про надання правничої допомоги № 108/2024 від 02.09.2024 та Ордеру, подано Додаток № 1 до вказаного Договору та платіжну інструкцію № 313 від 04.10.2024.

80.Договором про надання правничої допомоги № 108/2024 від 02.09.2024 передбачено, що:

-За дим договором АО «ВЕСТЛЕКС» зобов?язується надавати правничу допомогу здійснюючи представництво Клієнта у господарській справі про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки Ле04/08-1 від 04 серпня 2023 року, в судах першої та апеляційної інстанції, а також в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування, перед фізичними особами на умовах і в порядку, що визначених договором, а Клієнт зобов?язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні виграти, необхідні для виконання договору (п. 1);

-АО «ВЕСТЛЕКС» зобов??язується: ознайомитися з матеріалами справи, провести їх вивчення та юридичний аналіз; надавати правничу допомогу у формі консультацій і роз?яснень з правових питань по суті справи; готувати проекти заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, погоджувати з Клієнтом правову позицію у справі, повідомляти його про перспективи отримання позитивного результату, виходячи із законодавства, практики його застосування та набутого досвіду; представляти інтереси Клієнта в судах, а також в усіх необхідних для цього підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування; використовувати усі свої знання та професійний досвід, необхідні та доступні йому законні засоби для надання правничої допомоги Клієнту з метою отримання максимально вигідного для нього результату; забезпечити конфіденційність інформації наданої Клієнтом (п. 2.1.);

-Клієнт зобов?язується: оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; надати АО «ВЕСТЛЕКС» усі наявні у нього документи чи їх копії та інформацію, необхідні для здійснення кваліфікованого захисту прав, свобод та інтересів Клієнта; негайно повідомляти АО «ВЕСТЛЕКС» про будь-які обставини, що мають відношення до предмету цього договору, терміново (не пізніше 3 год.) повідомляти АО «ВЕСТЛЕКС» про залучення до справи інших ociб; повідомляти АО «ВЕСТЛЕКС» про зміну адреси або номеру засобів зв?язку (п. 2.2.);

-Адвокат АО «ВЕСТЛЕКС», який діє від імені та в інтересах Клієнта, користується повноваженнями на ведення справи в суді, здійснюючи від імені особи, яку він представляє, її яких обмежень та застережень. процесуальні права та обов?язки передбачені чиним процесуальним законодавством України без будь- Окрім процесуальних прав та обов?язків адвокат АО «ВЕСТЛЕКС» наділяється правом підпису та подання (відправлення) позовних заяв, клопотань, заперечень, відзивів, пояснень, апеляційних та касаційних скарг, інших процесуальних документів передбачених чинним законодавством України (п. 2.3.);

-Дія договору про надання правничої допомоги припиняється його належним виконанням (п. 4.1.);

-Гонорар є формою винагороди адвокатського об?єднання за надання правничої допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару здійснюється в фіксованому розмірі, погодинній оплаті, у відсотковому співвідношенні, або в інший спосіб визначений сторонами договору. Гонорар визначається у додатку до даного договору, який є його невід`ємною частиною. Сплачена сума гонорару Клієнту не повертається (в т,ч, при достроковому розірванні договору) (п. 5.1.-5.4.).

81.У Додатку № 1 до Договору сторони погодили, що за надання правничої допомоги гонорар складає 10000,00 грн.

82.Платіжною інструкцією № 313 від 04.10.2024 адвокатському об`єднанню перераховано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн в рахунок оплати гонорару за Договором про надання правничої допомоги № 108/2024 від 02.09.2024.

83.Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

84.Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

85.Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

86.Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

87.Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

88.За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

89.Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів та здійснених витрат, понесених у зв`язку із наданням такої допомоги.

90.Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

91.Крім того, у даному випадку суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.05.2019 по справі №823/2638/18, де вказано, що якщо договором про надання правової допомоги не передбачено складання акту виконаних робіт, то виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчить про прийняття робіт.

92.Як визначено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28.10.2024, даний спір є малозначним. Подана позовна заява має типовий характер, обсяг технічної та бухгалтерської роботи перевищує обсяг юридичної, дана справа не має якихось особливостей предмета спору. Суд зазначає, що справа не обтяжена великою кількістю доказів, нарахування трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені, на думку суду, не викликають особливих труднощів у адвоката з огляду на можливість використання електронних калькуляторів у інформаційно-пошукових системах в мережі Інтернет.

93.Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

94.Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

95.Проаналізувавши подані адвокатом позивача матеріали, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складності справи, ціни позову, беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх частковою необґрунтованістю. Відтак, на переконання суду, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрат у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Воля-М» (81600, Львівська обл., м. Миколаїв, вул. Лисенка, 45; ідентифікаційний код 22361744) на користь Приватного підприємства «Мик-Буд» (81632, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Дроговиж, вул. Шевченка, 52; ідентифікаційний код 36784800) 51767,86 грн боргу, 3156,03 грн пені, 4006,82 грн інфляційних втрат, 1460,24 грн трьох відсотків річних, 2062,85 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 5000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТрускавецький В.П.