Рішення

від 27.12.2024 по справі 915/1147/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року Справа № 915/1147/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця, вул. Єжи Гедройця № 5, м. Київ, 03680

електронний кабінет: uz@uz.gov.ua

в особі регіональної філії Південна залізниця, вул. Євгена Котляра № 7, м. Харків, 61052

електронна пошта: Pz_nasd@lotus.pz.uz.gov.ua

представник позивача: Прядка Віталій Олексійович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

представник позивача: Пономаренко Марина Анатоліївна

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон, Каботажний спуск, буд.1, м. Миколаїв, 54002

електронна кабінет: mail1@nibulon.com.ua

про: стягнення 70 968, 12 грн.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.09.2024 (вх. № 11275/24 від 20.09.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон заборгованості у розмірі 70 968, 12 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між акціонерним товариством Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 за №40-14291113/2020-0001. ТОВ СП «Нібулон» надало заявку від 06.03.2024 №47/132/2-24 на накопичення вагонів на станції Кременчук Південної залізниці. Для забезпечення заявки на 14.03.2024 ТОВ СП «Нібулон» на станцію Кременчук Південної залізниці 10.03.2024 під навантаження вантажу зерно кукурудзи,прибуло 50 порожніх вагонів (власник ТОВ «Кернел Трейд»). В подальшому проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно умов Договору. Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під`їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Після навантаження та накопичення групи з 50 вагонів з вантажем зерно кукурудзи на коліях загального користування станції відправлення Кременчук регіональної філії Південна залізниця ТОВ СП Нібулон були оформлені накладні від 14.03.2024 №43849942, 43849959, 43849967, 43849975 на відправлення цієї групи вагонів призначенням на станцію Ізмаїл регіональної філії «Одеська залізниця», вантаж був прийнятий до перевезення 14.03.2024 о 05-00. Працівниками ПКОПД Полтава по станції Ромодан була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №15030442 та нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 59 140,10 грн. (без ПДВ). Зазначена накопичувальна картка була направлена відповідачу для накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП), але відповідачем була ініційована паперова версія документу, який підписаний із зауваженням: З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопичуванням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Позивач посилаючись на п.9 Додатку 1-4 до Договору про надання послуг зазначає, що відповідач погодився зі стягненням: плати за вільним тарифом Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу та плати за користування вагонами, але від нарахованого збору за зберігання вантажу відмовився. Згідно п.9 Правил зберігання вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №866/5087) за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1147/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№11484/24 від 25.09.2024) (арк.116-143) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Вказує, що предметом спору є правовідносини, які виникли під час маршрутного перевезення, яке має спеціальні умови та відноситься до окремої послуги (Додаток 1-4, 2-5 до Договору), які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - накопичення вагонів з вантажем. Відповідно до п.13.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору. Перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування є предметом договору (Додаток 1-4) отже є правомірною поведінкою ТОВ СП «Нібулон», згода на яку надана АТ «Українська залізниця» шляхом укладання відповідного договору (Додаток 1-4). ТОВ СП «НІБУЛОН» заплатив спеціальний тариф за спеціально розроблену АТ «Українська залізниця» послугу накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду. Отже перебування вантажу (в вагонах) вже оплачено на період накопичення спеціальним тарифом і вантаж там перебуває на підставі спеціального договору (Додаток 1-4). В той же час АТ «Українська залізниця» застосовує матеріальну відповідальність до вантажу за знаходження його на коліях загального користування в період часу який співпадає з часом надання договірної спеціальної послуги накопичення вагонів з вантажем. Відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії, у зв`язку з цим 26.06.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №40-14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема, Додаток 1-4 Умови організації накопичення вагонів з метою надання-отримання спеціальної послуги накопичення вагонів, яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами. Відповідно до умов п.1 Договору №П/М-2114, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить власнику та примикають стрілочним переводом №1 до під`їзної колії ПрАТ «Кременчуцький річковий порт» по станції Кременчук, і обслуговується локомотивами залізниці. Межею під`їзної колії є знак Межа під`їзної колії, який встановлено навпроти переднього стика рамної рейки стрілочного переводу №1. Розгорнута довжина під`їзної колії складає 1166,88 погонних метрів на балансі власника. Згідно п.6 Договору №П/М-2114 загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, не більше 14 вагонів. Саме обмеженість під`їзних колій ТОВ СП Нібулон можливістю оброблення одночасно лише 14 вагонів викликало необхідність в укладанні з позивачем окремого договору Додаток 1-4 на спеціальну послугу (накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування), що оплачується кореспондуючий платіж. Відповідач вважає помилковим твердження позивача про те, що затримка вагонів на станційних коліях станції Кременчук (коліях загального користування) відбулось саме з вини ТОВ СП Нібулон, який не надав основний для перевезення документ - накладну, відразу після забирання їх з під`їзної колії відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником. Відповідач зазначає, що маршрутний потяг передбачає можливість оформлення перевезення як одним перевізним документом (накладною) так і декількома тобто оформленням накладної на кожну партію. Обидва варіанти є регламентованою правомірною поведінкою і не змінюють кваліфікацію поведінки ТОВ СП Нібулон з правомірної договірної на неправомірну (застосування матеріальної відповідальності). Навіть при наявності накладної на партію з 14 вагонів вони не рушать до моменту формування маршрутного потягу у 50 вагонів. Вважає оформлення/не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу (час надання спеціальної послуги Додаток 1-4) до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем. Відповідно п.4 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника (наказ Мінтранса Про внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів від 28.05.2002 №334) у виняткових випадках допускається відхилення від установлених норм у бік зменшення довжини маршруту не більше ніж на один вагон. Зазначає, що ТОВ СП Нібулон повністю дотримано умов договору та вказаних нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу декількома накладними або однією накладною з відомістю вагонів, що перевозяться маршрутом. Відповідач зазначає, що сама по собі процедура накопичення вагонів передбачає перебування окремих вагонів (порожніх/з вантажем) протягом певного часу, обумовленого обома сторонами, на коліях залізниці з метою формування маршрутного поїзда (50 вагонів), на що саме залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору та Додатку №1-4. Відтак, відповідна затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов`язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг. Матеріали справи не містять наявності вини відповідача в простої вагонів з огляду на те, що перебування вагонів з вантажем на коліях загального користування відбулось з причин формування маршрутного потягу, що узгоджується з умовами спеціальної договірної послуги Додаток 1-4 до Договору. В умовах Договору (Додаток 1-4 до Договору), що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, сторонами узгоджено, що Актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що, в свою чергу, є предметом послуги накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд, оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф. Позивач трактує загальні підстави, визначені для укладення актів загальної форми ГУ-23, на свою користь, незважаючи на те, що у даному випадку форми ГУ-23 не є документом, що засвідчує вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів. Відповідач звертає увагу на те, що з аналізу умов Додатку №1-4 Умови організації накопичення вагонів вбачається, що у період накопичення сплачується плата, яка встановлена в п.9.1 цього Додатку - за вільним тарифом Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу відповідно до Додатку №1-1 до Договору. При цьому, Додаток №1-1 це Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами. Разом з цим, в період затримки вагонів з вини замовника (саме затримки вагонів а не накопичення) сплачуються платежі, пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування. При цьому, обов`язковим елементом встановленим для застосування п.9.2 Додатку №1-4 до Договору є затримка з вини Замовника. Отже, навіть п.9 Додатку №1-4 не ототожнює, а розділяє накопичення рухомого складу (п.9.1) та затримку вагонів Перевізника (п.9.2). Таким чином, вищенаведені обставини затримки вагонів не можуть бути розцінені як такі, що виникли з вини відправника та не залежали від Залізниці. Вказує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору Умови накопичення вагонів. Таким чином, відсутня протиправна поведінка або вина когось із сторін оскільки виконувались умови Договору. Беручи до уваги, що позивачем не доведено вину, то підстави стягнення коштів з ТОВ СП Нібулон в якості матеріальної відповідальності відсутні. Посилається на практику Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме постанову Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №915/305/22 та від 09.04.2024 у справі №915/5/23.

Позивач через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив (вх.№11693/24 від 30.09.2024) (арк..144-153) в якій на противагу наведеній відповідачем судовій практиці, зазначає про наявність постанов Верховного Суду у подібних відносинах, зокрема, від 28.10.2021 у справі №905/179/21, від 26.06.2020 у справі №908/1925/19, від 12.10.2020 у справі №908/1757/19, у яких міститься висновок про правильність нарахування збору за зберігання вантажу. Вказує, що предметом спору уданій справі є стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу під час затримки вагонів на коліях станції з вини вантажовласника, що прямо передбачено п.п.9.2, п.9 Додатку №1-4 до Договору. Вказаний збір нараховано позивачем на підставі Правил зберігання вантажів і на підставі умов укладеного мі сторонами Договору. До того ж, обов`язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші належні йому платежі за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника визначений пунктом 2.1.4 Договору, а пунктом 2.1.5 Договору відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України. Умовами укладеного мі сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом встановлено, що затримка вагонів перевізника на шляху прямування з вини відповідача входить до послуги з накопичення вагонів та оплачуються згідно зі Збірником тарифів та Правил перевезення вантажів. Отже, збір за зберігання нараховано у чіткій відповідності до чинного законодавства та умов Договору. Документами, які засвідчують затримку вагонів та слугують підставою для нарахування збору за зберігання є акти загальної форми ГУ-23, складені на станції Південної залізниці. Згідно з даними актами затримка вагонів пов`язана з оформленням вантажу після забирання вагонів з місць навантаження/вивантаження, вагони затримано на коліях станції в очікуванні оформлення перевізних документів відправником. Складені відповідно до Правил складання акти загальної форми ГУ-23 засвідчили обставини затримки вагонів у зв`язку із оформленням відповідачем перевізних документів та є належними і допустимими доказами для підтвердження наявності зазначених обставин.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№11435/24 від 24.09.2024) (арк..154-162) в яких зазначає, що не згоден з доводами позивача викладених у відповідь на відзив з підстав зазначених у заперечення.

Згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась судом у розумний строк.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

За змістом ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 306 Господарського кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України).

Разом з цим, права й обов`язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі-Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п.2 Статуту).

Згідно ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

До матеріалів позовної заяви долучено копію Договору №П/М-2114 про подачу та збирання вагонів з Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон при станції Кременчук Південної залізниці від 10.02.2021 (надалі - Договір №П/М-2114) (арк.51-53), укладений між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (надалі - Залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон (надалі - Власник).

Умовами п.1 Договору №П/М-2114 визначено, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і збирання вагонів з під`їзних колій, які належать Власнику, примикає стрілочним переводом №1 до під`їзної колії ПрАТ «Кременчуцькиц річковий порт» по станції Кременчук, і обслуговується локомотивом Залізниці. Межею під`їзної колії є знак Межа під`їзної колії, який встановлено навпроти переднього стика рамної рейки стрілочного переводу №1.

Відповідно до п.2 Договору №П/М-2114 розгорнута довжина під`їзної колії становить 1166,88 погонних метри на балансі Власника.

Пунктом 6 Договору №П/М-2114 визначено, що вагони на під`їзду колію подаються локомотивом Залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів провадиться: на місцях завантаження, вивантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзду колію однією групою становить, не більше 14 вагонів.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" зазначає, що не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території. У зв`язку з цим 26.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Акціонерним товариством "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001 зокрема Додаток 1-4 Умови організації накопичення вагонів з метою надання-отримання спеціальної послуги накопичення вагонів, яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами, що не заперечено позивачем.

26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" в порядку, встановленому ст.634 ЦК України шляхом накладення електронного цифрового підпису, направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 (арк..93).

26.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001, яким позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" заяви про прийняття пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496 та платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером (арк..94,95).

Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом укладеного сторонами 26.06.2020 (в редакції, що оприлюднено 28.02.2024 та яка вводиться в дію 28.02.2024) (далі - Договір) (арк.54-92) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі-послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до п.1.2 Договору при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:

- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);

- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644);

- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);

- Правила прийму вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі Правила приймання вантажів до перевезення);

- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами);

- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);

- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС);

- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).

Відповідно до п.1.3 Договору наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:

- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред`явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;

- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші;

- послуги, пов`язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.

Відповідно до п.1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до п.2.1 Договору замовник зобов`язаний, зокрема:

- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.4);

- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.5);

- у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.2.1.7);

Відповідно до п.2.3 Договору перевізник зобов`язаний, зокрема:

- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2);

- складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розд.4 Договору, щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5).

Відповідно до п.3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Відповідно до п.14 Договору невід`ємною частиною договору є додатки, зокрема:

- Додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами";

- Додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів".

Відповідно п.14.1 Договору у випадках, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.

Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток №1-4 до Договору, який є невід`ємною частиною останнього.

Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до Договору "Умови накопичення вагонів" (надалі - Додаток) на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними проїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).

Відповідно до п.2 Додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.

Відповідно до п.3 Додатку для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.

Відповідно до п.4 Додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.

Відповідно до п.5 Додатку на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.

Відповідно до п.6 Додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику.

Відповідно до п.7 Додатку часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником.

Відповідно до п.8 Додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.9 Додатку за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:

- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);

- за затримку вагонів Замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2);

- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору (п.9.3).

Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.

Відповідно до п.10 Додатку нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.

Для забезпечення заявки на 14.03.2024 ТОВ СП «Нібулон» на станцію Кременчук Південної залізниці 10.03.2024 під навантаження вантажу - «зерно кукурудзи» прибули 50 порожніх власних вагонів (власник ТОВ «Кернел-Трейд») за №№58524505, 58513375, 58547332, 58523309, 53239687, 53223145, 53239521, 95718870, 95605960, 58517186, 58560855, 95167136, 58514944, 95182374, 58504515, 58520263, 58527672, 58518978, 58519869, 58550815, 58516832, 58521162, 95778882, 95794905, 58533050, 53236725, 58512856, 58525007, 53234217, 53239570, 58524398, 58525171, 58525635, 58538554, 58561499, 95107645, 95212130, 95587473, 95608121, 95664504, 95739348, 95745436, 53225538, 58517376, 58518184, 58524109, 58543117, 58544784, 95597589, 95665220.

Далі проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно умов Договору.

Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під`їзної колії та була затримана на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ-23.

Перша партія з 14 вагонів №№58524505, 58513375, 58547332, 58523309, 53239687, 53223145, 53239521, 95718870, 95605960, 58517186, 58560855, 95167136, 58514944, 95182374 подані під завантаження 12.03.2024 о 23-50, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ГУ-45 №82.

Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії, про що складено пам`ятку ГУ-45 №80 від 13.03.2024 о 07-00 год. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів були складені акти затримки форми ГУ-23 №2869 від 13.03.2024 о 07-00 год., №2899 від 13.03.2024 о 14-45 год., №2925 від 14.03.2024 о 01-10 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 №2893 від 13.03.2024 о 13-00 год., №2916 від 13.03.2024 о 21-40 год., №2927 від 14.03.2024 о 05-10 год.

Друга партія з 14 вагонів №№58504515, 58520263, 58527672, 58518978, 58519869, 58550815, 58516832, 58521162, 95778882, 95794905, 58533050, 53236725, 58512856, 58525007 подані під завантаження 13.03.2024 о 07-00, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ГУ-45 №83.

Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії, про що складено пам`ятку ГУ-45 №81 від 13.03.2024 о 14-45 год. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів були складені акти затримки форми ГУ-23 №2899 від 13.03.2024 о 14-45 год., №2925 від 14.03.2024 о 01-10 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 №2916 від 13.03.2024 о 21-40 год., №2927 від 14.03.2024 о 05-10 год.

Третя партія з 14 вагонів №№53234217, 53239570, 58524398, 58525171, 58525635, 58538554, 58561499, 95107645, 95212130, 95587473, 95608121, 95664505, 95739348, 95745436 подані під завантаження 13.03.2024 о 14-45 год., про що складено пам`ятку про подавання вагонів ГУ-45 №84.

Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії 14.03.2024 о 01-10, про що складено пам`ятку ГУ-45 №82. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів було складено акт затримки форми ГУ-23 №2925 від 14.03.2024 о 01-10 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 №2927 від 14.03.2024 о 05-10.

Четверта партія з 8 вагонів №№53225538, 58517376, 58518184, 58524109, 58543117, 58544784, 95597589, 95665220 подані під завантаження 14.03.2024 о 01-10, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ГУ-45 №85.

Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії, про що складено пам`ятку ГУ-45 №83 від 14.03.2024 о 07-15 год. Акти загальної форми ГУ-23 на затримку вагонів не складалися.

Після навантаження та накопичення групи з 50 вагонів з вантажем зерно кукурудзи, на коліях загального користування станції відправлення Кременчук регіональної філії «Південна залізниця» вантажовідправником ТОВ СП «Нібулон» були оформлені накладні від 14.03.2024 №43849942, 43849959, 43849967, 43849975 на відправлення цієї групи вагонів призначенням на станцію Ізмаіл регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вантаж був прийнятий до перевезення 14.03.2024.

Отже, між сторонами склались правовідносини що регулюють перевезення маршрутним поїздом.

Працівниками ПКОПД Полтава по станції Кременчук була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №15030442 та нараховано збір зберігання вантажу в розмірі 59 140,10 грн. (без ПДВ).

Накопичувальна картка була направлена відповідачу для накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП), але відповідачем була ініційована паперова версія документу, який підписаний із зауваженням: З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопичуванням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.

Предметом даного спору є правовідносини, які виникли під час маршрутного перевезення при застосуванні послуги щодо накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування, яке передбачено укладеним між сторонами Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 та зокрема Додатком 1-4 Умови організації накопичення вагонів.

Відповідно до п.2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих у Мінюсті України 25.02.1997 за №50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під`їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов`язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов`язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).

Виходячи з вищезазначеного, умов Договору №40-14291113/2020-001 та матеріалів даної справи, між сторонами склались спеціальні правовідносини з перевезення вантажів, а саме: перевезення маршрутним потягом, який відповідає установленій довжині та прямує на одну станцію призначення. В рамках даних правовідносин позивач запропонував надання спеціальної послуги накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду установленої довжини.

Як зазначалось вище, пунктом 14.1 вказаного Договору встановлено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.

Договір №40-14291113/2020-001 від 26.02.2020 має спеціальні умови, що відносяться до окремих послуг, що унормовано, зокрема, Додатком №1-4 до Договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - накопичення вагонів з вантажем.

Додаток №1-4 до Договору є невід`ємною частиною останнього.

Виходячи з приписів Додатку №1-4 Умови накопичення вагонів до Договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під`їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції.

Судом взято до уваги, що враховуючи характер укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001 від 26.02.2020, сторони домовились про перевезення вантажів на спеціальних умовах маршрутний поїзд (Додаток 1-4). При цьому, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати. Накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою. При цьому, перевізник інформує замовника про можливість накопичення вагонів із зазначенням станції накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.

ТОВ СП НІБУЛОН не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутним поїздом відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями. Суд враховує, що згідно з п.6 Договору про подачу та забирання вагонів загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колією однією групою, становить не більше 14 одиниць. Отже, з урахуванням приписів Додатку №1-4 до Договору та умов Договору №ПМ-2114, у даному випадку метою Відповідача, при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 49 вагонів.

Сама по собі процедура накопичення вагонів, цілком очевидно передбачає затримку окремих вагонів (порожніх та/або з вантажем) на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом розробки та укладання з відповідачем Договору (Додаток 1-4). Таким чином, Перевізник надав Замовнику, згідно Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний та за попередньою заявкою, без отримання якої Замовник не спроможний сформувати маршрутний поїзд.

В свою чергу, Замовник отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в спірний період фактично проведено навантаження вагонів та сформовано 1 маршрутний поїзд, оформлено перевізний документ (накладну) з відміткою маршрутного поїзду, за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 Додатку №1-4 до Договору. Інших платежів послуга накопичення вагонів не передбачає.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на п.п. 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.

Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до п. 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.

Згідно п.8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.

Приписами п. 9 Правил №644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил №644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).

Пункт 9 Правил №644 застосовується у випадку сформованого до відправки відправлення (вагону), причиною затримки/невідправлення якого є очікування оформлення документів. Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.

У даному разі (в період часу надання спеціальної послуги накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування) вина, обґрунтована протиправною поведінкою відповідача відсутня та позивач безпідставно заявляє вимоги до замовника. Затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов`язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.

Правовідносини з накопичення маршрутного поїзду з вантажем мають невід`ємну складову - перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Перевізником (п.п. 6, 7 Додатку №1-4 до Договору), що в своє чергу є предметом окремої спеціальної послуги (Додаток №1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому шо відсутні документи, а тому що не сформовано маршрутний потяг установленої довжини (до 50 вагонів).

Відповідно п.1.3 Договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред`явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.

При цьому, ст.23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644) встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989);

Згідно п.6.1. Правил оформлення перевізних документів, якщо вантажі мають одне найменування, приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу, то такі вантажі маршрутом або групою вагонів приймаються до перевезення за одним перевізним документом.

З матеріалів справи вбачається, що не залежно від обраного порядку оформлення накладної як то на весь маршрутний поїзд (Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №15030442) окремі вагони/групи вагонів зі складу маршрутного поїзду не будуть відправлені до повного формування маршрутного поїзду обумовленої довжини, що повністю відповідає умовам Договору та нормативних актів.

Відповідачем дотримано умови договору та вказаних нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів та/або накладними на групу вагонів що перевозяться маршрутом. При цьому, оформлення / не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу установленої довжини у 50 вагонів з вантажем.

В силу п.п.6, 7 Додатку 1-4, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладної на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагонів (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано "затримкою оформлення документів", а стало наслідком цілком законних дій обох сторін Договору щодо "накопичення" маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного формування маршрутним поїздом установленої довжини він не міг бути відправленим.

Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов Додатку №1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої ТОВ СП "Нібулон" спеціальної послуги.

Відповідно до п.3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.

Позивач наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів з вини клієнта, який пов`язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, та який зафіксований належним чином - шляхом складання Актів загальної форми ГУ-23.

Слід зазначити, що складені акти загальної форми ГУ-23 не можуть беззаперечно вважатись документами, що засвідчують вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів, оскільки за умовами п.8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами).

Відповідно ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно п.1.3 Договору первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші.

Відповідно до п.1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно п.8 Додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Тобто, умовами Договору, що регулює спеціальну послугу, сторонами узгоджено, що Актом загальної форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що в свою чергу, є предметом послуги накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд, оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф.

Відповідно до п.9.1 Додатку №1-4, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).

Тобто, у даному випадку, у Акті загальної форми ГУ-23 зафіксований час, за який сплачується тариф з накопичення вагонів з вантажем установленої довжини (до 50 вагонів).

За таких обставин, накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом спеціальної послуги, за яку сплачується кореспондуючий тариф), отже не може кваліфікуватись як матеріальна відповідальність та не має такого елементу як вина відправника.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору Умови організації накопичення вагонів.

За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Суддя Н.О. Семенчук