Рішення

від 24.12.2024 по справі 915/846/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року Справа № 915/846/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Ставчани; ідентифікаційний код 32602104)

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1)

про: відшкодування майнової шкоди в розмірі 2 091 600,15 грн, що еквівалентно 71 495,72 доларів США,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала господарська справа № 915/846/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової шкоди в розмірі 2 091 600,15 грн, що еквівалентно 71 495,72 доларів США.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2024 у справі № 915/846/24 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі; стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» майнову шкоду у розмірі 2 091 600,15 грн, що еквівалентно 71 495,72 доларів США; стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації в дохід Державного бюджету України 31 374,00 грн судового збору.

У подальшому, 26.11.2024 до суду від позивача надійшла заява б/н від 26.11.2024 (вх. № 14845/24) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №916/656/24 про стягнення з російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації (119991, російська федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (81118, Україна, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани, ідентифікаційний код юридичної особи 32602104) витрат пов`язаних із проведенням експертизи в сумі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень) гривень.

При цьому, у зв`язку з перебуванням головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 25.11.2024 по 16.12.2024, вказану заяву передано на розгляд судді у перший робочий день після завершення відпустки 17.12.2024.

Ухвалою суду від 17.12.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» б/н від 26.11.2024 (вх. № 14845/24) про ухвалення додаткового рішення у справі № 915/846/24 було призначено на 24 грудня 2024 року о 14:00.

Станом на момент проведення засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

24.12.2024 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили.

Позивач про час та місце проведення засідання був повідомлений шляхом надіслання копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2024 в його електронний кабінет в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету позивача 18.12.2024 о 19:11, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2024 у справі № 915/846/24 позивач отримав 19.12.2024.

Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом із тим, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 № 2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 66).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом із тим у зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію російської федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. І такі заходи судом належним чином застосовувалися, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Призначення судом кожної дати підготовчого засідання, а також судового засідання щодо розгляду справи по суті, здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Отже, відповідач про час та місце проведення засідання був повідомлений шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Наведене вище у сукупності дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи було вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача про сутність розглядуваної справи, про стадії її розгляду, відповідні дати проведення судових засідань, є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи, а тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для того, щоб представити суду свої аргументи щодо позову.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 24.12.2024 за результатами розгляду заяви позивача, суд підписав вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» у позовній заяві зазначило, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 15 000,00 грн, сплачені за висновок експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи.

У заяві б/н від 26.11.2024 (вх. № 14845/24) про ухвалення додаткового рішення, заявник просить суд стягнути з відповідача витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 4 ст. 127 ГПК України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем було понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 15 000,00 грн.

До матеріалів справи надано такі докази понесення відповідних витрат:

1. Договір № 37 від 10.03.2023 на надання послуги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1», як замовником, і Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, як виконавцем, відповідно до предмету якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання, відповідно до заяви замовника від 10.03.2023 року № б/н щодо надання послуги з проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи для цілей подання заяви про компенсацію (відшкодування) збитків, а також подання позову про компенсацію (відшкодування) збитків до судових інстанцій, зокрема міжнародних, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації, підготовки та надання відповідних висновків експерта. Умовами п. 4.1 Договору передбачено, що загальна вартість послуги з проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи для цілей подання заяви про компенсацію, а також подання позову до судових інстанцій, зокрема міжнародних, становить 15 000,00 грн, з урахуванням ПДВ.

2. Рахунок на оплату № ВС-0016 від 17.03.2023 на суму 15 000,00 грн, виставлений Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» для оплати Висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи.

3. Платіжне доручення № 260 від 17.03.2023 на суму 15 000,00 грн (платник: ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-1», отримувач: Рег. торг.-пром. палата Микол. обл., призначення платежу: «За проведення судової експертизи зг.рах. № ВC-0016 від 17.03.23 ПДВ (20% ) 2 500,00»).

4. Акт приймання-передачі наданих послуг № ВС-0016 від 17.03.2023 на суму 15 000,00 грн, підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Таким чином, суд вважає, що в межах даної справи позивачем доведено належними доказами понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» витрат на проведення експертизи, які сплачені позивачем в повному обсязі.

Судом при вирішенні питання про розподіл витрат пов`язаних з проведенням експертизи враховано висновки щодо застосування норми права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 про те, що:

(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова ж у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Таким чином, витрати, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» на проведення експертних досліджень в сумі 15 000,00 грн, є обґрунтованими, безпосередньо пов`язані із розглядом справи та підлягають відшкодуванню шляхом їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 915/846/24, яким стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Ставчани; ідентифікаційний код 32602104) витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 15 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС-1» (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Ставчани; ідентифікаційний код 32602104);

Відповідач: Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1).

Повне рішення складено та підписано судом 27.12.2024.

Суддя О.Г. Смородінова