Рішення

від 16.12.2024 по справі 916/3158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3158/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

прокурора: Євглевський А.В.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Горовий С.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3158/24

за позивом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552);

до відповідачів: 1.Любашівської селищної ради (66502, Одеська обл., Подільський р-н, селище Любашівка, вул. Софіївська, будинок 97, код ЄДРПОУ 04380040);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КПЛ-ЛТД" (66530, Одеська обл., Подільський р-н, с. Кричунове, пров. Рибацький, буд. 3, код ЄДРПОУ 36153829);

про визнання недійсним договору, скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

1. Суть спору.

16.07.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3226/24) Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до відповідачів Любашівської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "КПЛ-ЛТД", в якій прокурор просить суд:

- визнати недійсним договір №31 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, укладений 12.03.2024 між Любашівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПЛ-ЛТД» щодо земельної ділянки площею 50,7549 га з кадастровим номером 5123382600:02:002:0003 для сільськогосподарських потреб (зрошення) та водного об`єкта - Кричунівського ставка №2 площею 44,4079 га, які розташовані на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області;

- скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 13.04.2024 №72585979 про державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «КПЛ-ЛТД» на земельну ділянку площею 50,75 га з кадастровим номером 5123382600:02:002:0003 для рибогосподарських потреб, яка находиться за адресою: Одеська область, Любашівський район, Кричунівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 373659751233, номер запису про інше речове право 54561550);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КПЛ-ЛТД» повернути Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради земельну ділянку площею 50,7549 га з кадастровим номером 5123382600:02:002:0003 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - Кричунівським ставком №2 площею 44,4079 га, які розташовані на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог земельного, водного та природоохоронного законодавства України внаслідок передачі Любашівською селищною радою у користування ТОВ «КПЛ-ЛТД» земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом Кричунівським ставком №2 площею 50,7549 га, кадастровий номер 5123382600:02:002:0003, який знаходиться на території Любашівської селищної територіальної громади Подільського району Одеської області.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито провадження по справі №916/3158/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.08.2024.

05.08.2024 до суду надійшов відзив ТОВ "КПЛ-ЛТД" на позовну заяву (вх.№29115/24).

05.08.2024 до суду надійшов відзив ТОВ "КПЛ-ЛТД" на позовну заяву (вх.№29131/24), який за своїм змістом є аналогічним до відзиву ТОВ "КПЛ-ЛТД" (вх.№29115/24).

05.08.2024 до суду надійшов відзив Любашівської сільської ради на позовну заяву (вх.№29214/24).

05.08.2024 до суду надійшло клопотання Любашівської сільської ради про участь в судовому засіданні що призначене на 15.08.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№29216/24)

09.08.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ "КПЛ-ЛТД" про участь в судовому засіданні що призначене на 15.08.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№29693/24).

В судовому засіданні 15.08.2024, за участі прокурора та представника відповідача 2, суд встановив строк для надання відповіді на відзив до 26.08.2024, для надання заперечень до 04.09.2024 та ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 23.09.2024.

Про вказане відповідача 1 було повідомлено шляхом направлення до електронного кабінету ухвали суду від 15.08.2024 в порядку ст. 120 ГПК України.

16.08.2024 до суду надійшла відповідь Одеської обласної прокуратури на відзиви відповідачів (вх.№30403/24).

03.09.2024 до суду надійшли заперечення Любашівської селищної ради на відповідь на відзив прокуратури (вх.№32084/24)

03.09.2024 до суду надійшла заява Любашівської селищної ради про участь у судовому засіданні призначеному на 23.09.2024 в режимі відеоконференції (вх.№32094/24).

23.09.2024 до суду надійшло клопотання Любашівської селищної ради про залучення документів до матеріалів справи (вх.№34674/24).

У судовому засіданні 23.09.2024 за участі прокурора та представників відповідачів, суд ухвалою у протокольній формі закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 14.10.2024.

У судовому засіданні 14.10.2024 за участі прокурора та представників відповідачів, сторонами було проголошено вступні слова та суд оголосив перерву в розгляді справи по суті до 07.11.2024.

У судовому засіданні 07.11.2024 за участі прокурора та представників відповідачів, суд завершив з`ясування обставин та перевірку їх доказів, та ухвалою у протокольній формі оголосив перерву в розгляді справи по суті до 02.12.2024.

У судовому засіданні 02.12.2024 за участі прокурора та представника відповідача 2, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч. 6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Одеської обласної прокуратури.

У позовній заяві позивачем зазначено, що рішенням Любашівської селищної ради від 31.01.2024 № 6502 передано ТОВ «КПЛ-ЛТД» в оренду земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом 3 кадастровим номером 5123382600:02:002:0003 загальною площею 50,7549 га, під ставками 44,4079 га, пасовищами 4,7984 га, під гідротехнічними спорудами 0,3497 га, низинні заболочені землі 1,1989 га для сільськогосподарських потреб (зрошення) за адресою: Одеська область, Подільський район, Любашівська селищна рада.

На підставі рішення Любашівської селищної ради від 31.01.2024 № 6502 про передачу ТОВ «КПЛ-ЛТД» в оренду земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом 3 кадастровим номером 5123382600:02:002:0003 для сільськогосподарських потреб (зрошення), між Любашівською селищною радою та ТОВ «КПЛ-ЛТД» 12.03.2024 укладено договір № 31 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (далі - Договір оренди). Відповідно до п. 1 якого, селищна рада надає а ТОВ «КПЛ-ЛТД» приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом Кричунівським ставком № 2 площею 50,7549 га, розташованих на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області (в межах населених пунктів) для цілей сільськогосподарських потреб (зрошення).

Рішенням державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 13.04.2024 № 72585979 проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ «КПЛ-ЛТД» на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 373659751233, номер запису про інше речове право 54561550).

Позивач зазначає, що Любашівською селищною радою здійснено передачу земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом в оренду ТОВ «КПЛ-ЛТД» без проведення земельних торгів (аукціону), в порушення цільового призначення земельної ділянки, всупереч встановленим законодавством вимогам щодо мети передачі в оренду земель водного фонду та водних об`єктів, а також в протиріччя з вимогами паспорта водного об`єкта.

Позивач вказує, що чинним законодавством не передбачено можливості оренди земель водного фонду та водних об`єктів для сільськогосподарських потреб, так само як і передача земель водного фонду та водних об`єктів у користування для сільськогосподарських потреб (зрошення).

Зазначає, що земельна ділянка в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом передані у користування ТОВ «КПЛ-ЛТД» без проведення земельних торгів (аукціону) у зв`язку з її використанням для потреб спеціального водокористування відповідно до отриманого дозволу.

Також позивач вказує, що Державним агентством водних ресурсів України видано ТОВ «КПЛ-ЛТД» дозвіл на спеціальне водокористування, відповідно до якого спеціальне водокористування здійснюватиметься у вигляді забору води з Кричунівського ставка № 2 (за допомогою пересувного насосного агрегату МЕС-DMR-65-2/2), розташованого на території Любашівської територіальної громади, в межах с. Кричунове Подільського району Одеської області. Водночас, за умовами оспорюваного договору оренди Любашівська селищна рада передала у користування ТОВ «КПЛ-ЛТД» земельну ділянку та водний об`єкт не для спеціального водокористування відповідно до отриманого дозволу, а для сільськогосподарських потреб (зрошення). Враховуючи положення ст. 51 ВК України, ст. 123, 124, 134 ЗК України спірна земельна ділянка в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом могли бути надані ТОВ «КПЛ-ЛТД» в оренду виключно за результатами проведення земельних торгів.

Окрім того, прокуратурою вказується, що ТОВ «КПЛ-ЛТД» вже здійснювалось раніше використання Кричунівського ставка № 2 на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації Кричунівських ставків № 1, № 2, розташованих у Любашівському районі Одеської області, в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ). Також на підставі рішення Любашівської селищної ради, між відповідачами в даній справі було укладено договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом Кричунівським ставком № 2 для рибогосподарських потреб.

Однак рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 у справі № 916/1136/23 визнано незаконними та скасовано п.п. 4, 5, 6 рішення Любашівської селищної ради від 16.11.2021 № 3703, визнано недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом укладений 26.12.2022 між Любашівською селищною радою та ТОВ «КПЛ-ЛТД». Позивач зазначає, що вказане рішення суду мотивовано зокрема тим, що Любашівською селищною радою здійснено передачу спірної земельної ділянки без застосування конкурентних засад (земельних торгів).

Таким чином, Одеська обласна прокуратура стверджує, що наміри Любашівської селищної ради та ТОВ «КПЛ-ЛТД» очевидно були спрямовані на передачу останньому земельної ділянки та водного об`єкта - Кричунівського ставка № 2, а наявність дозволу для спеціального водокористування (забір води за допомогою насосного агрегату) використано лише як черговий формальний привід для уникнення проведення процедури земельних торгів.

За таких обставин законним та обґрунтованим вбачається висновок про принципову неможливість передачі в користування ТОВ «КПЛ-ЛТД» земельної ділянки з кадастровим номером 5123382600:02:002:0003 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом в обхід процедури земельних торгів.

Також позивач стверджує, що у зв`язку з тим, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції захисту інтересів держави правовідносинах, y спірних Любашівська селищна рада визначено в справі відповідачем, прокурор самостійно звертається до суду за захистом інтересів держави

У зв`язку з вказаними обставинами прокурор вважає, що у суду наявні підстави для прийняття рішення про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

У відповіді на відзиви відповідачів, прокуратурою зазначено, що за результатами опрацювання доводів, викладених у відзивах, вбачається, що правові позиції Любашівської селищної ради та ТОВ «КПЛ- ЛТД» на обґрунтування заперечень проти позову прокуратури є тотожними та відповідачі у справі, фактично, не зрозуміли доводи та правові підстави позову прокурора, внаслідок чого останніми наводяться міркування, які жодного відношення до спірних правовідносин не мають.

Позивач зазначає, що при цьому, відповідачами у справі невірно тлумачаться та співвідносяться поняття категорія земель, цільове призначення та вид використання, стверджуючи, що земельну ділянку водного фонду, яка за затвердженою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Любашівській селищній раді для рибогосподарських потреб, можливо передати для використання для сільськогосподарських потреб.

Вказане, на думку позивача, призвело до того, що Любашівська селищна рада відповідно до договору оренди від 12.03.2024 здійснила передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «КПЛ-ЛТД» для сільськогосподарських потреб (зрошення) всупереч існуючому цільовому призначенню земельної ділянки (для рибогосподарських потреб).

При цьому, чинним законодавством не передбачено можливості оренди земель водного фонду та водних об`єктів для сільськогосподарських потреб.

Так, відповідності до ч. 1 ст. 51 ВК України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

В свою чергу, як положення ч. 4 ст. 59 ЗК України так і положення ч. 1 ст. 51 ВК України не передбачають передачі земель водного фонду та водних об`єктів у користування для сільськогосподарських потреб (зрошення).

3.2. Аргументи Любашівської селищної ради.

У відзиві на позовну заяву прокурора Любашівська селищна рада зазначає, що 28.09.2023 року на їхню адресу звернувся ТОВ «КПЛ-ЛТД» з заявою про укладення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5123382600:02:002:0003, загальною площею 50, 7549 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (Кричунівський ставок № 2) в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом. Підставою для звернення з даною заявою є отримання ТОВ «КПЛ-ЛТД» Дозволу на здійснення спеціального водокористування від 07.06.2023 № 111/ОД/49д-23, виданий Державним агентством водних ресурсів України.

Відтак, враховуючи відповідні чинні положення законодавства України та діючи з урахуванням наявності виданого Державним агентством водних ресурсів України дозволу на здійснення спеціального водокористування від 07.06.2023 року № 111/ОД/49д-23 у Любашівської селищної ради відсутні підстави та повноваження для відмови в наданні земельної ділянки в оренду водокористувачу для здійснення зрошення.

Зазначає, що укладений між відповідачами Договір оренди землі в повній мірі відповідає типовій формі та рекомендаціям щодо його змісту, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 року № 572 якою затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Також Любашівська селищна рада зазначає, що 17.04.2024 на їх адресу надійшов лист Державного агентства водних ресурсів України від 12.04.2024 року № 846/МЛ/21-24 про погодження договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом Кричунівський ставок № 2 площею 50,7549 га.

Відповідно до змісту паспорту водного об`єкту Кричунівського ставку № 2 площею 50,7549 га, розташованого в межах населених пунктів на території Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 30.08.2023 року, даний водний об`єкт фактично призначений для рибництва, проте відповідно до проекту будівництва відомості щодо цільового призначення відсутні. Зазначена земельна ділянка була сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленою ФОП Єгоращенко В.Б. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000485802024 від 26.02.2024 року вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель водного фонду, вид цільового призначення земельної ділянки відсутній.

Крім того, відповідач 1 зазначає, що ним вживалися заходи щодо визначення можливості здійснення питання зрошення у водоймах, призначених для рибництва шляхом звернення на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) для отримання відповідного роз`яснення. Із відповіді на вказане звернення Любашівська сільська рада зробила висновок про те, що виключно після вжиття заходів передбачених Порядком ведення Державного реєстру рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 979, водний об`єкт може вважатись рибогосподарською водоймою в розумінні положень Закону України «Про аквакультуру».

Враховуючи викладені обставини, Любашівська селищна рада просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Одеської обласної прокуратури.

У запереченнях на відповідь на відзив Любашівська селищна рада вказує, що твердження Позивача, викладені у абз. 12 стор. З відповіді на відзиви не відповідають дійсності, відповідач 1 передав у тимчасове користування об`єкт оренди на підставі рішення власника земельної ділянки (органу місцевого самоврядування) та відповідно до положень статті 134 Земельного кодексу України для сільськогосподарських потреб (зрошення) згідно Дозволу від 07.06.2023 року № 111/ ОД/49д-23 та Договору від 12.03.2024 року № 31 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Вказує, що положення Договору оренди укладеного між відповідачами, передбачені саме змістом типового договору та не можуть бути змінені у разі передачі водойми для здійснення потреб зрошення. Також зазначає, що здійснюючи зрошення орендар повинен здійснювати заходи з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта та дотримуватися вимог, в тому числі, Закону України «Про аквакультуру». Таким чином, відповідач 1 вказує, що позивачем не взято до уваги існування типової, а не примірної форми договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, а отже посилання на Закону України «Про аквакультуру» є обов`язковим та логічним, оскільки здійснюючи зрошення орендар повинен дбати про біоресурси водного об`єкту.

Окремо Любашівська селищна рада звертає увагу суду на той факт, що в силу положень статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. І вже саме земельним законодавством прямо передбачено передачу в оренду земельних ділянок водного фонду, що перебувають у державній або комунальній власності для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів. Аналогічні положення містить стаття 51 Водного кодексу України, згідно змісту якої водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України.

3.3. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «КПЛ-ЛТД».

У відзиві на позовну заяву ТОВ «КПЛ-ЛТД» зазначає, що безпосередньо передання земельної ділянки в оренду не порушує права та інтереси її власника та накладає обмеження на орендаря, які не дають ці права та інтереси порушувати. Порушення прав та інтересів власника можуть спричинити конкретні дії орендаря, а саме: нецільове використання ділянки, порушення обов`язків за договором, тобто має бути встановлений факт порушення і тільки тоді застосовуються передбачені договором або законом механізми захисту.

Вказує, що спеціальне водокористування жодним нормативним актом не ставиться в залежність до цільового призначення, а отже, не може його порушити та не може визначатись як використання не за цільовим призначенням.

Відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб відповідає цільовому призначенню «землі сільськогосподарського призначення» очевидно не відповідає дійсності і ст. 48 Водного кодексу України (Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів, у тому числі для сільськогосподарських цілей), і ст. 1 ЗУ «Про аквакультуру» (аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність … для одержання сільськогосподарської продукції) прямо передбачають можливість використання водних об`єктів для сільськогосподарських цілей і це не порушує та не змінює цільового призначення земельної ділянки.

ТОВ«КПЛ-ЛТД» зазначає, що згідно дозволу на спеціальне водокористування, метою водокористування є зрошення. Тобто кодексом прямо встановлено, що не підлягають передачі в користування на конкурентних засадах ділянки у разі їх використання для потреб спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів, а у Дозволі прямо прописано, що метою спеціального водокористування є зрошення і водозабір здійснюється для зрошення.

Позивач не надав жодного доказу порушення відповідачами збереження і раціонального використання земель та водних об`єктів, стабільності навколишнього природнього середовища та створення перешкод населенню у доступі до виняткового за красою та різноманітністю природного комплексу. Таким чином, позивач просто використовує загальні фрази, покликані замаскувати безпідставне втручання у цивільні правовідносини.

Вказує, що за позицією позивача, прокурор самостійно визначає, в чому полягають інтереси держави і, в даному випадку, забезпечує на загальнодержавному рівні екологічну безпеку та охорону землі та вод як національного багатства.

Враховуючи викладені обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

4. Фактичні обставини встановлені судом під час розгляду справи.

Як вбачається з інформаційної довідки №383467739, власником земельної ділянки кадастровий номер 5123382600:02:002:0003, площею 50.75 га, є Любашівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04380040. Цільове призначення даної земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5123382600:02:0002:0003 для рибогосподарських потреб, відноситься до категорії земель - землі водного фонду, площа земельної ділянки 50,7549 га.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «КПЛ-ЛТД» здійснює наступні види економічної діяльності:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

03.12 Прісноводне рибальство;

03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура);

46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;

47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах.

07.06.2023 Державне агентство водних ресурсів України видано дозвіл на спеціальне водокористування №111/ОД/49д-23 ТОВ «КПЛ-ЛТД», ЄДРПОУ 36153829, 66530, Одеська область, Подільський район, Любашівська ТГ, село Кричунове, пров. Риболовний, буд. 3.

Фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): Забір води з Кричунівського ставка №2 (за допомогою пересувного насосного агрегату МЕС-DMR-65-2/2), розташований на території Любашівської ТГ, в межах с.Кричунове Подільського району Одеської області. Басейн балки Гедзилів Яр/басейн р. Кодима/басейн р. Південний Буг.

Мета водокористування: зрошення.

Строк дії дозволу з 07.06.2023 по 07.06.2026.

30.08.2023 Держводагенством України було погоджено паспорт водного об?єкта Кричунівського ставку №2 площею 44, 4079 га, що розташований на території Любашівської селищної ради в Подільському районі Одеської області, що був виготовлений ФОП Єгоращенко В.Б. на замовлення Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області.

Відповідно до даного паспорту, по проекту будівництва відомості про призначення водного об`єкту відсутні, фактично рибництво.

Після отримання дозволу на спеціальне водокористування, ТОВ «КПЛ-ЛТД» звернулося до Любашівської селищної ради з листом №28/09-01 від 28.09.2023 в якому, керуючись ст. 124 Земельного кодексу України, та на підставі отриманого дозволу на спеціальне водокористування просило передати в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5123382600:02:002:0003 площею 50.7549 га в оренду ТОВ «КПЛ-ЛТД» на 25 років.

Рішенням №6502 від 31.01.2024 «Про передачу в оренду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом ТОВ «КПЛ-ЛТД» кадастровий номер 5123382600:02:002:0003 на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області» Любашівська селищна рада вирішила:

1) передати ТОВ «КПЛ-ЛТД» в оренду вищезазначену земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом;

2) ТОВ «КПЛ-ЛТД» укласти з селищною радою договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом терміном на 7 років загальною площею - 50,7549 га, під ставками 44,4079 га, пасовищами 4,7984 га, під гідротехнічними спорудами 0,3497 га, низинні заболочені землі - 1,1989 га, для сільськогосподарських потреб (зрошення) за адресою: Одеська область, Подільський район, Любашівська селищна рада. Встановити орендну плату за користування земельною ділянкою в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом із розрахунку:

- за земельну ділянку в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної;

- за водний простір згідно з Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013р. №236.

3. Зобов`язати ТОВ «КПЛ-ЛТД»:

- погодити укладений договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом терміном на 7 років загальною площею - 50,7549 га, під ставками 44,4079 га, пасовищами 4,7984 га, під гідротехнічними спорудами 0,3497 га, низинні заболочені землі - 1,1989 га, для сільськогосподарських потреб (зрошення) за адресою: Одеська область, Подільський район, Любашівська селищна рада у секторі в Одеській області Державного агентства водних ресурсів України;

- утримувати земельну ділянку в належному санітарно-екологічному стані.

Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань земельних містобудування, відносин та охорони природи.

12.03.2024 між Любашівською селищною радою, як Орендодавцем, та ТОВ «КПЛ-ЛТД», як Орендарем, укладено Договір № 31 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (далі Договір), згідно п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (ставок) Кричунівський ставок №2 площею 50, 7549 га, розташований на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області (в межах населених пунктів) для цілей сільськогосподарських потреб (зрошення).

Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50, 7549 га, у тому числі земельна ділянка площею 44,4079 га вид угідь ставки з кадастровим номером 5123382600:02:002:0003, цільове призначення земельної ділянки: сільськогосподарських потреб (зрошення), яка розташована на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області (за межами населених пунктів) та водний об`єкт (водний простір), у тому числі рибогосподарська технологічна водойма Кричунівський ставок №2 площею 44,4079 га об`єм при НПР 639,1 тис. мІ. Рибогосподарська технологічна водойма згідно з цим договором надається в оренду з урахуванням вимог Закону України «Про аквакультуру».

Відповідно п. 3 Договору, на земельній ділянці розташовані об`єкти інфраструктури:

- гребля, насипна, земляна, використовується як господарський проїзд, земляна, з місцевих суглинків, ширина по гребеню до 10,0 м, ширина по підошві близько 17,5 м, довжина 328,5 м, максимальна висота до 1,8 м, кріплення гребеня відсутнє, мітка гребеня 111,6 мБс, Закладання верхнього укосу переважно 1:2,0 закладання низового укосу переважно 1:2,5. Кріплення верхового укосу зарості дерев та чагарників, кріплення низового укосу природний травостій (гребля перебуває у комунальний власного Любашівської селищної ради).

Пунктом 4 Договору, передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення цього договору 1 237 341,48 грн., згідно з Витягом № НВ-5100202652024 із технічної документації з нормативної оцінки земельних ділянок, виданого відділом № 6 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Одеській області 08.02.2024.

Пунктами 5-7 Договору, передбачено зокрема наступне:

об`єкт оренди має такі недоліки, що можуть перешкоджати його ефективному використанню: недоліки відсутні.

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: відсутні.

Цей договір укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку, на який укладено цей договір, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк.

У такому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку, на який укладено цей договір, повідомити письмово орендодавця про намір скористатися цим правом на укладення договору оренди на новий строк.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди на новий строк орендар додає проект відповідного договору.

Пунктом 8 Договору, сторони визначали, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі:

за земельну ділянку у розмірі 98 987 грн. 32 коп. що становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з Витягом №НВ-50002652024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 2024 (розрахунок додається), орендної плати у гривнях із зазначенням умов її внесення відповідно до бюджетної класифікації)

за водний об`єкт (водний простір) у розмірі 17 613 грн. 95 коп. на рахунок обласного бюджету Одеської області.

Пунктами 13 18 Договору, сторони передбачили, наступне:

13. Передача водного об`єкта в оренду здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми паспорта та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

14. Використання земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом здійснюється лише для цілей, визначених цим договором.

15. Використання об`єкта оренди здійснюється з дотриманням Водного та Земельного кодексів України, а також інших законодавчих актів.

16. Дотримання зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта.

17. Експлуатація водосховищ і ставків здійснюється відповідно до встановлених Держводагентством режимів роботи.

18. Використання водного об`єкта здійснюється без створення перешкод у здійсненні загального водокористування (крім випадків, визначених законом) та у здійсненні спеціального водокористування відповідно до виданих дозволів.

Відповідно до п. 29 Договору, Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначення згідно з цим договором;

- додержання Водного та Земельного кодексів України, а також інших законодавчих актів;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смут, пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які мають особливо охороняються (у разі наявності),

- дотримання зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта;

- експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними рудами та права спеціального водокористування;

- своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку та водний об`єкт.

Відповідно до п. 30 Договору, Орендодавець зобов`язаний:

- передати в користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у стані, що відповідає умовам цього договору;

- під час передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які перешкоджають орендареві користуватися орендованою земельною та водним об`єктом,

- відшкодовувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які у процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або привести до погіршення стану об`єкта оренди.

Згідно з п. 31 Договору, Орендар має наступні права:

- самостійно господарювати на землі та водному об`єкті з дотриманням умов цього договору та вимог законодавства;

- отримувати продукцію і доходи;

- здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво гідротехнічних споруд;

Згідно з п. 32 Договору, Орендар зобов`язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній об`єктом у строки, встановлені цим договором, але не раніше дати державної реєстрації відповідного права оренди;

- виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або цим договором;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію цього договору відповідному податковому органові та територіальному органові Держводагентства;

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за об`єкти оренди,

- здійснювати заходи з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта;

- експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених Держводагентством режимів роботи;

- здійснювати заходи з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених Держводагенством режимів роботи;

- у разі необхідності оформити право користування гідротехнічними спорудами та право спеціального водокористування;

- під час використання прибережних захисних смуг дотримуватися вимог щодо обмеження господарської діяльності, встановлених законодавством;

Після припинення цього Договору повернути свій примірник паспорта водного об`єкта орендодавцю.

Пунктом 37 Договору, передбачено, що зміна цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни цього договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 38 Договору, цей договір припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи орендаря або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем,

- смерті фізичної особи орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, передбачених у статті 7 Закону України "Про оренду землі", від виконання цього договору;

- порушення умов користування об`єктом оренди;

- розірвання цього договору.

Цей договір припиняється також з інших підстав, передбачених законом.

Згідно п. 38 Договору, цей договір може бути розірвано за:

- взаємною згодою сторін;

рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкоджених об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

На підставі вказаного договору, 09.04.2024 державним реєстратором Зеленогірської селищної ради Одеської області Галіборщ Ганною Миколаївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 72585979 від 13.04.2024, на підставі чого здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ «КПЛ-ЛТД» на земельну ділянку з кадастровим номером 5123382600:02:002:000.

Також, як заявляється прокурором в позовній заяві, та що вбачається із матеріалів справи, між Любашівською селищною радою та ТОВ «КПЛ-ЛТД» вже укладався договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (кадастровий номер 5123382600:02:002:0003), укладений 26.12.2022 та Любашівською селищною радою приймалося рішення №3704 від 16.11.2021 «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 50,75 га (кадастровий номер 5123382600:02:002:0003) для рибогосподарських потреб на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області.

Вважаючи вказане рішення селищної ради та подальше укладення договору оренди землі, протиправним Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся із позовом до Господарського суду Одеської області в якому, з урахуванням всіх подальших уточнень, просив визнати незаконним та скасувати п. 4, 5, 6 вищевказаного рішення Любашівської селищної ради, визнати недійсним вищезазначений договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, зобов`язати ТОВ «КПЛ-ЛТД» усунути перешкоди Любашівській територіальній громаді, в особі Любашівській селищної ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом використання для цілей спеціального використання водних біоресурсів, зобов`язати ТОВ «КПЛ-ЛТД» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення у комунальну власність Любашівської територіальної громади, в особі Любашівської селищної ради, вищезазначену земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 про закриття провадження у справі №916/1136/23, провадження у даній справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ «КПЛ-ЛТД» повернути у комунальну власність Любашівської селищної територіальної громади в особі Любашівської селищної ради земельної ділянки, у зв`язку із тим, що відповідачами по даній справі укладено угоду про розірвання договору оренди землі та повернуто вказану земельну ділянку в комунальну власність.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 по справі №916/1136/23, позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково, визнано незаконними та скасовано п. 4, 5, 6 рішення Любашівської селищної ради №3703 від 16.11.2021, визнано недійсним договір №20 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктам укладений 26.12.2022 між Любашівською селищною радою та ТОВ «КПЛ-ЛТД».

Приймаючи вказане рішення господарський суд виходив із того, що ТОВ «КПЛ-ЛТД» при обґрунтуванні необхідності передачі земельної ділянки в користування не на конкурентних засадах (земельних торгах), яке викладене у клопотанні до селищної ради, виходило із неправильного тлумачення положень абз. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України та ст. 48 Водного кодексу України, допустило плутанину понять «використання земельної ділянки для рибогосподарських потреб» та «використання земельної ділянки для потреб спеціального водокористування». Відтак господарський суд дійшов висновку, що Любашівською селищною радою, всупереч ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України здійснено передачу спірної земельної ділянки без застосування конкурентних засад (земельних торгів).

Як вбачається із матеріалів справи, заступник керівника Одеської обласної прокуратури Макчим Ракович 30.05.2024 звернувся до Любашівської селищної ради із листом №12-64ВИХ-24 в якому зазначав, що передача земельної ділянки з кадастровим номером 5123382600:02:0002:0003 в оренду ТОВ «КПЛ-ЛТД» без проведення земельних торгів, у зв`язку з її використанням для потреб спеціального водокористування відповідно до отриманого дозволу є неправомірною. Зазначено, що внаслідок підміни понять та хибного тлумачення абзацу 3 частини 2 статті 134 ЗК України, ТОВ «КПЛ-ЛТД», декларуючи необхідність отримання у користування земельної ділянки для потреб, пов`язаних зі спеціальним водокористуванням відповідно до отриманого дозволу, фактично без застосування конкурентних засад (за відсутності торгів) отримало у користування водний об`єкт Кричунівський ставок №2 та земельну ділянку під ним.

Також вказував, що повноваження розпоряджатися вказаною земельною ділянкою водного фонду у межах Любашівської територіальної громади надано Любашівській селищній раді. У зв`язку із чим заявляв про необхідність до 07.06.2024 вжити відповідні заходи, в тому числі шляхом звернення до суду із відповідним позовом, та повідомити на адресу обласної прокуратури інформацію про такі заходи.

07.06.2024 Любашівська селищна рада у відповідь на лист заступника обласної прокуратури направила лист №1840/02-20 в якому зазначала, зокрема, що вказана земельна ділянка не підлягає проведення процедури передачі в користування на конкурентних засадах (земельних торгах), у зв`язку із тим, що така ділянка передається в користування для потреб пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів. У зв`язку із чим, а також виходячи із положень земельного кодексу України та Водного кодексу України, Любашівська селищна рада заявляє що не має правових підстав для розірвання чинних договорів оренди земельних ділянок в комплексі з розташованими на них водними об`єктами або визнання їх недійсними.

Враховуючи дану відповідь Любашівської селищної ради, Одеська обласна прокуратура направила повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому зазначало що обласною прокуратурою підготовлено позовну заяву до Господарського суду Одеської області до Любашівської селищної ради, ТОВ «КПЛ-ЛТД» про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній одним об`єктом.

Як вбачається із наданого до суду Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.05.2024 оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5123382600:02:0002:0003 становить 2 490 438 949, 66 грн.

Окрім того, із наданого Любашівською селищною радою до суду копії листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №18-15-0.63-5632/2-24 від 18.09.2024, вбачається, що у відповідь на звернення Любашівської селищної ради ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомило наступне.

Враховуючи наявний дозвіл на спеціальне водокористування Державного агентства водних ресурсів України які надані Орендарям, керуючись нормами статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Також зазначено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру зазначені у запиті земельні ділянки кадастрові номери: 5123382600:02:002:0016, 5123382600:02:002:0003, 5123382600:01:003:0340, 5123382600:01:001:0744 обліковуються: категорія землі водного фонду, вид використання для рибогосподарських потреб, цільове призначення 10.07 для рибогосподарських потреб.

Враховуючи вищевикладене, законодавство прямо передбачає можливість використання водних об`єктів за визначеними видами цільового призначення земельних ділянок, в тому числі і для сільськогосподарських потреб через спеціальне водокористування.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Встановлена Законом України «Про прокуратуру» умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК.

Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Таким чином, процесуальний статус сторін у справі залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження із здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Згідно зі ст. 10 Водного кодексу України, до відання сільських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території серед іншого належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, встановлення правил загального користування водними об`єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 24 Прикінцеві та перехідні положення ЗК України передбачено, зокрема, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад; земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки; інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Відтак, Любашівська селищна рада є уповноваженим органом місцевого самоврядування на розпорядження спірною земельною ділянкою з розташованим на ній водним об`єктом, а також уповноваженим суб`єктом владних повноважень на виконання завдань із захисту інтересів Любашівської територіальної громади, у тому числі щодо раціонального використання земель і водних об`єктів комунальної власності.

Таким чином, саме на Любашівську селищну раду покладається обов`язок здійснення захисту інтересів територіальної громади, а саме за відновлення порушеного режиму комунальної власності на земельну ділянку з водним об`єктам.

Однак як встановлено судом, при зверненні із позовом до суду прокурор Одеської обласної прокуратури на обґрунтування підстав самостійного представництва інтересів держави зазначив, що, повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності в межах Любашівської селищної територіальної громади наділена саме Любашівська селищна рада. Проте вказаним органом допущено порушення комунальної власності, що виключає можливість здійснення захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах у спосіб, який обрав прокурор.

Окрім того, як було встановлено судом, прокурор направляв Любашівській селищній раді лист в якому зазначав про необхідність надати у строк до 07.06.2024 адресу обласної прокуратури інформацію про вжиті селищною радою заходи або намір вжити заходи, у тому числі шляхом звернення до суду із відповідним позовом, щодо визнання договору оренди, укладеного з ТОВ «КПЛ-ЛТД», недійсним, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

У відповідь на вказаний лист, Любашівська селищна рада повідомила, що не має правових підстав для розірвання чинних договорів оренди земельних ділянок в комплексі з розташованими на них водних об`єктами або визнання їх недійсними.

Враховуючи відповідь Любашівської селищної ради, Одеська обласна прокуратура направила повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому зазначила, що обласною прокуратурою підготовлено позовну заяву до Господарського суду Одеської області до Любашівської селищної ради, ТОВ «КПЛ-ЛТД» про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Таким чином, суд доходить висновку, що прокурором наведено підстави для представництва інтересів держави, та обґрунтовано, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Любашівську селищну раду одним із співвідповідачів у справі, оскільки Любашівська селищна рада як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і вчинила дії, які, за доводами прокурора, порушують інтереси держави. Таким чином прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/1133/18.

5.2. Щодо позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію та зобов`язання повернути земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 14 Конституції України, ст.1 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори, правочини, інші юридичні факти.

Частиною 1 ст. 93 ЗК України, яка кореспондується з ст.1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 Водного кодексу України встановлено, зокрема, що водний об?єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами; водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних); рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

Згідно ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об?єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Згідно ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності, зокрема у разі використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України, Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У відповідності до ст. 51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об?єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об?єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 11 ст. 51 Водного кодексу України, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оренду землі", типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 65 Водного кодексу України передбачено, що користування водами для потреб сільського і лісового господарства здійснюється у порядку як загального, так і спеціального водокористування.

Під час зрошення земель сільськогосподарського призначення водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та забруднення цих земель. Якість води, що використовується для зрошення земель сільськогосподарського призначення, повинна відповідати встановленим нормативам.

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центрами контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренажних вод у водні об`єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається власнику зрошуваних угідь у встановленому цим Кодексом порядку.

Під час осушення земель сільськогосподарського призначення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання деградації та вітровій ерозії цих земель, а також погіршення стану водних об`єктів.

Згідно зі статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власність фізичним або юридичним особам, а також забезпечення конкурентного способу розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Такий підхід забезпечує раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 17 вересня 2024 року по справі № 910/2358/21, дійшов висновку, що зі змісту положень частин 1, 2 статті 134 ЗК України вбачається, що частиною 2 цієї статті передбачено перелік виняткових випадків, коли не застосовується загальне правило щодо обов`язковості проведення земельних торгів із метою продажу чи передачі в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, зокрема в разі, коли земельна ділянка передається користувачу для потреб, передбачених спеціальними дозволами (абзац 3 частини 2 статті 134 ЗК України), тобто для настання такого виняткового випадку необхідно, щоб саме майбутній землекористувач мав спеціальний дозвіл з певним видом водокористування, а земельна ділянка має передаватися такому користувачу саме для потреб, визначених у спеціальному дозволі, який (дозвіл) вже має такий майбутній користувач.

Як було встановлено судом, 07.06.2023 Державне агентство водних ресурсів України видано дозвіл на спеціальне водокористування №111/ОД/49д-23 ТОВ «КПЛ-ЛТД», Мета водокористування: зрошення. Строк дії дозволу з 07.06.2023 по 07.06.2026.

На підставі даного дозволу 12.03.2024 між відповідачами було укладено договір оренди № 31 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (ставок) Кричунівський ставок №2 площею 50,7549 га, розташований на території Кричунівського старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області (в межах населених пунктів) для цілей сільськогосподарських потреб (зрошення).

Як було встановлено судом, основним видом економічної діяльності ТОВ «КПЛ-ЛТД» є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Таким чином, суд доходить висновку, що передача Любашівською селищною радою в користування ТОВ «КПЛ-ЛТД» земельної ділянки з кадастровим номером 5123382600:02:002:0003, за договором оренди № 31 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, з метою спеціального водокористування, було здійснено правомірно, на підставі попередньо отриманого дозволу, що відповідно до норм чинного законодавства не потребує проведення процедури передачі земельної ділянки в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) у відповідності до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Також суд зазначає, що під час розгляду справи, прокурором не було доведено належними та допустимими доказами зворотнє, як і не було доведено, що ТОВ «КПЛ-ЛТД» використовує даний водний об`єкт з метою здійснення рибальства.

Відомостей з Державного реєстру рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), з яких би вбачалося цільове використання водного об`єкта ТОВ «КПЛ-ЛТД» (рибальство чи аквакультура) суду не надано.

Окрім того, прокурором не доведено в чому полягає протиправність використання земельної ділянки з водним об`єктом цільове призначення якої для рибогосподарських потреб, зокрема для зрошення сільськогосподарських земель, шляхом забору води з такої водойми в дозволених Держводагенством лімітах, а також не доведено пряму заборону такого законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи, що під час розгляду справи прокурором не доведено протиправність передачі Любашівською селищною радою до ТОВ «КПЛ-ЛТД» земельної ділянки кадастровий номер 5123382600:02:002:0003 в комплексі з водним об?єктом (ставок) Кричунівський ставок №2 площею 50,7549 га, для цілей спеціального водокористування (зрошення) на підставі попередньо отриманого ТОВ «КПЛ-ЛТД» дозволу на здійснення відповідного водокористування, гсоподарський суд доходить висновку про недоведеність тверджень позовної заяви та вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Вказану правову позицію також було застосовано в постанові КГС ВС від 17.04.2024 року по справі № 910/18677/23, постанові КГС ВС від 13.03.2024 по справі № 906/91/20, постанові КГС ВС від 24.07.2024 року по справі 910/1869/23, постанові КГС ВС 03.09.2024 року по справі 910/2127/24.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Приймаючи до уваги відмову судом у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 26.12.2024.

Суддя Ю.М. Невінгловська