Рішення

від 16.12.2024 по справі 921/356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/356/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Василишин О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок "Затишок"), 46001, м. Тернопіль, вул. Качали, буд.1, ідентифікаційний код 25935890;

про: визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

За участю представників, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

-позивача: не з`явився;

-представника позивача: Кожевнікова Олена Валеріївна, адвокат, ордер, серія ВО №1075941 від 30.04.2024;

- відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад" про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як директор (одноосібний виконавчий орган) відповідача звернувся до товариства в особі його учасників із заявою про звільнення з посади та скликання позачергових загальних зборів для вирішення питання про припинення трудових відносин, однак 19.01.2024 державним реєстратором було відмовлено в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, тобто так як на збори учасників про прийняття рішення, щодо зміни керівника ТОВ "Дошкільний навчальний заклад" був присутній представник учасника товариства ТОВ "Тернопіль онлайн", який не був уповноважений на участь у зборах учасників при зміні керівника, у зв`язку з чим позивач просить визнати трудові відносини з відповідачем припиненими.

Щодо подання суду Заяви з додатками поданої 18.01.2024 для реєстрації внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок "Затишок") вказала, що зверталася за відповідним документом проте їй його не надали, тому просить суд розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Позиція відповідача.

До матеріалів справи відповідачем не було подано Відзиву на позовну заяву.

Заперечення позивача.

Від позивача до матеріалів справи Відповідь на відзив не поступала.

Рух справи.

Ухвалою від 04.06.2024 позовну № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 30.05.2024 (вх.№391 від 30.05.2024) ОСОБА_1 - залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків.

19.06.2024 прийнято позовну заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 04.04.2024 (вх.№235 від 04.04.2024) ОСОБА_1 до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкритто провадження у справі №921/356/24 та призначено підготовче засідання на 15.07.2024.

Ухвалою від 15.07.2024 відкладено підготовче засідання на 09.08.2024.

Ухвалою від 07.08.2024, враховуючи, що 09.08.2024 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, продовжено строк проведення підготовчого провадження у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та перенесено слухання справи на 16.10.2024.

Ухвалою 16.10.2024 відкладено підготовче засідання на 06.11.2024.

Ухвалою від 06.11.2024, поновлено строк на подання протоколу засідання загальних зборів №16 від 08.12.2023 як доказу, приєднано його до матеріалів справи та відкладено підготовче засідання у справі на 20.11.2024.

Ухвалою від 20.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2024.

Явка сторін.

У судове засідання з`явилася представник позивача (адвокат Кожевнікова О.В.), просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Качали, 1, м. Тернопіль, 46001) не вручені по причині "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання" згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не виконано вимог ухвали суду від 19.06.2024 про відкриття провадження у справі, а саме щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі). Так, з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).

Відповідно до відповідей №4981471 від 05.11.2024, №5921815 від 11.12.2024, №6040959 від 16.12.2024, сформованих на запит суду засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") не має зареєстрованого Електронного кабінету.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Розгляд заяв та клопотань.

Жодні заяви та клопотання не поступили.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).

Процесуальні дії суду.

Судом оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.

23.02.2004 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") (далі Товариство) (номер запису 16461200000000848).

Засновниками ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") є ТзОВ "Фортуна систем інвест", що володіє часткою в розмірі 20 330,00грн, що складає 1,9% статутного капіталу товариства та ТзОВ "Тернопіль онлайн", що володіє часткою 1 050 000,00грн, що складає 98,1% статутного капіталу товариства.

Протоколом Загальних зборів учасників № 10 від 12.01.2004 затверджено нову редакцію статуту ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") (далі - Статут).

Вищим органом Товариства є Збори Учасників, які обирають Голову Товариства (п. 9.1. Статуту).

До виключної компетенції Зборів учасників Товариства належить (п. 9.3. Статуту): створення та відкликання виконавчого органу Товариства (п.п. 9.3.3. Статуту).

Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор (п. 9.6. Статуту).

Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів Учасників. Збори Учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать до компетенції Директора. (п.п. 9.6.1. Статуту).

У відповідності до п.п. 9.6.2. Статуту Директор підзвітний Зборам Учасників і організовує виконання їх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов`язкові для Учасників Товариства.

Згідно з п.п. 9.2.1. Статуту учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

Будь-хто із Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів (п.п. 9.2.2. Статуту).

Відповідно до п.п. 9.4.1. Статуту з питань визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, змін до Статуту, а також при вирішенні питання про виключення Учасника з Товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Рішенням Загальних зборів учасників ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок"), яке оформлене Протоколом №12 від 30.12.2004 призначено на посаду Директора ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань.

Директором ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок Затишок) станом на момент розгляду справи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 (позивач).

03.11.2023 ОСОБА_1 (позивач) надіслала на адресу засновників ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") (відповідач) ТзОВ "Фортуна систем інвест" та ТзОВ "Тернопіль онлайн" та ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок Затишок) (відповідач) заяву про звільнення за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КзпП України, а також повідомлення про скликання 08.12.2023 Загальних Зборів Учасників ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") із наступним порядком денним: - обрання Голови Загальних зборів учасників Товариства; - про обрання Голови ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок"); - про звільнення директора ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок"); - про обрання директора ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок"); - про призначення уповноваженої особи ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (крім громадського формування та релігійної організації), що містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На Загальних зборах ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") без участі представника засновника ТзОВ "Фортуна систем інвест", де за участі представника ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок Затишок) Паронова Сергія Валерійовича заслухано директора Денчик Г.Р., яка зачитала заяву про звільнення та запропонувала уповноважити Паронова С.В. провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рішення про що прийняте одноголосно, що оформлено протоколом №16 від 08.12.2023.

Рішенням №376743102060 від 19.01.2024 державним реєстратором Тернопільської міської ради (Савчук О.С.) відмовлено в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу з посиланням на п.7 ч.4 ст.17 та ч.25 ст.17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ч. 4 ст.33 ЗУ "Про товариства з обмеженою відповідальністю".

Таким чином, станом на час подання позову (30.05.2024) до суду, відповідачем не вжиті заходи для прийняття рішення про звільнення позивача та залишаються порушеними його трудові права, зокрема бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.

А відтак, позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача.

Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому, Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у п. 9.1 Статуту ТзОВ "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок").

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно із ч.ч.1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обрана на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників, зафіксованим у протоколі № 12 від 30.12.2004, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем трудового договору (контракту).

Суд зазначає, що позовні вимоги у справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до п. 9.2.1. Статуту учасники Товариства повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Судом встановлено, що 03.11.2023 ОСОБА_1 , як директор Товариства, надіслала на адресу засновників ТОВ "Фортуна систем інвест" та ТОВ "Тернопіль онлайн" та Відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України, а також повідомлення про скликання 8 грудня 2023 року загальних зборів учасників ТОВ "Дошкільний навчальний заклад" для вирішення питання переобрання директора товариства.

Факт направлення на адреси засновників ТОВ "Фортуна систем інвест"» та ТОВ "Тернопіль онлайн" та відповідачу вищенаведених документів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних описів вкладення у цінні листи з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 07.11.2023, фіскальними чеками про оплату поштових послуг та накладними про відправлення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку ОСОБА_1 , як директор відповідача, дотрималася вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства.

Судом встановлено, що скликані позивачем на 08.12.2023 загальні збори учасників Товариства відбулися, рішення по даних питаннях було прийнято одноголосно із складенням відповідного протоколу №16 від 08.12.2023.

Однак, 19.01.2024 року державним реєстратором Тернопільської міської ради відмовлено в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу з посиланням на п.7 ч.4 ст.17 та ч. 25 ст.17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч.4 ст. 33 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

А саме, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи не подано документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи.

Тобто, позивач звернувся до відповідача (засновників відповідача) із заявою, в якій просив звільнити його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок "Затишок") за власним бажанням на підставі ч. 1 ст.38 Кодексу законів про працю України з посади директора.

Разом, з тим, матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника, а також такі докази не надані відповідачем .

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивач, з метою захисту своїх прав, просить визнати припиненими трудові відносини та відносини представництва між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") та директором Денчик Г.Р.

За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.

Судом враховано, що трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) місцевими загальними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору (ч.ч. 1, 2 ст. 221 Кодексу законів про працю України).

Кодекс законів про працю України встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, без урахування специфіки становища директора господарського товариства.

По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) та статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права).

Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати стан директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством.

Тобто директор завжди може скористатися ст. 38 Кодексу законів про працю України і ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.

В даному випадку до спірних правовідносин застосовується Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

За змістом положень ст. 38 Кодексу законів про працю України, Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, призначити новий одноосібний виконавчий орган та внести дані зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Частиною першою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (ч.1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в редакції чинній на момент прийняття рішення).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18).

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18).

Касаційний господарський суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі №911/719/21 фактично висловився про підсудність подібних справ господарським судам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 19 жовтня 2022 року зі справи № 761/20061/21 вказала, що практика стосовно юрисдикційності розгляду таких справ в порядку господарського судочинства є сталою і не потребує відступлення від таких правових висновків.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - визнання трудових відносин з відповідачем припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з відповідачем.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок"), у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України є обґрунтованими та правомірними, відповідачем не спростовані, а отже позов підлягає задоволенню, без вказівки на дату припинення повноважень, оскільки повноваження позивача на посаді директора будуть припинені з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Вказаний Суд зазначив, що, хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання позивачем позовної заяви через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає сплаті за звернення до суду з даною позовною вимоги становить 2 422,40грн (3 028,00 грн х 0,8).

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн згідно платіжного доручення № 1337696157 від 27.05.2024.

Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн (3028,00 грн (фактично сплачено); 2422,40грн (підлягало до сплати)).

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору від позивача до матеріалів справи не поступило.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 2422,40грн на користь позивача.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") (46001, м. Тернопіль, вул. Качали, буд.1, ідентифікаційний код 25935890), у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад" (дитячий ясла-садок "Затишок") (46001, м. Тернопіль, вул. Качали, буд.1, ідентифікаційний код 25935890) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн 40 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення надіслати:

- представнику позивача адвокату Кожевніковій Олені Валеріївні (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд").

- відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад"(дитячий ясла-садок "Затишок"), 46001, м. Тернопіль, вул. Качали, буд. 1, ідентифікаційний код 25935890) - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

В зв`язку із перебуванням судді у відпустці 26.12.2024 повне рішення складено та підписано: 27 грудня 2024 року.

Суддя С.О. Хома