Ухвала

від 27.12.2024 по справі 1495з-24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

27 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 1495з-24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№14953/24 від 26.12.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський масложиркомбінат" (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 14, офіс 16/23; код ЄДРПОУ: 44900708) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДПОІНТ" (місцезнаходження: 61054, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 271; код ЄДРПОУ: 45265517) про стягнення 1 810 560,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Знаменівський масложиркомбінат" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 1 810 560,00 грн., що знаходиться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдпоінт", у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в АТ "А-Банк", НОМЕР_1 .

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський масложиркомбінат" про забезпечення позову до подання позовної заяви, судом встановлено наступне.

Згідно пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.

Згідно частини 7 статті 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, на день подачі позовної заяви та заяви про вжиття заходів забезпечення позову, особа, яка підписала відповідні заяви повинна володіти відповідним обсягом повноважень (процесуальною дієздатністю).

Частиною 1 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також згідно приписів частин першої, другої статті 247 Господарського процесуального кодексу Україниу спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу Українипри вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що у 2024 році складає 302 800,00 гривень); справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, ТОВ ""Знаменівський масложиркомбінат" звертається із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ТРЕЙДПОІНТ" грошових коштів у розмірі 1 810 560,00 грн.,про накладення арешту на які і просить у вказаній заяві. При цьому, суд зазначає, що ціна позову визначається ТОВ ""Знаменівський масложиркомбінат" у розмірі 1 810 560,00 грн. (сума, яка більше п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а отже дана справа не може бути визнана судом малозначною, має розглядатися за правилами загального провадження.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником ТОВ ""Знаменівський масложиркомбінат" у даній справі може бути лише законний представник (особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (в порядку самопредставництва) або адвокат.

Як вбачається з поданих матеріалів заяву про забезпечення позову підписано представником ТОВ ""Знаменівський масложиркомбінат" - Руднєвою Іриною Вікторівною. На підтвердження повноважень підписанта надано копію довіреності у порядку передоручення б/н від 11.12.2024.

При цьому, з урахуванням положень частин першої і третьої статті 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 цього Кодексу представником може бути адвокат або законний представник. За приписом підпункту 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16.08.2021 № 917/106/20.

Разом з тим, у матеріалах заяви відсутні докази, які свідчать про наявність у Руднєвої І.В. повноважень представляти інтереси ТОВ ""Знаменівський масложиркомбінат" в порядку самопредставництва у розумінні положень статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у матеріалах заяви відсутні належні докази, що підтверджують обставини того, що Руднєва І.В. є особою, уповноваженою діяти від імені ТОВ ""Знаменівський масложиркомбінат" відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).

Крім того, Згідно з положеннями ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частинами 3, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Разом з цим, заявником до заяви про забезпечення позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що Руднєва І.В.(підписант вказаної заяви) є адвокатом.

Враховуючи вказане, суд констатує, що до заяви про забезпечення позову, яку від імені ТОВ ""Знаменівський масложиркомбінат" підписано Руднєвою І.В. не додано належних доказів на підтвердження наявності повноважень на підписання вказаної заяви або як особою в порядку самопредставництва або як адвокатом.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з цим, всупереч зазначеним положенням ГПК України, заявником не зазначено відомостей щодо наявності в нього та в інших сторін електронного кабінету.

Суд зазначає, що норми, які закріплюють обов`язок зазначення відомостей про наявність чи відстуність електронного кабінету, є чіткими, зрозумілими, однозначними та передбачуваними (прогнозованими), такими ж як і норми щодо зазначення повного найменування для юридичних осіб або імені прізвища та по-батькові для фізичних осіб, місцезнаходження заявника, поштового індексу, тощо. Негативні наслідки, що встановлені законом та застосовуються судом у разі невиконання (порушення) цього обов`язку, не можуть вважатися надмірним формалізмом. Наведе підтверджується усталеною практикою Верховного Суду, коли з цієї підстави відповідні процесуальні документи залишаються без руху чи повертаються без розгляду (наприклад, ухвали Верховного Суду від 25.03.2024 у справі № 904/8306/21 та від 12.02.2024 у справі № 910/12902/22). Крім того, у цій справі повернення заяв без розгляду пов`язане з процесуальною поведінкою самого заявника, який не надав суду відомості про наявність або відсутінсть електронного кабінету.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (пункт 29 рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France) від 26.07.2007, заява № 35787/03).

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 13 ГПК України).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник мав усвідомлювати, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Саме заявник, як суб`єкт звернення із заявою про забезпечення позову, що зацікавлений у розгляді цієї заяви, повинен був надати необхідні відомості з дотриманням вимог статті 139 ГПК України.

Суд наголошує, що в контексті норми статті 139 ГПК України мова йде саме про зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а не про реєстрацію такого кабінету.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський масложиркомбінат" про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Ухвалу підписано 27.12.2024

СуддяВ.В. Рильова

Справа №1495з-24