Рішення

від 23.12.2024 по справі 926/3421/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

23 грудня 2024 року Справа № 926/3421/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю помічника судді, яка за дорученням виконує обов`язки секретаря судового засідання Петровської В.С., розглянувши справу №926/3421/23

За позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, м.Чернівці, вул.Конституційна, 69) в інтересах держави в особі:

1) Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл. Центральна, 1)

2) Управління освіти Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176)

3) Західного офісу Державної аудиторської служби України (79000, м.Львів, вул.Костюшка,8)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м.Чернівці, вул.Ясська, 13)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, 23А)

про визнання недійсними додаткових угод до договору №20 від 08.02.2021 року та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 3076904,28 грн

За участю представників:

Від прокурора: Годлевська О.М., Григірчик С.І.

Від позивача 1: не з`явився

Від позивача 2: не з`явився

Від позивача 3: Котельбан Н.Д. - нач. юр. відділу (витяг з ЄДР)

Від відповідача: Прокопець Б.М. - директор (витяг з ЄДР)

Від третьої особи: не з`явився

Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку «EasyCom».

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, Управління освіти Чернівецької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" про визнання недійсними додаткових угод №3 від 03.03.2021 року, №4 від 23.04.2021 року, №7 від 30.06.2021 року, №8 від 27.08.2021 року, №10 від 22.09.2021 року, №11 від 24.09.2021 року, №12 від 28.10.2021 року, №13 від 01.11.2021 року, №14 від 01.12.2021 року, №15 від 06.12.2021 року до договору №20 від 08.02.2021 року про закупівлю товару за бюджетні кошти на постачання електричної енергії та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 3076904,28 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що за результатами процедури закупівлі електричної енергії між управління освіти Чернівецької міської ради та ТОВ "Національна енергетична група" укладено договір про закупівлю товару за бюджетні кошти на постачання електричної енергії №20 від 08.02.2021 року, ціна договору становить 11729023,00 грн. У відповідності до додатку №1 до договору №20 сторони визначили обсяги постачання електричної енергії в межах 6173170 кВт/год та ціну товару 1,583 грн. без ПДВ або з ПДВ 1,9 грн. Додатком №2 до договору сторони погодили, що постачання електричної енергії здійснюється на 110 об`єктів - навчальних закладів міста Чернівці.

В подальшому до вищевказаного договору сторони уклали ряд додаткових угод, якими збільшили ціну електричної енергії з 1,9 грн до 4,46439 грн за 1 кВт/год, тобто на 134,9679 % від первинної ціни договору, а кількість зменшено з 6173170кВт/год до 3588111,6185кВт/год. Умови договору сторонами виконано. Проте, додаткові угоди №3 від 03.03.2021 року, №4 від 23.04.2021 року, №7 від 30.06.2021 року, №8 від 27.08.2021 року, №10 від 22.09.2021 року, №11 від 24.09.2021 року, №12 від 28.10.2021 року, №13 від 01.11.2021 року, №14 від 01.12.2021 року, №15 від 06.12.2021 року до договору №20 від 08.02.2021 року про закупівлю товару за бюджетні кошти на постачання електричної енергії суперечать вимогам ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому у відповідності до вимог ст.ст.16, 203, 215 Цивільного кодексу України підлягають визнанню їх недійсними. Внаслідок недійсності таких угод управлінню освіти Чернівецької міської ради переплачено відповідачу за електричну енергію яка не була поставлена, бюджетних коштів у розмірі 3076904,28 грн, отже вказані кошти, на думку прокурора, слід повернути в бюджет, а відтак вони підлягають стягненню з відповідача на користь управління освіти Чернівецької міської ради.

В обґрунтування свого звернення з позовом в інтересах позивачів, прокурор зазначає, що достатні всі підстави для його звернення так як уповноважені на те органи не здійснюють належним чином свої повноваження, посилаючись на наступне:

- управління освіти Чернівецької міської ради не вживало заходів щодо визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 3076904,28 грн, що порушує економічні інтереси держави та становить суспільний інтерес, що повинен захищатися державою;

- Чернівецька міська рада не здатна належним чином забезпечити соціальні-економічні права, визначені Конституцією України, через нестачу коштів у бюджеті, а тому повернення коштів до бюджету неодмінно впливає на суспільний та публічний інтерес, а відтак звернення прокурора з позовом в інтересах міської ради спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів;

- Західний офіс Державної аудиторської служби України, як орган державного фінансового контролю здійснює контроль за використанням коштів державного та місцевого бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги, щодо усунення таких правопорушень, проте, останній не вживав заходів до усунення порушень Закону України "Про публічні закупівлі", хоча і виявив такі порушення під час проведеної перевірки цієї закупівлі.

07.08.2023 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№3421.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 року позовну заяву за вх.№3421 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 09.08.2023 року, позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків.

16.08.2023 року прокурором подано заяву про усунення недоліків (вх.№3550), в якій зокрема він обґрунтовує підстави звернення з позовом в інтересах держави в особі позивачів, посилаючись на те, що він звертався до управління освіти Чернівецької міської ради, до Чернівецької міської ради та до управління Західного офісу Державної аудиторської служби України з листами, в яких звертав увагу на усунення виявлених порушень Закону України "Про публічні закупівлі" та повернення в бюджет безпідставно сплачених постачальнику коштів, проте, управління освіти Чернівецької міської ради, яке є стороною договору закупівлі, не вжило заходів щодо усунення порушень Закону, Чернівецька міська рада, за рахунок якої здійснювалось фінансування, також не здійснила жодних заходів для усунення порушень, Західний офіс Державної аудиторської служби України, який проводив перевірку закупівлі та виявив порушення Закону також не здійснив дій задля звернення до суду в інтересах держави з питань збереження і використання активів, а відтак прокурор повідомив останніх про його звернення до суду в інтересах держави в особі органів на яких покладено такі обов`язки (т.2 а.с.1-12).

Ухвалою суду від 18.08.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, яке призначено на 07.09.2023 року.

01.09.2023 року представником відповідача через систему "Електронний суд" подано клопотання про відкладення розгляду справи для можливості підготувати відзив на позовну заяву (вх.№3745) та повідомлення про його офіційну електронну адресу (вх.№1550).

Ухвалою суду від 07.09.2023 року відкладено підготовче засідання на 21.09.2023 року.

18.09.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№4017), в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що вимоги прокурора є безпідставними; розрахунки не підтверджені доказами та не відповідають дійсним обставинам коливання ціни; обґрунтування підстав для повернення коштів зроблені на підставі загальних положень про купівлю продаж товарів, без врахування спеціального законодавства у сфері постачання електричної енергії; підняття ціни в додаткових угодах здійснювалось в межах 10% за один раз, тобто збережено принцип «пропорційності», сторони правомірно вносили зміни в частині збільшення ціни; позов не містить належного обґрунтування позовних вимог та підстав звернення прокурора в інтересах позивачів. Крім того, на думку відповідача, прокурор взагалі не мав права звертатись до суду в інтересах держави в особі управління та служби, оскільки управління виступає не як суб`єкт владних повноважень, а є стороною у зобов`язальних відносинах, а повноваження служби визначені лише у відношенні підконтрольних об`єктів щодо усунення порушень чи про повернення сплачених коштів за недоотримані активи. Також відповідач наполягає на тому, що в разі задоволення позовних вимог слід застосувати двосторонню реституцію, так як це буде мати наслідком дотримання принципів господарського судочинства та рівності учасників справи перед законом та судом (т.2 а.с.43-56).

Від Управління західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області надійшли письмові пояснення (вх.№4083 від 21.09.2023р.) в яких позивач - 3 підтримує позовні вимоги прокурора, посилаючись на те, що сторонами договору №20 на постачання електричної енергії від 08.02.2021 року укладено додаткові угоди на збільшення ціни товару, що є порушенням ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що призвело до недоотримання активів (електричної енергії) у кількості 1481526,94 кВт/год та понесених витрат бюджетних коштів на суму 2950664,35 грн (т.2 а.с.57-60).

Управління освіти Чернівецької міської ради подало свої пояснення (вх.№4084 від 21.09.2023р.), в яких просить приєднати пояснення до справи та розглядати справу без участі управління. Зокрема в своїх поясненнях управління наголошує на тому, що під час підписання додаткових угод до договору існувала крайня необхідність, у зв`язку з тим, що в разі розірвання договору на постачання електричної енергії №20, управління змушене було б купляти електричну енергію у постачальника "Укрінтеренерго", як постачальника "останньої надії", у якого ціна закупівлі була значно вища ніж ціна ТОВ "Національна енергетична група". За результатами перевірки управлінням західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області виявлено порушення Закону України "Про публічні закупівлі" та складено акт від 07.09.2022 року №03-34/7, яким встановлено недоотримання активів (електричної енергії) у кількості 1481526,94 кВт/год та понесених витрат бюджетних коштів на суму 2950664,35 грн, що стало підставою для звернення управління освіти до ТОВ "Національна енергетична група" з претензією про повернення коштів, яка товариством залишена без задоволення (т.2 а.с.61-64).

За усним клопотанням представників сторін у підготовчому засіданні 21.09.2023 року оголошено перерву до 05.10.2023 року.

22.09.2023 року від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (вх.№4109).

Від Чернівецької окружної прокуратури до суду 26.09.2023 року надійшла відповідь на відзив (вх.№4164), згідно якої прокурор стверджує, що саме бездіяльність те неналежне здійснення позивачами захисту інтересів держави, як органами уповноваженими державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, так і стороною договору, стало підставою для представництва прокурором інтересів держави. Впродовж дії договору сторонами неодноразово змінено його істотні умови, додаткові угоди укладені за відсутності документального підтвердження ціни предмету закупівлі та її коливання на ринку в сторону збільшення у період дії договору, є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначеної Законом, та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, отже такі угоди у відповідності до вимог ст.ст.203, 215 ЦК України слід визнати недійсними, а сплачені кошти по таким угодам повернути в бюджет (т.2 а.с.79-102).

03.10.2023 року від Чернівецької міської ради, надійшло клопотання (вх.№4277), в якому позивач просить розгляд справи здійснювати без участі його уповноваженого представника.

04.10.2023 року відповідач надав суду заперечення на відповідь на позовну заяву (вх.№4308), в яких останній наполягає на тому, що позов прокурора в інтересах позивачів -Управління та Служби слід залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, а у задоволенні позовних вимог в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради відмовити. Також, відповідач стверджує, що норма ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає право вносити зміни в договір за умови коливання ціни на ринку один раз на 90 днів, проте, таке обмеження не стосується електричної енергії, факт коливання ціни є загальнодоступною інформацією та підтверджується на офіційному веб ресурсі ДП "Оператор ринку" (т.2 а.с.111-114).

Ухвалою суду від 05.10.2023 року продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 26.10.2023 року. Цією ж ухвалою до участі у справі, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Чернівціобленерго".

Ухвалою суду від 26.10.2023 року відкладено підготовче засідання на 07.11.2023 року.

06.11.2023 року від відповідача надійшли письмові пояснення стосовно коливання ціни (вх.4823) (т.2 а.с.151-168).

Підготовче засідання 07.11.2023 року не відбулося у зв`язку із технічною несправністю, про що складено відповідний акт, який міститься в матеріалах справи. У зв`язку із вищевказаним оголошено перерву до 15.11.2023 року.

09.11.2023 року відповідачем подано заяву про долучення додаткових доказів (вх.4894).

Ухвалою суду від 15.11.2023 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2321/22 у подібних правовідносинах.

20.11.2023 року Західний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Чернівецькій області на підтвердження своїх пояснень подав заяву про долучення доказів (вх.2105).

Ухвалою суду від 18.03.2024 року, за клопотанням керівника Чернівецької окружної прокуратури (вх.№783 від 14.03.2024 року), поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.03.2024 року.

21.03.2024 року через систему "Електронний суд" уповноваженим представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження справі №926/3421/23 до вирішення справи №926/714/24 (вх.№843).

З метою з`ясування всіх обставин та надання можливості сторонам ознайомитись із клопотанням у судовому засіданні 26.03.2024 року оголошено перерву до 28.03.2024 року.

27.03.2024 року представником відповідача через систему "Електронний суд" подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 28.03.2023 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №926/714/24 за позовом ТОВ "Національна енергетична група" до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти №20 від 08.02.2021 року.

04.11.2024 року від керівника Чернівецької окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх.№2792).

У зв`язку з тим, що обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі №926/3421/23 відпали, внаслідок винесення судом рішення у справі № 926/714/24 за позовом ТОВ "Національна енергетична група" до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти №20 від 08.02.2021 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, та яке набрало законної сили, господарський суд Чернівецької області ухвалою від 14.11.2024 року поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 26.11.2024 року.

25.11.2024 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№3616), в якому зокрема він просить провести судове засідання без його участі та не заперечує проти переходу до розгляду справи по суті, підтримав свої заперечення щодо права прокурора звертатись з позовом в інтересах позивачів, а також наполягає на застосуванні реституції (т.3 а.с.1-10).

У судовому засіданні 26.11.2024 року прокурор подала клопотання про долучення доказів (вх.№3640).

Ухвалою суду від 26.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024 року.

Заслухавши в судовому засіданні, 10.12.2024 року вступне слово прокурора, представника позивача - 3 та представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд перейшов до дослідження доказів.

Присутні у судовому засіданні, 10.12.2024 року уповноважені представники сторін не заперечували проти оголошення перерви у судовому засіданні до 12.12.2024 року.

В судових засіданнях, 12.12.2024 року та 18.12.2024 року після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, у зв`язку із браком часу судом оголошено перерву до 23.12.2024 року.

У судовому засіданні 23.12.2024 року суд оголосив про перехід до судових дебатів.

Прокурор підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та просив визнати оспорювані додаткові угоди недійсними та стягнути з відповідача на користь позивача 2 безпідставно сплачені кошти.

Позивачі 1 і 2 в судове засідання не з`явились, натомість в матеріалах справи є наявні клопотання про розгляд справи без їх участі (т.2 а.с.62-64, 104-105).

Позивач - 3 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В свою чергу уповноважений представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вважає позов необґрунтованим, не підтверджений доказами, просить врахувати всі заперечення викладені у письмовому відзиві та додаткових поясненнях, в разі задоволення позовних вимог просить застосувати двосторонню реституцію.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст.129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенціі про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013р., "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012р.).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, необхідністю забезпечення можливості учасникам процесу реалізації відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, господарським судом розглянуто дану справу у розумний строк відповідно до ст.6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши прокурора та уповноважених представників позивача-3 і відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріли справи, 03.12.2020 року управлінням освіти Чернівецької міської ради в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro" за UA-2020-12-03-004365-b оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів в закупівлі електричної енергії очікуваною вартістю 16339820,00 грн в кількості 6173179 кВт/год (т.1 а.с.124-126, 137-151).

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Національна енергетична група" з ціновою пропозицією 11729023,00 грн (т.1 а.с.128).

За результатами закупівлі UA-2020-12-03-004365-b, 08.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (далі - постачальник) та Управлінням освіти Чернівецької міської ради (далі - споживач) укладено договір про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 (далі - договір), згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі - товар) (т.1 а.с.48-69).

За умовами пунктів 1.1-1.2, 1.4 договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ). Сторони, керуючись п.3.2.5 ПРРЕЕ дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції Постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA- 2020-12-03-004365-b).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1договору).

Пунктами 2.2-2.5 договору визначено, що для цілей Закону України "Про публічні закупівлі" предмет закупівлі за цим договором відноситься до ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія). Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача діючого договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Підписанням цього договору постачальник підтверджує, що має всі необхідні ліцензії та дозволи на постачання товару за цим договором, а також зобов`язується забезпечити дійсність таких ліцензій (дозволів) на весь строк дії договору. Період постачання електричної енергії за договором: з дати підписання договору по 31.12.2021 року.

Згідно з п.п.3.1 та 3.3 договору визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки (далі - заявка), примірна форма якої є додатком №2 до цього договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами споживча (за наявності). Споживач має право здійснювати коригування обсягів поданої заявки шляхом подання відповідної коригуючої заявки до числа розрахункового періоду (місяця постачання).

Для забезпечення безперервного постачання електричної енергії cпоживачу постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем. Якість та технічні характеристики електричної енергії, що постачається споживачу має відповідати вимогам встановленим чинним законодавством України, національними стандартами України, іншими нормативно-технічними документами, в тому числі ДСТУ EN 50160:2014 (пункти 4.1-4.2 договору).

У відповідності до пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 договору, ціна цього договору становить 11729023 грн 00 коп (одинадцять мільйонів сімсот двадцять дев`ять тисяч двадцять три гривні 00 копійки), в т.ч. ПДВ 1954837,17 грн (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім гривень 17 копійок). Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору Комерційна пропозиція постачальника (договірна ціна). Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку №1 до договору. Ціна товару та цього договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно. Сторони домовились, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п.5.14.3 договору. У разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу електричної енергії затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору, згідно з п.5.8 цього договору.

Згідно п.5.5.1 договору базова ціна за одиницю товару є ціною товару без ПДВ, з врахуванням відповідного тарифу на передачу електричної енергії та маржі постачальника, та для цілей п.5.6 договору встановлюється таким чином: п.п.5.5.1.1 - в додатку №1 до договору, якщо формування ціни та підписання акту приймання-передачі товару здійснюється вперше за договором (за перший місяць поставки за договором), за умови, що сторонами не змінювались умови договору щодо тарифу на передачу, як складової частини відповідно до п.5.8 договору або п.п.5.5.1.2 - в акті приймання-передачі товару за попередній розрахунковий період, за умови, що сторони не змінювали умови договору в частині тарифу на передачу, як складової частини ціни відповідно до п.5.8 договору після підписання акту за попередній розрахунковий період або п.п.5.5.1.3 - в додатку №1 до договору в редакції відповідної додаткової угоди до договору, підписаної сторонами відповідно до п.5.8 договору, у випадку, якщо до дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару за відповідний період сторони змінювали умови договору згідно п.5.8 договору.

Пунктом 5.6 договору сторони узгодили, що на виконання п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшення ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме збільшення середньозваженої ціни на ринку на добу наперед.

Збільшення ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду (за умови коливання ціни на ринку товару в сторону збільшення); з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 договору; збільшення ціни до 10% від базової ціни за одиницю товару; загальна ціна договору не може бути збільшена (п.5.6.1 договору).

Згідно п.5.7 договору у випадку, якщо коливання ціни на ринку товару відбувається в сторону зменшення, сторони керуючись п.5 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", дійшли згоди, що вартість товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись без обмежень максимального відсотку. Обрахунок ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період в такому випадку визначається за формулою, визначеною у п.5.6 договору.

За умовами п.5.9 та п.5.9.1 договору зміна ціни за одиницю товару, згідно з п.5.6-5.7 договору здійснюється у письмовій формі, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії згідно п.5.14.3 договору. Акт приймання-передачі товару, наданий згідно п.5.14.3 договору має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно з умовами цього договору та мати відповідне посилання на пункт договору згідно з яким здійснюється перегляд ціни. Примірна форма акту приймання-передачі електричної енергії та рахунку на оплату наведена в додатку №3 до договору.

Обсяг споживання товару по кожному об`єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії споживачем здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №311 та інших нормативно-правових актів України (п.5.11 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок. Заявки споживача, можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця. По закінченні розрахункового періоду, у термін до 10 числа наступного місяця після розрахункового, постачальник зобов`язаний надати для підписання споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п?яти) робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору. Датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на банківський рахунок постачальника грошових коштів (п.п.5.12, 5.13, 5.15 договору).

Фінансування договору здійснюється з міського бюджету на 2021 рік. Платіжні зобов`язання за цим договором виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) на 2021 рік (п.5.14 договору).

Підпунктом 1 пункту 6.1, підпункту 1 пункту 6.2 договору сторони визначили, що споживач має право: отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі. Споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору;

Згідно з п.п.7.1, 7.3 договору, виконання зобов`язань за договором забезпечується та здійснюється переможцем процедури закупівлі (постачальником) шляхом внесення грошової суми (коштів) на рахунок замовника, про що визначено в тендерній документації. Умови повернення забезпечення виконання договору визначені тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у термін після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст.37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію. Постачальник зобов`язується: забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; на умовах визначених цим договором та чинним законодавством надавати споживачу Акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки на оплату за поставлену електричну енергію; надавати споживачу інформацію про його права та обов`язки, та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті постачальника і безкоштовно надається споживачу на його запит (п.п.1 п.8.1, п.п.1-3 п.8.2 договору).

Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором понад 7 (сім) календарних днів, у тому числі порушення строків оплати за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п.п.9.1-9.2 договору).

У відповідності до вимог п.п.10.1, 10.6 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. Якщо в результаті будь-яких дій чи бездіяльності постачальника споживачу будуть донараховані податкові зобов`язання та/або будуть застосовані штрафні санкції та/або споживач не отримає (не в повному обсязі отримає) податковий кредит та/або податковий кредит не буде визнаний контролюючим органом, та/або договір буде визнано цілком або в окремих частинах недійсним (нікчемним) з вини постачальника, постачальник зобов`язується компенсувати споживачу всі збитки, не отриманий (недоотриманий, не визнаний) податковий кредит та/або невизнані витрати, а також стягнуті органами державної фіскальної служби України штрафні санкції, розмір яких підтверджується судовим рішенням суду апеляційної інстанції яке набрало законної сили.

Згідно п.п.12.1-12.2 договору, спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконання умов цього договору передають на розгляд суду, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами. Під час вирішення спорів сторони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим ПРРЕЕ та вимогами інших чинних нормативно-правових актів.

За умовами п.п.14.1, 14.2 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% (двадцять відсотків) суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (п.14.6 договору).

Сторони визначили, що визнання недійсним окремого положення договору не тягне за собою визнання недійсним цього договору в цілому (п.14.13 договору).

Відповідно до пункту 16.1 договору, невід`ємною частиною цього договору є додатки: - додаток №1: Договірна ціна; - додаток №2 Примірна форма заявки на постачання електричної енергії споживачу; - додаток №3 Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.

Згідно додатку №1 договірна ціна, щодо поставки електричної енергії в кількості 6173170 кВт/год складає без ПДВ та без тарифу на передачу та маржі постачальника - 1,244 грн, тариф на передачу - 0,294 грн, розмір маржі без ПДВ - 0,045 грн, що разом складає 1,9 грн з ПДВ (т.1 а.с.60).

Договір про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08.02.2021 року та додатки до нього підписано сторонами та скріплено їх печатками без будь-яких зауважень.

У подальшому між постачальником та споживачем до договору № 20 від 08.12.2020 року укладено ряд додаткових угод, а саме:

- додаткова угода №1 від 08.02.2021 року (т.1 а.с.70), якою зменшено ціну договору до 10019023,00 грн;

- додаткова угода №2 від 15.02.2021 року (т.1 а.с.71) - внесено зміни в банківські реквізити;

- додаткова угода №3 від 03.03.2021 року (т.1 а.с.72) - ціну збільшено з 1,9 грн до 2,08 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 4816838 кВт/год;

- додаткова угода №4 від 23.04.2021 року (т.1 а.с.76) - ціну збільшено до 2,28 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 4505346,1 кВт/год;

- додаткова угода №5 від 26.04.2021 року (т.1 а.с.79) - в новій редакції викладено п.3.3 договору;

- додаткова угода №6 від 23.06.2021 року (т.1 а.с.84) - ціну договору зменшено до 9990463,00 грн;

- додаткова угода №7 від 30.06.2021 року (т.1 а.с.85) - ціну збільшено до 2,507772 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 4091470,0 кВт/год;

- додаткова угода №8 від 27.08.2021 року (т.1 а.с.92) - ціну збільшено до 2,758298 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3920724 кВт/год;

- додаткова угода №9 від 21.09.2021 року (т.1 а.с.98) - в новій редакції викладено 5.6.1 договору;

- додаткова угода №10 від 22.09.2021 року (т.1 а.с.99) - ціну збільшено до 3,033851 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3631217 кВт/год;

- додаткова угода №11 від 24.09.2021 року (т.1 а.с.103) - ціну збільшено до 3,18888 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3815945 кВт/год;

- додаткова угода №12 від 28.10.2021 року (т.1 а.с.107) - ціну збільшено до 3,507449 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3730115 кВт/год;

- додаткова угода №13 від 01.11.2021 року (т.1 а.с.113)- ціну збільшено до 3,811895 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3654069 кВт/год;

- додаткова угода №14 від 01.12.2021 року (т.1 а.с.117) - ціну збільшено до 4,192703 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3625417 кВт/год;

- додаткова угода №15 від 06.12.2021 року (т.1 а.с.120) - ціну збільшено до 4,46439 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3609336 кВт/год.

На виконання умов договору №20 від 08.02.2021 року постачальник поставив споживачу електричну енергію в загальному обсягу 3588111,6185 кВт/год, що підтверджено актами приймання-передачі електричної енергії (т.1 а.с.212-221), зокрема: - №2 від 09.03.2021р. спожито 578130 кВт/год. на суму 1150478,70 грн; - №20 від 07.04.2021р. спожито 427542,00 кВт/год. на суму 889287,36 грн; - №5 від 12.05.2021р. спожито 379662,00 кВт/год. на суму 865629,36 грн; - №6 від 09.06.2021р. спожито 427737,6185 кВт/год. на суму 975241,78 грн; -№7 від 09.07.2021р. спожито 252955,0000 кВт/год. на суму 634353,47 грн; - №8 від 11.08.2021р. спожито 112128,00 кВт/год. на суму 281191,45 грн; - №9 від 13.09.2021р. спожито 158177,00 кВт/год. на суму 474261,42 грн; - №10 від 13.10.2021р. спожито 379096,00 кВт/год. на суму 1159175,40 грн; - №10 від 11.11.2021р. спожито 484832 кВт/год. на суму 1776044,22 грн; - №12 від 09.12.2021р. спожито 387852 кВт/год. на суму 1688653,19 грн.

За отримані послуги споживач провів розрахунок на загальну суму 9894316,35 грн, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату (т.1 а.с.222-262), зокрема:

- по акту №2 на загальну суму 1150478,70 грн - №215 від 10.03.2021р. - 418588,64 грн, платіжні доручення від 11.03.2021р. №681 - 703870,86 грн, №682 - 10322,13 грн, №683 - 1498,47 грн, №684 - 16198,60 грн;

- по акту №20 на загальну суму 889287,36 грн - платіжні доручення від 08.04.2021р. №821 - 668104,32 грн, №827 - 13278,72 грн, №831 - 1578,72 грн, №405 - 195413,92 грн, №835 від 09.04.2021р. - 10911,68 грн;

- по акту №5 на загальну суму 865629,36 грн - платіжні доручення від 14.05.2021р. № 1018 - 667485,96 грн, №1019 - 8946,72 грн, №1020 - 5415 грн, №579 - 183781,68 грн;

- по акту №6 на загальну суму 975241,78 грн - платіжні доручення від 11.06.2021р. №790 - 381307,20 грн, від 14.06.2021р. №1174 - 587512,69 грн, №1175 - 1744,20 грн, №1176 - 4677,69 грн;

- по акту №7 на загальну суму 634353,47 грн - платіжні доручення від 13.07.2021р. №1330 - 445623,53 грн, №1331 - 12629,14 грн, №1332 - 1213,76 грн, №972 - 174887,04 грн;

- по акту № 8 на загальну суму 281191,45 грн - платіжні доручення від 16.08.2021р. №1477 - 206088,70 грн, №1476 - 5243,75 грн, №1469 - 526,63 грн, №1137 - 69332,37 грн;

- по акту №9 на загальну суму 474261,42 грн - платіжні доручення від 15.09.2021р. №1617 - 341278,02 грн, №1618 - 8083,13 грн, №1620 - 692,61 грн, №1693 - 124207,66 грн;

- по акту №10 від 13.10.21р. на загальну суму 1159175,40 грн - платіжні доручення від 18.10.2021р. №1807 - 653858,34 грн, №1808 - 12840,52 грн, №1809 - 910,87 грн, №1848 - 491565,67 грн;

- по акту №10 від 11.11.21р. на загальну суму 1776044,22 грн - платіжні доручення від 11.11.2021р. №1973 - 22357,26 грн, №1975 - 1002841,91 грн, №1974 - 5967,14 грн, №2093 - 744877,91 грн;

- по акту №12 на загальну суму 1688653,19 грн - платіжні доручення від 10.12.2021р. №2224 - 1171455,54 грн, №2225 - 20119,66 грн, №2226 - 8859,82 грн, №2461 - 488218,17 грн.

Сторонами договору не заперечувався факт прийняття управлінням освіти електричної енергії з подальшою оплатою згідно підписаних вищевказаних актів на загальну суму 9894316,35 грн.

Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному порталі "Prozorro" щодо публічних закупівель UA-2020-12-03-004365-b договір закупівлі від 08.02.2021 року №20 виконано, що підтверджено звітом про виконання договору (т.1 а.с.133-135).

Прокурор звертаючись з позовом до суду, зазначив, що ціну за електричну енергію протягом дії договору було збільшено з 1,9 грн до 4,46439 за 1 кВт/год, тобто на 2,56439 або на 134,9679% більше від первинної ціни договору, при цьому обсяг поставленої електричної енергії зменшено з 6173170кВт/год до 3588111,6185 кВт/год, проте, коливання ціни в бік збільшення при укладенні додаткових угод не обґрунтоване та документально не підтверджене, а відтак додаткові угоди №3 від 03.03.2021р., №4 від 23.04.2021р., №7 від 30.06.2021р., №8 від 27.08.2021р., №10 від 22.09.2021р., №11 від 24.09.2021р., №12 від 28.10.2021р., №13 від 01.11.2021р., №14 від 01.12.2021р., №15 від 06.12.2021р. до договору №20 від 08.02.2021р. укладені з порушенням чинного законодавства, та підлягають визнанню недійсними на підставі ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст.ст.16, 203, 215 ЦК України і ст.207 ГК України, а також кошти в сумі 3076904,28 грн, які сплачені управлінням освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають стягненню з відповідача з подальшим перерахуванням до бюджету Чернівецької територіальної громади, що ж стосується додаткових угод №2 від 15.02.2021р., №5 від 26.04.2021р., №9 від 21.09.2021р. до договору №20 від 08.02.2021р., продовжує прокурор, то вони є нікчемними в силу ст.43 Закону України "Про публічні закупівлі".

Позивачі підтримали позицію прокурора.

Відповідач в свою чергу, заперечив проти позиції прокурора, посилаючись на те, що прокурор взагалі не мав права звертатись з таким позовом в інтересах позивачів, розрахунки не підтверджені доказами, обґрунтування підстав для повернення коштів зроблені на підставі загальних положень про купівлю продаж товарів, без врахування спеціального законодавства у сфері постачання електричної енергії, у разі задоволення позовних вимог відповідач просить суд застосувати двосторонню реституцію.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно з ч.1, ч.3 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За умовами ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Судом враховується, що у рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи №1604(2003) від 27.05.2003р. "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012р. на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На сьогодні однозначною є практика Європейського суду з прав людини, який відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Європейський суд з прав людини у низці справ роз`яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої особи рівнозначної посади може розглядатися як порушення п.1 ст.6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції").

Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони відчуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції"). Принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту першого статі 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції", рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії").

Між тим Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Отже, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови ВП ВС від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 (п.п.6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі №915/478/18 (п.п.4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (п.26), від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (п.35), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (п.п.8.5), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.80), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (п.75), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (п.п.8.16) і №922/1830/19 (п.п.7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (п.35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (п.76), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (п.п.8.17) і №922/1830/19 (п.п.7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (п.27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.81), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (п.п.8.18) і №922/1830/19 (п.п.7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022р. у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ст.7 Закону "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснюють: - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері б закупівель (Міністерство економіки України); - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування (Державне казначейство); - Банки (під час оплати за договорами про закупівлю); - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України); - Антимонопольний комітет України; - Рахункова палата.

Відповідно до ст.7-1 Закону "Про публічні закупівлі" Держаудитслужба здійснює моніторинг закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі складається висновок, в якому має міститься опис порушення та зобов`язання щодо усунення порушення.

Закупівлі також перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

У відповідності до вимог п.8 ч.1 ст.10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до положень ст.18-1 Закону №280/97-ВР орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Держава бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів: згідно положень ч.1 ст.62 Закону № 280/97-ВР держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

У низці постанов Верховного Суду викладено правову позицію, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020р. у справі №923/449/18, від 18.06.2021р. у справі №927/491/19).

У постанові від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що Чернівецька окружна прокуратура звернулась листом: - до Управління освіти Чернівецької міської ради лист №52-9029ВИХ-22 з проханням надати пакет документів для з`ясування підстав укладення та виконання договору №20 від 08.02.2021 року укладеного з ТОВ "Національна енергетична група" та докази вжиття управлінням заходів щодо усунення порушення законодавства про публічні закупівлі (т.1 а.с.153-155) та з аналогічним проханням до Чернівецької міської ради від 06.10.2022 року №52-9027ВИХ-22 до Чернівецької міської ради (т.1 а.с.156-158), та до Західного офісу Державної аудиторської служби України лист від 22.12.2022 року №52-11108ВИХ-22 (т.1 а.с.163-166).

Матеріали справи містять відповідь Чернівецької міської ради від 01.11.2022 року № 01-31/2114, з якої вбачається, що остання зверталась з претензією до ТОВ "Національна енергетична група" про повернення коштів, сплачених за недопоставлену електричну енергію на суму 2950664,35 грн, які були виявлені під час перевірки закупівлі, здійсненої Західним офісом Держаудитслужби в Чернівецькій області (т.1 а.с.159).

В свою чергу, управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Чернівецькій області повідомило прокурора про проведення перевірки закупівлі, здійсненої Управлінням освіти Чернівецької міської ради за процедурою відкритих торгів електричної енергії, якою встановлено, що в додаткових угодах до договору №20 від 08.02.2021 року збільшено ціну 1кВт/год електричної енергії, що є порушенням умов договору та ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", внаслідок чого управлінням проведено оплату у завищеному розмірі та недоотримання активів електричної енергії у кількості 148526,94 кВт/год та понесення витрат на суму 2950664,35 грн (т.1 а.с.167-168).

30.11.2022 року Чернівецька окружна прокуратура звернулась листом до Управління освіти Чернівецької міської ради лист №52-1043ВИХ-22 з проханням надати інформацію стосовно вжитих заходів, щодо усунення порушення законодавства про публічні закупівлі (т.1 а.с.195-197).

У відповідь на запит Окружної прокуратури Управління освіти надало відповідь від 09.12.2022 року №01-31/2449, що кошти за недопоставлену електричну енергію ТОВ "Національна енергетична група" самостійно не повернуті, проте, для звернення з позовною заявою до суду за захистом порушеного права у Управління відсутні кошти (т.1 а.с.198-199).

У зв`язку із зазначеними обставинами, прокурор повідомив позивачів листами від 17.07.2023 року №52-6418ВИХ-23, №52-6420ВИХ-23, №52-6419ВИХ-23 про наявні підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Чернівецької міської ради, Управління освіти Чернівецької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України у зв`язку з чим має намір звернутися до суду із відповідним позовом, що саме ним зроблено і було (т.1 а.с.298-303).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор пояснив, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі". Наполягав, що бездіяльність Управління освіти Чернівецької міської ради та самої міської ради в частині невизнання недійсними додаткових угод до договору та не стягнення до бюджету безпідставно сплачених коштів впродовж більш як півтори року, негативно впливає на дохідну частину міського бюджету, що порушує економічні інтереси держави та становить суспільний інтерес, оскільки зачіпає інтереси великого числа громадян.

Зважаючи на викладене, виходячи із предмета і підстав позову, сформульованих прокурором, та враховуючи, що Управління освіти Чернівецької міської ради є стороною правочину, до якого були укладені оспорювані додаткові угоди, втім, не звернулося до суду з позовом про визнання їх недійсними та повернення коштів після отримання інформації від Держаудитслужби та прокурора про наявні порушення, що підтверджує бездіяльність компетентного органу, Чернівецька міська рада, за рахунок якої здійснювалось фінансування, також не здійснила жодних заходів для усунення порушень, Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом, який наділений повноваженнями на здійснення заходів контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також на звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, і який проводив перевірку закупівлі та виявив порушення Закону також не здійснив дій задля звернення до суду в інтересах держави з питань збереження і використання активів, а відтак прокурор після неодноразових звернень до цих органів самостійно звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі позивачів.

Суд враховує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Чернівецької області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Чернівецької області.

При цьому, суд враховує, що при поданні цього позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великої кількості громадян.

Таким чином, суд приходить висновку, що прокурор правомірно та в межах своїх повноважень звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління освіти Чернівецької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України до ТОВ "Національна енергетична група", а відтак доводи відповідача стосовно представництва прокурора в інтересах держави в особі позивачів підлягають відхиленню.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання спірних додаткових угод до договору про закупівлю недійсними та стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у розмірі 3076904,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

При вирішенні цього спору суд керується приписами ч.1 ст.67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч.1 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦУ України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорі.

Згідно зі статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

У відповідності до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст.632 ЦК України).

Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами (пп.1.1.2 п.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Суд встановив, що за результатами процедури відкритих торгів між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії споживачу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон).

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п.6 ч.1 ст.1 Закону).

Статтею 41 Закону унормовано, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим, п.2 ч.5 ст.41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VІII. У цьому Законі в редакції до 19.04.2020 року норма п.2 ч.5 ст.41 була викладена в ст.36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19.04.2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-ІХ від 18.09.2019 року (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст.652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у cт.652 ЦК України та п.2 ч.5 cт.41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 27.10.2016р. несення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Верховним Судом у постанові від 07.09.2021р. у справі №927/1058/21 висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт: щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22 (провадження №12-57гс23) викладено правову позицію: "Відповідно до частини четвертої ст.41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі".

Електрична енергія є товаром у розумінні п.34 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII. Так, переглядаючи справу №903/383/22, Верховний Суд (постанова Верховного Суду від 16.02.2023р.) зазначив про необґрунтованість доводів скаржника, що положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії, оскільки згідно з вказаною нормою не застосовуються в частині строків зміни ціни, а не в частині обмежень більш ніж на 10% збільшення ціни за одиницю товару.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021р. зазначив, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023р. по справі №927/56/23 зазначив про те, що право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону.

Відтак, обов`язкові умови, необхідні для зміни ціни за одиницю електричної енергії (як товару), визначені саме у п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Згідно вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, законодавець не лише встановив обов`язкову вимогу щодо пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й відсоткове обмеження такого збільшення (до 10 відсотків).

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023р. по справі №903/366/22 зазначає, що виключно коливання цін на ринку електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. При цьому, Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни - кількість підписаних додаткових угод (як приклад, постанови від 16.02.2023р. у справах №903/366/22 та №903/383/22, де досліджувалося питання щодо правовірності внесення змін до договорів про постачання електричної енергії споживачам).

До принципів здійснення публічних закупівель (згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі") віднесені максимальна економія, а також ефективність та пропорційність. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч.5 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як встановлено судом між позивачем-2 та відповідачем за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", укладено договір про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08.02.2021 року, в якому сторони погодили всі істотні умови, зокрема предмет, ціну, кількість товару, а саме: електрична енергія (п.2.2); загальна вартість поставки 11729023,00 грн, в т.ч. ПДВ 1954837,17 грн (п.5.1); ціна за одиницю товару визначається в Комерційні пропозиції постачальника додаток №2 до договору (п.5.2). У додатку №2 до договору - "Комерційна пропозиція №1" сторони погодили кількість електричної енергії 6173170 кВт/год, базову ціну за одиницю товару (1,9 за 1 кВт.год), в тому числі 1,244 грн без ПДВ та без тарифу на передачу та маржі постачальника, тариф на передачу (без ПДВ) 0,294 грн, розмір маржі постачальника (без ПДВ) 0,045 грн.

Суд встановив, що відповідно до умов договору відповідач протягом періоду з лютого 2021 року по грудень 2021 року постачав, а позивач - 2 приймав та споживав електричну енергію.

Між сторонами підписано ряд додаткових угод до договору №20 від 08.02.2021 року, якими збільшено ціну електричної енергії, зокрема додатковою угодою: №3 від 03.03.2021 року - з 1,9 грн до 2,08 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 4816838 кВт/год; №4 від 23.04.2021 року - до 2,28 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 4505346,1 кВт/год; №7 від 30.06.2021 року - до 2,507772 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 4091470,0 кВт/год; №8 від 27.08.2021 року - до 2,758298 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3920724 кВт/год; №10 від 22.09.2021 року - до 3,033851 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3631217 кВт/год; №11 від 24.09.2021 року - до 3,18888 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3815945 кВт/год; №12 від 28.10.2021 року - до 3,507449 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3730115 кВт/год; №13 від 01.11.2021 року - до 3,811895 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3654069 кВт/год; №14 від 01.12.2021 року - до 4,192703 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3625417 кВт/год; №15 від 06.12.2021 року - до 4,46439 грн за 1кВт/год, а обсяг закупівлі зменшено до 3609336 кВт/год.

Таким чином, загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії відбулось з 1,9 грн за 1 кВт/год (з ПДВ, з тарифом на передачу, маржі постачальника) до 4,46439 грн за 1 кВт/год (з ПДВ, з тарифом на передачу, маржі постачальника), отже ціна договору зросла на 134,9679%, при дозволеному законодавством 10%, при цьому обсяг поставленої електричної енергії зменшено з 6173170 кВт/год до 3609336 кВт/год.

Підставою для внесення змін до договору та укладення оспорюваних додаткових угод стали листи ТОВ "Національна енергетична група" від 02.03.2021р., від 08.04.2021р., від 22.06.2021р., від 09.08.2021р., від 09.09.2021р., від 22.09.2021р., від 08.10.2021р., від 19.10.2021р., від 05.11.2021р., від 29.11.2021р., а також довідки № 254 від 01.03.2021р., № 213/1 від 23.02.2021р., № 427 від 08.04.2021р., №951/1 від 05.08.2021р., № 951/2 від 05.08.2021р., №955 від 05.08.2021р., №1054 від 30.08.2021р., №1120/11 від 15.09.2021р., №1216/3 від 05.10.2021р., №1293/2 від 19.10.2021р., №1293/3 від 19.10.2021р., №1562/1 від 29.11.2021р., № 1562/2 від 29.11.2021р., видані Чернівецькою торгово-промисловою палатою (т.1 а.с.73-75, 77-78, 86-91, 93-97, 100-102, 104-106, 108-112, 114-116, 118-119, 121-123).

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з п.1 ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ч.1-2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як передбачено положеннями ч.1-3 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Згідно з ч.2 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За змістом ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 цієї частини).

Таким чином, системний аналіз положень ст.ст.651-652 ЦК України, ст.188 ГК України та положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022р. у справі №927/636/21, від 07.12.2022р. у справі №927/189/22, від 16.02.2023р. у справі №903/383/22).

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Відповідач мотивує збільшення ціни, посилаючись на цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати №254 від 01.03.2021р., №213/1 від 23.02.2021р., №427 від 08.04.2021р., №951/1 від 05.08.2021р., № 951/2 від 05.08.2021р., №955 від 05.08.2021р., №1054 від 30.08.2021р., №1120/11 від 15.09.2021р., №1216/3 від 05.10.2021р., №1293/2 від 19.10.2021р., №1293/3 від 19.10.2021р., №1562/1 від 29.11.2021р., № 1562/2 від 29.11.2021р.

Дослідивши вказані вище листи і довідки Чернівецької торгово-промислової палати, суд встановив, що ними не підтверджується коливання ціни електроенергії на ринку, а відображає інформацію електронних торгів станом на певні дати. Отже, надані відповідачем довідки не встановлюють наявності факту коливання ціни у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер.

На думку суду, відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження коливання ціни на електричну енергію в сторону її збільшення, що зумовило укладання відповідних додаткових угод, а відтак відповідачем не доведено виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії, що поставляється за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку, отже укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Як вже було зазначено вище, сторони, протягом строку дії договору десять разів змінювали вартість електричної енергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) управлінню освіти Чернівецької міської ради.

Отже, зміст оспорюваних додаткових угод суперечить ч.3 ст.632 ЦК України та п.2.5 ст.41 ЗУ ''Про публічні закупівлі", за таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог прокурора щодо визнання додаткових угод: №3 від 03.03.2021 року, №4 від 23.04.2021 року, №7 від 30.06.2021 року, №8 від 27.08.2021 року, №10 від 22.09.2021 року, №11 від 24.09.2021 року, №12 від 28.10.2021 року, №13 від 01.11.2021 року, №14 від 01.12.2021 року, №15 від 06.12.2021 року до договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08.02.2021 року недійсними.

З огляду на наявність вказаних підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними, суд не дає оцінки іншим обставинам справи, на які посилались сторони.

Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Управлінням освіти Чернівецької міської ради та ТОВ "Національна енергетична група" щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08.02.2021 року, мали регулюватись додатком № 2 Комерційна пропозиція постачальника електричної енергії, підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,90 грн за 1 кВт/год. (з ПДВ, з тарифом на передачу, маржі постачальника), без врахування додаткових угод.

В період лютого по листопад (включно) 2021 року ТОВ "Національна енергетична група" поставило, а Управління освіти Чернівецької міської ради отримало та спожило на підставі договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08.02.2021 року електричну енергію в загальному обсязі 3588111,6185 кВт/год. Отже, загальна вартість поставленої відповідачем за договором електричної енергії, за ціною 1,90 грн за 1 кВт/год з ПДВ, (в тому числі 1,244 грн без ПДВ та без тарифу на передачу та маржі постачальника, тариф на передачу (без ПДВ) 0,294 грн, розмір маржі постачальника (без ПДВ) 0,045 грн), становить 6817412,08 грн.

Натомість, Управління освіти Чернівецької міської ради за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатило 9894316,35 грн.

Відповідно до частини першої ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 3076904,28 грн (9894316,35 - 6817412,08 грн) за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК України, що ефективно захищає порушені права та інтереси позивачів.

Виходячи з наведеного вимога прокурора про повернення відповідачем надмірно сплачених коштів позивачу-2 з подальшим перерахуванням до бюджету Чернівецької міської територіальної громади підлягає задоволенню.

На думку прокурора, додаткові угоди №2, №5, №9 до договору №20 від 08.02.2021 року є нікчемними в силу порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Матеріалами справи підтверджується, що на момент підготовки до участі та проведення закупівлі сторони узгодили умови договору, наведені в умовах тендерної документації, проте, після укладення додаткових угод умови договору почали відрізнятись від змісту тендерної пропозиції.

Відповідно до ст.43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч.4 ст.41 цього Закону, якою визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Щодо доводів відповідача про необхідність застосування двосторонньої реституції слід зазначити, що судом визнано недійсними лише додаткові угоди, а не сам договір на постачання електричної енергії.

Слід зазначити, що ТОВ "Національна енергетична група" звернулося з позовом до суду про визнання недійсним договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08.02.2021 року укладеного між ним та Управлінням освіти Чернівецької міської ради, проте, як свідчать матеріали справи, Господарським судом Чернівецької області у задоволенні позовних вимог відмовлено (справа № 926/714/24) рішення від 17.06.2024 року, яке набрало законної сили 17.10.2024 року. Отже, договір про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08.02.2021 року є таким, що відповідає вимогам закону, виконувався сторонами, а відтак відсутні підстави для застосування двосторонньої реституції у спірних правовідносинах.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у надісланих до суду документах (відзиві на позов, запереченні на відповідь, письмових поясненнях), не спростовують вказаного висновку.

Відповідно до ст.13 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписом ст.86 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Господарський суд Чернівецької області дійшов висновку, що прокурором позовна вимога щодо недійсності ряду додаткових угод до договору №20 від 08.02.2021 року про закупівлю товару за бюджетні кошти на постачання електричної енергії та вимога про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів доведена, документально обґрунтована, відповідачем не спростована, а відтак позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З позовної заяви вбачається, що при зверненні з позовом Чернівецька обласна прокуратура сплатила судовий збір в сумі 72993,56 грн за десять немайнових вимог (26840 грн) та одну майнову вимогу 46153,56 грн (3076904,28 х1,5%), що підтверджується платіжними інструкціями №1011 від 10.07.2024р., №1192 від 14.08.2024р., та №1193 від 14.08.2024р.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, в частині задоволення майнової вимоги судовий збір покладається на відповідача, в частині задоволення немайнових вимог (визнання недійсними додаткових угод) судовий збір слід покласти на обидві сторони правочину на позивача-2 та відповідача, які уклали оспорювані угоди з порушенням вимог законодавства, оскільки спір безпідставно доведено до розгляду судом у результаті їхніх обопільних неправомірних дій.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, м.Чернівці, вул.Конституційна, 69) в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл.Центральна, 1), Управління освіти Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176) Західного офісу Державної аудиторської служби України (79000, м.Львів, вул.Костюшка,8) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м.Чернівці, вул.Ясська, 13) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, 23-А) про визнання недійсними додаткових угод до договору №20 від 08.02.2021 року та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 3076904,28 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати недійсними додаткові угоди до договору №20 від 08.02.2021 року про закупівлю товару за бюджетні кошти на постачання електричної енергії - №3 від 03.03.2021 року, №4 від 23.04.2021 року, №7 від 30.06.2021 року, №8 від 27.08.2021 року, №10 від 22.09.2021 року, №11 від 24.09.2021 року, №12 від 28.10.2021 року, №13 від 01.11.2021 року, №14 від 01.12.2021 року, №15 від 06.12.2021 року.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м.Чернівці, вул.Ясська, 13, код 42828866) на користь Управління освіти Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176, код 02147345) безпідставно сплачені кошти в сумі 3076904,28 грн з подальшим перерахуванням до бюджету Чернівецької міської територіальної громади.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м.Чернівці, вул.Ясська, 13, код 42828866) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м.Чернівці, вул.М.Кордуби, 21-А, код 02910120, р/р IBAN UA378201720343110001000004946, банк - ДКСУ м.Київ, МФО - 820172) судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 46153,56 грн та судовий збір в сумі 13420 грн за вимоги немайнового характеру.

5. Стягнути з Управління освіти Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176, код 02147345) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м.Чернівці, вул.М.Кордуби, 21-А, код 02910120, р/р IBAN UA378201720343110001000004946, банк - ДКСУ м.Київ, МФО - 820172) судовий збір в сумі 13420 грн за вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст складено та підписано 27.12.2024 року

Суддя С.М. Гушилик