Рішення

від 23.12.2024 по справі 926/2014/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Справа № 926/2014/24За позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України філія Державне підприємство Чортківське лісове господарство

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер-Сіті-Інвест

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 172 053,32 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засіданняГончар А.Ю.

Представники сторін:

Від позивача (в режимі ВКЗ) адвокат Мартищук Л.П.

Від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Чортківського лісового господарства звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер-Сіті-Інвест про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 172 053,32 грн.

Позов обґрунтований тим, що між Державним підприємством Чортківське лісове господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Мастер-Сіті-Інвест за результатами біржових торгів укладено біржовий контракт № 343 від 25 жовтня 2019 року купівлі-продажу необробленої деревини.

Відповідно до умов Договору, продавець-позивач зобов`язується передати, а покупець-відповідач прийняти та оплатити товар на умовах та способом, визначених у Договорі. В межах дії даного Договору, відповідачу реалізовувалась продукція партіями та відповідно оплачувалась частинами.

Позивач стверджує, що враховуючи давні партнерські відносини та йдучи на зустріч проханням відповідача, які гарантувались негайним обов`язком виконати зобов`язання, позивачем було відпущено товар на суму 178 627,90 грн.

При цьому, за відповідний період проведена оплата у розмірі 6 574,58 грн. Відтак, заборгованість станом на 10 липня 2024 року становить 172 053,32 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2024 року, судову справу № 926/2014/24 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 02 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 02 вересня 2024 року відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні до 24 вересня 2024 року.

При цьому, судове засідання 24 вересня 2024 року не відбулось, оскільки головуючий суддя по справі № 926/2014/24 Проскурняк О.Г. перебував у відрядженні, згідно наказу голови Господарського суду Чернівецької області № 04-вд від 23 вересня 2024 року, про що сторони були повідомлені засобами телефонного зв`язку.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 вересня 2024 року розгляд справи № 926/2014/24 призначено в підготовчому засіданні на 08 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі № 926/2014/24 на 28 жовтня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2014/24; призначено справу до розгляду по суті на 11 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20 листопада 2024 року.

При цьому, судове засідання, призначене на 20 листопада 2024 року не відбулось, оскільки головуючий суддя Проскурняк О.Г. перебував у відрядженні згідно наказу голови суду, починаючи з 20 листопада 2024 року по 23 листопада 2024 року включно.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 листопада 2024 року судове засідання по розгляду справи № 926/2014/24 по суті призначено на 23 грудня 2024 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23 грудня 2024 року підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 23 грудня 2024 року не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.

Зокрема, судом надсилались ухвали суду на юридичну адресу відповідача та розміщувалось оголошення про виклик до суду відповідача на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області..

Так, в матеріалах справи наявні конверти з ухвалами суду та довідками поштової служби про причини повернення, а саме: за закінченням терміну зберігання.

Згідно статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.

Крім того, суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.

Згідно частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку

Так, суд зауважує, що відповідач не виконав свій обов`язок визначений частиною 6 статті 6 ГПК України, щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до змісту частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно із частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на неодноразову неявку представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято 23 грудня 2024 року у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката позивача та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Так, 25 жовтня 2019 року між Державним підприємством Чортківське лісове господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Мастер-Сіті-Інвест укладено біржовий контракт № 343 купівлі-продажу необробленої деревини (надалі Договір).

Частиною 1 статті 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити придбаний на біржових торгах на умовах франко-склад Продавця товар, а саме: деревина дров`яна ПВ; довжина 2,0-4,0 м.; діаметр 5 і більше см.; обсяг 300,00 куб.м.; ціна 804 грн/куб.м. з ПД.

Згідно пункту 3.1. Договору, Покупець здійснює попередню оплату товару на р/р Продавця в 5-ти денний термін після надання рахунків Продавцем.

При цьому, позивач зазначає, що враховуючи давні партнерські відносини та йдучи на зустріч проханням відповідача, які гарантувались негайним обов`язком виконання зобов`язання, позивачем було відпущено Товар без здійснення попередньо оплати.

Як вбачається з Товарно-транспортних накладних серії ТРА: № 922247 від 07 жовтня 2019 року; № 289426 від 10 жовтня 2019 року, № 922291 від 17 жовтня 2019 року; № 922310 від 21 жовтня 2019 року; № 289530 від 23 жовтня 2019 року; № 289552 від 25 жовтня 2019 року; № 289581 від 29 жовтня 2019 року; № 922495 від 29 листопада 2019 року, позивачем відпущено товар не загальну суму 178 627,90 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 12 від 09 жовтня 2019 року на суму 50 000,00 грн; № 22 від 14 листопада 2019 року на суму 15 000,00 грн; № 15 від 23 жовтня 2019 року на суму 20 000,00 грн; № 25 від 14 листопада 2019 року на суму 20 000,00 грн; № 21 від 14 листопада 2019 року на суму 15 000,00 грн, відповідачем перераховано на користь позивача 120 000,00 грн.

Згідно бухгалтерської довідки філії ДП Чортківське лісове господарство та акту звіряння, позивачем зараховано зазначені вище оплати для погашення вже наявної заборгованості ТОВ Мастер-Сіті-Інвест в сумі 113 425,42 грн.

Таким чином, за зазначені вище поставки Товару здійснена оплата у розмірі 6 574,58 грн, а відтак заборгованість відповідача перед позивачем складає 172 053,32 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, порушенням договору є його невиконання або не належне виконання, тобто виконання з порушенням умова визначених змістом цього Договору.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частиною 1 статті 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зауважував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. До того ж він не визначає обов`язку суду вважати доведеною і встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про наявність стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18 та від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 172 053,32 грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2024 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер-Сіті-Інвест (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Стрийська, буд. 18, код ЄДРПОУ 39849198) на користь Державного підприємства Чортківське лісове господарство (48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка, буд. 42, код ЄДРПОУ 45150708) суму заборгованість в розмірі 172 053,32 грн. та 3 028,00 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 27 грудня 2024 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк