Рішення

від 19.12.2024 по справі 199/1868/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/1868/24

(2/199/1581/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, зазначивши, що ОСОБА_4 - спадкодавець, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 62 років. На час смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований у будинку по АДРЕСА_1 . Вказана адреса є місцем відкриття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 .

Вказана будівля належить його матері ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 1954 року. Батьки спадкодавця були: ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , які були зареєстровані і проживали в указаному будинку з 1953 року до часу їх смерті у 1994 і 1995 р.р.

За вказаною адресою проживали також сини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав разом з батьками до 1977 року, переїхав до міста Київ, де і мешкає до теперішнього часу; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкодавець за позовом, народився, зареєстрований і проживав до дня смерті. На смерті спадкодавця з ним були зареєстровані його батьки - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Сам ОСОБА_4 , у зв`язку з роботою на електростанціях тимчасово був знятий з реєстрації, але в останнє був зареєстрований за вказаною адресою 12.08.1988

АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її чоловік та батько спадкодавця - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Обидва померли за вказаною адресою. На час смерті обох батьків ОСОБА_4 проживав разом з ними, а отже фактично прийняв у спадщину.

У 1995 році ОСОБА_4 звертався до Четвертої державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадкової справи і прийняття спадщини, але не закінчив цю процедуру у зв`язку з зайнятістю по роботі.

З 1995 року жодна людина не повідомляла ОСОБА_4 про свої права на спадщину від його батьків.

З 10 січня 2014 року ОСОБА_4 перебував у шлюбі з позивачкою, з 2013 року, постійно проживали та вели сумісно спільне домогосподарство за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач посилається на те, що ними були використані спільні кошти подружжя на проведення поліпшення будівлі та прибудинкових споруд, зроблений ремонт у будинку, придбано нове обладнання, проведені нові електричні мережі, відремонтована санітарна зона будинку. Всі комунальні платежі за користування будинком сплачувались зі спільного бюджету подружжя. Позивачка фактично прийняла у спадщину належне ОСОБА_4 майно після його смерті, а саме:

- будинок АДРЕСА_2 та прибудинкові споруди, розташовані за адресою: вулиця Конотопська ( Ростовська), у місті Дніпро,

- земельну ділянку, площею 0,0580 га, на який розташований будинок АДРЕСА_2 та прибудинкові споруди по АДРЕСА_1 ,

- автомобіль марки ВАЗ 2107, седан-В, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ,

- грошові збереження на поточних та карткових рахунках в АТ «УКРСИББАНК» у розмірі 4528,30 грн, AT «УКРСИББАНК» у розмірі 5336,79 грн, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 359,96 грн, 4430,00 грн, 4398,15 грн.

З 18.02.2023 року позивач постійно проживає та утримує зазначений будинок, користується та дбає про споруди, земельну ділянку, автомобіль. Вона одноособово сплачує комунальні поточні платежі за газопостачання, електропостачання, водопостачання та інше.

01.03.2023 році позивачка звернулась до Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадкової справи, нотаріус Шугаєва Н.С. внесла реєстраційний запис у Спадковий реєстр, номер спадкової справи 109/2023, номер 70331516.

10.10.2023 році державний нотаріус видала позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески у AT «УКРСИББАНК» у розмірі 4528,30 грн, на грошові внески у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 359,96,79 грн., 4430,00 грн, 4398,15 грн.

11.01.2024 році державний нотаріус видала позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові внески у AT «УКРСИББАНК» у розмірі 5336,79 грн.

Згідно відповіді КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» № 7486 від 25.07.2023 року на запит державного нотаріуса надана інформація, що станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за іншою людину. Підставою є свідоцтво про право на спадщину від 22.12.1995 року, яке видано Четвертою ДДНК за реєстром №4-3054.

Нотаріусом не була отримана інформація з офіційного сайту про наявність у ОСОБА_4 права власності на рухоме майно - автомобіль марки ВАЗ 2107, седан-В, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 . 17 січня 2024 року державний нотаріус Шугаєва Н.С. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що станом на день смерті спадкодавця право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за іншою особою, а земельна ділянка, площею 0,0580 га, який розташований вищезазначений будинок належить спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП №014047 від 20.12.1999 року.

Позивачка є спадкоємцем першої черги та має право на прийняття спадщини від спадкодавця - її померлого чоловіка. А тому просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , який складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 97,5 кв.м., житловою 56,8 кв.м., літньої кухні літ. Б-1, гаражу літ.В-1, погребу літ.Г-1, убиральні літ.Д-1, огорожі1-5, вимощення І; земельну ділянку площею 0,0580 га з призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1210100000:01:135:0028; автомобіль марки ВАЗ 2107, седан-В, колір червоний, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_2 .

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року відкрито провадження по даній справі.

Представник позивача в судових засіданнях позові вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов, в якому зазначив, що спадкодавець - ОСОБА_8 , зі слів позивача, звернувся до нотаріальної контори у 1995 році за оформленням спадкових прав після смерті матері, але не отримав свідоцтво про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію речових прав, відсутні підстави вважати, що він набув речових прав на спірне нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_3 . Окрім того, оскільки речові права на вказаний житловий будинок зареєстрований за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.12.1995, що виданий Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4-3054 та зареєстрований в КП «ДМБТ1» та записаний в реєстрову книгу № 621 за реєстровим № 884-134, Дніпровська міська рада є неналежним відповідачем по справі. Стосовно земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_3 , зазначив, що будь-яке нерухоме майно за визначенням «приростає» до земельної ділянки, змінює її характеристики. У разі визнання збудованого нерухомим майном, яке належить комусь іншому, окрім власника земельної ділянки, земельна ділянка під збудованим фактично відчужується від власника. Оскільки житловий будинок АДРЕСА_3 належить відмінній від позивача особі ( ОСОБА_9 ), яка не є учасником даної справи, відсутні підстави задоволення позовної заяви щодо визнання права власності на неї за позивачем. Щодо визнання права власності на рухоме майно, то необхідно зауважити, що у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії не міститься інформація, що позивач зверталась за оформленням спадкових прав до нотаріуса відносно транспортного засобу. Просив відмовити у позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що чоловік позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вона перебувала у шлюбі з 10 січня 2014 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 332 зроблено Новокодацьким відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерстві Юстиції.

Позивач 01.03.2023 року, тобто в установлений законом строк прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом подання відповідної заяви до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори. Інші спадкоємці, що прийняли спадщину у встановленому законом порядку, відсутні.

Державний нотаріус видала позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, зокрема грошові внески у AT «УКРСИББАНК» та у АТ КБ «Приватбанк».

Крім того, позивач звернулась до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на інше спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 ;земельну ділянкуплощею 0,0580га зпризначенням дляобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі спорудпо АДРЕСА_3 ,кадастровий номер1210100000:01:135:0028,що належавспадкодавцю напідставі Державногоакту направо приватноївласності наземлю серіїIV-ДП№014047від 20.12.1999року; автомобіль марки ВАЗ 2107, седан-В, колір червоний, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_2 , що належав спадкодавцю згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 01.02.2018 серії НОМЕР_3 .

Нотаріусом не була отримана інформація з офіційного сайту про наявність у спадкодавця права власності на рухоме майно - автомобіль марки ВАЗ 2107, седан-В, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 . 17 січня 2024 року державний нотаріус Шугаєва Н.С. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що станом на день смерті спадкодавця право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за іншою особою ОСОБА_9 , а земельна ділянка, площею 0,0580 га, на якій розташований вищезазначений будинок належить спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП №014047 від 20.12.1999 року.

У той же час судом встановлено, що відповідно до відповіді КП ДМБТІ від 01.10.2024 року, станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі на об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_2 містяться відомості про право власності в цілому за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 22.12.1995 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Блажновою Н.Ф., реєстр № 4-3054, зареєстроване в КП «ДМБТІ» 20.04.1999 року та записано в реєстрову книгу №621 за реєстрованим № 884-134. Відомості про реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_9 станом на 31.12.2012 року відсутні.

Витребувана з Державного нотаріального архіву спадкова справа №457\95, відкрита після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , також підтвердила суду, що ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , видане 22.12.1995 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Блажновою Н.Ф., реєстр № 4-3054 на спадкове майно - житловий будинок по АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою ч. 1 ст. 1220 ЦПК України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ст. 1270 ЦК України.

Ч.1 ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У ст. 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно зі ст. 392 ЦК України в судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У даному випадку предметом спору є захист права позивача на наявне майно, що уже увійшло до складу спадщини, яке спадкоємець має законне сподівання отримати у спадок.

Позивач звернулась до суду через об`єктивні обставин, які позбавляють її можливості оформити спадкові права і отримати спадщину на нерухоме та рухоме майно, а тому, з урахуванням принципу верховенства права, її право підлягає захисту судом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову представника відповідача, оскільки вони спростовуються доказами, які встановлені у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- житловий будинок АДРЕСА_3 , який складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 97,5 кв.м., житловою 56,8 кв.м., літньої кухні літ. Б-1, гаражу літ.В-1, погребу літ.Г-1, убиральні літ.Д-1, огорожі1-5, вимощення І;

- земельну ділянку площею 0,0580 га з призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1210100000:01:135:0028.

- автомобіль марки ВАЗ 2107, седан-В, колір червоний, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_2 .

Судові витрати у вигляді судового збору віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя Руденко