Справа № 209/3062/23
Провадження № 2/209/75/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року м. Кам`янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,
при секретарі Рябухи Н.В.,
розглянувши в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
01.06.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначає, що вона та відповідач перебували у шлюбі, який 26 жовтня 2011 року було розірвано на підставі рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області по справі № 2-283/2011. Від шлюбу у подружжя народилася дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачкою мною та перебуває на її утримання. 09 жовтня 2019 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , та змінила своє прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_4 ". Оскільки Відповідач в добровільному порядку не бажав сплачувати аліменти на утримання дитини, позивачка була вимушена звернутися з відповідним позовом до суду, про стягнення аліментів на утримання доньки. З Відповідача в примусовому порядку стягуються аліменти на утримання доньки. Однак Відповідач сплачує аліменти на в повному обсязі, через, що наявна певна заборгованість по сплаті аліментів. Більше того, після того як шлюбні відносини з Відповідачем були припинені та винесено рішення суду про стягнення аліментів на утримання доньки, останній фактично самоусунувся від виховання та утримання дитини. Відповідач, з моменту припинення шлюбних відносин та по сьогоднішній день, ніяк не цікавився донькою, не відвідував її, не приймав участі у її вихованні, тобто фактично самоусунувся від своїх батьківських обов`язків стосовно дитини. Тож з цих підстав позивачка вважає, що оскільки відповідач не бажав та не бажає приймати участі у вихованні дитини та те, що на будь які дії з дитиною, а саме реєстрація за новим місцем проживання, переведення з одного навчального закладу до іншого, виїзд на відпочинок та/або лікування за кордон, мені постійно потрібно отримувати дозвіл від відповідача, що в повній мірі не відповідає інтересам дитини, тому позивачка вважає, що ОСОБА_2 , має бути позбавлено батьківських прав на доньку, ОСОБА_3 .
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.08.2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.11.2023 року справу залучено Службу у справах дітей Кіровоградської обласної державної адміністрації та зобов`язано надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.01.2024 року справу повторно зобов`язано Службу у справах дітей Кіровоградської обласної державної адміністрації надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2024 року справу повторно зобов`язано Службу у справах дітей Кіровоградської обласної державної адміністрації надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.04.2024 року справу залучено Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради та зобов`язано надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.08.2024 року справу залучено Орган опіки та піклування Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та зобов`язано надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.11.2024 року було закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд справи по суті.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій він зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Третя особа - представник органу опіки та піклування Олександрівської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, а також висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір`ю дитини є ОСОБА_1 , батьком записано ОСОБА_2 .
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2011 року у справі № 2-283/11 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було розірвано.
Зі змісту позову вбачається, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_3 , не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не приймає участі у її вихованні та утриманні.
Згідно висновку Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.09.2024 №2247/02.116, орган опіки та піклування ради вважає за не доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Аналізуючи встановлені фактичні обставини та правовідносини сторін, суд керується наступними нормами права.
Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.
Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 зазначеної статті). Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.
Відповідач з 2018 року не спілкується з дитиною та не цікавиться її життям, має іншу сім`ю та дітей, тобто на сьогоднішній час у відповідача втрачений зв`язок з донькою.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що обставини, які склалися, є підставою для позбавлення її батьківських прав та відступлення від висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Згідно ч. 3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням дитини та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до неї будь-якої батьківської уваги та турботи, в судові засідання жодного разу не з`явився та не надав до суду жодного процесуального документу та доказів, того що останній бажає спілкуватися з дитиною.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує та не бажає виконувати своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , а тому є підстави для позбавлення його батьківських прав.
Враховуючи те, що відповідач самоусунувся від виховання неповнолітньої дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, матеріально її не утримує, визнав позовні вимоги у повному обсязі, а також беручи до уваги висновок виконавчого комітету Кам`янської міської ради, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України (в редакції від 17.05.2017 року, внесеними згідно із Законом № 2037-VIII) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Статтею 196 СК України (в редакції чинній на час виникнення заборгованості зі сплати аліментів) визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
Загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) +……(An х 1% х Qn), де: A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
При розрахунку пені, суд виходить з розрахунку заборгованості по аліментам на боржника, наданого державним виконавцем від 12.05.2023 року.
Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з`ясувавши обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позовної заяви, оскільки заборгованість виникла звини відповідача,її розмірне перевищуєрозмір заборгованості,зазначений державнимвиконавцем, тому позивач, в порядку ст. 196 СК України, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі, що не перевищує 100% заборгованості, з урахуванням ч. 2 ст. 264 ЦПК України, тобто стягненню підлягає неустойка по аліментам у розмірі 221 301,89 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, у відповідності до ст.13, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-82, 89, 141, 142, 258-263, 273, 354 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_6 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 травня 2011 року по 31 квітня 2023 року в розмірі 221 301 грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_6 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту судового рішення 05.12.2024 року.
Суддя Т.О. Решетник
Суд | Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 01.01.2025 |
Номер документу | 124103212 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Решетник Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні