Рішення

від 27.12.2024 по справі 175/11909/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/11909/24

Провадження № 2/175/1936/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"27" грудня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіЖуравель Т.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ВербицькоїК.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітета Краматорської міської ради, третя особа: Друга Краматорська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до виконавчого комітета Краматорської міської ради, третя особа: Друга Краматорська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтуванняпозовних вимогвказано,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померлабабуся позивача ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме:, земельна ділянка та житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . З метою прийняття спадщини, позивач 11.06.2024 року звернувся до державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Донецької області, проте останньому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини. В обґрунтування поважності причини пропуску позивач посилається на те, що внаслідок бойових дій у Донецькій області, останній вимушений був евакуюватися з міста Краматорськ до м. Кропивницький. Крім того, позивач зазначає, що він, будучи волонтером, допомагав іншим мешканцям м. Краматорськ евакуйовуватися з зони бойових дій, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса вчасно. На підставі вищенаведеного, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 повторно виданого Краматорською міською радою від 13.01.1989 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 13.10.1986 року зроблено актовий запис №102. Батьком записаний ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_5 .

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.01.1962 року, матір`ю ОСОБА_4 записана ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_6 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 27.06.2024 року №00045721405, ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінив прізвище на « ОСОБА_7 », про що відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області 06.08.2010 року зроблено актовий запис №480.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 07.03.2022 року Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 07.03.2022 року зроблено актовий запис №729.

Згідно довідки №24528 від 04.07.2024 року щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою був зареєстрований син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори Донецької області з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Донецької області Костюкової Н.С. від 11.05.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщини у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України,спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що син спадкодавця, який був зареєстрований з нею за однією адресою, помер в той же день, що і спадкодавець. Спадкоємців інших черг спадщину не приймали, до нотаріуса не зверталися, відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, також судом не встановлені.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання спадщини після смерті бабусі, проте останній пропустив встановлений чинним законодавством строк.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті бабусі, позивач посилається на введення воєнного стану на території України.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд бере до уваги те, що в період шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на території України у зв`язку з військовою агресією російської федерації, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» запроваджено воєнний стан, який діє і станом на день розгляду справи, у зв`язку з чим вважає причини пропущення строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини поважними.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку про необхідність надання додаткового строку терміном три місяці, який є достатнім для реалізації позивачем свого права на спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 до виконавчогокомітета Краматорськоїміської ради,третя особа:Друга Краматорськадержавна нотаріальнаконтора пронадання додатковогостроку дляприйняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель