30.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/5588/24
Номер провадження: 2/205/2836/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року м.Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
за участю: представника позивачаВесніна Д.С., представника відповідачаКоломоєць С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням(викликом) учасників справи) в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання,-
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.
В обґрунтування позову посилаючись на те, що згідно з державною програмою забезпечення населення послугами теплопостачання, Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради протягом опалювальних періодів з червня 2021 року по травень 2024 року надавало теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , де згідно до відомостей з Державного реєстру речових прав та довідки № Р-2230 власником квартири є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач, на підставі відкритого особистого рахунку № 743-503017, повинен був сплачувати кошти за надані послуги щомісячно. Однак, оплата за такі послуги не здійснювалася належним чином, у зв`язку з чим, станом на 02.05.2024 року з`явився борг перед позивачем у сумі 91 785 грн. 03 коп.
Оскільки вказана сума заборгованості відповідачем добровільно у досудовому порядку не сплачується, представник позивача змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства«Теплоенерго» Дніпровськоїміської ради заборгованість по сплаті за теплопостачання станом на 02.05.2024 року у загальному розмірі 91 785 грн. 03 коп., 3 % річних у розмірі 2021 грн. 79 коп., інфляційні збитки у розмірі 6127 грн. 33 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Коломоєць Сергієм Володимировичем було подано відзив на позовну заяву, у яких така сторона заперечувала проти задоволення позову у його повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень посилалися на ті обставини, що позивачем при зверненні з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання не надано відомостей по особовому рахунку квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та розрахунку нарахованих та сплачених послуг по особовому рахунку, в тому числі розрахунку заборгованості за спожиті комунальні послуги квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 . Оскільки саме в розрахунку заборгованості повинно бути зазначено за який період було нарахування щомісячно та яка сума була нарахована, та здійснення /не здійснення сплати за надані послуги із зазначенням такої суми по кожному особовому рахунку квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 за вищевказаною адресою. Крім того, відповідач просить звернути суд увагу на те, що позивачем додано до матеріалів справи в якості письмового доказу інформацію по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якого зазначено інформацію про нарахування комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_6 (тепловий район № НОМЕР_2 ) міститься інформація нарахування: з 06.2021 року по 09.2021 року 00 грн. 00 коп., 10.2021 року 849 грн. 56 коп., 11.2021 року 5 528 грн. 87 коп., 12.2021 року 7 939 грн. 61 коп., 01.2022 року 8695 грн. 77 коп., 02.2022 року 6 336 грн. 51 коп. Загальна сума складає: 29350 грн. 32 коп., в той час як позивач зазначає суму основного боргу 91785 грн. 03 коп.
А також відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 02.02.2023 року у справі за № 205/2955/21, визнано договір дарування, укладений 24.07.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 396, посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А., де дарувальником є ОСОБА_2 , обдарований є ОСОБА_1 , предмет договору 284/400 частини квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 недійсним. Крім того, в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа № 205/10119/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, ТОВ «Екологія», про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення.
Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено суду письмовими доказами, про те, що ОСОБА_1 споживав послуги позивача, та саме в тому обсязі на які нарахована заборгованість, окрім того, позивачем не доведено правових підстав, з посиланням на відповідне законодавство, акти органу місцевого самоврядування, та не доведено належними та допустимими доказами, установлених показань комерційного обліку, який встановлено на будинку відповідача у пропорційному відношенні до площі житла відповідача та/або інших споживачів послуг. Окрім того, розрахунок штрафних санкцій здійснений з урахуванням періоду за якими не надавалась послуга та була відсутня заборгованість. У зв`язку з чим, представник відповідача просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представником Комунальногопідприємства «Теплоенерго»Дніпровської міськоїради подано відповідь на відзив, у яких він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно з державною програмою забезпечення населення послугами теплопостачання, протягом опалювальних періодів з червня 2021 року по травень 2024 року надавало теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , де згідно до відомостей з державного реєстру речових прав та довідки № Р-2230 зареєстрованим власником квартири є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з 14.09.1999року. Відповідач,на підставівідкритого особовогорахунку № НОМЕР_1 ,повинен бувсплачувати занадані послугищомісячно,однак,оплата заці послугине здійснюваласьналежним чином,узв`язку зчим станомна 02.05.2024року з`явивсяборг урозмірі 91785грн.03коп.також,позивач зазначає,що розрахунокштрафних санкційздійснений зурахуванням періодуза якимбула відсутнязаборгованість,але поособовому рахункуможна побачити,що вцей часпослуга зпостачання тепловоїенергії надаваласьза адресою: АДРЕСА_6 .У зв`язкуз чим,просить судзадовольнити позовнівимоги уповному обсязі.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Суд,вивчивши матеріалисправи,дослідивши доказита надавшиїм правовуоцінку засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів,з точкизору належності,допустимості,достовірності кожногодоказу окремо,а такождостатності івзаємного зв`язкудоказів уїх сукупності,зважаючи нате,що жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили,суд дійшовнаступних висновків.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради від 19.07.2017 року за № 24/23 надано дозвіл на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради на баланс КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради. Відтак КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради належить право вимоги за зобов`язаннями, які виконувались КП «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради.
Згідно інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 371204978 від 25.03.2024 року право власності на 284/400 частини квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 з 24 липня 2019 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 ,
Згідно Довідки про реєстрацію з місця проживання від 10.03.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .
Згідно Довідки № Р-2230 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 02.01.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно з цим судовим розглядом встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного судувід 02.03.2023 року апеляційну скаргупредставника ОСОБА_3 - адвоката Полтавець Тетяни Олександрівни, вирішено задовольнити, рішенняЛенінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року, скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності, задовольнити. Визнати договір дарування, укладений 24 липня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №396, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А., де дарувальником є ОСОБА_2 , обдарованим є ОСОБА_1 , предмет договору 284/400 частин квартири АДРЕСА_8 - недійсним. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності №32534396, вчинений 24 липня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А. щодо права власності за ОСОБА_1 на 284/400 частини квартири АДРЕСА_8 (справа № 205/2955/21).
Вказана постанова набула чинності у передбаченому законом порядку. Так, означену постановуДніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2023 було залишено без змін постановою Верховного суду від (провадження № 61-2940 св 23).
Згідно обставин, які встановлені судом під час розгляду означеної справи, спірна квартира в цілому знаходилась у фактичному користуванні сім`ї ОСОБА_3 , починаючи з 1989 року, про що свідчать наявність двох відкритих особових рахунків, зокрема, один на ім`я батька позивача на одну кімнату житловою площею 23,8 кв.м., інший на ім`я матері позивача зі складом сім`ї, до якої входила з 1991 року і позивач, на дві кімнати житловою площею 31,7 кв.м., де мати зазначена основним квартиронаймачем. В той же час відповідачем не підтверджена належними та допустимими доказами правомірність реєстрації місця проживання відповідача за спірною адресою з 1999 року.
Однак у даній справі сторона позивача наполягає на тому, що саме відповідач проживав та користувався вказаним житловим приміщенням, а тому відповідно до довідки № 376 про заборгованість за послуги постачання теплової енергії та абонентського обслуговування від 17.05.2024 року, абонент ОСОБА_1 , заадресою: АДРЕСА_7 ,особовий рахунок№ НОМЕР_3 ,станом на17.05.2024року,має заборгованістьпо постачаннютеплової енергії.
У свою чергу відповідач заперечує факт отримання саме ним таких послуг, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно зістаттею 13 Цивільного кодексу Україницивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з ч.1ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»предметом регулювання цьогоЗаконує відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також, відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до п.2 ст.5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно звимогами ч.1ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, що споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст.ст.67,68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з ч.1ст.509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов`язку.
Відповідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічний за своїм змістом правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15.
Разом із цим, в межах розгляду даної справи встановлено, що відповідачОСОБА_1 фактично не проживав за адресою розташування вказаного житлового приміщення, а відтак вказані послуги з теплопостачання фактично не споживав.
Такий висновок суду ґрунтується на обставинах, що встановлені судом під час розгляду іншої цивільної справи № 205/2955/21, і позивачем під час розгляду даної справи не спростовані шляхом подання суду достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів зворотного.
Згідно ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону та встановлених судом фактичних обставин справи, суд доходить висновку, що у відповідача ОСОБА_1 фактично відсутній обов`язок сплачувати означені житлово-комунальні послуги оскільки він їх не споживав.
У зв`язку із чим, сума таких фактично наданих послуг підлягає стягненню із споживачів, які їх фактично отримували, проживаючи у вказаному житловому приміщенні.
У зв`язку із чим суд відмовляє у задоволені позов у його повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
На підставі викладеного, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 319, 322, 526,610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.1, 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259,263-265, ч. 2, 3ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч. 1 ст. 280ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. У задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (місцезнаходження:49000,м.Дніпро,просп.Слобожанський,буд.29,офіс 504,код ЄДРПОУ32688148) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_4 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_9 ) про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання, - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати по справі покласти на позивача Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124103940 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Мовчан Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні