Рішення

від 27.12.2024 по справі 183/11457/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/11457/23

Провадження № 2/183/913/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Брайт-К» звернулося до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 лютого 2019 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено комплексний договір № 4/3228211, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав кредитні кошти в сумі 31903,00 грн. строком на 36 місяців з 04.02.2019 по 03.02.2022. Відповідно до Договору позичальник зобов`язався сплачувати платежі для погашення заборгованості за цим Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту. Повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту. Кредит наданий позичальнику на споживчі потреби (п. 1.2 Договору). Договором (п. 1.3) встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує процентну ставку в розмірі 11% річних (фіксована процентна ставка). Починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за кредитним договором, позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у розмірі 2,30% на місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 кредитного договору. Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 4/3228211 від 04.02.2019 не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 38941,71 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 11754,42 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 2501,30 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 3668,85 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом за 2672,89 грн. (яка нарахована за період з 12 серпня 2021 року до 05 вересня 2023року включно); заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 18344,25 грн. (яка нарахована за період з 12 серпня 2021 року до 05 вересня 2023року включно). 05 серпня 2021 року між банком АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» було укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 2-2021, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» набуло прав кредитора за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 4/3228211 від 04.02.2019, укладеним між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 . Тому просить стягнути з відповідача на користь «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» 38941,71 грн. заборгованості за кредитом і 2684,00 грн. судових витрат.

27 листопада 2023 року через канцелярію суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, яка передана судді 29 листопада 2023 року. Ухвалою судді від 29 листопада 2023 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Сторони відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 04 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» укладений комплексний договір № 4/3228211, відповідно до якого банк надав йому кредит у розмірі 31903,00 грн., строком на 36 місяців з 04 лютого 2019 року по 03 лютого 2022 року, з фіксованою процентною ставкою в розмірі 11% річних і комісійною винагородою в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту.

У разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, за умовами Договору на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15 % від суми простроченого платежу (п.3.1 Договору). У разі порушення Позичальником без поважних причин, вимог п.п.2.2.3. - 2.2.9. Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 1% від суми кредиту визначеної в п.п. 1.1. Договору за кожний випадок порушення (п.3.2 Договору).

У Додатку № 1 до Кредитного договору № 4/3228211 від 04.02.2019 міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в тому числі Графік платежів по кредиту, ануїтет), в тому числі встановлено графік повернення кредитних коштів відповідними щомісячними платежами.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» по кредиту станом на 11 серпня 2021 року заборгованість відповідача становить 17924,57грн., та складається з: строкової заборгованості 7615,17 грн., простроченої заборгованості 4139,25 грн., нарахованих відсотків 2068,47 грн., прострочених відсотків 432,83 грн., комісії 733,77 грн., простроченої комісія 2935,08 грн.

У наданих позивачем виписках з рахунку ОСОБА_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відображено рух кредитних коштів та суми погашення кредиту відповідачем.

05 серпня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» був укладений Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 2-2021. Згідно з додатком до вказаного договору № 1 первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги, в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4/3228211 від 04 лютого 2019 року та визначена заборгованість відповідача за кредитом в сумі 17924,57 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 4/3228211 від 04лютого 2019 року, за період з 12 серпня 2021 року по 05 вересня 2023 року (включно) сума нарахованих та не сплачених ОСОБА_1 процентів складає 2672,89 грн., сума комісії 18344,25 грн.

17 вересня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» направило відповідачу повідомлення (вих. № 428) про наявність простроченої заборгованості за Кредитним договором 4/3228211, яка станом на 11 серпня 2021 року складає 7507,16 грн. та складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту 4139,25 грн.; простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом 432,83 грн.; простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 2935,08 грн., а також попередження про те, що в разі невиконання зобов`язання до погашення простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця з дати направлення повідомлення у банку є право вимагати дострокове повернення кредиту в повному обсязі, нарахованих процентів та/або комісій, штрафів та пені.

05 вересня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» направило відповідачу вимогу (вих. № 2125) про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії у зв`язку з невиконанням зобов`язання по погашенню простроченої заборгованості за Кредитним договором № 4/3228211, яка станом на 05 вересня 2023 року складає 38941,71 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як убачається з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Дослідивши надані позивачем розрахунки заборгованості відповідача за кредитним договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11754,42 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 5174,19 грн.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 22013,10 грн., то суд знаходить такі вимоги необгрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається Позичальнику на споживчі потреби.

Відповідно до п.п. 1.3.2. п. 1.3 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгвоаності щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 Договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Імперативним приписом третього абзацу частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції чинній на час укладання договору кредитодавцю заборонялося у договорі про надання споживчого кредиту встановлювати будь-які збори, відсотки, комісії, які не є послугами у визначенні цього Закону.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою в розумінні цього Закону є нікчемними.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин про надання споживчого кредиту встановлюються Законом.

Оскільки, відповідно до умов кредитного договору, що укладений між сторонами, банк надав ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час укладення кредитного договору), кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом (в редакції на час укладення кредитного договору), послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними.

За положеннями ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час укладення кредитного договору), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положенні договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року за № 15-рп/2011 убачається, що положення пунктів 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. з наступними змінами, у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за договором про надання споживчого кредиту, що виникають під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. При цьому законодавством визначено наслідки невідповідності правочину актам цивільного законодавства, зокрема можливість визнання його недійсним за рішенням суду або його нікчемність у випадках, визначених законом (ст.215 ЦК України).

Таким чином, встановлення у кредитному договорі несправедливих умов щодо сплати щомісячної плати (комісії) за обслуговування кредитної заборгованості, а саме за послуги, які супроводжують кредит як компенсація супутніх послуг банку за рахунок позивача суперечить актам цивільного законодавства, оскільки банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які той здійснює на власну користь, внаслідок чого виникає істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 06вересня 2017 року при розгляді справи № 6-2071цс16, предметом якої був спір про визнання недійсним положення кредитного договору, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та фізичною особою, яким встановлено плату за обслуговування кредиту (комісію). При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив висновок, відповідно до якого, виходячи з положень ст.ст.1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року № 686/5078/18.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості та заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості задоволенню не підлягають.

Ураховуючи вищевикладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» підлягає стягненню заборгованість в сумі 16928,61 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 11754,42 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 5174,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при подачі позовної заяви, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1166,78 грн. (16928,61 х 2684: 38941,71).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 141, 263, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 1054, 634, 642, 549 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Брайт-К» заборгованість за кредитним договором №4/3228211 від 04 лютого 2019 року в сумі 16928,61 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11754,42 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 5174,19 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Брайт-К» судовий збір у розмірі 1166,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Брайт-К», код ЄДРПОУ 41874691, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відомаадреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 27 грудня 2024 року.

Суддя Г.Є. Майна