Ухвала

від 27.12.2024 по справі 194/2105/24

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/2105/24

Номер провадження 1-кс/194/371/24

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27 грудня 2024 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-25.03.2008 р. Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.307, ст.69, ч. 2 ст.309, ч. 2 ст.185, ч. 1 ст.70 КК Українидо 3 років 6 місяців позбавленця волі, звільненого 26.03.2010 р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 27 днів;

-03.11.2011 р. Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.307, ч. 1 ст.263, ч. 1 ст.317, ст.69, ч. 1 ст.70, ч. 1 ст.71 КК Українидо 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 10.02.2015 р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 дні;

-08.06.2016 р. Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.309, ст.71 КК Українидо 3 років 3 місяців позбавлення волі, (судимість погашена);

-11.08.2016 р. Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.309, ч. 4 ст.70, ч. 5 ст.72 КК Українидо 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільненого 27.09.2019 р. по відбуттю строку покарання (судимість погашена),

-28.05.2020 р. Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.309, КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, 30.04.2022 р. знятий з обліку у зв`язку з закінчення іспитового строку (судимість погашена),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та додані до клопотання матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту та їх незаконний збут, у невстановлений час, але не пізніше 10:30 год. 29.10.2024 року, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав рідину масою 0,9785 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину метамфетамін масою 0,0152 г, та усвідомлюючи, що дана речовина у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями), є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, почав зберігати її при собі з метою подальшого незаконного збуту між мешканцями м. Тернівка Дніпропетровської області, всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів». 29.10.2024 року о 10:30 год. ОСОБА_6 , в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропних речовин, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув (продав) за 150 грн. ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними, відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») вищевказану рідину масою 0,9785 г, яку він попередньо придбав та зберігав з метою збуту, яка містить у своєму складі психотропну речовину метамфетамін, обіг якої обмежено, масою 0,0152 г.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Просить суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання заперечував, просив обрати цілодобовий домашній арешт. Щодо пред`явленої підозри користується ст. 63 Конституції України.

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , та просив обрати йому цілодобовий домашній арешт, оскільки останній похилого віку, має сестру, та прокурором не доведено можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує ст.ст. 177, 178 КПК України та вимоги ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.09.2024 року за №12024041400000380 за ч. 1 ст. 307 КК України.

27.12.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02.09.2024 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 від 06.09.2024 року, ОСОБА_9 від 06.09.2024 року, ОСОБА_10 від 09.10.2024 року, ОСОБА_7 від 29.10.2024 року, ОСОБА_11 від 29.10.2024 року; постановою про залучення осіб до проведення НС(Р)Д від 24.10.2024 року; протоколом вилучення технічних засобів від 29.10.2024 року; протоколами оглядів від 29.10.2024 року; постановами про визнання в якості речових доказів від 29.10.2024 року, від 13.12.2024 року; висновком експерта №СЕ-19/104-24/44466-НЗПРАП від 06.11.2024 року; копія протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 29.10.024 року; копії протоколів про хід та результати НС(Р)Д від 14.11.2024 року, 21.11.2024 року; копією протоколу обшуку від 13.12.2024 року.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Слідчий суддя враховує вимоги ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке у відповідності зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Під острахом отримання можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України. Запобігання ризикам переховування підозрюваного від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства.

Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний на утриманні нікого не має, не одружений, дітей не має, а отже не має міцних соціальних зв`язків, а тому перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.

Наявність ризику незаконно впливати свідків у цьому кримінальному правопорушенні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , з урахуванням того, що мешкає в м. Тернівка, Дніпропетровської області та знає місце проживання свідків у кримінальному провадженні, перебуваючи на свободі, будь-яким чином може впливати на вказаних осіб з метою зміни чи викривлення показів на його користь.

Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний не працює, а отже не має стабільного джерела доходу, раніше судимий, що свідчить про те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, з огляду на досліджені в судовому засіданні протоколи допиту свідків, слідчий суддя вбачає, що ОСОБА_6 підтримує стосунки з особами, які також вживають наркотичні засоби. Відтак, коло його спілкування, а також обставини викладені в підозрі, можуть свідчити про те, що перебуваючи на волі останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, зокрема продовжити свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, який раніше судимий, має судимість за вчинення умисних кримінальних правопорушень, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за що має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, однак належних висновків для себе не зробив перевиховання не став, та після звільнення з місць позбавлення волі, згідно пред`явленої підозри, вчинив нове умисне тяжке кримінальне правопорушення, що у сукупності свідчить про його стійку кримінальну поведінку, та небажання підозрюваного ставати на шлях виправлення.

Також, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_6 , за місцем проживання охарактеризований позитивно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, та перебуває на обліку у лікаря-нарколога.

Враховуючи, що ОСОБА_6 , захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, характеру, обставин та тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість підозри не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, як слідує з практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного (обвинуваченого) таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Крім того, згідно зістаттями 7-9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, отже менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Слідчий суддя наголошує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Крім того, слідчий суддя не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість підозри не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

З огляду на посилання слідчого в клопотанні на п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України та відповідно відсутність необхідності визначити підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави, слідчий суддя зазначає, що таке посилання є хибним, та вважає все ж таки за необхідним визначити розмір застави у кримінальному провадженні, з урахуванням всіх обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави за правилами ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 грн., а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ч. 1 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_6 щодо обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 годин 23 лютого 2025 року.

Ухвала слідчого судді діє до 23-59 годин 23 лютого 2025 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 26239738, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/2105/24 (провадження № 1-кс/194/371/24).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_6 , покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, застоводавцю, що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 27.12.2024 року о 16-30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1