Ухвала

від 26.12.2024 по справі 346/6442/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6442/24

Провадження № 1-в/346/644/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника ДУ

"Коломийська виправна колонія № 41" ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща.Вільшани, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого, як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

Засудженого: 28.02.2023 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ст.. 309 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі. 14.09.2023р. Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ст.. 309 ч.2 ст. 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі.

Початок строку: 20.04.2023 р.

Кінець строку: 20.04.2026 р.

В С Т А Н О В И В:

Начальник ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» звернувся до Коломийського міськрайонного суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання ОСОБА_5 . В його обґрунтування зазначив, що даний засуджений на теперішній час відбув понад 1/2 строку призначеного йому покарання. За період перебування в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» порушень режимних вимог не допускав, стягнення не накладались, заходи заохочення не застосовувались. В ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» прибув 07.06.2023р. За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались, заходи заохочення не застосовувались. Засуджений залучається до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, роботи виконує добре, розуміє суспільну необхідність в цьому. За характером тихий, спокійний. У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний та ввічливий. У відношенні до інших засуджених не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Перебуває на обліку, як особа, що схильна до вживання та розповсюдження наркотичних та одурманюючих речовин. Має позов за виконавчим листом на суму 100504,13 грн., участі в його погашенні не приймає. Підтримує соціальні зв`язки з рідними. Оскільки засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, ініціатор подання просив вирішити питання щодо можливого умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» ОСОБА_4 подання підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що засуджений в колонії не працевлаштований, залучається лише в порядку черговості по дві години в день до робіт з благоустрою колонії, оскільки більш тривале фізичне навантаження йому протипоказано за станом здоров`я. За період відбування покарання заохочень та стягнень не мав.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення в мірі, достатній для його умовно-достроковому звільнення. Просив в задоволенні подання відмовити.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд задовольнити подання та звільнити його умовно-достроково на невідбутий ним строк покарання. Зазначив, що усвідомив невірність способу свого життя до ув`язнення та після звільнення має намір змінитися. З приводу працевикористання вказав, що в силу свого стану здоров`я та фізичних можливостей виконував ті роботи, які йому доручали представники колонії.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2023р. ОСОБА_5 визнано винним та призначено покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Згідно протоколу затримання особи, ОСОБА_5 був затриманий 20.04.2023р. на підставі вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2023р., який набрав законної сили 31.03.2023 року.

Окрім цього, вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14.09.2023р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.. 70 ч.4 КК України визначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів шлязом повного складання покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2023 та за цим вироком у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до правил ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Згідно з положеннями ч.2, 3 вказаної статті, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року N 2 Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї постанови N 2 від 26.04.2002 року Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, зазначає, що судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки; свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обов`язків.

Під чесним ставленням до праці розуміється постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізіданих про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що під час тримання ОСОБА_5 в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» заходи заохочення та стягнення до нього не застосовувались.

07.06.2023 року засуджений прибув до ДУ «Коломийська ВК (№41)». Під час відбування покарання в даній установі, ОСОБА_5 вимоги режиму утримання не порушував, дисциплінарні стягнення на нього не накладалися, заходи заохочення не застосовувались, що підтверджується відповідною довідкою від 27.11.2024р., долученою до матеріалів подання.

Як вбачається з характеристик, затверджених начальником ДУ «Коломийська ВК (№41)» від 20.07.2023р. (а.о.с. 20) та від 07.09.2023р. (а.о.с. 25), після прибуття в установу засуджений роботи по благоустрою місць позбавлення волі не виконував, санітарно-гігієнічних норм дотримувався під контролем, зовнішній вигляд підтримував не завжди охайний. Приймав участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний, однак робить це з метою поблажливого ставлення до себе.

Виписками з протоколів засідань адміністративної комісії з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 КК України), заміни невідбутої частини покарання більш м`яким (ст.. 82 КК України), встановлення адміністративного нагляду згідно ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», переведення засуджених на підставі статей 10, 50, 57, 93, 101, 147, 151-1 КВК України від 20.07.2023р. (а.о.с. 22), від 07.09.2023р. (а.о.с. 27) та від 02.05.2024р. (а.о.с. 42) ОСОБА_5 було відмовлено в заміні йому невідбутої частини покарання більш м`яким, оскільки засуджений не довів, що став на шлях виправлення.

Постановою від 22.08.2024р. ОСОБА_5 було переведено з дільниці карантину, діагностики та розподілу ДУ «Коломийська ВК (№41)» до дільниці ре соціалізації відділення соціально-психологічної служби № 10. В даній постанові вказано, що засуджений в дільниці КДІР зарекомендував себе посередньо, встановленого порядку відбування покарання дотримується під контролем (а.о.с. 44).

При цьому, у виписці з протоколу засідання адміністративної комісії №23 від 07.11.2024р. вже зазначено, що ОСОБА_5 довів своє виправлення, а тому комісія постановила направити матеріали щодо нього до суду.

В змісті характеристики на засудженого, яка була затверджена станом на 07.11.2024р. зазначено інформацію, яка суперечить попереднім відомостям про поведінку засудженого. Зокрема вказано: ОСОБА_5 залучається до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, роботи виконує добре, розуміє суспільну необхідність в цьому. Санітарно-гігієнічних норм дотримується, завжди має охайний зовнішній вигляд. За характером тихий, спокійний. У відношенні до представників колонії тактовний та ввічливий. У відношенні до інших засуджених не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Перебуває на обліку як особа, яка схильна до вживання та розповсюдження наркотичних та одурманюючих речовин. Зв`язок з рідними підтримує.

Відповідно до довідки про захворювання засудженого від 05.11.2024р. вбачається, що ОСОБА_5 дошкуляють наслідки травми хребта. РПП внаслідок вживання алкоголю. При цьому вказано, що засуджений є працездатним та може бути працевлаштованим.

Згідно ч.1 ст. 118 КВК, засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.

Згідно довідки про працевикористання засудженого № 241, ОСОБА_5 за період з серпня по вересень 2024 року не працював.

Частиною 2 ст. 118 КВК України визначено, що засуджені допозбавлення волі,які маютьзаборгованість завиконавчими документами,зобов`язані працюватив місцяхі нароботах,які визначаютьсяадміністрацією колонії,до погашеннятакої заборгованості.

В довідці від 05.11.2024р. зазначено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №73252611 від 20.11.2023р., відкритого на підставі виконавчого листа №130/1219/23, виданого 17.10.2023р. ОСОБА_5 є боржником на суму 100504,13 грн. Вказана заборгованість не погашалась, залишок боргу не змінився.

Згідно ч.5 ст. 118 КВК України, засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

В судовому засіданні представник колонії вказував, що ОСОБА_5 залучається до робіт з благоустрою колоній в порядку черговості та на час, визначений законодавством. Однак, жодних доказів, які б були підтвердженням цим обставинам, матеріали особової справи засудженого та матеріли подання не містять.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні звернення та заяви засудженого до адміністрації установи з приводу його залучення до будь-яких видів робіт. Вказані обставини, на думку суду, свідчать про відсутність у ОСОБА_5 прагнення працевлаштуватися або ж на безоплатній основі приймати участь в допоміжних роботах.

Суд, оцінюючи пояснення представника колонії, також бере до уваги, що засуджений був залучений до робіт з благоустрою лише в порядку черговості та не більше двох годин на день. Відтак, ініціативи виконувати роботи понаднормово та поза чергою ОСОБА_5 не проявляв.

З висновку комісії щодо ступеня виправлення засудженого слідує, що підсумок набраних ОСОБА_5 балів вказує, що останній став на шлях виправлення та може бути представлений до умовно-дострокового звільнення.

Отже, з вищевикладених обставин судом було встановлено, що ОСОБА_5 на початку строку відбування свого покарання роботи по благоустрою місць позбавлення волі не виконував. За весь відбутий ним строк покарання працевлаштований не був, однак періодично став залучатися до робіт з благоустрою, при цьому самостійної ініціативи в залученнійого доробіт непроявляв,роботу виконувавлише вмежах необхідногочасового мінімуму.

Таким чином, аналізуючи поведінку засудженого за весь період відбування покарання, суд вважає, що відношення ОСОБА_5 до праці не було чесним в розумінні вимог законодавства, оскільки останній лише протягом періоду, що безпосередньо передував поданню став проявляти інтерес до працевлаштування.

Суд також бере до уваги, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 є середнім, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький і за висновком щодо ступеня виправлення, комісія вважає, що засуджений довів своє виправлення.

Проте, як вбачається з виписок з протоколів засідань адміністративної комісії та ранніх характеристик за засудженого, ОСОБА_5 характеризувався, як особа, яка не довела свого виправлення.

Відтак, з урахуванням вищевикладених обставин та їхнього системного аналізу, суд приходить до висновку, що поведінка засудженого лише стає сумлінною, оскільки ОСОБА_5 дотримувався вимог режиму відбування покарання та почав залучатися до праці, але заохочений не був. Тобто, вказаний процес позитивних змін свідчить про те, що засуджений стає на шлях виправлення, однак свого виправлення в повній мірі ще не довів, а висновок комісії про виправлення засудженого, на думку суду, є передчасним.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в ході розгляду подання не було наведено конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення засудженого досягнув тієї стадії, на якій відбування призначеного покарання перестає бути доцільним і його подальше виправлення можливе в умовах перебування на волі.

В зв`язку з цим, суд погоджується з доводами прокурора та вважає, що на теперішній час наведених в поданні обставин для звільнення ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання умовно-достроково не достатньо. Відтак, врахувавши, що застосування положень ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду, то в задоволенні подання слід відмовити з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.6 КВК України, ст.81 КК України, ст.336, 537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий суддя : ОСОБА_1