Ухвала

від 27.12.2024 по справі 635/11333/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.12.24

Справа № 635/11333/24

Провадження № 2/635/4706/2024

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 грудня 2024 року суддя Харківського районного суду Харківської області Бондаренко І.Е. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання дитини,

В С Т А Н О В И В :

До Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини. Позивач скаржиться на те, що мати дітей відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виховання дитини. Позивач просить захистити його права шляхом встановлення факту самостійного виховання, оскільки на його думку це буде сприяти реалізації його прав, які можуть виникати з самостійного виховання дітей, а також надасть йому право на відстрочку від мобілізації.

Суд зазначає, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Водночас, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Самостійне виховання дитини це обов`язок позивача. Суд захищає особу, якщо її права порушуються, оспорюються або не визнаються, а відтак, суд не розуміє, чому він має розглядати справу про захист обов`язку позивача, за наявності законодавчих засобів впливу на відповідача, у тому числі, покладенням на нього відповідальності, а саме - юридичного обов`язку правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, які йому належать.

Позивач не просить суд покласти відповідальність на відповідачку у зв`язку із невиконанням нею батьківських обов`язків. Водночас, суд роз`яснює, що встановлення факту, про який просить позивач, не звільнить його від необхідності звертатися до матері для отримання її згоди щодо переміщення, реєстрації проживання дітей.

Суд зазначає, що факти самостійного виховання дитини може бути підставою для відстрочки по мобілізації лише в разі позбавлення матері батьківських прав або її смерті, а тому відсутня ясність, у відповідності до яких матеріалів, доданих до позовної заяви, позивач робить висновок про те, що ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, надає йому право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.

У відповідності до ст.. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір. Суд, на підставі викладеного у позовній заяві, не бачить предмета спору, а лише вимогу про встановлення факту, який не здатний захистити реальне, а не удаване право.

Отже, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що в позовній заяві міститься формальна логічна помилка, яка полягає в даному випадку у невідповідності доводів про ухилення відповідача від батьківства з висновком про захист порушеного права у позовному провадженні встановленням факту, що має юридичне значення та яке має відбуватися у порядку окремого провадження.

Суд вважає, що ця логічна помилка в позовній заяві має бути усунена позивачем шляхом точного визначення в порядку, якого, позовного чи окремого провадження слід розглядати справу.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: І.Е.Бондаренко