Ухвала

від 27.12.2024 по справі 635/14583/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/14583/24

Провадження по справі № 2/635/5575/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального Округу Мазюк Дар`я Олександрівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального Округу Мазюк Дар`я Олександрівна, в якому просить визначити ОСОБА_1 , додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Стрілеча Харківського району Харківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024 справа передана в провадження судді Омельник М.М.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено наступне.

У статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Цивільний процесуальний кодекс Українивизначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Як передбачено ч.1ст.23ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Частиною 1статті 27ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Поруч з цим, положенням ст.30ЦПК України передбачена також виключна підсудність справ, зокрема визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна юрисдикція, за якою розгляд певної категорії цивільних справ належить виключно до компетенції суду. Виключна територіальна підсудність встановлюється у випадках, передбачених законом, і означає, що заява може бути подана тільки до певного суду. В цьому випадку застосування інших видів підсудності виключається.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

А виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року винесеній за результатами розгляду справи № 368/352/18 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннямистатті 181 ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Така ж правова позиція, викладена й у постанові Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.

Згідно з висновками, зробленими Великою Палатою Верховного Суду у справі №911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення (пункти 7.23, 7.25 постанови від 16.02.2021).

Також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27 вересня 2022 року у справі № 922/423/19, зокрема Верховний Суд також вказує, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3статті 30ГПКУкраїни необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Змістом заявлених позовних вимог є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини з метою оформлення спадкових прав на нерухоме майно, а саме: частки в спільній сумісній власності в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з нерухомим майном повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Оскільки змістом позовних вимог є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини з метою оформлення спадкових прав на нерухоме майно, а саме: частки в спільній сумісній власності в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, справа Харківському районному суду Харківської області не підсудна.

Згідно Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Частина 1 ст.378ЦПК України передбачає, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.3 ст.31ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами про підсудність, згідно ст.32 ЦПК України, не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин, належним судом, який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, є Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а тому з метою дотримання правил територіальної підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали справи за підсудністю до зазначеного суду.

Керуючись статтями 30, 31,32,187,354,355 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального Округу Мазюк Дар`я Олександрівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - передати на розгляд Орджонікідзевському районному суду м. Харкова.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя М.М.Омельник