Рішення

від 09.12.2024 по справі 646/5401/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

09.12.24

Справа № 646/5401/23

№ провадження 2/646/631/2024

РІШЕННЯ

іменем України

09.12.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 через представника звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що у червні 1993 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Червонозаводським відділом РАЦС м. Харкова.

За час спільного проживання подружжям було придбано квартиру, розташовану у АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після смерті якого, відкрилася спадщина.

ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований з 28.07.1998 року по день смерті у вказаній вище квартирі.

ОСОБА_1 для оформлення своїх спадкових прав звернулась до Першої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Тиндик І.В. від 03.03.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_2 , оскільки, у правовстановлюючому документі не визначені частки співвласників.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 були співвласниками вказаної квартири та їхні частки у праві спільної сумісної власності були рівними, ОСОБА_1 просила визначити 1/2 розміру частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи було вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України представник відповідача 05.02.2024 року надала відзив на позовну заяву, в якому виклала заперечення проти позову, згідно яких зазначила, що вказана позовна вимога ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт нерухомості в порядку спадкування за позивачем підміняє собою вчинення відповідної нотаріальної дії, оскільки, позивач обрала неефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів. Вважала, позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. Представник позивача подав до канцелярії суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Розгляд справи просив проводити без його участі та позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 11.06.1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Червонозаводським відділом РАЦС у м. Харкові, актовий запис № 243 (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що за час спільного проживання подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу №3-1023, зареєстрованим 28.04.1998 року Харківською біржею нерухомості та Довідкою про наявність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна № 1133152, виданої 28.06.2023 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 13-14).

Як вбачається з копії довідки № 3863/2/07-05 від 24.02.2015 року, виданої за підписом заступника директора Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Т.Г. Поздєєва про те, що за адресою: АДРЕСА_1 з 28.07.1998 року по 11.02.2014 рік, був зареєстрований ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті якого, за вказаною вище адресою була зареєстрована дружина ОСОБА_1 , зареєстрована з 28.07.1998 року по теперішній час (а.с. 101).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданої 26.08.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 (а.с. 12).

Після смерті чоловіка 11.12.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Першої ХДНК із заявою про прийняття спадщини, вказане підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі реєстрації спадкових справ за № 899/2014 (а.с. 90).

Згідно постанови Державного нотаріуса Першої ХДНК Тиндик І.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, у правовстановлюючому документі не визначені частки співвласників (а.с. 104).

Згідно висновку про ринкову вартість майна квартири, що знаходиться у АДРЕСА_1 судом встановлено, що ринкова вартість згідно оцінки складає 657164 грн. 00 коп. (а.с. 16-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних правце передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбаченостаттею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

В обгрнутування позовних вимог, ОСОБА_1 в позовній заяві посилалася, зокрема, на те, що відсутність визначення часток спадкодавця у праві спільної власності на квартиру позбавляє її можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у позасудовому порядку, що підтверджується відповідною відмовою державного нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій. Таким чином, позивач звернулася до суду із вказаним позовом з метою захисту свого спадкового права.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положеньстатті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20.06.2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно достатті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вказана норма кореспондується зіст. 368 ЦК України, відповідно до положень якої майно, набуте подружжя за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Частиною 1 ст.1222ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Згідно з ч. 3ст. 1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд враховує положення вказаних вище норм закону, а також те, що частки співвласників не визначені, а невизначення часток не дає можливості позивачу в повній мірі розпоряджатися своїм правом власності на вказане майно, а тому, суд з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. ч. 1, 2ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1статті 79 ЦПК Українивизначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2ст. 80 ЦПК Українипитання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Інші, наведені позивачем доводи в обґрунтування своєї позицій, не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16,328,1216-1218,1222,1258,1268-1269,1296 ЦК України, ст. ст. 4,13,19,81,258-259,263, 265, 268,273,293,315,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить частки.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти діб з дня проголошення рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Представник позивача ОСОБА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 .

Відповідач Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса для листування: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7.

Представник відповідача Гевел Ілона Анатоліївна, адреса для листування: 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7.

Суддя