Рішення

від 26.12.2024 по справі 716/2121/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2121/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2024 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

секретаря судового засідання Шпаковської К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до Юрковецької територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника Павчука С.І., звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Посилається на те, що нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його батька.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.10.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребувано спадкову справу.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05.12.2024 року повторно витребувано докази з нотаріального архіву, оскільки приватним нотаріусом Малітовською Т.М. спадкова справа була повернута до Чернівецького обласного нотаріального архіву.

Відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Позивач та його представник адвокат Павчук С.І. в підготовче судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримали.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, з огляду на положенняст.247 ч.2 ЦПК України.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою, в якій зазначав про визнання позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК Українипередбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положеньст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першоїст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.04.2002 року, виданого Ржавинецькою сільською радою Заставнівського району Чернівецької області (а.с.7).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини (ст.1220,1221 ЦК України).

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

23 жовтня 2000 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все своє майно позивачу ОСОБА_1 , зазначений заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області та зареєстрований за № 140. (а.с. 13).

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи які є живими на час відкриття спадщини.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 , та померлим ОСОБА_2 , як батьком та сином підтверджуються рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26.12.2011 року за № 2-о-103/11 про визнання батьківства. (а.с. 16).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК України).

13.06.2022 року ОСОБА_1 , звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Таким чином, ОСОБА_1 є такою особою, що прийняв спадщину в порядку визначеному ч.1ст.1269 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до положення ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Водночас, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.09.2024 року, приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Малітовською Т.М. відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу який би підтвердив право власності померлого на житловий будинок.

В матеріалах справи відсутні докази того, що право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване.

Статтею 328ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважаються набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3ст. 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 рокуречові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства,що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Крім того, встановлено, що спірний житловий будинок був збудований у 1962 році, що підтверджується довідкою характеристикою будівлі та споруди від 30.09.2024 року за №245.

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та втратила чинність згідно наказу Держжитлокомунгоспу N 56 від 13 грудня 1995 року.

Згідно з п.4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідки №545 від 13.09.2024 р. виконавчого комітету Юрковецької сільської ради, Чернівецького району Чернівецької області, Старостинського округу № 5 с.Ржавинці житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав померлому ОСОБА_2 (а.с.25).

Пленум Верховного Суду України у п.9 своєї постанови від04жовтня 1991року №7«Про практикузастосування судамизаконодавства,що регулюєправо приватноївласності громадянна жилийбудинок» роз`яснив, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. Вказаною інструкцією обов`язковою була реєстрація права власності на житлові будинки в органах БТІ лише у містах і селищах міського типу, однак не у сільській місцевості.

Відповідно дост.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 43Постанови КМУвід 25грудня 2015року №1127«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: - документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; - виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Таким чином, досліджені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був побудований померлим ОСОБА_2 , відповідно до діючого на час його будівництва законодавства.

Цей факт був зареєстрований належним чином органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі №6 за № 0277-2 cторінка 107.

Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 , за життя набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, враховуючи, що правовстановлюючі документи відсутні, спадкоємець - ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом через органи нотаріату, суд вважає, що право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання за ним, права власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами.

Керуючись ст.4, 10-13, 19, 76-81, 200, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.15, 16, 328, 1223, 1233, 1268, 1296 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до Юрковецької територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок садибного типу 1962 року побудови загальною площею 31,40 кв. м. та житловою площею 16,60 кв.м., що в плані зазначений під літ. «А» з господарськими будівлями та спорудами, а саме: ганок під літ. «А-а», літня кухня під літ. «Б», сарай під літ. «В», вбиральня під літ. «Г», хвіртка-ворота під №1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Шевчук Р.М.