Ухвала

від 05.12.2024 по справі 229/5335/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2019/24 Справа № 229/5335/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїапеляційні скаргипрокурора тапотерпілої ОСОБА_9 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 10 квітня 2024 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 25.04.2018 року Костянтинівським міськрайоним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці 5 днів

визнано невинуватим за ч. 1 ст. 125 КК України та виправдано його, -

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

За вироком суду ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення при таких обставинах.

18 липня 2020рокуприблизно в період часу з 19 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. (конкретний час судовим розглядом не встановлено) обвинуваченийпроходив біля салону краси "Багіра", розташованого по вулиці Енгельса, 100-А в м. Дружківка Донецької області, де побачив знайому ОСОБА_9 , з якою тривалий час були неприязні стосунки.

У цей час у ОСОБА_6 на підставі тривалих неприязних стосунків з ОСОБА_9 з`явився умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень.

Реалізуючи умисел, останній 18 липня 2020 року приблизно з 19 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. (конкретний час судовим розглядом не встановлено) біля салону краси "Багіра", розташованого за адресою вул. Енгельса, 100-А, м. Дружківка Донецької області, навмисно, на ґрунті тривалих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , підійшов до неї та схопивши за волосся лівою рукою, наніс їй правою рукою два удари в область голови, один удар в область живота та один удар правою ногою в область лівого колінного суглобу.

Наслідком умисних дій ОСОБА_6 є заподіяння потерпілій ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, а саме: синця лівого колінного суглобу, який є легким тілесним ушкодженням.

В ході судового розгляду прокурором змінено обвинувачення з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України. Потерпіла ОСОБА_9 підтримувала первісне обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 296 КК України.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У своїй апеляційній скарзі прокурор вказує, що вирок незаконний та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким визнати винуватим ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 200 годин громадських робіт. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити від відбування покарання.

Потерпіла ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд припустив неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Наголошує, що суд не визнав жодного з наданих стороною обвинувачення доказів недопустимими та не взяв їх до уваги при ухваленні вироку. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати винним ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 296 КК України та призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України.

Захисником ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вона вказує, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що судом першої інстанції в повній мірі перевірені всі обставини справи. Наголошує, що стороною обвинувачення не було зібрано та надано належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку. Просить вирок залишити без змін.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора, частково, в частині скасування вироку підтримав апеляційну скаргу потерпілої.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілої, просили залишити без змін вирок суду першої інстанції.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та потерпілої підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ст.374КПК Українита роз`яснень,які містятьсяв ПостановіПленуму ВерховногоСуду України№ 5від 29.06.1990року «Провиконання судамиУкраїни законодавстваі постановПленуму ВерховногоСуду Україниз питаньсудового розглядукримінальних справі постановленнявироку»,зі змінами,внесеними згідноз ПостановамиПленуму ВерховногоСуду України№ 3від 04.06.93р.;№ 12від 03.12.97р.;№ 6від 30.05.2008р., у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто, всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. При постановленні вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішення конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Згідно п. 12 Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, ухвалених VIIIКонгресом ООН з профілактики злочинності і поводження з порушниками (27 серпня 7 вересня 1990 р.), при виконанні своїх обов`язків обвинувачі захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують положення підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні або невигідні вони для підозрюваного. Тож, державні інтереси з огляду на концепцію загального інтересу, прав і свобод людини, по суті є тотожними публічним інтересам.

Відповідно до п. 1 Рекомендації REC (2000) 19-го Комітету Міністрів державам-членам «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції» (Ухвалена Комітетом міністрів 6 жовтня 2000 року на 724-му засіданні заступників міністрів), публічні обвинувачі це державний орган, який від імені суспільства й у суспільних інтересах забезпечує правозастосування в разі, якщо порушення закону має наслідком кримінальне покарання, з урахуванням, з одного боку, прав особи, а з другого потрібної дієвості системи кримінальної юстиції.

Зважаючи на визначення приватного обвинувачення як інституту кримінального процесуального права, спрямованого на захист суто особистих інтересів потерпілого, такий вид обвинувачення не може бути ототожнений із публічним, в тому числі з державним обвинуваченням.

Обвинувачення може підтримуватися потерпілим та/або його представником лише у випадках, передбачених ч. 3 ст. 338 КПК України (зміна прокурором обвинувачення в суді) та ч. 2 ст. 340 КПК України (відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення). Такий висновок корелює з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України щодо віднесення до сторони обвинувачення потерпілого, його представника та законного представника тільки у випадках, установлених КПК України, та з п. 4 ч. 3 ст. 56 КПК України, згідно з яким під час судового провадження потерпілий має право підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Водночас ч. 5 ст. 340 КПК України передбачає, що у випадку висловлення потерпілим згоди на підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.

Вказаних вимог Закону суд першої інстанції не дотримався.

Так, 22.01.2024 року в судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення ОСОБА_6 з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України. При цьому потерпіла ОСОБА_10 на питання суду про згоду зі зміною обвинувачення вказала, що підтримує обвинувачення в тому об`ємі, яке первісно висунуто прокурором, тобто за ч. 3 ст. 296 КК України, однак суд залишив поза увагою обвинувачення, підтримане потерпілою та у оскаржуваному вироку навіть не навів аналізу та мотивів відхилення обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 296 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду та порушено процесуальні права потерпілої, яка самостійно підтримувала обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, таке порушення є істотним, таким, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та відповідно до ст.ст. 409, 410, 412 КПК України є підставою для скасування вироку і задоволення апеляційних скарг в цій частині.

Разом з тим, аналізуючи апеляційні доводи щодо наявності підстав для ухвалення апеляційним судом нового вироку, колегія суддів приходить до переконання, що усунути виявлені в ході апеляційного розгляду недоліки і дати іншу оцінку обставинам кримінального провадження можливо тільки під час нового розгляду провадження судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 23 КПК України з`ясування та оцінка судом обставин провадження можливі лише шляхом безпосереднього дослідження відповідних доказів.

Враховуючи наведене та беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9, п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає необхідним в даному випадку призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі суду, в ході якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно розглянути матеріали кримінального провадження, давши належну оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, перевірити обґрунтованість доводів сторін і дати їм належну правову оцінку та постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_9 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 10 квітня 2024 року задовольнити частково.

Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 10 квітня 2024 року відносно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Судді: