Рішення

від 27.12.2024 по справі 129/3204/24

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/3204/24

Провадження по справі № 2/129/1318/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" грудня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша І.С.,

з участю секретаря Іванченко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гайсині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Гайсинська міська рада в особі Органу опіки та піклування, служба у справах дітей Гайсинської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком, -

Встановив:

На розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Гайсинська міська рада в особі Органу опіки та піклування, служба у справах дітей Гайсинської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком.

Позов обґрунтований тим, що 15.09.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 13.05.2020 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з батьком ОСОБА_1 в належному йому на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1 і на даний час висловлює бажання проживати з батьком.

Відповідачка ОСОБА_2 не приділяє належної уваги та не бере систематичної прийнятної участі у вихованні їх спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з батьком ОСОБА_1 в належних умовах та перебуває на його повному утриманні.

Позивач стверджує, що створив комфортні умови для проживання та розвитку дитини з ним, що підтверджується актом обстеження умов проживання дитини, затвердженим 11.09.2024 спеціалістами служби у справах дітей Гайсинської міської ради.

Крім сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні позивача перебуває ще двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з своєю матір`ю ОСОБА_7 .

На даний час на утриманні ОСОБА_1 перебуває троє неповнолітніх дітей, тому відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він має право на відстрочку, однак відповідно до повідомлення від 07.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу відмовлено в отримані відстрочки, в зв`язку з чим він звернувся до ОСОБА_2 та запропонував їй укласти з ним договір про визначення місця проживання дитини з батьком та її участь у вихованні дитини, але відповідачка в укладенні такого договору відмовила.

Відповідно до повістки № 27/1110 для призову на військову службу під час мобілізації, виданої позивачу на 14.10.2024 ОСОБА_1 вимушений відбути на службу у складі відповідної команди, при цьому дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишиться без опіки батька, з яким постійно проживає та має особисту прихильність, тому позивач просить визначити місце проживання сина з ним.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про перенесення розгляду справи не заявляла, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України була повідомлена про час та місце розгляду справи (а.с.38,54,55,56).

Представники Гайсинської міської ради та служби у справах дітей Гайсинської міської ради письмово просили справу розглянути без них, позовні вимоги підтримали повністю (а.с.47,49).

З урахуванням письмової позиції представника позивача та третіх осіб, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Доведено, що 15.09.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.12.2016 р.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 13.05.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з батьком ОСОБА_1 в належному йому на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1 і на даний час висловлює бажання проживати з батьком.

Позивач офіційно працевлаштований, що підтверджується наказом ТОВ «БЕН-БУД» №2 від 11.10.2024, з посадовим окладом 19500 грн., на місяць, а від так має дохід.

Відповідно до акту №84 обстеження умов проживання від 11.09.2024 року, спеціалістами служби у справах дітей Гайсинської міської ради було встановлено, що в будинку, в якому проживає позивач з сином ОСОБА_4 є всі належні умови для проживання, він об лаштований всіма необхідними побутовими зручностями, дитина в ньому має власну кімнату, яка забезпечена всіма умовами для навчання, сну та розвитку дитини. Дитина забезпечена необхідним одягом відповідно до сезону. Батько дитини займається вихованням дитини, яка проживає разом з ним.

Крім цього, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім?ї №648 від 30.09.2024 року, складений уповноваженими представниками Гайсинської міської ради, було встановлено, що дитина знаходиться на повному утриманні позивача, навчається за індивідуальною програмою та потребує посиленої уваги, які забезпечує йому його батько і виховує дитину самостійно.

В домогосподарстві є в наявності додаткові джерела до існування: птиця, вівці, вулики.

Дитина відвідує школу, ОСОБА_1 постійно забезпечує її всім необхідним для навчання та супроводжує під час навчання, приймаю активну участь у житі школи, що підтверджується довідкою школи №286 від 12.09.2024.

Постійне піклування про стан здоров?я сина підтверджується регулярним супроводом дитини до сімейного лікаря для медичного огляду, поданням декларації про угоду з сімейним лікарем, що підтверджується відповідною довідкою лікувальної установи.

Випадків зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами, а також аморальної поведінки з боку позивача не встановлено, що підтверджується характеристикою органу місцевого самоврядування від 13.09.2024 №629.

В свою чергу відповідачка неналежним чином приймає участь у вихованні дитини, належних умов для проживання дитини в неї не має, що підтверджується характеристикою органу місцевого самоврядування від 24.09.2024 №644.

Крім сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні позивача перебуває ще двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з своєю матір`ю ОСОБА_7 .

На даний час на утриманні ОСОБА_1 перебуває троє неповнолітніх дітей, тому відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він має право на відстрочку, однак відповідно до повідомлення від 07.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу відмовлено в отримані відстрочки, в зв`язку з чим він звернувся до ОСОБА_2 та запропонував їй укласти з ним договір про визначення місця проживання дитини з батьком та її участь у вихованні дитини, але відповідачка в укладенні такого договору відмовила.

Відповідно до повістки № 27/1110 для призову на військову службу під час мобілізації, виданої позивачу на 14.10.2024 ОСОБА_1 вимушений відбути на службу у складі відповідної команди, при цьому дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишиться без опіки батька, з яким постійно проживає та має особисту прихильність.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Гайсинської міської ради № 302 від 21.10.2024 р. визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля батька ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 9 цієї Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини; таке розлучення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини; держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

При вирішенні спору про місце проживання дитини суд звертає особливу увагу на вік дитини. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Досліджені судом докази та акт обстеження умов проживання, наданий службою у справах дітей Гайсинської міської ради дають підстави беззастережно стверджувати, що вихованням, утриманням, матеріальним забезпеченням, розвитком дитини займається переважно батько (позивач по справі). Позивач створив для дитини належні умови для проживання, навчання, дитина забезпечена усім необхідними для її гармонійного розвитку, навчання та виховання.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи, виходячи з необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дитини, приймаючи до уваги те, що якнайкращим інтересам дитини буде відповідати її проживання з батьком, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визначення місця проживання дитини з позивачем.

З ухваленням рішення про задоволення вимог позову з відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211,60 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 76-81, 83, 89, 141, 256-265, ч.4 ст.268, ст.ст.273, 274-279 ЦПК, суд,-

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 понесені ним судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: