Рішення

від 16.12.2024 по справі 130/2234/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/956/2024

130/2234/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

із участю: секретаря Корнійчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Жмеринської окружної прокуратури Кириченка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, до ОСОБА_1 , із участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватного підприємства "ПУЛТАГРО-РИТМ", про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Жмеринської окружної прокуратури Кириченко А.В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 25.07.2024 року подав до Жмеринського міськрайонного суду даний позовом до ОСОБА_1 за вимогами якого просив припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521082600:04:002:0151 площею 2,3656 га, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Кармалюківської сільської ради Жмеринського району), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області; стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури витрати із сплати судового збору у сумі 3028 грн. У позовній заяві прокурором викладено наступні обставини. Жмеринською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.131-1 Конституції України, виявлено факт порушення вимог земельного законодавства щодо перебування у приватній власності громадянина російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що громадянину російської федерації ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,3656 га, кадастровий номер 0521082600:04:002:0151, яка розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (раніше територія Кармалюківської сільської ради Жмеринського району). Розпорядженням Жмеринської районної державної адміністрації від 05.10.2007 року №684 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Кармалюківської сільської ради. Передано у власність земельні ділянки та видано державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів, власникам земельних часток (паїв) на території Кармалюківської сільської ради по реформованому КСП "Дружба" с.Кармалюкове, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в розмірах згідно з додатком 1. Згідно додатку 1 до зазначеного розпорядження у списку власників сертифікатів на право на земельну частку (пай), яким передаються у власність земельні ділянки на території Кармалюківської сільської ради під номером 367 зазначений ОСОБА_1 . Відповідач успадкував право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ВН № 0441726, який видано на ім`я померлої ОСОБА_2 , спадкова справа № 139 за 2006 рік. Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку проведено 04.07.2019 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №952650, виданого 27.09.2010 року Жмеринською районною державною адміністрацією (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1868076405210, номер відомостей про речове право: 32312688). Надалі, ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в оренду ПП "ПУЛТАГРО-РИТМ" згідно договору оренди землі від 12.06.2019 року строком на сім років. Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.07.2019 року (номер запису про інше речове право: 32312769). Таким чином, відповідач успадкував спірну земельну ділянку, зареєстрував право власності на неї, передав її в оренду, будучи громадянином російської федерації. Так, відповідно до інформацій Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 05.02.2024 року №0501.4-726/05.2-24, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області від 23.04.2024 року №8010.4-18562/80.3-24, наданих на запити окружної прокуратури, за даними ЄІАС УМП громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був документований 09.04.1979 року Жмеринським РВВС паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 ; в службових відмітках Ф-1 є відомості про те, що 17.12.1982 року 164-м відділом міліції м.москва було здійснено вклеювання фотокартки у віці 25 років, а також запис про його обмін 12.01.2002 року в м.москва; з клопотанням про оформлення набуття громадянства України (встановлення, оформлення належності до громадянства України) не звертався, рішення про реєстрацію громадянином України не приймалось. Згідно інформації Жмеринської міської ради Вінницької області від 29.11.2023 № 01-2023/3521 відомостями щодо ОСОБА_1 , його місця проживання чи реєстрації, міська рада не володіє. Відтак, Жмеринською окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку із перебуванням у приватній власності ОСОБА_1 зазначеної вище земельної ділянки (а.с.1-13).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 06.08.2024 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання та викликом учасників справи, зокрема відповідача ОСОБА_1 у спосіб розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 23.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024 року з викликом учасників справи, зокрема відповідача ОСОБА_1 у спосіб розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

В судове засідання сторони та представник третьої особи, за їх належним викликом до суду не з`явилися.

При цьому, прокурор Жмеринської окружної прокуратури Петлик І.В. подала попередньо до суду письмову заяву про розгляд даної справи без її участі, у якій пітримала заявлені позовні вимоги та просили їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи ПП "ПУЛТАГРО-РИТМ" причин своєї неявки до суду не повідомили, відзиву або письмових пояснень на позовну заяву чи інших клопотань суду не представили.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.

Так, судом встановлено, що відповідно до повідомлення виконкому Жмеринської міської ради Вінницької області від 29.11.2023 року №01-2023/3521 на запит керівника Жмеринської окружної прокуратури від 23.11.2023 року №52-4361ВИХ-23, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області; відомого місця проживання на території України або рф, дату смерті ОСОБА_1 . Кармалюківський старостинський округ не володіє (а.с.15-19).

Згідно письмової інформації інформації УДМС України у Вінницькій області від 05.02.2024 року №0501.4-726/05.2-24 (а.с.24-25) та Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області від 23.04.2024 року №8010.4-18562/80.3-24 (а.с.30-33) за даними ЄІАС УМП 09.04.1979 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВВС Жмеринського РВК Вінницької області оформлено паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_2 ; до заяви про видачу паспорта серії НОМЕР_2 внесено інформацію про вклеювання фотокартки 17.12.1982 року 164 відділом поліції м.Москви, а також запис про його обмін 12.01.2002 року в м.Москва; з клопотанням про оформлення набуття громадянства України (встановлення, оформлення належності до громадянства України) не звертався, рішення про реєстрацію громадянином України не приймалось.

З копій розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 05.10.2007 року №684 (а.с.34), додатку №1 до даного розпорядження зі списком власників земельних часток (паїв), на передачу у власність земельних ділянок та видачу державних актів взамін сертифікатів на земельну частку (пай), на території Кармалюківської сільської ради (а.с.35-36) та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №952650 (а.с.39) вбачається, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 05.10.2007 року №684 являється власником земельної ділянки площею 2,3656 га, яка розташована на території Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.07.2024 року №388171814 (а.с.37-38) ОСОБА_1 , який має громадянство росіської федерації, на праві приватної власності належить в цілому земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,3656 га, кадастровий номер 0521082600:04:002:0151, яка розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (в минулому територія Кармалюківської сільської ради Жмеринського району); зазначена земельна ділянка перебуває в оренді ПП "ПУЛТАГРО-РИТМ", з яким ОСОБА_1 уклав договір оренди землі від 12.06.2019 року строком дії до 09.07.2026 року (а.с.41-43).

З повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.07.2024 року №0-2-0.6-6369/2-24 (а.с.50) встановлено, що вжиття заходів щодо конфіскації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 не здійснювалось.

З копії матеріалів спадкової справи №139/1-882 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вбачається, що заповітом від 23.07.1986 року ОСОБА_2 заповіла усе своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, своєму синові ОСОБА_1 , який 04.05.2006 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини та 15.05.2007 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом серед решти на спірну земельну ділянку (а.с.66-90).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 5 ст.41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1,2 ст.38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України "Про міжнародне приватне право" виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до положень ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1,2,4 ст.374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно п."а" ч.1 ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи на землі приватної власності.

Відповідно до ч.2 ст.81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч.3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

У відповідності до вимог ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до п."д" ст.140 ЗК України підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Згідно ч.1,2 ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до п."в" ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п.10 ч.1 ст.346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Відповідно до положень ст.354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст.145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином росіської федерації та не отримавши у встановленгому порядку громадянства України, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж одного року після набуття ним права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Жмеринської міської територіальної громади (в минулому територія Кармалюківської сільської ради Жмеринського району) і дотепер добровільно не відчужив її, це становить визначену законом підставу конфіскації належної відповідачеві земельної ділянки площею 2,3656 га, кадастровий номер 0521082600:04:002:0151, у власність держави, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

При цьому, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які понад рік після прийняття їх у спадщину незаконно перебувають у власності відповідача, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі органу прокуратури, який звернувся з даним позовом до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, а інший державний орган Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіальний орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноважений орган на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк, не здійснив належний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав. Зазначений спосіб захисту прямо встановлений ч.4 ст.81 Земельного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палатт Верховного Суду від 26.05.2020 року в справі № 912/2385/18.

Згідно положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року в справі № 6-92 цс 13, визначено, що основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення від 23.09.1982 року в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11.03.2003 року в справі "Новоселецький проти України", від 01.06.2006 року в справі "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

З огляду на характер спірних правовідносин у даній цивільній справі не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Також пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь Вінницької обласної прокуратури документально підтверджені судові витрати у виді судового збору, понесені при подачі позовної заяви до суду в розмірі 3028 грн (а.с.14).

Враховуючи викладене, керуючись ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.181, 319, 321 ЦК України, ст.22, 80, 81, 125, 140, 145 ЗК України, ст.38 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 56, 76, 82, 89, 137, 141, 142, 259, 263, 264, 354-356 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на земельну ділянку площею 2,3656 га, кадастровий номер 0521082600:04:002:0151, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (в минулому територія Кармалюківської сільської ради Жмеринського району), шляхом її конфіскації на користь держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м.Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, м.Вінниця, вул. Монастирська, 33, банк отримувача: ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницько області.

Суддя Вернік В.М.