Справа № 930/2195/23
Провадження №2/930/72/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2024 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі
головуючої судді Войницької Т.Є.,
за участі секретаря судового засідання Загребельного С.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Тригуба В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Виконавчий комітет Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: виконавчий комітет Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав.
В обгрунтування позову зазначив, що з ОСОБА_1 мав фактичні шлюбні стосунки, під час яких у них народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно акту обстеження умов проживання №02-12/79 від 22.06.2023 виданого Службою у справах дітей Немирівської міської ради, дитина ОСОБА_3 , проживає разом із батьком ОСОБА_2 та бабусею- ОСОБА_4 .
Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Не цікавиться дитиною, її вихованням та ровитком не займається, фінансово не допомагає.
У зв`язку із наведеним, позивач просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 10.08.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 11.11.2024 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що свого часу дійсно звернулася до органу опіки та піклування із заявою, у якій не заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , проте зробила це на прохання ОСОБА_2 ,, з яким перебувала у фактичних шлюбних відносинах, з метою уникнення останнім мобілізації до лав Збройних Сил України. Про зазначене шкодує, просить не позбавляти її батьківських прав, оскільки від виконання батьківських обов`язків ніколи не ухилялася і не ухиляється.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що органом опіки та піклування Немирівської міської ради було надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , проте на даний час, враховуючи обставини, які повідомлені відповідачкою, такий висновок не був би наданий. З урахуванням викладеного, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що добре знає відповідачку у справі, з якою разом працює. ОСОБА_7 чудова жінка, гарна господиня та хороша мати. ЇЇ діти доглянуті, гарно одягнені. Вона неодноразово скаржилася їй на свого чоловіка ОСОБА_2 , з яким перебувала у цивільному шлюбі, казала, що він її бив, закривав у погребі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що відповідач у справі - її мати, а позивач - вітчим. ОСОБА_2 бив маму, проявляв агресію до неї, виганяв маму з будинку разом з молодшою сестрою.
Заслухавши учасників судового розгляду, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , виданного 26 червня 2018 року.
Згідно акту обстеження умов проживання №02-12/79 від 22.06.2023 виданого Службою у справах дітей Немирівської міської ради, дитина ОСОБА_3 , проживає разом із батьком ОСОБА_2 та бабусею- ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницької області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради від 18.07.2023 №215, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, у вказаному висновку вказано, що ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явилася, лише перед засіданням комісії прийшла у службу у справах дітей та написала заяву про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її доньки.
З довідки Боблівського старостинського округу від 08.11.2023, вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До складу її сім`ї входить дочка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки ТОВ «Фрутерія» ОСОБА_1 працює у даному товаристві підсобним працівником, зарекомендувала себе як відповідальна та дисциплінована працівниця, в трудовому колективі відома як врівноважена та доброзичлива людина, яка має дружні відносини з колегами.
Згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 17.04.2024 року ОСОБА_2 визнано виним в умисному спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , що мало місце 03.12.2023 в будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.
Згідно ч. 3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Отже, позбавлення батьківських прав є суворим заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх або неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).
Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Воно є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише у невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (матір) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки, разом з дитиною не проживає. При цьому, як на докази цих обставин посилається на акт обстеження умов проживання №02-12/79 від 22.06.2023та висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради від 18.07.2023 №215.
Однак, як вбачається з вказаного висновку, він складений поверхнево і ґрунтується лише на заяві позивача про умисне ухилення своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї доньки ОСОБА_1 , яка залишила дитину, а також заяви останньої, яка не заперечила щодо позбавлення її батьківських прав. Разом з цим, таку поведінку відповідач в судовому засіданні пояснила як намагання допомогти своєму цивільному чоловікові уникнути мобілізації до лав Збройних Сил України. Також зазначила,що на даний час дитина проживає разом з нею, на підтвердження чого надала довідку Боблівського старостинського округу про склад сім`ї. Проживання дитини разом з матір`ю також підтвердив представник служби у справах дітей.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками суду не надано.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи те, що обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, позбавлення батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_3 не відповідає інтересам дитини, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 152, 155, 164 СК України, ст.ст. 81, 259, 263, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Виконавчий комітет Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Повний текст рішення виготовлено 20.12.2024 року.
Суддя Т. Є. Войницька
Суд | Немирівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124106400 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Немирівський районний суд Вінницької області
Войницька Т. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні