Рішення

від 20.12.2024 по справі 930/1962/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1962/24

Провадження №2/930/744/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі

головуючої судді Войницької Т.Є.,

за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.,

представника позивача адвоката Нечепуренка Г.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брацлавськоїселищної радиНемирівського районуВінницької областіпро визначення додаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщиниза законом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача - ОСОБА_2 , про що Немирівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 09.11.2021.

Після смерті моєї дружини ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй на день смерті майно.

Позивач стверджує, що до дня смерті дружини вони спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі ст. 1261 ЦК України він є спадкоємцем першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час звернення до державного нотаріуса Тульчинської нотаріальної контори Вінницької області в червні місяці 2024 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу повідомили, що ним пропущений шестимісячний термін звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду.

Позивач зазначає, що після смерті дружини він тяжко хворів та тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах. Окрім цього 24 лютого 2022 року на території нашої країни оголошено військовий стан і протягом тривалого часу нотаріуси не приймали заяви про прийняття спадщини. У зв`язку з вказаними обставинами ним пропущений визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, за законом, після смерті дружини - ОСОБА_2 .

Вважає, що пропустив строк, визначений законодавством для подання заяви про прийняття спадщини в нотаріальному порядку із вагомої причини, а тому змушений просити суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_2 для оформлення спадкових прав відповідно до закону.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02.08.2024 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 08.11.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Нечепуренко Г.І. позов підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник Брацлавської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позовних вимог не заперечував.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно зі ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадах.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно паспорту серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився в с.Кандауровака Курманаївського району Оренбурзької області. Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 06.01.2015 зареєстрували шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в м.Немирові Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Відповідно до довідки №122 від 12.06.2024, виданої виконавчим комітетом Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове мано, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємцем першої черги є чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки №128 від 11.06.2024, виданої виконавчим комітетом Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 . Станом на 03.11.2021 в зазначеному будинку зареєстрованих та проживаючих осіб не було.

З відповіді державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Н.Тимчик №416/01-16 від 12.06.2024 на письмову заяву ОСОБА_1 №756/01-16 від 12.06.2024 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском 6-ти місячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду для вирішення питання щодо оформлення спадщини.

Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч. 1ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до вимог ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК Українипередбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Позивачем не заявлялось клопотання про витребування спадкової справи.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна довідка №290 від 18.06.2024, видана виконавчим комітетом Глевахівської селищної ради, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також за вищевказаною адресою проживала по день смерті ОСОБА_2 дружина, 1952 р.н., без реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори в межах 6-місячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК).

Строк, визначений ст. 1270 ЦК України в такому випадку застосовується для відмови від спадщини, а не для її прийняття.

В свою чергу, для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно частини шостоїстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до абзаців 29 та 30 пункту 2 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753-0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», необґрунтованою є практика місцевих судів щодо визнання поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини фактичним користуванням і володінням майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

У відповідності до п. 3.21глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 Цивільного кодексу України(даліЦК), підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18).

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідний висновок викладений у постанові Верховного суд від 12 квітня 2022 року у справі № 175/2730/20 провадження № 61-19265св21).

Отже, у разі, якби позивач постійно не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і не вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину, на підставі ст. 1268 ЦК України, тоді належним способом судового захисту було б звернення до суду із позовом про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.

Але по справі встановлено, що позивач постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що було встановлено в судовому засіданні на підставі наданих доказів.

Отже, вважаючи встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини, заява не підлягає задоволенню, адже позивач постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, не обмежений жодними строками для оформлення спадщини, і відповідно, може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.263ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1268, 1269, 1270, 1272, ст.ст.4,12,13,89, 211,258, 259, 263, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Брацлавськоїселищної ради Немирівського районуВінницької областіпро визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви про прийняття спадщиниза законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.12.2024 року.

Суддя Т. Є. Войницька