Ухвала

від 10.12.2024 по справі 488/3802/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3802/24

Провадження № 8/488/5/24

У Х В А Л А

Іменем України

10.12.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва,

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

секретар судового засідання Годунов Т.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами

ВСТАНОВИВ:

15.10.2024 ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Павленко Н.М., звернувся до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу № 488/3802/24 виданого 03.09.2024 Корабельним районним судом м. Миколаєва за заявою ОСОБА_2 щодо видачі судового наказу про стягнення на її користь з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

Свою заяву обґрунтовував тим, що на підставі заяви ОСОБА_2 Корабельним районним судом м. Миколаєва 03.09.2024 видано судовий наказ, згідно з яким з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, щомісячно, починаючи з 29.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Заперечуючи проти обґрунтованості стягнення з нього аліментів, заявник зазначає, що перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 28.10.2000. У шлюбі в них народилася дитина ОСОБА_4 , 2013 року народження. В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва наявний позов про розірвання шлюбу.

До вересня 2024 року дитина проживала з матір`ю, а заявник регулярно надавав допомогу на її утримання. З вересня 2024 року дитина проживає з ним та він повністю утримує дитину внаслідок неналежного виконання стягувачкою своїх батьківських обов`язків. Стягувач надала добровільно згоду на проживання дитини з батьком, тому не має права на отримання аліментів. Водночас, 04.09.2024 стягувач зверталася до суду із заявою про залишення заяви про видачу судового наказу без розгляду.

У зв`язку з цим заявник стверджує, що якби суду були відомі ці обставини, то у видачі судового наказу слід було відмовити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 161, п. 3 ч. 1 ст. ст. 165 ЦПК та ч. 3 ст. 184 Сімейного Кодексу України.

У судове засідання сторони не з`явилися, подали заяви про розгляд питання у їх відсутність.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 28.10.2000 перебували у шлюбі, у якому в подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .

Судовим наказом, виданим Корабельним районним судом м. Миколаєва 03.09.2024, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, щомісячно, починаючи з 29.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття. Ухвалюючи судовий наказ, суд виходив з того, що малолітня ОСОБА_6 , 2013 р.н., проживає разом із заявницею ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні, що підтверджується витягом з домової книги (а.с. 8).

Боржник, спростовуючи факт проживання дитини зі стягувачем посилається на письмові докази, з огляду на які дитина проживає саме разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:

-довідку № 219 від 09.10.2024 Денишівського ліцею імені В.Г.Бондарчука Житомирського району Житомирської області про те, що ОСОБА_6 навчається у 6-Б класі цього ліцею;

-пояснення мешканців с. Висока Піч, засвідчені 24.10.2024 секретарем Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, згідно з якими ОСОБА_1 проживає в с. Велика Піч з дочкою ОСОБА_7 з травня 2024 року;

-акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 , складений 25.10.2024 спеціалістом служби у справах дітей та представниками КО «Центр соціальної підтримки» Тетерівської сільської ради, згідно з яким, дитина проживає з адресою: АДРЕСА_2 у будинку разом з батьком. Крім них у будинку проживають ОСОБА_8 та її діти ОСОБА_9 , 2010 року народження, та ОСОБА_10 , 2016 року народження. У дітей окрема кімната, окремі спальні ліжка, стіл для навчання. Стосунки в родині гарні.

-постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.06.2024 у справі №488/2343/24 про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладення на неї штрафу;

-відповідь відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області № 10311/53-24 від 03.09.2024, з огляду на яку ОСОБА_1 30.08.2024 звертався до поліції. Вжитими заходами працівники поліції встановили ОСОБА_2 , з якою провели профілактичну бесіду з приводу недопущення вчинення антигромадської поведінки у побуті та у громадських місцях, а також щодо належного виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини ОСОБА_3 .

До того ж, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 про залишення її заяви про видачу судового наказу без розгляду, подана нею 04.09.2024, після ухвалення судового наказу.

Таким чином, станом на день видачі судового наказу суд не володів відомостями про адресу фактичного проживання малолітньої дитини, при цьому ці обставини є предметом спору між сторонами, який не може бути вирішений в межах наказного провадження.

З огляду на наведене, доводи боржника про необхідність перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, його скасування та відмову у видачі є такими, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

За частиною восьмої статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

За положеннями частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, N 69529/01, § 27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Так, порядок розгляду судами заяв про видачу судового наказу врегульовано Розділом II ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Ураховуючи наведену практику ЄСПЛ, беручи до уваги порядок розгляду заяв про видачу судового наказу, визначений частиною першою статті 167 ЦПК України, зокрема те, що розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 суду не було відомо про те, що факт проживання дитини зі стягувачем не є безспірним. Боржник надав докази, які ставлять під обґрунтований сумнів посилання ОСОБА_2 на те, що малолітня дочка проживає разом з нею, що є підставою для відмови у видачі судового наказу з огляду на невідповідність вимог заяви пункту 5 частини першої статті 161 ЦПК України та ч. 3 ст. 184 Сімейного Кодексу України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2022 року у справі № 188/1029/19, де зазначав, що обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що представником боржника доведено обставини, за якими чинне процесуальне законодавство України передбачає можливість задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 161, 423, 429 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини задовольнити.

Скасувати судовий наказ Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03.09.2024, виданий за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з нововиявленими обставинами.

У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Ухвала набирає законної з моменту її складання, але може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Я.В. Щеглова