Вирок

від 27.12.2024 по справі 489/3142/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/3142/20

Номер провадження 1-кп/489/260/24

ВИРОК

Іменем України

27 грудня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районнийсуд м.Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурорів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

потерпілої ОСОБА_14 , представника потерпілої ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_16 , його захисника ОСОБА_17 ,

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Калініно Калінінського району республіки Вірменія, вірменина, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді менеджера в ТОВ "Агро Грейн Ойл", розлученого, маючого на утриманні неповнолітнього сина 2006 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі за текстом - КК України)

встановив

Стороною обвинувачення ОСОБА_16 пред`явлено обвинувачення з таким формулюванням:

13 квітня 2018 приблизно о 17 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повертались від фізкультурно-оздоровчого комплексу «Зоря», розташованого по вул. Театральній у м. Миколаєві, до місця свого тимчасового проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , проходячи біля будинку № 45, розташованого по вул. Театральній у м. Миколаєві, йдучи по пішохідному тротуару, розташованому праворуч по ходу їх руху уздовж внутрішньо квартального проїзду.

В цей час, в зустрічному їм напрямку, а саме в бік виїзду на вул. Театральну у м. Миколаєві, по внутрішньо квартальному проїзду із заїздом лівою частиною автомобіля на тротуар, розташований біля будинку № 45 по вул. Театральній у м. Миколаєві, від будинку № 15-А по вул. Миколаївській у м. Миколаєві, на невстановленій швидкості їхав автомобіль марки «Nissan Х-trail», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував мешканець м. Миколаєва ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При наближенні вище вказаного автомобілю, ОСОБА_16 , злякавшись можливого наїзду автомобілю на нього та його сина, відштовхнув свого сина вбік від себе, та викрикнув зауваження водію автомобілю щодо недопущення руху автомобілю по пішохідному тротуару.

ОСОБА_19 , почувши таке зауваження ОСОБА_16 , зупинив свій автомобіль, після чого рухаючись вже по дорозі заднім ходом автомобіля, повернувся до місця знаходження ОСОБА_16 та його сина ОСОБА_18 , де між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_19 , знаходячись на водійському сидінні свого автомобіля, не погоджуючись із зауваженнями ОСОБА_16 щодо недопустимості руху автомобіля по пішохідному тротуару, почав ображати останнього у присутності його сина ОСОБА_18 , вживаючи ксенофобські висловлювання щодо їх національного походження.

У цей час у ОСОБА_16 на ґрунті раптово виниклого конфлікту миттєво виник умисел на умисне заподіяння ОСОБА_19 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_19 тілесних ушкоджень, ОСОБА_16 підійшов до водійських дверей автомобілю, в якому перебував ОСОБА_19 , та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, через відкрите вікно водійських дверей автомобілю, умисно з силою наніс ОСОБА_19 не менше двох ударів кулаком правої руки в область голови.

Внаслідок зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_16 спричинив потерпілому ОСОБА_19 тілесні ушкодження у вигляді ран в області лівої брови та на верхній губі зліва з переходом на ліву щоку, пошкодивши при цьому сонцезахисні окуляри, що були на потерпілому.

У відповідь на протиправні дії ОСОБА_16 потерпілий ОСОБА_19 вийшов з автомобіля.

В цей час ОСОБА_16 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення потерпілому ОСОБА_19 тяжких тілесних ушкоджень, схопив його руками за одяг та почав з ним боротися, намагаючись збити потерпілого з ніг.

В процесі боротьби ОСОБА_16 , утримуючи потерпілого ОСОБА_19 своїми руками за тулуб та плечі, бажаючи його падіння спиною та головою на асфальтове покриття пішохідного тротуару, і отримання внаслідок падіння тяжких тілесних ушкоджень, з силою відштовхнувся ногами і штовхнув від себе потерпілого ОСОБА_19 спиною назад, наскочивши на нього.

Від поштовху ОСОБА_16 потерпілий ОСОБА_19 , не встоявши на ногах, з значним прискоренням, приданим його тілу вище вказаними діями ОСОБА_16 , та вагою його тіла, який перебував відносно тіла потерпілого зверху, впав на тверду асфальтовану поверхню пішохідного тротуару та вдарився потиличною ділянкою голови об тверду пласку поверхню пішохідного тротуару.

Внаслідок зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_16 спричинив потерпілому ОСОБА_19 тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої черепно-мозкової травми - лінійного перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, забою лобних часток головного мозку та лівої скроневої частки, крововиливів під м`які мозкові оболонки, які призвели до втрати свідомості потерпілим; саден на тильній поверхні 2, 3, 4 пальців лівої кисті; синців в ділянці внутрішньої поверхні правого плеча та задньої поверхні правого плеча в нижній третині.

Усвідомлюючи життєво-небезпечний стан потерпілого ОСОБА_19 , обумовлений порушенням функцій дихання, і який перебував без свідомості, внаслідок спричинення йому ОСОБА_16 , тяжких тілесних ушкоджень, останній, не бажаючи настання смерті потерпілого ОСОБА_19 , почав надавати потерпілому першу допомогу та викликав на місце події персонал швидкої медичної допомоги.

З місця події потерпілого ОСОБА_19 в непритомному стані госпіталізовано каретою швидкої медичної допомоги до Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги, після чого ОСОБА_16 з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Таким чином, внаслідок вище вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_16 потерпілому ОСОБА_19 спричинено тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої черепно-мозкової травми - лінійного перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, забою лобних часток головного мозку та лівої скроневої частки, крововиливів під м`які мозкові оболонки; ран в області лівої брови та на верхній губі зліва з переходом на ліву щоку, саден на тильній поверхні 2,3,4 пальців лівої кисті, синців в ділянці внутрішньої поверхні правого плеча та задньої поверхні правого плеча в нижній третині.

Тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої черепно-мозкової травми - лінійного перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, забою лобних часток головного мозку та лівої скроневої частки, крововиливів під м`які мозкові оболонки, по ступеню тяжкості носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Наслідки черепно-мозкової травми призвели до стійкої втрати загальної працездатності в обсязі 100%.

Тілесні ушкодження у вигляді ран в області лівої брови та на верхній губі зліва з переходом на ліву щоку по ступеню тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді саден на тильній поверхні 2, 3, 4 пальців лівої кисті по ступеню тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці внутрішньої поверхні правого плеча та задньої поверхні правого плеча в нижній третині по ступеню тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень.

В ході судового розгляду судом досліджено докази, з яких встановлено такі обставини:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.04.2018, відповідно до якого ОСОБА_14 повідомила, що невідома особа нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_19 у подвір`ї біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , у вигляді черепно-мозкової травми, тріщини потиличної частини та тріщини хребта (т.2 а. с. 108);

- протокол огляду місця події від 13.04.2018 та таблицею зображень до нього, де об`єктом огляду була відкрита ділянка місцевості на подвір`ї біля будинку по вул. Театральній, 45 в м. Миколаєві. Оглядом виявлено автомобіль сірого кольору «Nissan Х-trail», з реєстраційним номером НОМЕР_2 . На відстані 8 метрів від переднього лівого колеса автомобіля виявлено нашарування речовини бурого кольору схожу на кров загальним розміром 80 см х 160 см. В ході огляду місця події з передньої дверцяти автомобіля виявлено та вилучено сліди папілярних візерунків, які відкопійовано та вилучено в паперовий конверт, який опечатано в присутності двох понятих. Крім того, з виявлених нашарувань на асфальті вилучено змиви рідини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту та опечатано в присутності двох понятих (т.2 а. с. 109-112);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.04.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 на фото № 1 (на фото № 1 ОСОБА_16 ) впізнала чоловіка, який наніс тілесні ушкодження ОСОБА_19 на подвір`ї біля будинку №45 по вул. Театральній в м. Миколаєві (т.2 а. с. 114-115);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.04.2018, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_21 на фото № 1 (на фото № 1 ОСОБА_16 ) впізнала чоловіка, який 13.04.2018 приблизно о 17:30 год. надавав допомогу потерпілому ОСОБА_19 , який знаходився біля будинку №45 по вул. Театральній в м. Миколаєві (т.2 а. с. 116-117);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.04.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_22 на фото № 1 (на фото № 1 ОСОБА_16 ) впізнала чоловіка, який 13.04.2018 наніс тілесні ушкодження водію автомобіля-потерпілому ОСОБА_19 (т.2 а. с. 118-119);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.04.2018, згідно з яким свідок ОСОБА_23 на фото № 1 (на фото № 1 ОСОБА_16 ) впізнала особу, яка 13.04.2018 у вечірній час знаходилася біля потерпілого чоловіка за адресою: м. Миколаїв, вул. Театральна, 45 (т.2 а. с. 136-138);

Захисник просив визнати вищевказані протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками недопустимими доказами, оскільки фотографії ОСОБА_16 , що пред`являлись зроблені багато років тому і він на них набагато молодший ніж в момент скоєння кримінального правопорушення. Суд приходить до висновку про допустимість вказаних доказів, оскільки свідки впізнали обвинуваченого за рисами обличчя, розташуванню та формою очей, носу, ямкою на підборідді тощо, що з часом не змінилось.

- висновок експерта № 175 від 03.05.2018, відповідно до якого на марлевій серветці зі змивом, вилученій з поверхні асфальту під час огляду місця події 13.04.2018 знайдена кров людини. Походження крові не виключається в тому числі від ОСОБА_19 (т.2 а. с. 127-130);

- заява потерпілої ОСОБА_14 від 15.05.2020, якою вона видала слідчому одяг її чоловіка ОСОБА_19 , в якому він був 13.04.2018 та сонцезахисні окуляри, які були знайдені нею в автомобілі «Nissan Х-trail», з реєстраційним номером НОМЕР_2 (т. 2 а. с. 163);

- протокол огляду від 18.05.2020 та таблицею зображень до нього, де об`єктом огляду були: футляр чорного кольору, в якому знаходилися окуляри Petsol з металевою оправою світлого кольору, в лівому окулярі відсутнє скло; брюки чоловічі темно - синього кольору "Voronin", які мають зношеність, в задній частині мають розріз, що йде від ременя до низу, мають нашарування ґрунту коричневого кольору; сорочка чоловіча темно-синього кольору, на лицьовій стороні якої, в верхній частині наявні сліди речовини бурого кольору (т.2 а.с.164-167);

- висновок експерта № 383-і від 21.05.2020, відповідно до якого на джемпері ОСОБА_19 , наданому на експертизу, знайдено кров людини, походження крові не виключається в тому числі від ОСОБА_19 (т.2 а. с. 173-176);

- висновок експерта № 447 від 25.04.2018 відповідно до якого у ОСОБА_19 мають місце тілесні пошкодження у вигляді саден на тильній поверхні 2, 3, 4 пальців лівої кисті, синців в області внутрішньої поверхні правого плеча та задньої поверхні правого плеча в нижній третині, рани в області лівої брови та верхньої губи зліва з переходом на ліву щоку, крововиливу під м`які мозкові оболонки та забою головного мозку лобних часток мозку та лівої скроневої частки, лінійного перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа. Дані тілесні пошкодження утворилися в наслідок не менш як від восьми ударних дій тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться: садна та синці (кожне) до категорії легких тілесних пошкоджень; рани (кожна) до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; перелом кісток черепу з крововиливом під м`які мозкові оболонки та забій головного мозку відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Не виключено, що наявні тілесні пошкодження могли утворитися внаслідок ударів кулаками та взутими ногами. Всі тілесні пошкодження у ОСОБА_19 не могли утворитися внаслідок одноразового падіння тіла на площину з положення стоячи (т.2 а.с. 131-133);

- висновок експерта № 54-К від 21.05.2020 з якого вбачається, що тілесні ушкодження ОСОБА_19 могли бути спричинені у короткий проміжок часу. Черепно - мозкова травма з переломом потиличної кістки справа, з забоєм лобних і лівої скроневої долей мозку, крововиливом під м`яку оболонку мозку виникли внаслідок падіння тіла назад з положення стоячи з наступним ударом потиличною ділянкою голови об тверду плоску поверхню і може мати два механізми: а) падіння тіла після удару в ділянку лівої брови або в ділянку верхньої губи; б) падіння тіла назад у процесі боротьби. Варіант самостійного падіння тіла назад не має підтвердження умовами виникнення черепно - мозкової травми. Рани обличчя могли бути наслідками ударних дій кулака або ноги, взутої у літній кросівок. Походження саден пальців лівої кисті і синців правої руки у процесі боротьби або самооборони не виключається. Повної втрати функції головного мозку внаслідок черепно - мозкової травми не виникло. Наслідки черепно - мозкової травми призвели до стійкої втрати загальної працездатності в обсязі 100% (т.2 а.с. 177-185);

- протокол слідчого експерименту від 15.04.2020 та відеозаписами до нього за участю свідка ОСОБА_22 , яка розповіла та показала, що 13.04.2018 вона, перебуваючи на шостому поверсі будинку АДРЕСА_4 , в кімнаті, вікна якої виходили у двір будинку, почула слова «їздять тут усякі, дітей збивають», подивилась у вікно і побачила, як обвинувачений знаходячись біля водійської дверцяти автомобіля, через вікно наніс два удари правою рукою в область голови водія. Після чого водій вийшов з автомобіля, та обвинувачений і водій схопили один одного за одяг в районі плечей та почали тягати один одного, переміщаючись від переднього краю машини до будинку. Обвинувачений і водій-потерпілий перемістились ближче до будинку і вийшли з поля її зору. Коли вона вийшла на вулицю, то потерпілий вже був без свідомості. Поки обвинувачений і потерпілий були в полі її зору удари вони один одному не наносили і не падали (т.3 а. с. 77-84);

- заява про з`явлення зі зізнанням, в якій обвинувачений вказує, що 13.04.2018 він разом з малолітнім сином перебував у дворі будинку по вул. Театральній в м. Миколаєві, де через небезпечне управління транспортним засобом, виникла загроза наїзду на його дитину, у зв`язку з чим він відштовхнув дитину, а сам відскочити не встиг і транспортний засіб проїхав по його нозі. Водій автомобіля «NissanХ-trail»зупинив автомобіль,вийшов інакинувся нанього,в процесібійки,вони наносилиудари одинодному тапотім вінвідштовхнув потерпілоговід себе,в результатічого водійвпав наспину.Побачивши,що водіюзле вінпочав надаватийому допомогута викликавшвидку.

- протокол слідчого експерименту від 06.05.2020 за участю обвинуваченого ОСОБА_16 та відеозаписами до нього, з яких вбачається, що ОСОБА_16 коротко розповів про обставини вчинення ним злочину, показав на місці обставини скоєння злочину, обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілим. Обвинувачений вказав, що 13.04.2018 близько 17 години він разом із неповнолітнім сином повертались від фізкультурно-оздоровчого комплексу «Зоря», розташованого по вул. Театральній у м. Миколаєві, до місця свого тимчасового проживання та біля будинку АДРЕСА_4 на зустріч їм із заїздом на тротуар їхав автомобіль, який ледве не наїхав на них. Побоюючись за сина, обвинувачений відштовхнув його та змістився сам, викрикнувши зауваження водію. Водій автомобіля, почувши зауваження, почав рух автомобіля назад та виїхавши на проїзну частину, порівнявшись з обвинуваченим почав словесно ображати його. Між обвинуваченим і водієм почалась словесна сварка, після чого водій намагався вийти з автомобіля, а обвинувачений притримував водійські дверцята. Після того, як водій все ж таки вийшов з автомобіля, завдав йому ударів, потім між ними почалась боротьба в ході якої вони декілька разів падали та вставали, однак детально як це відбувалось обвинувачений не пам`ятає, в ході боротьби вони перемістились ближче до будинку АДРЕСА_4 . Після цього в стоячому положенні, тримаючи потерпілого за одяг в районі плечей, хтось з них перечепився (точно не пам`ятає) і потерпілий почав падати назад на спину, а він впав на нього (т. 3 а. с. 85-91).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що працювала лікарем в бригаді інтенсивної терапії. В складі бригади здійснювала виїзд за викликом фельдшерської бригади на перетин вул. Театральна та вул. Миколаївська в м. Миколаєві. Потерпілий був у тяжкому стані, без свідомості. Обвинувачений допомагав перевантажити потерпілого з автомобіля швидкої медичної допомоги до автомобіля інтенсивної терапії. Обставин події не знає.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні зазначив, що з обвинуваченим знайомий, їх діти разом займаються в спортивній школі "Зоря". ОСОБА_16 знає як спокійного, врівноваженого, в стані алкогольного сп`яніння ніколи не бачив. В квітні 2018 року обвинувачений з сином пішли зі спортивної школи додому, а свідок залишився чекати свого сина з тренування. Через деякий час підбіг син обвинуваченого та просив допомоги. Коли свідок підбіг до місця події, то побачив як ОСОБА_16 тримає потерпілого та просить допомоги. Свідок придбав воду, зателефонував тренеру зі спортивної школи, просив покликати медичну сестру, вмивав потерпілого та поливав його водою, щоб привести до свідомості. Після приїзду карети швидкої медичної допомоги разом з обвинуваченим допомогли занести потерпілого до автомобіля. Обвинувачений говорив свідку, що потерпілого не бив та показував руки.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою потерпілого. В квітні 2018 року близько 16:00 - 17:00 год. йшла додому та бачила, як потерпілий сідав до своєї машини. Через 10-15 хв. вийшла на балкон та побачила, як обвинувачений тримає ОСОБА_19 , б`є його по обличчю, щоб привести до свідомості. Коли вийшла на вулицю, то на місці події вже були два автомобілі швидкої медичної допомоги. На обличчі потерпілого бачила набряк. Автомобіль потерпілого стояв на проїжджій частині, ближче до лівого тротуару. Після вказаних подій обвинувачений був наляканий, перебував у шоковому стані, але намагався надавати допомогу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснила, що працює фельдшером в бригаді швидкої медичної допомоги. Надійшов виклик з приводу травми голови за адресою АДРЕСА_5 . Потерпілий лежав на землі, знаходився в стані коми, з травмою голови, поряд з ним знаходився чоловік кавказької зовнішності, який прохав допомогти потерпілому. Потерпілий був мокрий, оскільки його поливали водою, обличчя та одяг були в крові. У зв`язку з тяжким станом потерпілого, викликали реанімаційну бригаду швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що потерпілий був його тренером з боксу, та знає його як неагресивну та неконфліктну людину. В квітні 2018 року його мати повідомила про побиття ОСОБА_19 та про те, що треба забрати автомобіль. Підійшовши до місця події, свідок побачив автомобіль потерпілого, багато перехожих та поліцію, потерпілого в той час вже забрала бригада швидкої медичної допомога. В машині було опущене скло зі сторони водія, в салоні лежали розбиті окуляри. Слідів боротьби та плям крові в машині не було. На лобовому склі зі сторони водія були сліди пальців рук. На відстані близько 10 м. від машини була калюжа крові.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 зазначила, що проживає в гуртожитку по АДРЕСА_4 , на шостому поверсі, вікно її кімнати виходить у двір будинку. 13.04.2018 близько 17:30 год. знаходилася вдома та почула за вікном крик "їздять всякі і дітей збивають". Після цього підійшла до вікна та побачила, як водій зупинився, трохи відчинив вікно і почав говорити з обвинуваченим. Потім обвинувачений правою рукою наніс водієві два удари через відкрите вікно. Нападаючий чоловік був середньої статури, кавказької зовнішності, одягнений в кросівки, темні спортивні штани з білими смугами, темно-синю футболку. Водій відкрив двері й вийшов на вулицю. Почалася "штовханина", чоловіки схопили один одного за одяг і почали тягати один одного, перемістились до будинку, бійку свідок не бачила, пізніше чула викрики "принесіть води" і "викличте швидку". Свідок вийшла на вулицю після приїзду швидкої допомоги. Обвинувачений підійшов до неї та сказав, що потерпілий перший напав, на що вона відповіла, що першим наносив удари обвинувачений.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що 13.04.2018 знаходилася в кімнаті. Виглянувши у вікно, побачила потерпілого, який лежав та чоловіка з хлопчиком років 10 на вигляд, почула хрипи, у потерпілого тремтіли руки, були конвульсії. Обвинувачений поливав водою потерпілого, просив хлопчика купити води та викликати карету швидкої медичної допомоги. Обвинувачений підняв голову й сказав "я ж його злегка". Недалеко від потерпілого, на проїжджій частині стояла машина, асфальт був з вибоїнами. Свідок ОСОБА_28 на місце події не виходила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснила, що в квітні 2018 року йшла додому та на подвір`ї побачила знайомих, сусідів, які повідомили, що стався напад на людину. На проїжджій частині стояв автомобіль (Джип) сірого кольору. Свідок потерпілого не бачила, навколо було шумно, викликали карету швидкої медичної допомоги та працівників поліції. Обвинувачений стояв осторонь. До нього підійшов чоловік з дитиною та вони пішли. Нападаючий був неслов`янської зовнішності, темноволосий, міцної спортивної статури, не високий на зріст. Про потерпілого чула лише гарні відгуки.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що вона поверталась додому і побачила, як один чоловік утримує за плечі іншого чоловіка, який потім впав з його рук спиною назад. Після падіння потерпілий почав хрипіти, а обвинувачений намагався привести його до тями. Неподалік на проїжджій частині стояв автомобіль з трохи відкритим водійським вікном, всі двері були зачинені. Потім приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги та працівники поліції.

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_21 щодо того, що потерпілий випадав з рук обвинуваченого, оскільки вони суперечать висновку судово-медичної експертизи № 54-К, в якому зазначено, що варіант самовільного падіння тіла назад не має підтвердження умовами виникнення черепно-мозкової травми, а також показам обвинуваченого, наданим під час слідчого експерименту від 06.05.2020, в яких обвинувачений зазначив, що і він, і потерпілий падали разом, потерпілий назад на спину, а обвинувачений на нього.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_18 пояснив, що в квітні 2018 року (точний день не пам`ятає) приблизно о 16:00 год. він йшов по тротуару з ОСОБА_16 (батьком) додому після футболу. Поруч, дуже близько до них проїхав автомобіль і ОСОБА_16 відштовхнув ОСОБА_18 та зробив зауваження водієві цього автомобіля. Потім водій під`їхав до ОСОБА_16 і в них сталася суперечка. ОСОБА_16 вдарив рукою ОСОБА_19 . Останній хотів вдарити ОСОБА_16 , але обвинувачений тримав двері автомобіля. Потім ОСОБА_19 вийшов з транспортного засобу і в них продовжилася суперечка. ОСОБА_18 побіг кликати на допомогу і кричав, що б`ють батька, а коли повернувся, то ОСОБА_19 сидів, а ОСОБА_16 приводив його до тями, просив викликати карету швидкої медичної допомоги;

Обвинувачений ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначив, що він йшов з сином з тренування і випадково підняв голову та побачив, що на них їде автомобіль з великою швидкістю. Він відштовхнув сина та крикнув, що не можна їздити з такою швидкістю та підійшов до сина, щоб його підняти. Потім почув, що ззаду під`їхав той чоловік, якому обвинувачений зробив зауваження та запитав, кому він зробив зауваження. Обвинувачений відповів, що йому, після чого потерпілий почав ображати нецензурною лайкою обвинуваченого, і останній вдарив ОСОБА_19 , потім хотів нанести другий удар, але нікуди не попав. Це потерпілого роздратувало і він почав говорити, що вб`є обвинуваченого. ОСОБА_16 тримав двері автомобіля, щоб потерпілий не вийшов і казав йому, що вже досить. Але ОСОБА_19 все-таки вийшов і в них почалася "боротьба". Спочатку ніхто удари не наносив і вони штовхалися та впали, потім другий раз впали, потім третій раз впали і обвинувачений зміг підвестися, а потерпілий не зміг встати, в останнього почала йти піна з рота і запав язик. ОСОБА_16 викликав карету швидкої медичної допомоги та ОСОБА_19 забрали до лікарні, почали приходити свідки.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 зазначила, що не була присутньою під час вище вказаної події. Ввечері 13.04.2018 зателефонував невідомий чоловік з невідомого номера та повідомив, що її чоловік знаходиться в лікарні швидкої медичної допомоги без свідомості. ОСОБА_14 відразу ж поїхала до лікарні. Її чоловік зброї при собі не мав. Потерпілий був тренером, тренував різних людей у Казахстані, Азербайджані, Польщі, Італії. Неприязні до національних меншин не мав. Потерпілий лікувався в лікарні швидкої медичної допомоги, в інституті нейрохірургії в м. Києві, далі був направлений в клініку «Нодус». Обвинувачений в червні 2020 року надіслав 5000 грн., в липні 2020 року - 6000 грн., пізніше - 7000-8000 грн., а потім кожного місяця став надсилати по 5000 грн;

Допитана в судовому засіданні за клопотанням представника потерпілого свідок ОСОБА_30 зазначила, що вона проживає на першому поверсі і у вікно побачила обвинуваченого ще з двома чоловіками і дітками. Автомобіль потерпілого їхав дуже повільно та зупинився після того як обвинувачений вдарив кулаком потерпілого через вікно. Після цього обвинувачений відкрив двері автомобіля, дістав двома руками потерпілого та знову вдарив, внаслідок цього удару потерпілий здійснив декілька кроків назад. Потерпілий впав на відстані метра або півтора від автомобіля. Потерпілий обвинуваченому удари не наносив. Після цього свідок ОСОБА_30 відволіклась на дитину, але чула крики «мужик живи» та «відійди, ти що робиш». Потім свідок побачила, що потерпілий лежав на землі, а обвинувачений бігав біля нього, приїхала карета швидкої медичної допомоги. На запитання суду, чи бачила свідок як впав потерпілий, вона відповіла, що ні, але бачила, як він "полетів падати". Момент падіння і удару головою вона не бачила.

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_30 , оскільки вона не допитувалась на досудовому розслідуванні, клопотання про допит свідка заявлено не стороною обвинувачення або захисту, а представником потерпілого, вже після допиту усіх свідків обвинувачення та її покази суперечать формулюванню обвинувачення. Окрім цього, покази свідка ОСОБА_30 суперечать показам свідка ОСОБА_22 , яка допитувалась на досудовому розслідуванні і з якою проводився слідчий експеримент. Крім цього, свідок не бачила моменту падіння потерпілого, хоча припустила, що падіння відбулось після другого удару обвинуваченого в обличчя потерпілого та близько метра-півтора від автомобіля, що суперечить протоколу огляду від 13.04.2018 відповідно до якого кров потерпілого виявлена на відставні 8 м від автомобіля. При цьому, на запитання свідок відповіла, що обвинувачений і потерпілий не переміщувались. Висновок судово-медичної експертизи № 54-К вказує, що 2 рани обличчя могли виникнути при розташуванні нападника спереду і зліва від потерпілого, що підтверджує покази свідка ОСОБА_22 . Висновок судово-медичної експертизи № 447 вказує, що тілесні ушкодження ОСОБА_19 утворились в результаті дії не менш як восьми ударних дій тупих твердих предметів, що підтверджує покази обвинуваченого ОСОБА_16 про те, що вони з потерпілим в результаті боротьби переміщались і неодноразово падали і піднімались.

Прокурор, потерпіла та її представник в судовому засіданні вважали доведеним обвинувачення висунуте ОСОБА_16 та просили притягти його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання в межах санкції статті КК України.

Обвинувачений та його захисник просили суд вирішити питання про перекваліфікацію дій обвинуваченого на ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження та звільнити обвинуваченого ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом - КПК України) визначено, що завданнями кримінальногопровадження єзахист особи,суспільства тадержави відкримінальних правопорушень,охорона прав,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,а такожзабезпечення швидкого,повного танеупередженого розслідуванняі судовогорозгляду зтим,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінальногопровадження булазастосована належнаправова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021 у справі № 751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі № 742/642/18).

Відмінність правової кваліфікації діянь за ч. 1 ст. 121 КК України та ст. 128 КК України полягає у встановленні як ознак об`єктивної так і ознак суб`єктивної сторони злочину (Постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 688/1271/21).

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України характеризується суспільно небезпечним, протиправним діянням, суспільно небезпечним наслідком, у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та причинному зв`язку між діянням та заподіяними наслідками.

З суб`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України характеризується наявністю прямого або непрямого умислу, а саме обвинувачений повинен усвідомлювати суспільну небезпечність характеру свого діяння, наприклад нанесення ударів, застосування прийомів боротьби, передбачати можливість заподіяння суспільно небезпечних наслідків у вигляді нанесення тяжких тілесних ушкоджень та бажати настання таких наслідків (при прямому умислі) або свідомо допускати їх настання (при непрямому умислі).

Натомість за ст. 128 КК України дії винного слід кваліфікувати, якщо він завдав необережне тяжке тілесне ушкодження і при цьому обвинувачений усвідомлює суспільну небезпечність характеру свого діяння, при злочинній самовпевненості -передбачає можливість настання наслідків, однак легковажно розраховує на їх відвернення, а при злочинній недбалості не передбачає можливості настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Суд бере до уваги, що висновком судово-медичної експертизи № 54-К встановлено два механізми отримання потерпілим тілесних ушкоджень, а саме: а) падіння тіла після удару в ділянку лівої брови або в ділянку верхньої губи; б) падіння тіла назад у процесі боротьби. Варіант самостійного падіння тіла назад не має підтвердження умовами виникнення черепно - мозкової травми.

Жоден свідок, окрім ОСОБА_21 , показам якої суд надав оцінку вище, не бачили моменту падіння потерпілого та не бачили обставин, які безпосередньо передували падінню і могли бути його причиною.

Показами свідків та іншими доказами не доведено поза розумним сумнівом падіння потерпілого після удару в ділянку лівої брови або в ділянку верхньої губи або падіння в результаті проведення прийому, поштовху або кидку в процесі боротьби.

Оцінивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини:

13 квітня 2018 року приблизно о 17 год. 30 хв., більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повертались від фізкультурно-оздоровчого комплексу «Зоря», розташованого по вул. Театральній у м. Миколаєві, до місця свого тимчасового проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , проходячи біля будинку № 45, розташованого по вул. Театральній у м. Миколаєві, йдучи по пішохідному тротуару, розташованому праворуч по ходу їх руху уздовж внутрішньо квартального проїзду.

В цей час, в зустрічному їм напрямку, а саме в бік виїзду на вул. Театральну у м. Миколаєві, по внутрішньо квартальному проїзду із заїздом лівою частиною автомобіля на тротуар, розташований біля будинку № 45 по вул. Театральній у м. Миколаєві, від будинку № 15-А по вул. Миколаївській у м. Миколаєві, на невстановленій швидкості їхав автомобіль марки «Nissan Х-trail», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував мешканець м. Миколаєва ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При наближенні вище вказаного автомобілю, ОСОБА_16 , злякавшись можливого наїзду автомобілю на нього та його сина, відштовхнув свого сина вбік від себе, та викрикнув зауваження водію автомобілю щодо недопущення руху автомобілю по тротуару.

ОСОБА_19 , почувши таке зауваження ОСОБА_16 , зупинив свій автомобіль, після чого рухаючись вже по дорозі заднім ходом автомобіля, повернувся до місця знаходження ОСОБА_16 та його сина ОСОБА_18 , де між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_19 , знаходячись на водійському сидінні свого автомобіля, не погоджуючись із зауваженнями ОСОБА_16 щодо недопустимості руху автомобіля по тротуару, почав ображати останнього у присутності його сина ОСОБА_18 .

У цей час у ОСОБА_16 на ґрунті раптово виниклого конфлікту миттєво виник умисел на умисне заподіяння ОСОБА_19 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_19 тілесних ушкоджень, ОСОБА_16 підійшов до водійських дверей автомобілю, в якому перебував ОСОБА_19 , та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, через відкрите вікно водійських дверей автомобілю, умисно з силою наніс ОСОБА_19 не менше двох ударів кулаком правої руки в область голови, чим спричинив потерпілому рани в області лівої брови та верхньої губи зліва з переходом на ліву щоку, які є легкими тілесними ушкодженнями, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

У відповідь на протиправні дії ОСОБА_16 потерпілий ОСОБА_19 вийшов з автомобіля. Обвинувачений ОСОБА_16 та потерпілий ОСОБА_19 схопили один одного за одяг в районі плечей, почали боротися, тягаючи один одного за одяг та переміщаючись ближче до будинку АДРЕСА_4 .

В процесі боротьби обвинувачений ОСОБА_16 та потерпілий ОСОБА_19 декілька разів падали та вставали. Продовжуючи переміщення та в процесі боротьби, обвинувачений ОСОБА_16 та потерпілий ОСОБА_19 , втративши рівновагу, почали падати: потерпілий на спину, а обвинувачений ОСОБА_16 на нього зверху.

Внаслідок падіння на асфальтне покриття потерпілий ОСОБА_19 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкова травма з переломом потиличної кістки справа, з забоєм лобних часток і лівої скроневої долі мозку, крововиливом під м`яку оболонку мозку.

Суд виходить з того, що при невизначеному умислі особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає можливість настання наслідків і бажає чи свідомо допускає настання наслідків, хоча і не має чіткого уявлення самих наслідків. Вказане може мати місце при нанесенні удару чи проведенні кидку або прийому, внаслідок яких можуть бути заподіяні тілесні ушкодження різного ступеня.

Суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 750/3256/17, відповідно до якої якщо наслідки заподіяно не в результаті удару в ділянку голови потерпілого, а є результатом падіння останнього і удару головою об тверду поверхню, чого засуджений хоч і не передбачав, але повинен був і міг передбачити, має місце необережність, як форма вини.

Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_16 з суб`єктивної сторони, характеризуються тим, що він не передбачав можливих суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень в т. ч. тяжких внаслідок боротьби (утримання за одяг в районі плечей та переміщення разом з потерпілим, що призвело до падіння), хоча повинен був і міг їх передбачати.

Таким чином, суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України не знайшла свого підтвердження та діяння, вчинені обвинуваченим, потребують перекваліфікації.

Враховуючи те, що між діями обвинуваченого по нанесенню ударів в область голови водія автомобіля, якими завдано легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень внаслідок падіння, був певний проміжок часу та дії потерпілого щодо виходу з автомобіля, суд вважає, що такі дії потребують окремої кваліфікації.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, - карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Суд визнає ОСОБА_16 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно дост.128КК Українинеобережне тяжкеабо середньоїтяжкості тілеснеушкодження - карається громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Суд визнає ОСОБА_16 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, а саме в необережному тяжкому тілесному ушкодженні.

Судом було досліджено:

- постанову про оголошення розшуку від 14.04.2018, відповідно до якої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оголошувався в розшук (т.2 а.с. 123);

- постанову про зупинення досудового розслідування від 04.05.2018 (т. 2 а. с. 141);

- заяву ОСОБА_16 від 25.03.2020 про повернення на територію України для з`явлення до слідчого для надання пояснень, проведення слідчих дій (т.2 а.с. 145);

- протокол затримання особи з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 26.03.2020, відповідно до якого ОСОБА_16 було затримано (т.2 а.с. 147);

- ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.03.2020, згідно з якою до ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.05.2020 включно та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 07.04.2020, якою апеляційну скаргу захисника ОСОБА_17 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 27.03.2020 залишено без змін (т.2 а.с. 148-152);

- постанову про відновлення досудового розслідування від 26.03.2020 (т. 2 а. с. 146);

- довідку №11 від 22.04.2020 з Науково-практичного центру нейрореабілітації «NODUS» з якої вбачається, що ОСОБА_19 перебував в ТОВ «Науково-практичний центр нейрореабілітації «NODUS» на проходженні курсу реабілітації з 09.07.2018 та знаходився там станом на день видачі довідки (т.3 а.с. 2);

- копію трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 160);

- характеристику від директора Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної інжинірингової компанії "МИКОЛАЇВІНВЕСТБУД" з якої вбачається, що ОСОБА_16 з 23.06.2020 прийнятий на роботу у ТОВ БІК "МИКОЛАЇВІНВЕСТБУД" на посаду помічника керівника підприємства, зарекомендував себе як цілеспрямований, дисциплінований, кваліфікований, порядний працівник з відповідним рівнем освіти та ділових якостей, вирішує всі питання поставлені керівником підприємства вчасно та якісно (т.1 а.с. 159);

- заяву ОСОБА_16 від 02.02.2021 в якій він зазначив, що змінив місце роботи та на даний час працює на посаді менеджера в ТОВ "Агро Грейн Ойл" (т.2 а.с. 63);

- висновок судово-психіатричного експерта №90 від 29.05.2020 з якого вбачається, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , хронічним психічним захворюванням, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає. В момент скоєння інкримінованого йому діяння у стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_16 не виявлено індивідуально-психологічних особливостей, в тому числі: підвищеної жорстокості, агресивності, підвищеного рівня ригідності, які могли б зумовити характер його протиправного діяння і суттєво вплинути на його поведінку під час інкримінованого йому діяння. Відмічається схильність давати проти себе лише «добрі відповіді», що носить захисний характер, намагається поліпшити уявлення про себе в очах інших людей, та вміє добре і правдоподібно виправдовуватися. Для ОСОБА_16 характерні емоційна лабільність та демонстративність, в міру імпульсивний, достатньо рішучий, жорсткий, має лідерські якості, дещо егоїстичний. Використання фізичної сили не розглядається ним як можливий спосіб вирішення спірних питань. ОСОБА_16 в момент скоєння інкримінованого йому діяння перебував в стані емоційного збудження, однак даний стан суттєво не вплинув на його свідомість та діяльність; в стані фізіологічного афекту, як психологічного чинника сильного душевного хвилювання, не перебував. В застосуванні примусових заходів медичного характеру ОСОБА_16 не потребує (т.3 а.с. 25-43);

- вимогу УІАЗ ГУНП в Миколаївській області та вимогу ІЦ УМВС України в Миколаївській області згідно з якими ОСОБА_16 раніше не судимий (т.3 а.с. 44-46"а");

- особову картку ОСОБА_16 з якої вбачається, що він має паспорти: громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон (т.3 а.с.47);

- копію паспорта громадянина України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3 а.с. 49-50);

- довідку з Комунального некомерційного підприємства «Очаківська центральна районна лікарня» від 13.04.2020 про те, що ОСОБА_16 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра КНП «Очаківська центральна районна лікарня» не знаходиться (т.3 а.с. 54);

- довідку з Комунального некомерційного підприємства «Очаківська центральна районна лікарня» №100 від 13.04.2020 про те, що ОСОБА_16 на обліку у лікаря-нарколога КНП «Очаківська центральна районна лікарня» не знаходиться (т.3 а.с. 54);

- довідку з Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради Управління охорони здоров`я Миколаївської облдержадміністрації №2035 від 03.05.2018 згідно з якою ОСОБА_16 на обліку в Миколаївській обласній психіатричній лікарні №1 Миколаївської обласної ради за даними архіву і реєстратури не знаходиться (т.3 а.с. 55);

- довідку з Обласного наркологічного диспансеру №3259 від 26.04.2018 відповідно до якої ОСОБА_16 на обліку в Миколаївському облнаркодиспансері не знаходиться (т.3 а.с. 56);

- довідку з Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради №1379 від 17.04.2020 з якої вбачається, що ОСОБА_16 на наркологічному обліку в КНП «МОЦПЗ» МОР не перебуває (т.3 а.с. 57);

- довідку з Комунального некомерційного підприємства «Очаківська центральна районна лікарня» №185/02-04 від 21.04.2020 про те, що в період з 2018 року по 23.04.2018 ОСОБА_16 за медичною допомогою до районної лікарні не звертався (т.3 а.с. 59);

- довідку ІНФОРМАЦІЯ_5 №733 від 15.04.2020 відповідно до якої ОСОБА_16 зарахований в запас як такий, що досяг 25-річного віку, але на військовий облік до Очаківського РВК не встав (т.3 а.с. 60);

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, Україна, з якого вбачається, що ОСОБА_16 є батьком ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.с. 61);

- характеристику зі Спілки вірмен України Миколаївської області, згідно з якою ОСОБА_16 зарекомендував себе як відповідальний батько, займає активну громадянську позицію у суспільстві, відзначився як відповідальна, добра, ініціативна та сумління людина, завжди готовий прийти на допомогу та взяти на себе відповідальність по виконанню завдань, врівноважений, порядний, комунікабельний (т.3 а.с. 63);

- характеристику за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до якої ОСОБА_16 за час проживання зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, а саме як доброзичливого, комунікабельного, культурного, вихованого чоловіка, який завжди прийде на допомогу, з сусідами завжди ввічливий, приймає активну участь у вихованні свого сина ОСОБА_18 , 2006 р.н. ОСОБА_16 алкогольних напоїв не вживає, до кримінальної відповідальності не притягався, громадський порядок ніколи не порушував (т.3 а.с. 64-65);

- характеристику за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 з якої вбачається, що ОСОБА_16 зарекомендував себе як вихована, культурна, неконфліктна людина, одружений, виховує сина, до сусідів добрий, привітний, приємний в спілкуванні, порядний та чуйний, не вживає спиртних напоїв, веде активний спосіб життя, займається спортом, врівноважений, за час проживання ніколи не був помічений у фактах порушення громадського порядку (т.3 а.с. 66-67);

- характеристику директора Куцурубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка Куцурубської сільської ради об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області ОСОБА_31 №140 від 03.07.2019 згідно з якою ОСОБА_16 зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень, до виконання громадських доручень ставиться сумлінно, займається спортом, за характером урівноважений, розсудливий, цілеспрямований, завжди готовий прийти на допомогу (т.3 а.с. 68);

- характеристику в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_32 з якої вбачається, що ОСОБА_16 за час роботи зарекомендував себе як принциповий, наполегливий, вимогливий та висококваліфікований працівник, сумлінно виконував свої посадові обов`язки, виявляв ініціативність та наполегливість в роботі, з повагою ставився до громадян, керівництва і співробітників, дотримувався високої культури спілкування (т.3 а.с 70);

- відповідь Головного управління ДПС в Миколаївській області про те, що ОСОБА_16 належить реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 (т. 3 а. с. 73);

- характеристику з Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 08.05.2020 з якої вбачається, що ОСОБА_16 вимоги режиму утримання та правил внутрішнього розпорядку не порушував, стягнень та заохочень не має, в умовах ув`язнення не агресивний, спокійний стриманий, у створенні конфліктних ситуацій поміченим не був, до працівників слідчого ізолятору відносився адекватно (т.3 а.с. 76);

- заяву ОСОБА_16 про з`явлення із зізнанням, в якій він просив надати можливість добровільно прибути в Україну для надання свідчень, у зв`язку з чим просив зняти його з міжнародного розшуку та надати можливість добровільно та особисто прибути до слідчого (т. 3 а. с. 146);

- акт Служби у справах дітей Інгульського району Миколаївської міської ради обстеження житлово-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_6 від 07.07.2021, відповідно до якого умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для дитини ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , створені всі умови для повного й гармонійного розвитку. З пояснень ОСОБА_18 батько повністю займається його вихованням та утриманням, мати не телефонує, не приходить та не цікавиться його розвитком, проживати разом з нею він не бажає (т.3 а. с. 150);

- свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідно до якого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.3 а.с. 218).

- висновок експерта №48-К від 08.07.2024, відповідно до якого достовірно говорити про причину смерті ОСОБА_19 та визначити причинно - наслідковий зв`язок з отриманою травмою 13.04.2018 не надається можливим.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку та злочину, особу винного.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_16 є з`явлення із зізнанням, надання медичної та іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_16 , судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_16 вчинив кримінальний проступок, та кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, ставлення його до скоєного, з`явлення із зізнанням, надання медичної та іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, добровільне частковевідшкодування заподіяноїшкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає за необхідне призначити ОСОБА_16 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі наближеному до середнього, а за ст. 128 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яке наближене до середнього строку.

Захисником заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Частиною 5 статті 74 КК України встановлено, що особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років.

Враховуючи те, що з дня вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, пройшло (за вирахуванням строку з моменту оголошення обвинуваченого в розшук до з`явлення обвинуваченого зі зізнанням та його затримання) більше трьох років, обвинувачений підлягає звільненню від покарання за вироком суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Прокурор у кримінальному провадженні №12018150040001497 ОСОБА_9 звернувся до суду з цивільним позовом в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та просив стягнути з ОСОБА_16 на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_19 у розмірі 17259 грн. 43 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у зв`язку з протиправними діями ОСОБА_16 , ОСОБА_19 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_19 складає 17259 грн. 43 коп.

Обвинувачений в судовому засіданні позов визнав, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позовних вимог.

Крім того, від ОСОБА_14 надійшов цивільний позов про стягнення з ОСОБА_16 на її користь компенсації матеріальної шкоди у розмірі 105465 грн. 80 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що нею були понесені матеріальні витрати на лікування (придбання лікарських засобів, матеріалів медичного призначення) ОСОБА_19 .

В судовомузасіданні 18.08.2020 ОСОБА_14 просила залишитиподану неюпозовну заявубез розгляду. Оскільки потерпіла не оголошувала свій цивільний позов, відповідно до ч. 3 ст. 347 КПК України, а просила залишити його без розгляду, обвинувачений не захищався від цього позову, тому не залежно від того, що потерпіла в судовому засіданні від 20.12.2024 змінила свою думку, суд вважає, що позов про стягнення компенсації матеріальної шкоди в сумі 105465 грн. 80 коп. необхідно залишити без розгляду, що не позбавляє ОСОБА_14 можливості звернутись з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

З цивільного позову ОСОБА_19 до ОСОБА_16 вбачається, що для лікування, реабілітації, подолання наслідків тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_16 . ОСОБА_19 були витрачені на лікування в реабілітаційному центрі ТОВ "НПЦНР "НОДУС" грошові кошти в розмірі 7094164,19 грн. Крім того, ОСОБА_16 була завдана моральна шкода ОСОБА_19 , яка полягала в душевних стражданнях у зв`язку зі спричиненням тілесних ушкоджень, душевних стражданнях, пов`язаних з тривалим лікуванням та реабілітацією, необхідністю постійного знаходження під лікарським наглядом та перебування в медичному закладі. Тому, цивільний позивач просив стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_19 компенсацію матеріальної шкоди в розмірі 7094164,19 грн. та компенсацію моральної шкоди в розмірі 1000000 грн, а всього 8094164,19 грн.

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В абз. 7 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 вказано, що процесуальне правонаступництво у справах за позовами про відшкодування моральної шкоди не допускається.

Відповідно до положення п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, що була однією з сторін у справі, якщо спірні відносини не допускають правонаступництво.

Суд приходить до висновку, що провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_16 в частині компенсації моральної шкоди, завданої внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення, підлягає закриттю, оскільки цивільний позивач (потерпілий від злочину) ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , а спірні відносини не допускають правонаступництво.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.10.2024 ОСОБА_14 залучено в якості правонаступника потерпілого та замінено цивільного позивача ОСОБА_19 на ОСОБА_14 .

Представником потерпілого ОСОБА_19 було подано до суду копії квитанцій, чеків та журналу-ордеру і відомостей, якими підтверджується сума, витрачена на лікування та реабілітацію у розмірі 7094164,19 грн.

Обвинувачений надав копії квитанцій про сплату компенсації матеріальної шкоди на суму 71 100 грн.(т. 1 а. с. 162, 163, т. 3 а.с. 125-139, ). На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_14 , як правонаступника потерпілого ОСОБА_19 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, тому з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_14 необхідно стягнути компенсацію матеріальної шкоди у розмірі 7023064,19 грн.

До ОСОБА_16 застосовувалися такі запобіжні заходи: тримання під вартою з 27.03.2020 по 05.06.2020; домашній арешт з 05.06.2020 по 27.07.2020; особисте зобов`язання з 27.07.2020 по 10.04.2022 включно.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положеньст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.100,124,127 - 129,349,369 - 376 КПК України, суд

ухвалив

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.

- за ст. 128 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Звільнити ОСОБА_16 від відбування покарання за ч. 2 ст. 125 та ст. 128 КК України на підставі ст. ч. 1 ст.49, ч. 5 ст.74 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні №12018150040001497 ОСОБА_9 в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_16 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (UA783266100000026000053249577 в АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 05483090, МФО 326610, ІПН 054830914047, витяг №2014044500005) витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_19 у розмірі 17259 грн. 43 коп. (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень сорок три копійки).

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_16 про стягнення компенсації матеріальної шкоди в сумі 105465 грн. 80 коп. залишити без розгляду.

Закрити провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_16 в частині компенсації моральної шкоди в сумі 1000000 грн. у зв`язку зі смертю цивільного позивача ОСОБА_19 .

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_16 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7094164,19 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_16 накористь ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 7023064,19 (сім мільйонів двадцять три тисячі шістдесят чотири грн. 19 коп.) грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази:

- зразок крові ОСОБА_19 та змиви рідини бурого кольору, схожої на кров, в паперовому конверті, що передані до камери зберігання речових доказів ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області (Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області), після набрання вироком законної сили знищити;

- сліди папілярних візерунків, які відкопійовано та вилучено в паперовий конверт, після набрання вироком законної сили знищити;

- речі ОСОБА_19 , а саме: чоловічі брюки, чоловічу сорочку-фуфайку, окуляри у футлярі, які були на час вчинення злочину на ОСОБА_19 , передані до камери зберігання СУ ГУНП в Миколаївській області, після набрання вироком законної сили знищити;

- копії медичної карти стаціонарного хворого №2943/326 МЛШД на ім`я ОСОБА_19 та медичної карти стаціонарного хворого №419/520 МЛШМД на ім`я ОСОБА_19 після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах судового провадження;

- два флеш-носії з відеозаписами проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_22 після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах судового провадження.

Медичну документацію, яку було витребувано ухвалою суду від 26.03.2024 повернути підприємствам та установам у яких її було витребувано.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1