Ухвала

від 26.12.2024 по справі 483/410/14-к

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/410/14-к

Провадження № 1-в/483/27/2024

У Х В А Л А

про звільнення від покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння

26 грудня 2024 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від призначеного покарання у зв`язку із декриміналізацією вчинених діянь ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, неодруженим, не працює, має повну загальну середню освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2014 року до покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2014 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік. На підставі ст. 76 КК України на нього цим вироком були покладені обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. (а.с. 3).

05 вересня 2024 року до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло подання начальника Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв`язку із декриміналізацією вчинених ним діянь.

З подання вбачається, що з 05 травня 2014 року ОСОБА_3 перебуває на обліку Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Посилаючись на те, що 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, яким усунена кримінальна караність діяння, за яке засуджений ОСОБА_3 , начальник Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях просила звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Прокурор та представник органу пробації, надали заяви про розгляд подання без їхньої участі, в яких, крім того, зазначили: прокурор, що вважає подання таким, яке підлягає задоволенню, а засуджений ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання, представник органу пробації, що подання підтримує в повному обсязі.

Засудженого ОСОБА_3 14 квітня 2014 року оголошено в розшук. Разом з тим, інформація, щодо розгляду даного подання та виклик ОСОБА_3 в судове засідання оприлюднена на офіційному веб порталі судової влади, і неявка засудженого в судове засідання, відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, не перешкоджає проведенню судового розгляду та крім того, розгляд даного подання не погіршує його правового становища.

Дослідивши подання, матеріали кримінального провадження та особової справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків,коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України№ 3886-IX«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18липня 2024року (далі Закон).

Пунктом 3 цього Закону ст.51КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої відповідальність за ч.1 ст.51КУпАП за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; відповідальність за ч. 2 ст.51КУпАП за дії, передбачені частиною першою цієї статті настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпункт 169.1.1 п.169.1ст.169 розділу IVПК України передбачає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_3 був засудженийза вчиненнякримінального правопорушенняза ч.3ст.185КК України,а самеза вчинення15та 16січня 2014року таємноговикрадення чужогомайна (крадіжок)поєднаних зпроникненням уприміщення (розмір шкоди становив 225 грн., 84 грн. відповідно).

Статтею 7 Закону України«Про Державнийбюджет на2014рік» встановлено у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 1176 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 1218 грн.

Отже, в частині кваліфікації кримінальних правопорушень при визначенні розміру шкоди, збитків застосовується неоподатковуваний мінімум в розмірі 609 грн. (50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, в даному випадку на 2014 рік).

Таким чином, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що розмір завданої шкоди таємним викраденням чужого майна (крадіжками), поєднаними з проникненням у приміщення ОСОБА_3 , окремо по всім епізодам, менший, ніж мінімальний граничний розмір необхідний для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення відповідно до визначених вищевказаними законами розмірів.

Відповідно до ч. 2 ст.74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 засуджений за діяння, караність яких законом усунена, а тому подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, ст.74 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

Подання начальника Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від призначеного покарання засудженого ОСОБА_3 , у зв`язку із декриміналізацією вчинених ним діянь задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , від призначеного покарання за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2014 року, яким він був засуджений за ч. 3 ст.185КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст.75КК України звільненого від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, у зв`язку із декриміналізацією вчинених ним діянь.

Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її оголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом семи днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Головуючий: