Рішення

від 23.12.2024 по справі 741/1341/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/452/24

Єдиний унікальний номер 741/1341/24

РІШЕННЯ

іменем України

23 грудня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

за участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання,

УСТАНОВИВ:

17 червня 2024 року за допомогою поштового зв`язку АТ «Укрпошта» товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, що становить 2105,50 доларів США, та судових витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» 09 серпня 2006 року укладено кредитний договір № 36-05/06/6/11/504/2006/002, на підставі якого ВАТ КБ «Надра» надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 12700 дол. США. Того ж дня з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 у разі невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору стає солідарним боржником та відповідає перед банком всім своїм майном, яке їй належить на праві власності та особистими коштами.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2014 року у справі № 741/816/14-ц стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 36-05/06/6/11/504/2006/002 від 09 серпня 2006 року в розмірі 14563,37 дол. США і 1434,39 гривень.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2021 року замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому провадженні № 44271552 з виконання виконавчого листа у справі № 741/816/14-ц, виданого Носівським районним судом Чернігівської області.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2021 року замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» його правонаступником ТОВ ФК Дніпрофінансгруп у виконавчих листах у справі № 741/816/14-ц, виданих Носівським районним судом Чернігівської області.

Однак відповідачі не вчинили жодних дій щодо погашення кредитної заборгованості. Тому позивач просить стягнути з відповідачів три відсотки річних від суми заборгованості в розмірі 14563,37 доларів США на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року в розмірі 2105,50 доларів США (з урахуванням заяви на виконання ухвали суду про залишення позову без руху (а. с. 26). Період, за який позивач просить стягнути з позичальника три відсотки річних від суми заборгованості, обмежений останніми трьома роками, які передують зверненню до суду, з урахуванням продовження строку, визначеного статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, на строк дії карантину, який тривав на дату подання позову.

Ухвалою судді від 05 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків.

09 липня 2024 року у строк, визначений ухвалою від 05 липня 2024 року, позивачем усунуто недоліки позовної заяви (а. с. 26).

Ухвалою судді від 17 липня 2024 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 24 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено до 23 грудня 2024 року для здійснення повторного виклику відповідача ОСОБА_1 у судове засідання.

30 серпня 2024 року судом отримано заяву представника позивача адвоката Чміль Ю.В. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій вона просить стягнути з відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 грн (а. с. 46-47).

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп» у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій просив проводити всі судові засідання без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а. с. 63).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але 24 жовтня 2024 року подала до суду заяву, у якій просила проводити всі судові засідання за її відсутності, при вирішенні спору покладалася на розсуд суду, просила приєднати до матеріалів справи копію довідки МСЕК про присвоєння їй ІІ групи інвалідності (а. с. 67, 68).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток про виклик за адресою місця реєстрації в порядку ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд робить нижченаведений висновок.

Судом встановлено, що 09 серпня 2006 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 36-05/06/6/11/504/2006/002, згідно з яким банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 12700,00 доларів США з умовами повернення відсотків за його користування у розмірі 11,0 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у кредитному договорі строки (а. с. 7-8).

Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ВАТ КБ «Надра» за вищевказаним договором між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір поруки від 09 серпня 2006 року (а. с. 9).

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованість за кредитним договором № 36-05/06/6/11/504/2006/002 від 09 серпня 2006 року в розмірі 14563,37 дол. США (а. с. 77). Указане судове рішення набрало законної сили 15 липня 2014 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2021 замінено стягувача публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, м. Дніпро, індекс 49089, код ЄДРПОУ 40696815, рахунок НОМЕР_1 , IBAN № НОМЕР_2 ) у виконавчому провадженні № 44271552 з виконання виконавчого листа, виданого Носівським районним судом Чернігівської області в цивільній справі № 741/816/14-ц (№ 2/741/292/14) за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а. с. 13-14). Ухвала суду набрала законної сили 27 серпня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказаною ухвалою встановлено, що з матеріалів цивільної справи 741/816/14-ц убачається, що на виконання зазначеного рішення суду 17 липня 2014 року ПАТ КБ «Надра» видано виконавчі листи. Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2020 року між публічним акціонерним товариством «Комерційним банком «Надра» (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Новий кредитор) було укладено Договір № GL48N718070_I_5 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатках №№ 1-4 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №№ 1-4 до цього Договору (п. 1 договору). Як вбачається з Додатку № 1 до Договору № GL48N718070_I_5 про відступлення прав вимоги від 23 липня 2020 року, ПАТ «КБ «Надра» передало ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» боргові зобов`язання по кредитному договору № 36-05/06/6/11/504/2006/002 від 09.08.2006 р. відносно позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 , а тому ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права грошової вимоги до відповідачів. Відтак, суд в ухвалі зробив висновок, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 36-05/06/6/11/504/2006/002 від 09.08.2006 р., який був предметом розгляду цивільної справи № 741/816/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2021 року замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, м. Дніпро, індекс 49089, код ЄДРПОУ 40696815, рахунок 26501050200095, п/р № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) у виконавчих листах № 741/816/14-ц, виданих Носівським районним судом Чернігівської області в цивільній справі № 741/816/14-ц (№ 2/741/292/14) за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвала суду набрала законної сили 22 грудня 2021 року.

Позивач вказує, що відповідачі заборгованість не сплатили. Твердження позивача не спростовано відповідачами.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою, другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов`язання), та 3 % річних від простроченої суми.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

Позивач просить стягнути три відсотки річних, які нараховані на суму заборгованості в розмірі 14563,37 доларів США за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року.

Заборгованість відповідачів за кредитним договором № 36-05/06/6/11/504/2006/002 від 09 серпня 2006 року в розмірі 14563,37 доларів США визначена рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2014 року, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачами.

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» нараховано заборгованість зі сплати трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 2105,50 доларів США за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року, виходячи з наступного.

За змістом статей 256-257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

У подальшому, рядом постанов Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався, у тому числі він діяв як на час закінчення строку у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу до позичальника, так і на час звернення до суду з цим позовом.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Оскільки Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності не підлягає задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20.

У постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

Подібні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21 (провадження № 61-5039св23).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України № 3450-IX від 08 листопада 2023 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, у період дії карантину перебіг позовної давності, визначений ЦК України, був продовжений, в подальшому зупинений на строк дії воєнного стану в Україні, з урахуванням п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 17 березня 2022 року.

Із цим позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду 17 червня 2024 року (дата відправки позовної заяви за допомогою АТ «Укрпошта»).

На дату звернення до суду з позовом строк дії воєнного стану в Україні тривав. Отже, позовна давність при вирішенні позовних вимог застосуванню не підлягає.

Отже, позивачем обґрунтовано розраховано заборгованість зі сплати трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 14563,37 доларів США за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року.

Розрахунок: з 01/05/2017 до 31/12/2019, 975 днів у періоді 14563,37х 3% х 975: 365: 100 = 1167,06 доларів США;

з 01/01/2020 до 31/12/2020, 366 днів у періоді 14563,37x 3 % x 366 : 366 : 100 = 436,90 доларів США;

з 01/01/2021 до 23/02/2022, 419 днів в періоді 14563,37 x 3 % x 419 : 365 : 100 = 501,54 доларів США.

Разом 2105,50 доларів США (1167,06 + 436,90 + 501,54).

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок, що: «витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано суду копію договору про надання правової допомоги № 02/01-24 від 02 січня 2024 року (а. с. 50-51), додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 02/01-24 від 02 січня 2024 року (а. с. 52-53), копію акта від 20 серпня 2024 року про надання правничої допомоги № 2008-24 до договору про надання правової допомоги № 02/01-24 від 02 січня 2024 року (а. с. 54), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Чміль Ю.В. (а. с. 48), копію ордеру на надання правничої допомоги (а. с. 49).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Як убачається із матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 8500 грн.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та об`ємом роботи, проведеним адвокатом позивача.

Клопотання про зменшення витрат на правову допомогу від відповідачів не надходило.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати на правову допомогу у розмірі 8500 грн підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах.

Крім того, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7923 від 13 червня 2024 (а. с. 6).

Так, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1514 грн.

Натомість, відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи (а. с. 68).

Пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до правової позиції ВСУ від 01.03.2017 у справі № 6-152цс17 зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи та в силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, сума судового збору, сплачена позивачем при пред`явленні позову, у розмірі 1514 грн підлягає компенсації за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованість зі сплати трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 2105,50 доларів США (дві тисячі сто п`ять доларів США 50 центів).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у рівних частинах витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, по 4250 гривень з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.

Компенсувати за рахунок держави товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ЄДРПОУ: 40696815, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА