Постанова

від 27.12.2024 по справі 302/1626/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 302/1626/24 Провадження № 3/302/704/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2024 с-ще Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали об`єднаної справи за адміністративним протоколом серії ЕПР1 №160572 від 28.10.2024 та адміністративним протоколом серії ААБ № 027505 від 28.10.2024 року, які надійшли з Відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку + НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

28.10.2024 року біля 01 години 34 хвилин, рухаючись по вулиці Шевченка в с.Колочава водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Форд» державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, відмовився. Cвоїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 28.10.2024 року біля 03 години 20 хвилин, рухаючись по вулиці Шевченка в с.Колочава водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Форд» державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Cвоїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками яких є: керування транспортними засобамиособами встані алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.11.2024 року об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 160572 від 28.10.2024 року, протокол серії АБВ № 027505 від 28.10.2024 року, об`єднаній справі присвоєний ЄУН № 302/1626/24 та присвоєно Єдиний унікальний номер справи № 302/1626/24 (провадження № 3/302/704/24).

В судове засідання ОСОБА_2 та його захисник адвокат Микулін М.М. не з`явлився, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду об`єднаної справи, проте до суду подано заяву захисника про розгляд справи без його участі та без участі підзахисного ОСОБА_2 , за наявними у об`єднаній справі матеріалами, з винесенням відповідної постанови. Заперечень на складені протоколи про адміністративне правопорушення на адресу суду не подано.

У зв`язку з чим, враховуючи розумні строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушень за ч.1 ст.130 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши у повному обсязі надані суду матеріали об`єднаної справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та вина останнього у вчинені інкримінованих адміністративних правопорушеннях доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом серії ЕПР1 №160572 від 28.10.2024 року (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання технічних засобів (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 до КПН «Міжгірська районна лікарня» за наявністю ознаків алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота (а.с.6); протоколом серії ААБ № 027505 від 28.10.2024 року (а.с.11), постановою серії БАД № 939813 від 28.10.2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн. (а.с.13), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання технічних засобів, рапортом поліцейського Лугош І (а.с.14), рапортом поліцейського Лугош І (а.с.16), а також відтвореними в судовому засіданні носіями інформації у виді DVD-R дисків (два носії інформації) за подіями від 28.10.2024 року, які є в матеріалах об`єднаної справи, та з яких вбачається, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Форд» державний номерний знак НОМЕР_2 , у нічний час доби 28.10.2024 був двічі зупинений працівниками поліції та останніми було наголошено на наявність ознаків алкогольного сп`яніння та запропоновано ОСОБА_2 , пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що водій ОСОБА_2 відмовився та після чого працівниками поліції були складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_2 і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були упереджені при складанні адміністративних протоколів відносно ОСОБА_2 . При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_2 , під час їх складання не надходило.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права одне з підвалин демократичного суспільства закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини якджерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом застосовані всі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.6 розділу Х Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративних правопорушень, їх значну суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_2 вчинив ряд суспільно-небезпечних, грубих адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, які відносяться до категорії суспільної небезпечності та які ним вчинені у нічний час доби, що підвищує їх суспільну небезпечність.

Крім того, суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_2 на теперішній час ніде не працює, що вбачається із протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, суспільно-корисною працею не займається, постійне джерело прибутку відсутнє. При цьому суд також враховує, що ОСОБА_2 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, оскільки таких даних матеріали об`єднаної справи не містять, проте ОСОБА_2 вчинив ряд грубих суспільно-небезпечних адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та з урахуванням обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , його віку, матеріального та сімейного стану, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та при призначенні стягнень за вчинення декількох правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33, 40-1,130 ч.1,276,279,280,283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності до положень ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 осаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Роз`яснити, що згідночастини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови,- не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першоюстатті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області : Ю.В. СИДОРЕНКО