Ухвала

від 19.12.2024 по справі 303/7876/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/7876/24

2/303/1603/24

УХВАЛА

19 грудня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей.

26.11.2024 представник позивача - адвокат Зубчук О.Р. подала до суду клопотання про призначення по справі психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин, проведення якої доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Позивач та його представник у підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Відповідачка у підготовче судове засідання не з`явилась без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник відповідачки у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про проведення психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин, оскільки це призведе до затягування розгляду справи. Крім того, у Закарпатському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України відсутні експерти, які можуть провести такий вид експертизи.

Представники Служби у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчого комітету Івановецької сільської ради у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

З`ясувавши всі обставини, які мають значення для вирішення заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

За правилами ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як роз`яснено у п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Згідно зі ст. 12 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Принцип пріоритетності прав та інтересів дитини визначений також ст. 7 СК України, відповідно до якої дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання дітей.

У даному випадку проведення судової психологічної експертизи є необхідним обґрунтуванням найкращих інтересів дітей та способом встановлення найліпших психологічних умов проживання з одним із батьків, а також надасть можливість з`ясувати думку дітей.

Враховуючи принцип змагальності та рівності учасників справи, предмет спору, суд приходить до висновку про доцільність призначення психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин, так як для з`ясування обставин справи необхідні знання у галузі психології.

За змістом ч.3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Частиною 1 ст. 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Вирішуючи питання щодо експертної установи, якій необхідно призначити проведення експертизи, суд бере до уваги, що сторонами не досягнуто згоди щодо експертної установи, яка буде проводити експертизу, тому суд вважає можливим визначити експертну установу самостійно.

Враховуючи вищезазначене проведення експертизи слід доручити фахівцям Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

При визначенні обсягу та змісту питань, з яких слід провести експертизу суд бере до уваги, що відповідачка та її представник заперечень з приводу запропонованих позивачем запитань не висловили, свої запитання на вирішення експертизи не заявили, тому вважає, що на вирішення експерта необхідно поставити запитання які запропоновані позивачем, оскільки предмет експертизи відповідає змісту предмета доказування під час судового розгляду по цій справі.

Судові витрати по проведенню експертизи слід покласти на позивача.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, тому провадження по справі необхідно зупинити відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України на час проведення експертизи.

Керуючись ст. 103, 105, 252, 259 -261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про проведення психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей -задовольнити.

Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи:Служба усправах дітейІвановецької сільськоїради,Виконавчий комітетІвановецької сільськоїради провизначення місцяпроживання дітей психологічну експертизу дитячо-батьківських відносин на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Яке ставлення дітей до матері та батька? До кого з батьків більш прихильні діти? Як проявляється прихильність до кожного з батьків?;

2. Які відкриті та приховані побажання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо місця проживання з кожним з батьків?

3. Які відкриті та приховані побажання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо місця проживання з кожним із батьків?

4. Який психоемоційний стан малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час? З чим саме пов`язані його актуальні емоційні переживання?

5. Який психоемоційний стан малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час? З чим саме пов`язані її актуальні емоційні переживання?

6. Яким чином особливості виховної поведінки кожного з батьків впливають на емоційний стан, психологічний розвиток та відчуття благополуччя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

7.Яким чином особливості виховної поведінки кожного з батьків впливають на емоційний стан, психологічний розвиток та відчуття благополуччя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

8. Які індивідуально-психологічні особливості має дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Чи схильна дитина до психологічного впливу з боку дорослих?

9. Які індивідуально-психологічні особливості має дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Чи схильна дитина до психологічного впливу з боку дорослих?

10. Які індивідуально-психологічні особливості має батько дітей ОСОБА_1 ?

11. Які індивідуально-психологічні особливості має мати дітей ОСОБА_2 ?

12. Чи має місце психологічний вплив на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з боку батька ОСОБА_1 та/або будь-яких інших осіб щодо формування думки дитини про матір? Який ступінь такого психологічного впливу?

13. Чи має місце психологічний вплив на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з боку батька ОСОБА_1 та/або будь-яких інших осіб щодо формування думки дитини про матір? Який ступінь такого психологічного впливу?

14. Чи має місце психологічний вплив на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з боку матері ОСОБА_2 та/або будь-яких інших осіб щодо формування думки дитини про батька? Який ступінь такого психологічного впливу?

15. Чи має місце психологічний вплив на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з боку матері ОСОБА_2 та/або будь-яких інших осіб щодо формування думки дитини про матір? Який ступінь такого психологічного впливу?

16. Чи є ознаки формування у дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негативної думки про матір, викривленого сприйняття взаємовідносин з матір`ю?

17. Чи є ознаки формування у дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 негативної думки про матір, викривленого сприйняття взаємовідносин з матір`ю?

18. Чи є позитивним психологічне сприйняття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сім`ї, в якій він проживає на даний час?

19. Чи є позитивним психологічне сприйняття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сім`ї, в якій вона проживає на даний час?

20. Чи має залежність оцінка сімейної ситуації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від впливу з боку батьків та інших дорослих? Якщо так, то кого саме?

21. Чи має залежність оцінка сімейної ситуації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від впливу з боку батьків та інших дорослих? Якщо так, то кого саме?

22. Чи спроможна малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати незалежну власну оцінку відношенню матері до неї, виявляти прихильність до матері?

23. Чи спроможна малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати незалежну власну оцінку відношенню матері до неї, виявляти прихильність до матері?

24. Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості обох батьків, особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

25. Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості обох батьків, особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

26. Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

27. Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

28. Чи завдані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждання з боку матері ОСОБА_2 ? Якщо так, то якими діями матері завдані такі страждання?

29. Чи завдані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 страждання з боку матері ОСОБА_2 ? Якщо так, то якими діями матері завдані такі страждання?

30. Чи спілкування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю негативно впливає на емоційний стан дитини?

31. Чи спілкування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю негативно впливає на емоційний стан дитини?

32. Чи спроможна малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку давати показання в суді щодо питання про визначення місця її проживання?

33. Чи спроможна малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку давати показання в суді щодо питання про визначення місця її проживання?

34. Чи є ситуація, що досліджується за справою психотравмуючою для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

35.Чи є ситуація, що досліджується за справою психотравмуючою для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Проведення психологічної експертизидитячо-батьківськихвідносин доручити експертам Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 77 Д), попередивши експертів про кримінальну відповідальність по ст. 384, 385 КК України.

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.

Витрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 24.12.2024.

Суддя