Рішення

від 27.12.2024 по справі 308/18447/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18447/24

З А О Ч Н ЕР І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «КЛТ Кредит» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №214 від 26.10.2023 між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн строком на 365 днів (до 25.10.2024), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/ та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Зауважує, що кредитні кошти були відправлені відповідачу 26.10.2023 на платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується чеком.

Позивач звертає стягнення на заборгованість за простроченими процентами та сумою кредиту за період з 26.10.2023 по 25.10.2024.

Зазначає, що у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 31.10.2024 становить: 5000 грн заборгованість за кредитом; 63875 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 26.10.2023 по 25.10.2024, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та графіку платежів.

Щодо денної процентної ставки представник позивача вказує, що оскільки строк дії кредитного договору не продовжувався, то відповідно законодавче обмеження по встановленню денної процентної ставки на даний кредитний договір не поширюється.

На підставі наведеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «КЛТ Кредит» заборгованість за кредитним договором №214 від 26.10.2023 станом 31.10.2024 у розмірі 68875 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за кредитом; 63875 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 26.10.2023 по 25.10.2024, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та графіку платежів, а також судові витрати у розмірі 3028 грн сплаченого судового збору та 10000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, при цьому представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі разом зкопією позовноїзаяви такопіями доданихдо неїматеріалів листа рекомендованою кореспонденцією на його адресу, що вручено 06.12.2024, та надсилання судової повістки про виклик до суду у додатку «Viber», що доставлено 25.11.2024, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За приписами частини першої, другої, восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до четвертої статті 223 ЦПК України заочно, оскільки заперечень проти цього від представника позивача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.10.2023 між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №214, згідно з п. 1.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

Процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1277,50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з додатком №1 до цього договору.

Невід`ємною частиною цього договору є правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «КЛТ Кредит», які розміщені на сайті товариства (п. 1.5 договору).

Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс Fondy або іншим способом (п. 1.7 договору).

Згідно з п. 2.1.1 договору товариство має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором.

Позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит (п. 2.4.1 договору).

Даний договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті товариства відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 6.1 договору).

Кредитний договір був підписаний 26.10.2023 електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором та цього ж дня кредитні кошти у сумі 5000 грн. перераховано на карту позичальника, що підтверджується витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://kltcredit.com.ua/.

ТОВ «КЛТ Кредит» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 грн. шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_2 ХХХХХХХХ54, що стверджується квитанцією №673429991 від 26.10.2023.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, своєчасно не сплатив нараховані відсотки, у зв`язку з чим станом на 31.10.2024 у нього виникла заборгованість у розмірі 68875 грн, з яких: 5000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 63875 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за договором №214 від 26.10.2023.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За положеннями Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем вимоги позову та розрахунок заборгованості не спростовано.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «КЛТ Кредит» слід задовольнити та порушене право підлягає захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №214 від 26.10.2023 станом 31.10.2024 у розмірі 68875 грн.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.

Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача 10000 грн витрат на правову допомогу.

Вирішуючи про стягнення вказаних витрат суд виходить з наступного.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як зазначено у позовній заяві, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 10000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, укладений між ТОВ «КЛТ Кредит» та ФОП ОСОБА_2 ; акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 23.09.2024 до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024; витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 23.09.2024 до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024; платіжну інструкцію №554 від 27.09.2024.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Так, загальне правило розподілу судових витрат визначене у статтях 137, 141 ЦПК України. Разом з тим, вказаними нормами визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заявутовариства зобмеженою відповідальністю«КЛТ Кредит»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» заборгованість за кредитним договором №214 від 26.10.2023 станом 31.10.2024 у розмірі 68875 (шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень, з яких: 5000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 63875 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.

Стягнути зСтягнути з ОСОБА_1 накористь товаристваз обмеженоювідповідальністю «КЛТКредит» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит», код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: пл. Солом`янська, буд. 2 прим. 04, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик