Ухвала

від 24.12.2024 по справі 336/12338/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/12338/24

Провадження №: 2/336/4077/2024

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Слов`янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Слов`янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 27 ч. 1 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 28 ч. 12 ЦПК України визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Колегія суддів Запорізького апеляційного суду в постанові від 12.05.2022 року № 332/103/22 пр. 22ц/807/1290/22 зазначила, що зі змісту ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що поняття місця прийняття до виконання виконавчого документа та поняття місця його виконання не є тотожними.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України, то місцем виконання є місце вчинення виконавчих дій.

Наведені обставини у взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулює безспірно вказують на те, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, може бути пред`явлений або до суду за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, або до суду, до територіальної підсудності якого належить місце реєстрації та місцезнаходження відповідача.

Право обрання суду, до якого звертається особа за захистом своїх порушених або невизнаних прав, належить саме їй як ініціатору позову, проте обмежується положеннями цивільно-процесуального законодавства, котре регулює підсудність спору. В даному випадку відсутні обмеження для відкриття провадження у цьому спорі Слов`янським міськрайонним судом Донецької області, тобто за місцем виконання виконавчого напису та за місцем реєстрації позивача.

Згідно роз`яснень, викладених у п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

За змістом наведеного можна дійти висновку, що, не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює можливість звертатися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.

Таким чином, позови про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню можуть бути пред`явлені як за місцезнаходженням відповідача (юридичної особи), так і за місцем його виконання.

ОСОБА_1 зазначає, що підсудність справи нею визначена за місцем виконання виконавчого напису - місцем її проживання.

Згідно з довідкою від 06.04.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає/перебуває у АДРЕСА_2 .

Отже, місцем виконання виконавчого напису в цій справі є місце проживання боржника ОСОБА_1 , що територіально відноситься до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Вказані висновки зазначені в постанові колегії суддів Запорізького апеляційного суду від 10.06.2022 року №332/4916/21 пр. 22-ц/807/1334/22.

Положенням ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

За ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначенонеобхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання / перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання / перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Саме до такого висновку прийшла колегія суддів Верховного Суду ускладі Об`єднаноїпалати Касаційногоцивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21.

Таким чином, ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання не змінювала та станом на день звернення з позовом зареєстрована у АДРЕСА_1 , а адреса тимчасового проживання як внутрішньо переміщеної особи підтверджує лише її взяття на облік як такої особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1цього Закону, з огляду на вищезгадані норми Закону.

Позивачем визначена підсудність за місцем виконання виконавчого провадження, тобто за місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи, натомість, виконавчий напис виконується за місцем реєстрації позивача на території Краматорського (Слов`янського) району Донецької області.

Статтею 31ЦПКУкраїнивизначено,щосудпередаєсправунарозглядіншому суду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Оскільки позивач зареєстрована проживаючою у м. Слов`янськ Донецької області, цивільна справа не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, у зв`язку з чим цивільну справу належить направити на розгляд до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 187, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Слов`янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати на розгляд до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Надіслати копію ухвали учасникам справи.

Цивільну справу передати на розгляд до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарженню ухвали, а у разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.І. Дацюк