Рішення

від 19.12.2024 по справі 461/7278/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7278/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Гук Марти Ігорівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

ОСОБА_1

(

АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I.Позиціїсторін таучасників справ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 103501 грн 59 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3028 грн 59 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.12.2020 між сторонами укладено Генеральний кредитний договір №ГКД-852970.1. Згідно кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 51750 грн 00 коп., зі сплатою 19,5% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитного договору, однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. Останній платіж боржником здійснено 01.04.2022. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 10.07.2024 становить 103501 грн 59 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, у тому числі кредит, відсотки за користування кредитом та інші обов`язкові платежі, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 13.09.2024 року відкрито провадження у вищезазначеній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.11.2024 адвокат Пузін Денис Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , сформувавши документи в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ? «Електронний суд», подав до суду відзив на позовну заяву. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що генеральний кредитний договір № ГКД-852970.1 від 09.12.2020 року, а також транш за кредитним договором № G01.10701.008273628 від 01.07.2021 року відповідач в електронному вигляді з АТ «Ідея Банк» не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Матеріали справи містять копію генерального кредитного договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, а також копію графіку щомісячних платежів за траншем № G01.10701.008273628 від 01.07.2021 року до Генерального кредитного договору № ГКД-852970.1 від 09.12.2020 року, який є додатком до вказаного Генерального кредитного договору, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою власноручного підпису. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що код, отриманий за допомогою СМС-повідомлення, згідно п.п. 4 п. 1.7, на номер 3553 був відправлений з Абонентського номеру телефону, вказаного в Розділі 3 Даного договору 067-28-79-227, який належить саме відповідачеві. Стверджує, що позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що саме ним було подано заявку на отримання кредиту, а також що він був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачеві. Окрім того, Акціонерне товариство «Ідея Банк» не мали права нараховувати у період дії в Україні воєнного стану позичальнику, який мав прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, як 15 % річних, так й інфляційних втрат, оскільки за законом відповідач звільнений від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

04.12.2024 від Гук М.І., яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Ідея Банк», надійшла відповідь на відзив. Представник позивача вказує, що позивачем разом із позовною заявою надавалась належним чином засвідчена копія Реєстру СМС-повідомлень за липень 2021 року, оформленого на виконання Договору надання послуг №01/15082016, укладеного 15.08.2016 між позивачем та ТОВ «МОБАЙЛ ДІВЕЛОПМЕНТ», згідно котрого обслуговується вище вказаний короткий номер 3553, визначений додатком №2 до вказаного Договору. Під №5 у вище вказаному Реєстрі СМС-повідомлень наявне СМС-повідомлення Банку із проханням підтвердити власне волевиявлення на отримання Траншу, адресоване на абонентський номер телефону відповідача: НОМЕР_2 , та отриману від відповідача відповідь із зазначеним у ній кодом, із раніше отриманого СМС-повідомлення Банку. Відповідно до п. 1.9. Кредитного договору, здійснення Позичальником операцій у порядку п. 1.8. цього Договору вважаються його згодою на отримання траншу в рамках та на умовах цього Договору та кошти автоматично перераховуються на картковий рахунок Позичальника. Отже, Банк у повному обсязі виконав власні зобов`язання за Кредитним договором, видавши відповідачу 01.07.2021 в рамках Кредитного договору транш за номером №G01.10701.008273628 у розмірі 51750 (П`ятдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок). Вважає, що доводи представника відповідача щодо нарахування АТ «Ідея Банк» відповідачу штраф/пеню не заслуговують на увагу, оскільки такі у відповідності до Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не нараховувались та не заявлялись АТ «Ідея Банк» до стягнення у цій справі, що вбачається з позовних вимог Банку, та виписки по рахунку, яка долучена до позовної заяви позивачем, і на яку відповідач зобов`язувався здійснювати погашення по Кредитному договору. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.12.2024, у задоволенні клопотання адвоката Пузіна Дениса Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів відмовлено.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи.

Беручи до уваги наведене вище, з урахуванням встановлених процесуальним законодавством строків розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її розгляді, усвідомленість учасників справи про її розгляд, забезпечення судом під час провадження умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно дост.15ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 09.12.2020 між сторонами укладено Генеральний кредитний договір №ГКД-852970.1.

Згідно кредитного договору, його сторони погодили, що банк зобов`язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, у межах котрої надавати йому кредит (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі в порядку, розмірі та в строки (терміни), що передбачені цим договором та діючими тарифами банку. Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000 грн, включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов`язання банку щодо надання траншів у рамках цього договору є відкличними.

Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого Траншу, який надається Клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. Кредитного договору).

У відповідності до п. 1.4. Кредитного договору за користування Траншем Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу Банку (15%), що на момент підписання Кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.

01.07.2021 в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G01.10701.008273628 у розмірі 51750 грн, підтвердженням чого є належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів, наявних у матеріалах справи. Одночасно з видачею Траншу відповідачу було надіслано Графік щомісячних платежів за Траншем (згідно п. 1.3. Кредитного договору).

Згідно із п.1.8. Кредитного договору, позичальник заявляє про виконання Банком в повному обсязі вимог щодо інформування Позичальника, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», підтверджує своє волевиявлення щодо отримання Кредиту та укладає Кредитний договір в один із наступних способів, зокрема: шляхом скерування з Абонентського номера телефону, вказаного у Розділі 3 даного Договору ( НОМЕР_2 ), коду, отриманого за допомогою СМС-повідомлення згідно п.п. 4 п. 1.7., на номер 3553.

Наведене вище підтверджується належним чином засвідченою копією Реєстру СМС-повідомлень за липень 2021 року, оформленого на виконання Договору надання послуг №01/15082016, укладеного 15.08.2016 між позивачем та ТОВ «МОБАЙЛ ДІВЕЛОПМЕНТ», згідно котрого обслуговується вище вказаний короткий номер 3553, визначений додатком №2 до вказаного Договору. Під №5 у вищевказаному Реєстрі СМС-повідомлень наявне СМС-повідомлення банку із проханням підтвердити власне волевиявлення на отримання Траншу, адресоване на абонентський номер телефону відповідача: НОМЕР_2 , та отриману від відповідача відповідь із зазначеним у ній кодом, із раніше отриманого СМС-повідомлення банку.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитного договору, однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін, не сплатив нараховані відсотки та комісію, інші платежі за Кредитним договором.

Останній платіж боржником здійснено 01.04.2022.

Сума боргу відповідача за кредитним договором, згідно розрахунку позивача, станом на 10.07.2024 становить 103501 грн 59 коп. та включає у себе: прострочений борг ? 48013 грн 49 коп.; прострочені проценти 21178 грн 84 коп.; прострочену плату за обслуговування кредиту 34309 грн 26 коп.

Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 10.07.2024.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 07.05.2024 на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги, позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також, відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в 30-денний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).

Згідно з положеннями ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України,боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, за користування кредитом банк може вимагати від позичальника на постійній основі лише проценти, що також випливає із ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у своїй постанові від 13.07.2022 року Велика Палата Верховного Суду у цивільній справі №496/3134/19 відступила від висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 583/3343/19 і постанові Верховного Суду від 15.03.2021 року у справі № 361/392/20 та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 р.), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, банк не може вимагати від ОСОБА_1 заборгованість в частині простроченої плати за обслуговування кредиту.

Водночас, під час розгляду справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконав не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, а тому позов підлягає до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу за виключенням суми простроченої плати за обслуговування кредиту.

Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно звільнення позичальника у період дії в Україні воєнного стану від відповідальності, визначеноїст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає, що згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором, такі виплати не були включені у розмір заборгованості. Таким чином, наведені доводи є безпідставними. У свою чергу, наведені вище досліджені судом докази спростовують доводи позивача щодо неукладання відповідного договору, а тому відхиляються.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Таким чином, судові витрати суд присуджує позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2024 грн 26 коп.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 69192 гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2024 гривні 26 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ? Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

представник позивача ? Гук Марти Ігорівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

відповідач ? ОСОБА_1

(

АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

представник відповідача адвокат Пузін Денис Миколайович

(69120, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 8/69; РНОКПП: НОМЕР_4 )

Повнийтекстрішенняскладено19грудня2024року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький