Вирок

від 27.12.2024 по справі 462/9692/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/9692/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, працюючого Фізичною особою-підприємцем, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2024 року, приблизно о 00 год. 10 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік ресторану «На озері», розташованого по вул. Повітряна,2Б у м. Львові, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 , умисно, тримаючи в руці ліхтар, наніс останньому 3 удари в праву тильну частину голови, від чого потерпілий впав на асфальт, після чого ОСОБА_6 наніс йому ще один удар ліхтарем в обличчя та декілька ударів ногами по тулубу, в результаті чого ОСОБА_4 отримав черепно-мозкову травму зі забійними ранами тім`яної та лобної ділянки, зламом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку з вогнищами забою в лобних ділянках та геморагічним вмістом епідуріально, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованого йому злочину, фактичних обставин по справі не заперечив, надавши покази про те, що 30 вересня 2024 року вночі він перешкоджав потерпілому ловити рибу в ставку, розташованому по вул. Повітряна у м. Львові, де офіційно заборонено ловити рибу. В результаті виниклою шарпанини між ними, він 3 рази ударив ліхтарем, який мав при собі, потерпілого по голові, після чого останній впав, а він ще декілька разів ударив його. У скоєному щиро кається, вибачається перед потерпілим, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_6 відшкодував йому майнову та моральну шкоду у повному обсязі, він його вибачає та просить не позбавляти обвинуваченого волі, про що подав письмову заяву.

Суд у відповідності до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які не оспорюються обвинуваченим, переконавшись, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, та роз`яснивши про позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи встановлені обставини, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину доведена та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Суд, відповідно дост. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно дост. 12 КК України, є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро кається у скоєному, шкоду потерпілому відшкодував у повному обсязі, дані про його особу, а саме: перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері, в центрі терапії узалежнень на обліку не перебуває /Т-2 а.с.107,108/, одружений, має на утриманні дитину 2009 року народження.

Згідно зіст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого, добровільно відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно дост. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевказаних конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи позицію потерпілого, який майнових претензій до обвинуваченого немає, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою органами з питань пробації за місцем його проживання, а тому застосовує до нього покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням згідност.75 КК України. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбаченіст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, під яким останній перебував з 01 жовтня 2024 року, та який був продовжений ухвалою слідчого судді по 30 грудня 2024 року /Т-2 а.с.103,104/. Вказаний запобіжний захід слід скасувати, зарахувавши в якості відбутого покарання за цим вироком строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 10 жовтня 2024 року по 27 грудня 2024 року, відповідно до положень ч. 7 ст. 72 КК України, виходячи з того, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставіст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у виді цілодобового домашнього арешту скасувати.

Зарахувати ОСОБА_6 в строк призначеного покарання за цим вироком час його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 10 жовтня 2024 року по 27 грудня 2024 року, виходячи з того, що відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України трьом дням домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази:

футболку синього кольору із розрізом у лівій нижній частині та слідами РБК, куртку балонову синьо-голубого кольору із пошкодженням (розрізом) у нижній лівій частині та капюшоном і ліхтар налобний марки «Fenix» /Т-1 а.с.37,38/ повернути власнику (засудженому) ОСОБА_6 ;

куртку жовто-синього кольору із відблисковими стрічками, капюшоном, написами «PHENUS AUTOMOTIVE», Planam» та «Scotchlite Reflective Material» /Т-1 а.с.225,226/ - повернути власнику (потерпілому) ОСОБА_4 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року та 08 жовтня 2024 року у справі № 462/7619/24 на вищевказане майно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і поданням на нього письмових зауважень, а також на отримання копії вироку.

Суддя:

Оригінал вироку.