1-кп/465/1243/24
У Х В А Л А
судового засідання
26.12.2024 Франківський районний суду м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові питанняпро продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченогоОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62024140120000705 від 05.08.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
На розгляді Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження № 62024140120000705 від 05.08.2024.
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні відносно розгляду клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив суд визначити заставу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 з позицією свого захисника погодився.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та захисника обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України, також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, стан здоров`я обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду та впливати на свідків. Зазначені ризики зменшилися частково.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тому з урахуванням цих обставин, слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час неможливе.
У ході судового розгляду з`ясовано, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров`я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днівбез визначення альтернативного розміру заставина підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 23 лютого 2025 року включно без визначення альтернативного розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124109376 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) Самовільне залишення військової частини або місця служби |
Кримінальне
Франківський районний суд м.Львова
Рудаков Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні