Ухвала

від 27.12.2024 по справі 686/34327/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/34327/24

Провадження № 1-кс/686/10950/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024243000003923 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТА НОВИВ:

Прокурор Окружної прокуратуриміста Хмельницького ОСОБА_3 у межах кримінального провадження №12024243000003923 від 26.12.2024 звернувся із клопотанням про арешт на автомобіль «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування власником автомобіля.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 26.12.2024 року близько 07 год. 30 хв. в м. Хмельницький водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись проїзною частиною вул. Симона Петлюри зі сторони вул. Кам?янецької в напрямку вул. Козацької, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину вул. Симона Петлюри, по не регульованому пішохідному переході, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток тазу та була госпіталізована до травматологічного відділення КНП «Хмельницька обласна лікарня» ХОР.

26.12.2024 після огляду, автомобіль «ВАЗ 21099»д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі ч. 5 та 7 ст. 237 КПК України, вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримування транспортних засобів ГУНП в Хмельницькій області, що по вул. Романа Шухевича, 120Д, м.Хмельницький.

26.12.2024 винесена постанова на підставі ст. ст. 98, 100 КПК України про визнання автомобіля «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_4 доказом у вказаному кримінальному провадженні, так як даний транспортний засіб являється матеріальним об`єктом, знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 власником автомобіля «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 .

З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки його незастосування може призвести до зникнення, заміни, втрати чи пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

В судове засідання учасники кримінального провадження не з`явились.

Власниктранспортного ОСОБА_6 повідомлений про розгляд справи телефонограмою.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Слідчий суддя приходить до висновку про те, щомайно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.

З матеріалів клопотання слідує, що вилучений автомобіль «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_5 на собі слідову інформацію внаслідок наїзду на потерпілу, може бути використаними як доказ факту дорожньо-транспортної пригоди.

А тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що зазначене майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.

Указане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, зокрема для збереження та належної фіксації наявних на транспортному засобі слідів та дослідження його технічного стану.

Ненакладення арешту на вилучене майно із забороною права на відчуження, розпорядження та користування майном або менш обтяжливий спосіб його накладення може призвести до втрати слідів дорожньо-транспортної пригоди, ремонту або відчуження майна, що, в свою чергу, призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні і перешкодить досягненню мети кримінального провадження.

Разом із цим, слідчий суддя зазначає, що арешт майна є тимчасовим заходом. У разі встановлення обставин, за яких в подальшому застосуванні цього заходу буде відсутня потреба, він може бути скасований повністю або частково слідчим суддею, зокрема за клопотанням власника майна.

За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12024243000003923 від 26.12.2024 з тимчасовим позбавленням права на відчуження,розпорядження і користування наавтомобіль «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвали покласти на слідчого ХРУПГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 .

Ухвала про арешт виконується негайно.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя