Ухвала

від 23.12.2024 по справі 944/5309/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 944/5309/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/523/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Яворівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , -

встановила:

цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до восьми років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 постановлено рахувати з часу фактичного затримання з 22 червня 2023 року.

Запобіжний західу вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання із заходами забезпечення кримінального провадження та речовими доказами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 о 18 год. 30 хв. 22 червня 2023 року, перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та керуючись прямим умислом спрямованим на заподіяння смерті своїй співмешканці ОСОБА_9 , завдав останній один удар кухонним ножем у ділянку передньої поверхні грудей зліва в напрямку: спереду назад, зліва направо та дещо зверху до низу, стосовно звиклого анатомічного положення тіла людини, що стоїть вертикально. Властивості кінців ушкодження на тілі ОСОБА_9 свідчать про те, що в момент виникнення поранення, обушок клинка був направлений по відношенню до повздовжньої осі тіла донизу, і дещо вправо, а лезо у верх і дещо вліво, внаслідок таких протиправних дій обвинувачений спричинив ОСОБА_9 проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням аорти та легень, яке супроводжувалося гострою кровотечею з масивною крововтратою, що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, та припинення функції центральної нервової системи, що відповідно до висновку судово-медичного експерта №108/2023 від 22 червня 2023 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечне для життя в момент спричинення та перебуває в прямому причинному зв`язку із фактом настання смерті ОСОБА_9 .

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 покликається на те, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, не усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій та не керувався прямим умислом заподіяти смерть співмешканці ОСОБА_9 .

Звертає увагу на незадовільний стан здоров`я.

Зазначає про конфліктні відносини із загиблою ОСОБА_9

Акцентує, що йому діагностовано захворювання нервової системи і судом не було враховано, що він проходив лікування у Львівському психоневрологічному диспансері, а також у психоневрологічному відділенні Івано-Франківської ЦРЛ (смт. Івано-Франкове, Яворівського району, Львівської області).

Стверджує, що перебуває на обліку у вищезазначених медзакладах.

Вважає, що судом належним чином не досліджено питання щодо його осудності.

Просить змінити вирок Яворівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та призначити йому мінімальне покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та виступ його захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Наведеним у справі доказам місцевий суд дав належну правову оцінку у вироку та вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 115 КК України.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 були дотримані.

Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 , як і його пояснення в суді апеляційної інстанції і обрана лінія захисту, ґрунтуються на твердженнях про неналежне дослідження психічного стану обвинуваченого, та останній хоча і не заперечує сам факт події злочину, однак зазначає, що не мав умислу на вчинення вбивства, покладається на розсуд суду і просить призначити мінімальне покарання.

Відповідно до положень ст. 115 КК України, вбивство із прямим умислом передбачає, що винна особа діяла усвідомлено, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій.

Згідно ч.1 ст. 19 КК України, осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 під час конфлікту з потерпілою ОСОБА_9 , умисно завдав останній удар кухонним ножем у ділянку грудної клітки, що спричинило її смерть.

Відтак, як вірно зазначено у вироку, характер і напрямок удару (згідно з описом судово-медичного експерта) свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 діяв усвідомлено, маючи на меті заподіяння смерті.

Наявність алкогольного сп`яніння, яке обвинувачений визнав, не звільняє його від кримінальної відповідальності (ч.1 ст. 21 КК України) та визнається обставиною, що обтяжує покарання (п.13 ч.1 ст. 67 КК України).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №724 від 14 липня 2023 року (т.1 а.с. 204-206) обвинувачений ОСОБА_6 виявляє ознаки органічного розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, змішаного ґенезу (ЧМТ+ алкогольна інтоксикація) з не різко вираженим психоорганічним синдромом, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В період інкримінованого правопорушення останній, також виявляв ознаки органічного розладу особистості та поведінки, внаслідок органічного ураження головного мозку, змішаного ґенезу (ЧМТ+ алкогольна інтоксикація) з нерізко вираженим психоорганічним синдромом, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру.

Таким чином, на переконання колегії суддів, всупереч доводам апелянта щодо його осудності, то таке, належно перевірено і встановлено відповідно до вимог ст. 242 КПК України, та було предметом дослідження під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, призначив таке, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, наближене до мінімального, що є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Яворівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року відносно ОСОБА_6 без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4