Постанова

від 05.12.2024 по справі 497/1451/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4741/24

Справа № 497/1451/22

Головуючий у першій інстанції Кравцова А.В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Арбітражного керуючого - ліквідатора сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей» Дарієнка Віктора Дмитровича

на рішення Болградського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, яким просить визнати на ними право власностіна нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі Постанови КМУ №177 від 28.02.2001р. «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», він, позивач, придбав майнові сертифікати колишніх членів СВК «Кубей» та, в обмін на придбані сертифікати, отримав свідоцтво серії ОД №1465 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), на підставі якого за рішенням загальних зборів співвласників майна колишнього СВК «Кубей» від 28.06.2014г. (протокол №1, акт прийому-передачі від 28.06.2014г.), йому передано у власність нежитлові будівлі - теслярні майстерні під №1 та №2, яким, рішенням виконкому Червоноармійської (Кубейської) сільської ради №19 від 05.07.2019р., відповідно, було присвоєно адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Після чого він, позивач, звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області з метою реєстрації права власності на ці нежитлові будівлі, але йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він не надав реєстратору документ, який підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно за вказаною адресою, що він вважає порушенням його права на власність, і тому звертається до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Болградський районний суд Одеської області рішенням від 21 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей» про визнання права власності на нерухоме майно задовольнив.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов, а обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, арбітражний керуючий ліквідатор СВК «Кубей» Дарієнко В.Д. подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішенняБолградського районного судуОдеської області від 21 жовтня 2022 року скасувати, провадження у справі закрити та передати матеріали цивільної справи до Господарського суду Одеської області для розгляду справи в межах справи №916/2181/17.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що СВК «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. не було залучено до участі у справі. Зазначає, що постановою Господарського суду Одеської області від 02.02.2018 у справі №916/2181/17 СВК «Кубей» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., до якого у відповідності до вимог законодавства про банкрутство перейшли повноваження керівника. 07.02.2018 року на офіційному сайті Верховного Суду було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Також скарга обґрунтована тим, що оскільки СВК «Кубей» знаходиться в стані ліквідаційної процедури в межах справи №916/2181/17, яка розглядається Господарським судом Одеської області, тому всі питання, що стосуються юридичної особи СВК «Кубей» повинні вирішуватись саме в межах цієї справи.

Посилаючись на практику Верховного суду та на положення КУзПБ, скаржник вважає, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватись виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи, а отже спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що набув право власності на майно стосовно якого ухвалено рішення Болградського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2022 року раніше, ніж Господарським судом порушена справа про банкрутство СВК «Кубей».

Пояснення учасників справи

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав.

Арбітражний керуючий ліквідатор СВК Кубей Дарієнко В.Д. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом серії ОД №1465 від 28.06.2014р., - підтверджується право позивача ОСОБА_1 на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Кубей", відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, що був затверджений зборами співвласників (протокол №1 від 28.06.2014р.). Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 28.06.2014р. становить 28943042грн. Частка позивача ОСОБА_1 визначена була на той час в розмірі 219645грн.;

- витягом з протоколу №1 загальних зборів співвласників майна колишнього КСП "Кубей" від 28.06.2014р. затверджено майнове право позивача ОСОБА_1 на суму 219645грн., а також виділено позивачу ОСОБА_1 наступне майно: теслярні майстерні №1 площею 319,3кв.м та №2 - площею 198,4кв.м.;

- згідно акту приймання-передачі майна майнових груп від 28.06.2014р., позивачу ОСОБА_1 передано майно - зазначені теслярні майстерні №1 та №2 вищевказаної площі;

- з технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 08.06.2022 р., - вбачається, що спірна нерухомість - дійсно розташована на АДРЕСА_1 ;

- рішенням ВК Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 05.07.2019р. за №19, присвоєно поштові адреси нежитловим будинкам - теслярним майстерням, відповідно: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ;

- згідно листа позивача від 22.07.2022р., передане йому згідно акту прийому-передачі від 28.06.2014р. майно - теслярні майстерні №1 площею 319,3кв.м та №2 площею 198,4кв.м, знаходяться на балансі СВК "Кубей" на підтсаві індивідуальної картки обліку основних засобів; нежитлові приміщення збудовані КСП "Кубей", але право власності на них не зареєстровано, тому надати позивачу документи, що підтверджують виникнення права власності, крім копії карток обліку - можливість відсутня;

- рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно №64247061 та №64245186 від 21.07.2022р. позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на громадські будинки з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на них;

- згідно звітів про незалежну оцінку громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 319,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ринкова вартість становить 170475грн.; а загальною площею 198,4кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - їх ринкова вартість становить 145105грн.;

- відповідно до заяви представникаКубейської сільської ради Болградського району Одеської області- він не має заперечень проти вимог позову.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Колегія суддів вважає, що таким вимогам закону, оскаржуване рішення не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що ОСОБА_1 набув право власності на майно стосовно якого ухвалено рішення Болградського районногосуду Одеськоїобласті від 21 жовтня 2022 року набагато раніше, ніж Господарським судом порушена справа про банкрутство СВК «Кубей» 09.10.2017 року не заслуговують на увагу, оскільки свідоцтво про право власності на майновий пай, акт приймання-передавання майна можуть бути лише підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідност. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками районного суду, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Частиною 1ст. 352 ЦК Українивизначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З огляду на наведені норми закону, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

При цьому, на відміну від оскарження рішення суду учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Рішення суду, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Подібний за змістом висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою, скаржник зазначає, що постановою Господарського суду Одеської області від 02.02.2018 у справі №916/2181/17 СВК «Кубей» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., до якого у відповідності до вимог законодавства про банкрутство перейшли повноваження керівника. 07.02.2018 року на офіційному сайті Верховного Суду було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, проте СВК «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. не було залучено до участі у справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зауважує, що враховуючи те, що в межах даної справи вирішувалося питання щодо правого статусу нерухомого майна, яке перебувало на балансі СВК «Кубей», тому оскаржуване рішення від 21 жовтня 2022 року, ухвалене за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, є таким, що ухвалене про права, свободи, інтереси та (або) обов`язкиАрбітражного керуючого ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнка В.Д.

Однак, суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув, належного відповідача по справі Арбітражного керуючого -ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнка В.Д.,як особу, на балансі якої перебуває майно з приводу якого виник спір, не залучив для участі у справі, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Отже доводи апеляційної скарги, що рішенням суду було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки особи, яка не приймала участь в справі є вагомими та такими, що приймаються до уваги колегією апеляційного суду.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд не приймає їх до уваги і не надає правової оцінки, оскільки позбавлений такої процесуальної можливості, в зв`язку з тим, що особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, участі у справі не приймала і відповідного статусу сторони не має.

Оцінка судом обґрунтованості позовних вимог по суті має відбуватися за участю всіх належних сторін цивільної справи, оскільки лише за наявності належного складу учасників у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити справу. Без залучення таких позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Такого ж правового висновку щодо можливості вирішення справи по суті позовних вимог лише за наявності належного складу відповідачів дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, та прийнято судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого - ліквідатора сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей» Дарієнка Віктора Дмитровича задовольнити частково.

Рішення Болградськогорайонного судуОдеської областівід 21 жовтня 2022року скасувати, постановити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3786,96 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді Ю.П. Лозко

В.В. Кострицький