Рішення

від 25.12.2024 по справі 166/1250/24

РАТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 166/1250/24

провадження № 2/166/278/24

категорія: 71

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2024 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М.,

за участю секретаря судового засідання Заєць Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Токарської В.Г.,

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та його представника адвоката Токарської Віри Григорівни до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Ратнівської селищної ради,

установив:

ОСОБА_1 та його представник адвокат Токарська В.Г. звернулися в суд із позовною заявою, в якій зазначив, що він проживав однією сім`єю із відповідачкою ОСОБА_3 , яка до укладення шлюбу із позивачем мала прізвище ОСОБА_4 . Під час спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 вересня 2020 року позивач та відповідачка уклали шлюб, який розірвали 18 липня 2022 року через зловживання відповідачкою спиртними напоями, відсутність у неї проявів турботи про сім`ю та дитину. Після розірвання шлюбу сторони почали проживати окремо.

З 14 квітня 2022 дитина проживає з позивачем. З моменту переїзду сина відповідачка матеріальної допомоги на його утримання не надає, не провідує, не цікавиться життям, здоров`ям та навчанням дитини. ОСОБА_3 тривалий період перебуває на обліку в органі опіки та піклування Ратнівської селищної ради, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.

Указав, що вихованням і утриманням сина займається він, у цьому йому допомагає його рідна сестра ОСОБА_6 .

Просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 20.08.2024 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 18 вересня 2024 року.

Ухвалою від 18 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у заяві. Позивач пояснив, що він та відповідачка є батьками сина ОСОБА_7 . Спочатку проживали у сел Ратне, згодом він був мобілізований до лав ЗСУ. Відповідачка постійно вживає алкоголь, не доглядає своїх дітей, зокрема і ОСОБА_8 , змушує старших доглядати за молодшими дітьми. Син біля матері навчився пити і курити. Перебування із нею є небезпечним для життя і здоров`я ОСОБА_9 . Навесні 2022 року він забрав сина до м. Львова, де вони проживають разом із своєю сестрою ОСОБА_6 , син пішов у школу Відповідачка до дитини не дзвонить, із днем народженян не вітає, не приїздить, допомоги на утримання не надає, її долею не цікавиться. На даний час він шкідливих звичок не має, придбав будинок, де планує робити ремонт і проживати разом із сином. Просить позов задовольнити.

Представник органу опіки й піклування висловила думку про підставність позову, пояснила, що на початку спільного проживання позивач та відповідачка вживали спиртне, у зв`язку із чим їх сина ОСОБА_7 було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Під час обстежень житлово-побутових умов проживання дітей відповідачки працівники служби у справах дітей систематично виявляли антисанітарію та бруд, мінімальну кількість, а деколи і відсутність палива, продуктів харчування, занедбаність меблів, відсутність спального місця для окремих дітей. Станом на липень 2024 року в будинку було відключено електроенергію. Відповідачка ніде ніколи не працювала, її дохід складався із соціальних допомог та заробітку співмешканців. У жовтні 2019 році через загрозливу неблагополучну ситуацію з сім`ї відповідачки було вилучено двох дітей, зокрема і ОСОБА_10 , яких було поміщено до притулку. Після роз`яснювальної роботи із батьками сторони у справі перестали зловживати спиртним, навели порядок у будинку, відповідачка пройшла курс лікування від алкогольної залежності. У листопаді 2019 року дітей було повернуто у сім`ю. Однак відповідачка знову почала вживати алкоголь. Позивач був призваний до лав ЗСУ. Восени 2021 року сина сторін забрала сестра позивача ОСОБА_6 у м. Львів, де він проживає і дотепер.

Відповідачка, з`явившись у підготовче судове засідання, до суду для участі в судовому розгляді жодного разу не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, дійшов висновку про таке.

Судом установлено, документально підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.6, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .

Із пояснень позивача, представника служби у справах дітей, показань малолітнього свідка ОСОБА_5 , акта від 05.02.2024 убачається, що ОСОБА_5 з 10.04.2022 проживає у АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання разом із своїм батьком ОСОБА_1 та тіткою ОСОБА_6 . Ці ж докази свідчать про те, що ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає.

Малолітній свідок ОСОБА_5 у присутності психолога Бірук К. дав показання суду про те, що не бажає бачити матір, хоче проживати із батьком. Матір до нього не телефонує, не приїжджає, із святами не вітає. Про нього піклуються тільки тато і тітка. Зазначив, що матір часто вживає алкогольні напої, до неї приходять друзі, з якими вона вживає спиртне.

Свідок ОСОБА_6 , рідна сестра позивача, дала показання про те, що син сторін із ІНФОРМАЦІЯ_2 живе у м. Львові із нею, відвідує школу. ОСОБА_13 участі у вихованні сина не бере, його здоров`ям, навчанням не цікавиться, не телефонує, із святами не вітає, із класним керівником не спілкується. У липні 2023 року ОСОБА_14 перебував два тижні у матері в сел. Ратне на канікулах, однак за дзвінком працівників служби у справах дітей вона забрала дитину, побоюючись поміщення її до притулку у зв`язку із постійним перебуванням матері у стані сп`яніння. ОСОБА_8 жалівся і плакав, просив його забрати, казав, що матір змушувала його доглядати новонароджену сестру: годувати її, міняти підгузники. Дитина до переїзду на постійне проживання у м. Львів не знала букв, була залякана, агресивна, не могла знайти спільну мову із дітьми. У школі в м. Львів із ОСОБА_8 працював психолог, у результаті чого він суттєво змінився, став більш комунікабельним, веселим. У батька із сином дружні відносини, вони разом виконують домашнє завдання, гуляють, ходять на екскурсії. Дитина перебуває на повному утриманні батька. Відповідачка будь-якої щонайменшої допомоги синові не надає.

Згідно із наданою класним керівником Г.Турянською та директором Т.Скабара характеристики ОСОБА_5 за місцем навчання у середній загальноосвітній школі № 90 м. Львова (а.с.8) ОСОБА_7 навчається у школі з другого класу (2022-2023 н.р.). Дитину виховує тітка ОСОБА_6 . Мати із сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не бере. Протягом навчального періоду жодного разу з класним керівником на зв`язок не вийшла, на батьківські збори не з`явилася.

Ратнівський районний суд Волинської області постановами від 15 серпня 2023 року та від 24 серпня 2023 року притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Повідомлені представником органу опіки та піклування ОСОБА_2 обставини стверджуються такими документами: наказом служби у справах дітей Ратнівської райдержадміністрації від 13.05.19 №78 про взяття ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; актами обстеження умов проживання в будинку на АДРЕСА_2 від 14.05.19, 27.09.19, 22.10.19 про незадовільні умови проживання дітей; попередженням відповідачки від 27.09.19 про належне виконання батьківських обов`язків; актом прийому ОСОБА_15 до притулку від 28.10.19, висновком про доцільність повернення дитини на виховання в сім`ю від 19.11.19, актами обстеження умов проживання від 04.05.2020,17.11.2020, 07.06.21, 24.07.23 про незадовільні умови проживання дітей.

Виконавчий комітет Ратнівської селищної ради рішенням від 30.08.2024 №198 (а.с.29) затвердив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього ОСОБА_5 .

За правилами статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою).

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського Суду з прав людини (далі-Європейський Суд) у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine) § 47, рішення у справі «Хант проти України» (Hunt v.Ukraine), § 49).

Ураховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, необхідно з однієї сторони розглянути правомірність втручання у право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а з іншого - дослідити питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини на спілкування з батьком із врахуванням, при цьому, якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції про права дитини).

Статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав матері, батька дитини. Так, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини (пункт 2 частини першої).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише тоді, коли самі батьки не бажають та не вживають жодних дій для відновлення й покращення стосунків із неповнолітніми дітьми.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: - у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; - у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Такі висновки узгоджуються із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року в справі № 459/3411/18.

З огляду на наведене, суд уважає встановленими ті обставини, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_16 , припинила із 2022 року будь-яке спілкування з ним, жодної участі у вихованні та утриманні останнього не бере. Малолітня дитина перебуває на утриманні позивача, який самостійно займається його вихованням та дбає про його розвиток.

Аналізуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками та її байдужість до подальшої долі свого малолітнього сина, з яким спілкування не підтримує, що свідчить про самоусунення від виконання батьківських обов`язків, покладених на неї законом та нормами суспільної моралі.

Доказів наявності будь-яких поважних причин, які б унеможливлювали виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків щодо дитини, матеріали справи не містять, відповідачкою не надано.

Суд, погоджуючись із висновком органу опіки і піклування, урахувавши думку самої дитини, уважає наявними усі підстави для ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав відповідачки щодо її малолітнього сина ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави з урахуванням заявлених позивачем позовних вимог слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.7, 164 СК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг у 30 - денний строк із дня складення повного рішення.

Дані про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Відповідачка: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки та піклування Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області, вул. Центральна, 19, сел. Ратне Ковельського району Волинської області, ЄДРПОУ 04334695.

Дата складення повного рішення 25 грудня 2024 року о 16 год 00 хв.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М.Свистун