Рішення

від 05.09.2006 по справі 4/1515-26/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1515-26/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

05.09.06                                                                                           Справа№ 4/1515-26/283

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Гетьман”, м. Львів

До відповідача: Госпрозрахункового торгового підприємства Бродівської райспоживспілки „Суховілка”, с. Суховоля Бродовського району Львівської області

Про: стягнення 2 245,25 грн.

Суддя: Деркач Ю.Б.

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

Від позивача: Пріндин Я.І. –юрисконсульт

Від відповідача: Кулеба О.В. –директор

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, та право заявляти відвід судді. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.09.2006 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Гетьман”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Госпрозрахункового торгового підприємства Бродівської райспоживспілки „Суховілка”, с. Суховоля Бродівського району Львівської області про стягнення 2 245,25 грн.

Обставини справи:

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою суду від 21.07.2006 р. призначив її до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2006 р.

          Представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву № 314 від 04.09.2006 р. про зменшення позовних вимог на 300,00 грн., позовні вимоги з врахування заяви про зменшення позовних вимог підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимог ухвали суду від      21.07.2006 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

25.08.2005 р. між сторонами укладено договір № 363/08 (далі по тексту –договір).

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним № СК-5641 від 08.11.2005 р., № СК-5630 від 08.11.2005 р. та № СК-6130 від 22.11.2005 р. відпустив відповідачу горілчані вироби на загальну суму 2 117,90 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору відповідач зобов'язувався оплачувати вартість кожної партії продукції шляхом перерахування коштів на поточних рахунок позивача. Підстава для оплати –видаткова накладна. Відповідач зобов'язувався оплачувати постачання кожної партії продукції не пізніше 14-ти календарних днів з дати постачання.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково і станом на день подання позову, згідно розрахунку позивача, його заборгованість становить 1 946,34 грн.

Однак позивачем подано заяву про зменшення суми основного боргу на 300,00 грн. у зв'язку з частковим погашення відповідачем заборгованості. Таким чином, станом на час розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 646,34 грн.

Згідно п. 3.3. договору у випадку недотримання термінів оплати продукції, відповідач зобов'язувався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 184,19 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 85,62 грн. та три проценти річних на загальну суму 29,10 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки спір виник виключно з вини відповідача судові витрати слід покласти на нього повністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Госпрозрахункового торгового підприємства Бродівської райспоживспілки „Суховілка”, с. Суховоля, Бродівський район, Львівська область (р/р 26002301145 в Ощадбанку м. Броди, МФО 385123, код ЄДРПОУ 30999841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Гетьман”, м. Львів, вул. Волинська, 10а (р/р 2600400601408 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 31804036) 1 646 грн. 34 коп. основного боргу, 184 грн. 19 коп. пені, 85 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 29 грн.     10 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.   В частині позовних вимог щодо стягнення 300,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                                       Деркач Ю.Б.