Ухвала

від 26.12.2024 по справі 357/18536/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/18536/24

Провадження № 2-з/357/106/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2024 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на нежитлові будівлі літ. «А», площею 588,0 кв.м. та літ. «В», площею 259,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2629239, які належать Приватному підприємству «Бджілка» (адреса: 09170, Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1а/1, код ЄДРПОУ: 31678591); 2) заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі літ. «А», площею 588,0 кв.м. та літ. «В», площею 259,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2629239, які належать Приватному підприємству «Бджілка» (адреса: 09170, Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1а/1, код ЄДРПОУ: 31678591) та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного майна та юридичної особи - Приватного підприємства «Бджілка» в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; 3) заборони суб`єктам державної реєстрації, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», вчиняти/здійснювати проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом відносно/щодо Приватного підприємства «Бджілка» (ідентифікаційний код ЄДР: 31678591) в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи підприємства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну засновників товариства та їх часток, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства; 4) заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією права власності на нерухоме майно, а саме на нежитлові будівлі літ. «А», площею 588,0 кв.м. та літ. «В», площею 259,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2629239, які належать Приватному підприємству «Бджілка» (адреса: 09170, Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка. вул. Миру, 1а/1, код ЄДРПОУ: 31678591).

Обґрунтовуючи причини необхідності вжиття вказаних заходів, заявник зазначає, що 01.06.2022 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 400 000 грн. строком до 04.06.2024, про що власноруч написав розписку. За твердженням заявника, в разі неповернення заборгованості позичальник зобов`язувався переоформити частину статутного фонду ПП «Бджілка» на позивачку. Відповідач у зазначений термін кошти не повернув. Загальна сума боргу за договором позики разом з інфляційним збільшенням та 3% річних становить 430 951 грн. Відповідач на численні прохання сплатити борг в добровільному порядку категорично відмовляється, тому необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача, шляхом накладення арешту, а також заборони вчиняти певні дії, зокрема реєстраційні. У разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

На підставі ч. 13 ст. 7 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку письмового провадження, оскільки повідомлення учасників справи при розгляді заяви не є обов`язковим.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України врегульовано, що позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою від 01.06.2022, копія якої міститься в матеріалах справи.

На підтвердження доводів, заявником надано копію статуту Приватного підприємства «Бджілка» в новій редакції від 2020 року, затвердженого рішенням засновника приватного підприємства від 17.01.2020 № 9. З вказаного документа вбачається, що засновником підприємства є ОСОБА_2 , статутний капітал підприємства становить 202 000 грн.

Також заявником надано копію договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 08.06.2011, укладеного між ТОВ «Славута» та ПП «Бджілка» (Київська область, м. Біла Церква, вул. Комсомольська, буд. 45, кв. 84, код ЄДРІІОУ: 31678591), від імені якого діє директор Миколаєнко Борис Іванович, відповідно до якого ПП «Бджілка» набуває права власності на нежитлові будівлі літ. «А», площею 588,0 кв.м. та літ. «В», площею 259,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2629239.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 на час подання заяви є одноосібним власником ПП «Бджілка» (Київська область, м. Біла Церква, вул. Комсомольська, буд. 45, кв. 84, код ЄДРПОУ: 31678591), та якому на праві власності належать спірні нежитлові будівлі.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Слід зазначити, що Єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Крім того, витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості про окрему юридичну особу, відокремлений підрозділ юридичної особи, у тому числі утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, фізичну особу - підприємця чи громадське формування, що не має статусу юридичної особи, передбачені статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», що містяться в Єдиному державному реєстрі (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних), станом на певну дату, обрану заявником/користувачем, а також відомості про хронологію реєстраційних дій щодо відповідного суб`єкта, що проводилися в Єдиному державному реєстрі (назва, дата та номер реєстраційної дії, дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення (у разі проведення реєстраційної дії на підставі судового рішення), відомості про суб`єкта державної реєстрації та державного реєстратора (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), яким внесено до Єдиного державного реєстру запис про реєстраційну дію, місце проведення реєстраційної дії, тип змін, унесених реєстраційною дією). Невід`ємною частиною витягу з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи, який містить відомості з Єдиного державного реєстру станом на дату формування такого витягу (у разі обрання заявником/користувачем поточної дати та часу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, що відповідає даті формування витягу), є сканована копія установчого документа та структура власності такої юридичної особи у вигляді, в якому вони долучені до реєстраційної справи, актуальні на дату отримання такого витягу, за умови їх наявності в реєстраційній справі в електронній формі (абз. 2 п. 2 розділу VI "Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05.05.2023 № 1692/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.05.2023 за № 750/39806, зі змінами).

Таким чином, для вжиття заходів забезпечення позову заявник мала б підтвердити належним чином обставини, що викладені в заяві про забезпечення позову.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вказана правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази, суд дійшов висновку за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання (складення).

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя А. Ю. Цуранов