Рішення

від 25.12.2024 по справі 539/4463/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/4463/24

Провадження № 2/539/1366/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

представника позивача Біланович В.В.,

представника відповідача Антіховича В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Лубни впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомОбласного комунальноговиробничого підприємстватеплового господарства«Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простягнення заборгованостіза послугиз централізованогоопалення,постачання тепловоїенергії тагарячої води,

установив:

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.10.2021 року по 31.08.2024 року в сумі 30976 грн 31 коп та витрати на оплату судового збору в сумі 3028 грн 00 коп.

В обґрунтуванняпозовнихвимогзазначено,що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є квартиронаймачами та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , обладнаному загальнобудинковим вузлом обліку теплової енергії. Система опалення квартири відповідачів є невід`ємною частиною внутрішньобудинкової системи централізованого опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , так як при проектуванні багатоквартирного будинку закладається і засіб теплопостачання - централізоване теплопостачання.

Відповідачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 . Опалювальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 47,4 км.м.

01.10.2021 на веб-сайті ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» http://lubnyteplo.com.ua опубліковано текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Таким чином, враховуючи особливості укладання індивідуальних договорів про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, встановлені статтею 14 Закону №2189, даний договір набрав чинності 01.11.2021 року.

Рішенням Полтавської обласної ради №217 від 06.07.2021, №476 від 30.09.2022 року та №668 від 28.07.2023 встановлено тарифи для ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго». Відповідно до них ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» з 01.11.2021 застосовує тариф на послугу з постачання гарячої води в розмірі 152,92 грн/ кв.м та двоставковий тариф за послуги з постачання теплової енергії, який складається з: умовно-змінної частини 1685,56 грн /Гкал; умовно-постійної частини (абонентська плата на одиницю теплового навантаження) 116840,66 грн/Гкал/год в місяць.

ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» свої зобов`язання за Договором виконало, надало споживачу послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та постачання гарячої води. На момент подачі позовної заяви, відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати вартості отриманих послуг, заборгувавши за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.10.2021р. по 31.08.202 30976,31грн.

На адресу відповідача направлялися повідомлення про заборгованість, які залишились без реагування: 5-13/344 від 08.02.2024 - за послуги з постачання теплової енергії в сумі 77870,60г та з постачання гарячої води в сумі 30797,10 грн., 5-13/3023 від 11.06.2024 - за послуги з постачання теплової енергії в сумі 81306,10г та з постачання гарячої води в сумі 30797,10 грн.

Відповідач в односторонньому порядку не виконує покладені законодавством зобов`язання щодо повної оплати послуг з теплопостачання.

Позивач неодноразово звертався до суду із заявами про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті послуги з відповідача. Так, за заявою позивача, 26 липня 2019 року видано судовий наказ по справі № 539/2669/19 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2016 року по червень 2019 року в сумі 22679,17грн.; 09 липня 2021 року видано судовий наказ по справі № 539/2477/21 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.06.2021 року в сумі 47246,87 грн. На момент звернення до суду дані рішення суду не виконані, заборгованість не сплачена.

12.07.2023 року підприємство звернулося до Лубенського міськрайонного суду заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 01 жовтня 2021 року по 31 травня 2023 року, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в сумі 19447,49 грн. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області від 01.09.2023р. по справі №539/3116/23 винесено судовий наказ про стягнення з боржників заборгованості. 10 червня 2024 року за заявою ОСОБА_2 судовий наказ було скасовано, про що постановлено ухвалу.

Відповідачі в односторонньому порядку не виконують покладені законодавством зобов`язання щодо повної оплати наданих послуг.

Загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.10.2021 по 31.08.2024 року становить 30976,31 грн.

Окрім того, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн за подачу позову до суду. У зв`язку з чім, позивач просить також стягнути з відповідачів витрати на оплату судового збору в сумі 3028,00 грн.

22 жовтня 2024 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

11 листопада 2024 року до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Антіховича В.В., відповідно до якого просить у задоволенні позову Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позов зазначив, що вивчивши позов, відповідач вважає його необґрунтованим з наступних підстав: позовна заява не містить вказівок чи обґрунтування обставин існування боргу. Позивач не виконав свого обов`язку довести, що його претензії ґрунтуються на законних вимогах, що позов пред`явлено в належний спосіб, до належного відповідача, що вихідні дані, нормативні цифри, ціни й тарифи, які застосовані в розрахунках майнової вимоги відповідають змісту вимог, застосовуються саме в такій категорії спору. Позивач прийняв спірне та незаконне рішення - перекладення обов`язок з`ясування істини на суд.

При цьому, суд, в свою чергу не маючи вихідних даних (показників лічильника. спожитої теплоти, об`ємів споживання та інших числових значень) повинен виконати свій обов`язок не лише перевірити розрахунок, котрий не здійснено позивачем та не додано до матеріалів справи, але в разі неправильності такого розрахунку - навести свій.

Враховуючи обов`язковість доказування, а також те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, Відповідач вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача плати не доведена в належний спосіб, а надані копії документів не є достатніми та достовірними внаслідок дефекту їх повноти.

Відповідач ставить під сумнів розрахунки, оскільки в процесі підготовки позовної заяви Позивачем не розшифровано складових нарахувань, не зазначено посилань на нормативно правові акти, спосіб розрахунку, довідники, таблиці в яких встановлено вихідні дані загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі.

15 листопада 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача. Відповідно до якого позивач зазначає, що у зв`язку із початком опалювальних періодів теплопостачальною організацією та балансоутримувачем будинку було проведено включення системи ЦО шляхом подачі теплоносія у внутрішньобудинкову систему будинку АДРЕСА_2 . Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону №2119-VІІІ та складається з обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Окрім того, звертає увагу, що відповідачі не заперечують факт отримання ними послуг з постачання теплової енергії. Також від відповідачів не надходили скарги на отримання послуги не в повному обсязі або неналежної якості. Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Верховний Суд у своїй практиці чітко дотримується правової позиції щодо шляху захисту інтересів боржників, направленого на встановлення обґрунтованої, на їх думку, та такої, що відповідає дійсності заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з нього заборгованості шляхом надання контррозрахунку.

Поряд з цим, відповідачем власного контррозрахунку, належних і допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, на спростування довідки та розрахунку Позивача про нарахування та сплату за послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування, не відповідачами не надано.

Відтак, представником відповідача не вказано обставин, які б свідчили про невірність здійснених позивачем розрахунків заборгованості.

Також представником відповідача не надано належних та допустимих доказів визнання недійсними та/або скасування у встановленому порядку рішень Полтавської обласної ради щодо затвердження тарифів на послугу з постачання теплової енергії, як і не надано належних та допустимих доказів сплати вартості житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року в повному обсязі.

Представник позивача Біланович В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовільнити. Зазначила, що під час розгляду справи було встановлено, що відповідачами по даній справі є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується довідками про місце реєстрації даних осіб за адресою АДРЕСА_3 . Відповідно до ст. 67,68 Житлового кодексу України наймачі зобов`язані вчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги в тому числі і за послуги за теплопостачання в строки встановлені чинним законодавством. Такий же обов`язок передбачений Законом про житлово-комунальні послуги, а саме обов`язок споживача сплачувати кошти за отримані послуги з постачання теплової енергії. Нарахування за послуги з постачання теплової енергії проведено було відповідно до діючого законодавства. Дані про обсяги спожитих послуг загального будинку, а також окремо по даній квартирі було наведено позивачем в розрахунках, які додані до матеріалів справи. Відповідачі і представник не подали власного контррозрахунку, належних і допустимих доказів в розумінні чинного ЦПК України на спростування довідки позивача та розрахунку позивача про нарахування і сплату за послуги з постачання теплової енергії і абонентського обслуговування. Відтак, представником відповідача не вказано обставини які б свідчили про невірно здійснений позивачем розрахунків заборгованості. Аналіз наведених норм права і дії відповідачів дає підстави про наявність у відповідачів складу цивільного правопорушення, а саме відповідачі усвідомлювали протиправність своєї поведінки, користувалися послугами з постачання теплової енергії тривалий період, але не здійснювали оплату за спожиті комунальні послуги. Відповідачі не мали об`єктивних перешкод для того, щоб здійснити оплату отриманих ними комунальних послуг, так як відповідачами та їх представником не надано доказів про їх неплатоспроможність. Однак такі умислі дії відповідачів, щодо нездійснення оплати за спожиті ними комунальні послуги в квартирі є недобросовісним і вчинені з явним наміром завдати майнову шкоду позивачу.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з тим, що вихідна обставина, яка повинна бути встановлена при розгляді даної справи це по-перше відповідачі. В даній справі відповідачі не існують. Відомості про осіб, користувачів послуг безпосередньо в цій квартирі ґрунтуються на довідці органу фактично котрий не існує в правовому полі України, це КЖУ, яке не здійснює будь яких паспортних послуг, реєстраційних послуг і не має права доступу до державного демографічного реєстру. У зв`язку з цим, жодного належного доказу проживання відповідачів і користування послугою в даній квартирі не подано. Щодо того, що в матеріалах справи є запити суду, то ці документи не являються доказом і більше того, оскільки вони не надавалися стороні відповідача, то він не може визначити важливе питання, а саме, той доказ на який спирається позивач довідка Лубенського КЖУ: «В тім, що за адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно картотеки…». Ця довідка зазначає, що вони зареєстровані станом на 19.09.2024 року. В той же час, зазначено згідно картотеки, то можливо вони повідомляють, що можливо вони колись були зареєстровані, згідно їхньої картотеки, що не являється речовим доказом. Якщо виходити з версії, що зареєстровані згідно картотеки станом на 19.09.2024 року, то прошу звернути увагу на той факт, що дана дата не лежить в межах строку за який пред`явлено позовні вимоги. Відтак, немає жодних відомостей щодо того, чи були там зареєстровані відповідачі на момент початку формування цієї позовної вимоги, а саме з 01.10.2021. Чи були вони там зареєстровані в 2021 році невідомо. Окрім того, в довідках які витребував суд, але які не являються доказом, також не вказано строк реєстрації відповідачів. Невідомо який період часу відповідачі там були зареєстровані, чи всі вони були там зареєстровані і яким чином, ці особи користувалися послугами згідно тих доказів які є в матеріалах справи. По-друге, в межах даної справи розглядається обов`язок сплати за комунальні послуги які на думку позивача перекладаються з власника нерухомого майна на відповідача. В межах даної справи немає жодного посилання на якій підставі, цей обов`язок переноситься з власника майна на відповідачів. Немає відомостей про те, що взагалі ця квартира існує, як об`єкт речових прав, невідомо хто дійсний власник речових прав. Про цю квартиру взагалі нічого не відомо. Доказів цього в межах справи не подавалося і взагалі це питання не було досліджено судом. У зв`язку з цим, будь-яким чином вважати, що дані особи є відповідачами у даній справі при невстановленості обов`язків власника та співвідношення власника та користувача, то в межах даної справи це питання не може бути вирішено. По-третє, якщо дослідити матеріали справи, то вони містять витяг із статуту позивача, який не містить відомостей про особу котра уповноважена виступати від імені позивача і так само особу яка уповноважена підписувати довіреності для справ для розгляду в суду. Довіреність в матеріалах справи підписана невідомою особою, що не має підтвердження на підпис таких довіреностей.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про день, місце та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши учасників справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Лубенського КЖЕУ від 19.08.2024 року за вих.№4397 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 (а.с.6).

01.10.2021 директором Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» в особі Приймака Дмитра Васильовича укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Ч. 5 ст. 13 Закон України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, передбачає, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Суд вважає, що між позивачем та відповідачем укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (а.с.7-14).

ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення для населення багатоквартирних будинків міста Лубни, яким на ім`я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Рішеннями Полтавської обласної ради від 21.12.20218 №981, від 06.07.2021 №217, від 30.09.2022 №476 та від 28.07.2023 №668 встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що надаються обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (а.с.15-18).

Наказом директора Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» від 15.09.2021 року затверджено розрахунок плати за абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води (а.с.19).

З розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що заборгованість відповідачів за адресою АДРЕСА_3 , складає: за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.10.2021 по 31.08.2024 30976,31 грн (а.с.20,25).

26 липня 2019 року видано судовий наказ по справі № 539/2669/19 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2016 року по червень 2019 року в сумі 22679,17 грн (а.с.26).

09 липня 2021 року видано судовий наказ по справі № 539/2477/21 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.06.2021 року в сумі 47246,87 грн (а.с.27).

Лубенським міськрайонним судом Полтавської області від 01.09.2023 р. по справі №539/3116/23 винесено судовий наказ про стягнення з боржників заборгованості (а.с.28). 10 червня 2024 року за заявою ОСОБА_2 судовий наказ було скасовано, про що постановлено ухвалу (а.с.29).

Відповідно до Розпорядження Лубенського міського голови від 13.10.2021 року №460, «Про початок опалювального сезону 2021-2022 рр. на території Лубенської територіальної громади» опалювальний сезон розпочато 15.10.2021 року (а.с.59).

Відповідно до Розпорядження Лубенського міського голови від 24.10.2022 року №468, «Про початок опалювального сезону 2022-2023 рр. на території Лубенської територіальної громади» опалювальний сезон розпочато 24.10.2021 року (а.с.60).

Відповідно до Розпорядження Лубенського міського голови від 19.10.2022 року №513, «Про початок опалювального сезону 2023-2024 рр. на території Лубенської територіальної громади» опалювальний сезон розпочато 19.10.2021 року (а.с.61).

Згідно з актами про підключення централізованого опалення від 15.10.2021, 24.10.2022, 19.10.2023 року представниками ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» було проведено включення системи опалення по АДРЕСА_2 (а.с.62-64).

Розрахунком кількості спожитої послуги з постачання теплової енергії багатоквартирний будинок по АДРЕСА_2 , підтверджується кількість спожитої послуги за вищевказаною адресою. (а.с.65)

Відповідно до актів контрольного зняття показників теплового лічильника від 28.10.2021, 14.09.2021, 26.11.2021, 29.12.2021, 28.01.2022, 28.02.2022, 30.03.2022, 18.04.2022, 23.10.2022, 31.10.2022, 28.11.2022, 25.12.2022, 27.01.2023, 03.04.2023, 06.10.2023, 31.10.2023, 30.11.2023, 28.12.2023, 31.01.2024, 29.02.2024, 02.04.2024, підтверджується зняття з лічильника за вищевказаною адресою. (а.с.66-78)

Відповідно до ст. 67,68 Житлового кодексу України наймачі зобов`язані вчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги в тому числі і за послуги за теплопостачання в строки встановлені чинним законодавством.

Положеннями статті 64Житлового кодексуУкраїни передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають з договору найму житлового приміщення.

Вимогами статті 162Житлового кодексуУкраїни передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Пунктом 5 ч. 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Згідно з підпунктом 3 пункту 41 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021, розміщеного на веб-сайті виконавця (ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго»)http://lubnyteplo.com.ua, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно із положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд не приймає доводи представника відповідача ОСОБА_2 , що того, що вона не має обов`язку по сплаті за комунальні послуги, що надавав позивач, так як позивачем не доведено місце реєстрації відповідачів, водночас матеріалами справи підтверджується зареєстроване за вказаною адресою місце реєстрації відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . При цьому, доказів зворотнього та відсутності у останніх обов`язку щодо сплати за комунальні послуги передбачених вищезазначеними нормами законодавства відповідачем не подано. При цьому, клопотань про витребування певних доказів не заявлялося.

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_2 вказаних в відзиві, що розрахунок заборгованості є неналежним доказом у справі, та він ставить під сумнів розрахунки, оскільки в процесі підготовки позовної заяви позивачем не розшифровано складових нарахувань, не зазначено посилань на нормативно правові акти, спосіб розрахунку, довідники, таблиці в яких встановлено вихідні дані загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі, суд зазначає, що відповідачами наданий позивачем розрахунок не спростований, що є їх процесуальним обов`язковим, згідно з ст. ст.12, 81 ЦПК України, а відтак такий правомірно приймається судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем. Іншого розрахунку відповідачами суду надано не було. Клопотань про витребування певних доказів (призначення експертиз) не заявлялося.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обов`язку по сплаті за користування послугами з централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води.

В порушення вищезазначених вимог чинного законодавства України, відповідачі не виконували свої зобов`язання щодо сплати за користування послугами з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказані послуги перед позивачем за період з 01.10.2021 року по 31.08.2024 року в сумі 30976 (тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 31 коп., що вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості № 86403 за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлений факт наявності заборгованості відповідачів перед позивачем за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» про стягнення заборгованості, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню та стягненню з відповідачів.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №0000004707 від 09.10.2024 про сплату судового збору у розмірі 2759,60 грн, платіжною інструкцією №2475 від 10.07.2023 про сплату судового збору у розмірі 268,40 грн, що в сумі становить 3028,00 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3028,00 грн, в рівних частках з кожного, тобто по 1009 (одна тисяча дев`ять) грн 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями10,12,13,76,141,247,258,259,263-265,268,273,354,355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води - задовільнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.10.2021 року по 31.08.2024 року в сумі 30976 (тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» витрати на оплату судового збору в рівних частках з кожного, тобто по 1009 (одна тисяча дев`ять) грн 33 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 27 грудня 2024 року.

Суддя Я.В. Просіна