Рішення

від 27.12.2024 по справі 752/625/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/625/24

Провадження № 2-а/752/106/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 грудня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Овдій-Барандич В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режиму, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , яка за результатом його розгляду просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, серії АА №00002140, винесену 29.11.2022 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного на (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко Іриною Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 132-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн із закриттям справи.

В обґрунтування позову зазначає, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 отримала виклик державного виконавця Крижопільського відділу державної виконавчої служби про стягнення штрафу у виконавчому провадженні НОМЕР_5, яке було відкрито на підставі постанови серії АА №00002140 від 29.11.2022. Постанова передбачала адміністративну відповідальність за порушення габаритно-вагових норм, зафіксоване автоматично, зокрема у постанові вказано: дата порушення: 03.11.2022 о 15:15, місце порушення: Дніпропетровська область, дорога М-04, км 186+337, транспортний засіб: VOLVO VNL, д/н НОМЕР_1 . У постанові зазначалося про перевищення вагових параметрів на 5,7% (2,3 тонни) від максимально допустимої ваги 40 тонн. Позивач стверджує, що зазначена постанова не була їй вручена, що є порушенням законодавства. Позивач вказує, що відсутнє перевищення допустимих габаритно-вагових норм (загальна маса транспортного засобу 42 300 кг не перевищує встановленої межі 44 тонн). Крім того, метадані автоматичної фіксації порушення не містять необхідної інформації про: державний номерний знак напівпричепа; категорію транспортного засобу; тип транспортного засобу; фотографії державних номерних знаків з різних кутів огляду; маркування вантажу. Між тим, постанова Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 (із змінами) зобов`язує забезпечувати автоматичну фіксацію всіх необхідних параметрів транспортного засобу. У цьому випадку ці вимоги не були дотримані. Вказує на те, повноваження щодо накладення штрафів за порушення габаритно-вагових норм належить Національній поліції України.

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву, яким представник заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідач діяв у межах та на підставі своїх повноважень, визначених законодавством, зокрема статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та нормативними актами, що регулюють габаритно-ваговий контроль. Вказує, що перевищення вагових норм транспортного засобу було зафіксовано автоматично за допомогою сертифікованих технічних засобів, які забезпечують точність вимірювання. Постанову було винесено через перевищення вагових параметрів транспортного засобу на 5.7% (2.3 тонни), що підтверджено даними автоматичної фіксації. Це перевищення порушує п. 22.5 Правил дорожнього руху (ПДР). Відповідач стверджує, що хоча напівпричіп був зареєстрований як контейнеровоз, він фактично не використовувався для перевезення контейнерів під час фіксації порушення. Отже, до нього застосовується ліміт ваги у 40 тонн, а не 44 тонни, як стверджує позивач. Оскаржувана постанова містить всі необхідні елементи, передбачені статтею 283 КУпАП, включаючи відомості про порушення, параметри транспортного засобу, місце і час фіксації, а також реквізити відповідальної особи. Використання автоматичних пунктів фіксації виключає можливість суб`єктивної оцінки. Дані підтверджуються сертифікованими метаданими. Згідно з матеріалами фотофіксації, транспортний засіб перевозив вантаж у напівпричепі з відкритим верхом і бортами, а не у контейнері, що заперечує аргументи позивача. Дані фото- та відеофіксації підтверджують факт перевищення вагових параметрів. Крім того, вказує на те, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки постанова була направлена рекомендованим листом за адресою, зазначеною в державному реєстрі. Відмова від отримання поштового відправлення чи його повернення не є підставою для поновлення строку. Представник відповідача вважає, що позивачка не надала переконливих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Позивечем було заявлено про витребування у відповідача інформаційного файлу, створеного автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень за допомогою технічних засобів WIM 20, WAGA-WIM35, №7 від 03.11.2022р. о 15 год 15 хв., за адресою М-04, км 186+337, Дніпропетровська обл., який став підставою для складання оскаржуваної постанови. Однак, оскільки відповідачем надані вказані докази до матеріалів справи, то підстав для задоволення вказаного клопотання немає.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням відзиву відповідача, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу впровадження автоматизованої фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорту Василенко І.В. складено постанову серія АА № 00002140 від 29.11.2022, згідно з якою встановлено, що 03.11.2022 о 15 год 15 хв., за адресою М-04, км 186+337, Дніпропетровська обл., відповідальна особа - ОСОБА_1 , допустила рух транспортного засобу VOLVO VNL, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.7% (2.3 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові від 29.11.2022 серії АА № 00002140 зазначено: VOLVO VNL, ДНЗ НОМЕР_1 .

У якості фактичних зафіксованих параметрів транспортного засобу зазначено: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь, відстань між вісями 1-2: 4650 мм, 2-3: 1320 мм, 3-4: 4550 мм; 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 4900 кг, 2 - 8400 кг, 3 - 8250 кг, 4 - 8250 кг; 5 - 8700 кг; 6- 8500 кг, загальна маса - 47000 кг.

Постановою від 29.11.2024 серія АА № 00002140 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 20, WAGA-WIM35, № 7, сертифікат відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки UA.TR.113-0619/05F-21; до 22.07.2022 р.

Строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу, який закінчився у період дії воєнного стану, відповідно до постанови Уряду від 05.04.2022 № 412 є чинним на період воєнного чи надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих його місцевостях.

Позивач вказує, що особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_2 свідчать, що трьохвісний транспортний засіб VOLVO VNL є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем.

При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 свідчить, що трьохвісного транспортного засобу DESOT OPL3AT3888134E є напівпричепом контейнеровозом.

Відповідно до частини другої статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з підпунктом «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний автомобіль - 18 тон; трьохвісний автомобіль - 25 (26)* тон; чотирьохвісний автомобіль - 32; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 тон; щодо комбінованих транспортних засобів: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони; щодо автопоїздів: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 тон.

Диспозиція пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на момент фіксації правопорушення, передбачає різні нормативи допустимої фактичної маси транспортних засобів для тягачів з напівпричепом та тягачів з напівпричепом (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Також зазначені параметри є відмінними в залежності від кількості осей тягача та контейнеровоза.

Таким чином, визначальними ознаками комбінованого транспортного засобу для цілей визначення параметрів максимальної фактичної маси є: кількість вісей у тягача та напівпричепа, наявність у напівпричепа ознак контейнеровозу, перевезення одного чи більше контейнера або ж змінного кузова при дозволеній максимальній довжині 13,716 метра.

Згідно із фотозображенням транспортного засобу, здійсненим в автоматичному режимі, в момент вчинення правопорушення, яке міститься в матеріалах справи, 03.11.2022 о 15 год. 15 хв. на ділянці дороги М-04, км 186+337, Дніпропетровська обл.. зафіксовано проїзд транспортного VOLVO VNL, ДНЗ НОМЕР_1 з напівпричепом та вантажем на ньому. Згідно з даними постанови від 29.11.2022 серія АА № 00002140 від 29.11.2022 загальна кількість вісей - 6 шт.

Факт, який сторонами не оспорюється, що рух транспортного засобу VOLVO VNL, ДНЗ НОМЕР_1 здійснювався, у тому числі, за урахуванням DESOT OPL3AT3888134E, який є напівпричепом контейнеровозом, відомості про який відсутні в оскаржуваній постанові.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу DESOT OPL3AT3888134E - є напівпричепом - контейнеровозом.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом положень ч. 2, ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

Положеннями ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пп. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів:

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).

Пунктом 4 Правил № 30 встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі Порядок № 1174).

Згідно з п.2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.

Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Згідно з п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які є Додатком до Порядку № 1174, у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.

Згідно з п. п. 7, 9 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 засіб вимірювальної техніки повинен відповідати суттєвим вимогам, установленим у додатку 1, та вимогам, установленим у відповідних додатках 3-12, що стосуються даної категорії засобу вимірювальної техніки.

Засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

З аналізу наведеного виходить, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Окрім того, пунктом 1.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що наземними транспортними засобами визнаються пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Частина перша статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Як вбачається з матеріалів справи, головним спеціалістом відділу впровадження автоматизованої фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорту Василенко І.В. складено постанову серія АА № 00002140 від 29.11.2022, згідно з якою встановлено, що 03.11.2022 о 15 год 15 хв., за адресою М-04, км 186+337, Дніпропетровська обл., відповідальна особа - ОСОБА_1 , допустила рух транспортного засобу VOLVO VNL, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.7% (2.3 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові серія АА № 00002140 від 29.11.2022 зазначено: VOLVO VNL, ДНЗ НОМЕР_1 .

У якості фактичних зафіксованих параметрів транспортного засобу зазначено: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь, відстань між вісями 1-2: 4650 мм, 2-3: 1320 мм, 3-4: 4550 мм; 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 4900 кг, 2 - 8400 кг, 3 - 8250 кг, 4 - 8250 кг; 5 - 8700 кг; 6- 8500 кг, загальна маса - 47000 кг.

При цьому, що рух транспортного засобу VOLVO VNL, ДНЗ НОМЕР_1 здійснювався, у тому числі, за урахуванням DESOT OPL3AT3888134E, який є напівпричепом контейнеровозом, відомості про який відсутні в оскаржуваній постанові, однак не заперечується сторонами.

Отже, вказаний в постанові транспортний засіб складався з спеціалізованого вантажного сідлового тягача VOLVO VNL та напівпричепу-контейнеровозу DESOT OPL3AT3888134E.

Судом встановлено та вбачається з фотозображень, які фіксують правопорушення, що транспортний засіб складається з: сідлового тягача, який має 3 осі; напівпричепа, який має 3 осі, розташовані в задній частині.

Таким чином, загальна кількість осей транспортного засобу становить 6 осей, що відповідає даним, зазначеним у постанові. Це свідчить про коректність зафіксованих характеристик транспортного засобу.

Як вже було зазначено вище, відповідно до пп. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів, зокрема: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху повна маса 44 тони встановлена не у разі здійснення перевезення трьохвісним автомобілем (тягачем) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), а лише у разі, якщо такий транспортний засіб здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів.

Спірним у межах цієї справи питанням є саме те, чи перевозив транспортний засіб позивача контейнери.

Звертаючись з позовом про оскарження спірної постанови, ОСОБА_1 наполягала виключно на тому, що до позивача мають бути застосовані приписи п. 22.5 ПДР, які передбачають обмеження в 44 тони, а не 40 тон, наполягаючи на тому, що належний їй транспортний засіб є трьохвісним тягачем з трьохвісним контейнеровозом.

Однак, позивач не зазначила та жодним чином не довела і не підтвердила, що належний їй транспортний засіб - трьохвісний тягач з трьохвісним контейнеровозом перевозив саме контейнер, в той час як лише перевезення таким транспортом контейнерів є підставою для застосування обмеження в 44 тони, а не 40 тон.

Позовна заява не містить жодних доводів та доказів того, що належний їй транспортний засіб перевозив контейнери, натомість, позивач лиш наполягала на тому, що останній є трьохвісним контейнеровозом.

Разом з тим, належність транспортного засобу до типу контейнеровоза ще не доводить наявність підстав для застосування обмеження 44 тони, оскільки обмеження в 44 тони підлягає застосуванню лише у випадку, якщо трьохвісний тягач з трьохвісним контейнеровозом перевозить саме контейнер, однак, позивач на такі обставини не посилалась та не вказувала, що належний їй транспортний засіб перевозив саме контейнер.

Водночас у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року за №363 (далі - Наказ №363), дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.

Також Наказом №363 наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.

Відповідно до п. п. 17.1 - 17.5 Наказу №363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.

Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера;найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Крім цього, відповідно до вимог п. 17.15 Наказу № 363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

При цьому, позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належать позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано доказів на підтвердження того який вантаж перевозився та у який спосіб.

Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням, відсутність контейнеру із відповідним маркуванням підтверджується і фотознімками під час фото фіксації.

При цьому, за даними фото фіксації неможливо встановити, що тягач на платформі перевозив контейнер.

Вищевказаний спеціалізований сідловий тягач не містить маркування, встановленого законодавством, що могло б підтвердити перевезення ним саме контейнеру.

За таких обставин, з огляду на визначені в оскаржуваній постанові зафіксовані параметри транспортного засобу, зокрема, кількість вісей 6, та дані свідоцтв про реєстрацію сідлового тягача, напівпричепу, у спірному випадку зафіксований транспортний засіб - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом.

Таким чином, максимально допустиме навантаження для транспортних засобів позивача відповідно до п.п. «б» п. 22.5 ПДР України становить 40 т.

Відтак, враховуючи те, що фактична загальна маса транспортних засобів є більшою за гранично допустиму, яка визначена пунктом 22.5 ПДР України, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд вважає, що стороною позивача не доведено належними доказами протиправність притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132? КУпАП.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд, зважаючи на недоведеність позивачем своїх вимог та наявність доказів на підтвердження вини позивача, вважає, що постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Згідно ст. 139 КАС України з урахуванням відмови в задоволенні позову сплата судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 19, 20, 73-77, 241-245, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режиму, залишити без задоволення.

2. Постанову серії AA №00002140 від 29.11.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132? КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. залишити без змін.

3. Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51).

Повний текст рішення суду складено та підписано 27.12.2024р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА