Рішення

від 30.09.2024 по справі 752/12220/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12220/20

Провадження № 2/752/264/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Каченюк Олег Ігорович до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Каченюк О.І., звернувся до суду з позовною заявою до ТзДВ «Міжнародна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 16.10.2019 року сталася ДТП в якій, внаслідок пошкодження належного позивачу транспортного засобу VOLVO V90CC, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було завдано матеріальний збиток.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2019 року по справі № 752/22503/19 ОСОБА_2 визнано винним скоєнні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідальність винуватця ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія». Згідно з полісом АО/1923609 страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн, франшиза - 2600 грн.

Відповідач 1 ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» загалом відшкодував 79 163,07 грн, що підтверджується листом Нацкомфінпослуг від 21.05.2020 року.

Проте, відповідно до висновку № 183-1 експертного автотоварознавчого дослідження з визнання вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, складеного 10.04.2020 року судовим експертом Ю.Н. Вартаняном, вартість матеріального збитку складає 172 496,08 грн, з яких вартість збитку становить 127 067, 46 грн, втрата товарної вартості автомобіля - 45 428,62 грн.

Таким чином сума недоплаченого позивачу страховиком відшкодування складає: 172496,08грн-45428,62грн (ВТВ)-2600грн (франшиза)-79163,07грн (вже виплачених) = 45304,39 грн.

Сума збитків, що має бути відшкодована відповідачем 2 складає: 172496,08 грн-79163,07 грн-45304,39 грн = 48028,62 грн.

На підставі зазначено позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача ТДВ «Міжнародна страхова компанія» суму матеріального збитку у розмірі 45304,39 грн, витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі 990 грн, судових витрат, пов`язаних із викликом на проведення експертизи у розмірі 164,40 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 453,04 грн; з відповідача ОСОБА_2 суму матеріального збитку у розмірі 48028,62 грн, витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі 990 грн, судових витрат, пов`язаних із викликом на проведення експертизи у розмірі 173,40 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 480,29 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 6 липня 2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 51).

У відзиві представник відповідача 1 заперечував проти позовних вимог в частині щодо стягнення з ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» грошової суми у розмірі 45428,62 грн та інших сум оскільки з врахуванням даних Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 04.12.2019 року встановлено розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, яке становить 79163,07 грн і яке сплачено ОСОБА_1 як власнику пошкодженого ТЗ. ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» не мало підстав для перегляду суми страхового відшкодування у зв`язку з тим, що наданий представником потерпілого Рахунок № НВеС-0013219 від 25.10.2019 року не може бути взятий до уваги.

Звертає увагу на те, що звіт від 04.12.2019 року, що виконаний ФОП ОСОБА_3 є обґрунтованим і вважає суму страхового відшкодування, яка сплачена ОСОБА_1 такою, що сплачена в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача вважає твердження викладені у відзиві необґрунтованими оскільки Звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 04.12.2019 року не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Так, у Протоколі огляду відсутній підпис саме оцінювача, а отже він не був присутнім при огляді пошкодженого транспортного засобу. Крім того в ремонтній калькуляції, що є додатком до Звіту про оцінку, в розділі «Запасні частини» всі комплектуючі, крім однієї, введені оцінювачем самостійно, тобто без врахування середньо ринкових цін, діючих на момент оцінки. Оцінювачем не враховано вартість пошкодженого крила, не розраховано вартість ущільнювача дверей правих лівих та інших деталей. Також оцінювачем не розрахована вартість відновлювального ремонту.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.12.2020 року зупинено провадження у справі та призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м.Київ, вул.Смоленська, 6) (а.с. 113).

Ухвалою від 14.12.2020 року зобов`язано надати суду: позивача -фототаблицю до висновку № 183-1 огляду 18 березня 2020 року колісного засобу автомобіля VOLVO V90CC, д.н.з. НОМЕР_1 на електронному носії; відповідача - оригінал звіту №050/10/19 про оцінку колісного ТЗ, зробленого ФОП ОСОБА_4 на замовлення ТзДВ з додатком фототаблиці на електронному носії (а.с. 114).

Листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) № 8243/4019-4-23/54 від 22.04.2024 року повернуто матеріали цивільної справи № 752/12220/20 та повідомлено, що у зв`язку з ненадходженням до Інституту оплати за проведення судової експертизи ухвала суду залишається без виконання.

Ухвалою суду 20.05.2024 року провадження у справі поновлено (а.с. 133).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його та позивача відсутністі.

Представник відповідача ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача і представника відповідача ТзДВ «Міжнародна страхова компанія».

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_2 16.10.2019 року о 15 год. 30 хвилин, керуючи автомобілем AUDI, н.з. НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Льва Толстого, не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, не переконався у безпечності руху і починаючи рух здійснив зіткнення з автомобілем VOLVO V90CC, д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу VOLVO V90CC, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.9-10).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року (справа № 752/22503/19) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вчиненого за зазначених вище обставин (а.с.8).

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ AUDI, н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 на момент вказаної ДТП була забезпечена у відповідача ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/1923609 з лімітом за шкоду майну - 130000 грн, франшиза - 2600 грн, про що свідчить також витяг з бази даних МТСБУ про чинність полісу на дату ДТП (а.с. 11,12).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-ІХ страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Відповідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» (чинного на час виникнення правовідносин) страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

30.10.2019 року Позивач звернувся до відповідача ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту № 050/10/19 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу» від 04.12.2019 року складеного ФОП ОСОБА_6 на замовлення ТзДВ «Міжнародна страхова компанія», розмір вартості відновлювального ремонту становить 81763,07 грн (а.с. 67-75).

ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» згідно з Договором страхування АО/1923609 на підставі вказаної заяви ОСОБА_1 і страхового акту № 16207 від 28.01.2020 року, виходячи з розрахунку страхового відшкодування здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 79 163,07 грн, що підтверджується Листом Нацкомфінпослуг № 10362/13-12 від 21.05.2020 року і не заперечується сторонами.

В свою чергу для оцінки нанесеного збитку позивач 13.03.2020 р. звернувся до судового експерта Вартаняна Ю.Н. з заявою про проведення нового висновку експертного автотоварознавчого дослідження.

Позивач вказує, що страховою компанією було виплачено страхове відшкодування не в повному обсязі, оскільки, відповідно до висновку № 183-1 від 10 квітня 2020 року, складеного за результатами заяви ОСОБА_1 про проведення експертного автотоварознавчого дослідження, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу VOLVO V90CC, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження (з технічної точки зору) на дату огляду 18.03.2020 становить 172 496,08 грн, ринкова вартість транспортного засобу - 1495383,30 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 127 067,46 грн, величина втрати товарної вартості - 45 428,62 грн (а.с.16).

За проведення та виготовлення вищевказаного висновку позивачем сплачено 1980 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1671830870.1 від 09.04.2020 року (а.с. 40).

Заперечуючи проти позовних вимог, сторона відповідача вказувала, що страховою компанією було виконано обов`язок по виплаті страхового відшкодуванн в повному обсязі.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що спірні відносини сторін врегульовані положеннями Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну.

За змістом ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно п. 34.4 ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Разом з тим, відносини у сфері оцінки шкоди регулюються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав» № 1440 від 10.09.2003 року.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно приписів пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Отже, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав» № 1440 від 10.09.2003 року, документом який підтверджує належним чином оцінений розмір матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу є саме звіт суб`єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу, і який є обов`язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Згідно ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) або здійснити виплату страхового відшкодування. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або іншій особі, яка має право на отримання відшкодування. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц (провадження № 61-28918св18) дійшов висновку, що «визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами)».

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було проведено огляд транспортного засобу, про що складено (Протокол) Акт огляду транспортного засобу від 16.10.2019 року (а.с. 77). Завдання майнової шкоди автомобілю VOLVO V90CC, д.н.з. НОМЕР_1 підтверджується також копіями фотокарток автомобіля (а.с. 76).

Згідно з Звітом ФОП ОСОБА_4 № 050/10/19 від 04.12.2019 вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу становить 81 763,07 грн.

Разом з тим, суд не може прийняти вказаний звіт, як належний та допустимий доказ розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) (далі - Методика), технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, Звіт про оцінку експертного автотоварознавчого дослідження № 050/10/19 від 04.12.2019 складений ФОП ОСОБА_4 , проте акт технічного огляду колісного транспортного засобу від 16.10.2019, який став підставою складення Звіту, складений іншою особою. Таким чином, всупереч вимогам Методики, ФОП ОСОБА_4 особисто не оглядав транспортний засіб.

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із відповідачів на користь позивача, суд бере до уваги висновок № 183-1 від 10 квітня 2020 року судового експерта Вартаняна Ю.Н., наданий позивачем, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу VOLVO V90CC, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження (з технічної точки зору) на дату огляду 18.03.2020 становить 172 496,08 грн, з яких вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 127 067,46 грн, величина втрати товарної вартості - 45 428,62 грн; ринкова вартість транспортного засобу - 1495383,30 грн.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує збиток, пов`язаний з втратою товарної вартості транспортного засобу.

В зв`язку з вищезазначеним, суд вважає, що з відповідача ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» підлягає стягненню недоплаченого страховиком відшкодування у розмірі 45 304,39 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 127 067,46 грн - франшиза 2600 грн - сплачене страхове відшкодування у розмірі 79 163,07 грн).

Статтею 1166 ЦК України передбачено обов`язок особи, винної у заподіянні шкоди, відшкодувати її в повному обсязі.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати діяльність, в тому числі, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особи, винними діями яких завдано шкоди майну, яке використовується при здійсненні діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки, якщо таким особам не було завдано шкоди цим джерелом, відповідають за завдану шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Окрім цього, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували фактичні витрати позивача щодо відновлювального ремонту автомобіля, зокрема рахунки фактури, акти виконаних робіт, квитанції, чеки, накладні, товарні чеки, тому судом враховується висновок експертного дослідження від 10 квітня 2020 року.

Оскільки шкоду, пов`язану з втратою товарної вартості страховик не відшкодовує її має бути сплачено винуватцем події.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 , який є винуватцем ДТП, суму збитків у розмірі 48 028 ,62 грн, яка складається з суми втрати товарної вартості у розмірі 45 428,62 грн та франшизи у розмірі 2600,00 грн.

Крім того, з відповідачів ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» та ОСОБА_2 на користь позивача підлягають витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1900 грн, а також витрати пов`язані з викликом сторін на провадження огляду пошкодженого автомобіля у розмірі 164,40 грн та 173,40 грн відповідно.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Отже з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню: з ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» судовий збір у розмірі 453,04 грн, з відповідача ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 480,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Каченюк Олег Ігорович до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «МІЖНАРОДНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 31236795, місцезнаходження: м. Харків, пр. Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, офіс 1-12) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) несплачену частину матеріального збитку у розмірі 45 304,39 грн, витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 990 грн, витрати, пов`язані із викликом на проведення експертизи у розмірі 164,40 грн та судовий збір у розмірі 453,04 грн, що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 46 911 (сорок шість тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 83 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальний збиток у розмірі 48 028,62 грн, витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 990 грн, витрати, пов`язані із викликом на проведення експертизи у розмірі 173,40 грн та судовий збір у розмірі 480,29 грн, що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 49 672 (сорок дев?ять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк