Рішення
від 27.12.2024 по справі 752/8516/24
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8516/24

Провадження № 2/752/4659/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 грудня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Овдій-Барандич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування розпорядження в частині та визнання основним квартиронаймачем,-

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд скасувати розпорядження №247 від 08.06.2023 року «Про зміну договору найму» в частині зміни квартиронаймача на ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати основним квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та стягнути судові витрати, понесені позивачем, з ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_2 самовільно зайняв житлове приміщення після незаконної зміни договору найму, порушуючи ст. 61, 103-106 Житлового кодексу Української РСР (ЖК УРСР), і що позивач має право бути визнаним основним квартиронаймачем. Вказує, що позивач постійно був зареєстрований у квартирі з 1994 року. Проте неправомірними діями ОСОБА_2 , які виразились у подачі до суду великої кількості позовних заяви, серед яких і позовної заяви про визнання права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , останній набув права на зміну умов договору найму.

Ухвалою судді від 23.04.2024 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.04.2024 р. у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування розпорядження в частині та визнання основним квартиронаймачем відмовлено.

20.12.2024 клопотання ОСОБА_5 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування розпорядження в частині та визнання основним квартиронаймачем залишено без задоволення.

23.12.2024 клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування розпорядження в частині та визнання основним квартиронаймачем залишено без задоволення.

Відповідач, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, у своєму відзиві заперечує проти позовних вимог, вказуючи, що розпорядження №247 від 08.06.2023 року було ухвалено відповідно до чинного законодавства, зокрема статей 103-106 Житлового кодексу УРСР, статей 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 №121. Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних доказів порушення його прав чи законних інтересів, як цього вимагає стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України, а тому позов є необґрунтованим. Оскільки позивач також не довів своєї реєстрації за спірною адресою, що є ключовим для визнання права на користування житлом, адміністрація просить суд повністю відмовити в задоволенні позову.

Відповідач, ОСОБА_2 , у своєму відзиві заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивач був знятий з реєстрації за адресою спірної квартири ще 08.06.2021 року та наразі проживає за іншою адресою, яку відповідач надав йому в оренду. Відповідач наголошує, що реєстрація інших осіб за цією адресою підтверджує відсутність підстав для порушення прав позивача. Оскільки дії відповідача відповідають законодавству, а позивач не має жодних підтверджуючих документів на право користування квартирою, відповідач вважає позов необґрунтованим і просить суд відмовити у його задоволенні.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З витягу з розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №247 від 08.06.2023 року вбачається, що на підставі статей 103-106 Житлового кодексу УРСР, статей 6 і 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а також розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 №121, було здійснено зміну договору найму на житлове приміщення.

Відповідно до вказаного розпорядження договір найму на квартиру АДРЕСА_2 , було змінено на ОСОБА_2 . Вказано, що він проживає у квартирі разом із родиною (сином, сестрою, онуком і двома племінницями). Зміна договору була проведена у зв`язку зі смертю попереднього квартиронаймача - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 14.01.2018 року.

Відповідно до ст. 106 Житлового кодексу УРСР повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

З нотаріально посвідчених заяв, зареєстрованих у реєстрі, вбачається, що ОСОБА_9 (зареєстровано 22.122022 року, №1117), ОСОБА_5 (зареєстровано 19.12.2022 року, №1215), ОСОБА_7 (зареєстровано 01.122022 року, №697) та ОСОБА_3 (зареєстровано 14.12.2022 року, №3744) добровільно надали згоду на оформлення особового рахунку для квартири АДРЕСА_3 , на ім`я ОСОБА_2 . У заявах зазначено, що підписанти усвідомлюють значення своїх дій, розуміють обставини, що мають значення, і повністю підтримують рішення про оформлення особового рахунку на користь ОСОБА_2 , якого визнають відповідальною особою. Усі заяви були нотаріально посвідчені, що підтверджує їх законність та дійсність.

З відповіді №556195 від 23.04.2024 року, сформованої з Єдиного державного демографічного реєстру, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 20.10.1994 року. Однак його реєстрація за цією адресою була припинена 08.06.2021 року.

Під час розгляду справи не було надано належних та обґрунтованих доказів, які б підтверджували правові підстави зняття позивача, ОСОБА_1 , з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, до матеріалів справи не долучено жодних документально підтверджених даних, таких як відповідні рішення суду, заяви позивача або інших осіб про зняття з реєстрації, а також будь-яких інших актів, які б могли обґрунтувати зміну реєстрації позивача.

Частиною 4 ст. 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Частинами 1-2 ст. 61 ЖК України закріплено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

З ордеру №770/6 серія Б, виданого 12 лютого 1981 року ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Московського районного ради народних депутатів від 26 січня 1981 року, вбачається, що йому та членам його сім`ї (дружині ОСОБА_10 , сину ОСОБА_2 та доньці ОСОБА_11 ) було надано право на заселення трикімнатної квартири АДРЕСА_3 . Загальна площа квартири складає 41,3 кв. м.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї ст., перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно з положеннями ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до частин першої, другої ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам роз`яснено, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі № 6-60цс12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга ст. 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга ст. 65 ЖК України).

Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання у квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім''ї наймача, у розумінні частини другої ст. 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають у квартирі разом з наймачем.

При цьому на вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей не потрібно письмової згоди всіх членів сім`ї, які проживають разом з наймачем.

Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні, й інші обставини справи, що мають значення для справи, зокрема, чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Частиною другою ст. 107 ЖК України визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо із жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. У зв`язку зі смертю основного наймача, договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , не довів факт порушення свого права на укладення договору найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті попереднього квартиронаймача, ОСОБА_8 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач був знятий з реєстрації за вказаною адресою 08.06.2021 року, що підтверджується відповідними даними з Єдиного державного демографічного реєстру. Факт припинення реєстрації позивача свідчить про відсутність у нього права користування спірною квартирою станом на момент подання позову.

Позивачем також не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували його проживання у спірній квартирі після припинення реєстрації. Відповідно, суд дійшов висновку, що права позивача не були порушені, внаслідок винесення розпорядження № 247 від 08.06.2023 р. про зміну договору найму, а тому вимоги позову є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову витрати позивача в порядку ст. 141 ЦПК України залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування розпорядження в частині та визнання основним квартиронаймачем залишити без задоволення.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, адреса: проспект Голосіївський, будинок, 42, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ: 37308812.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа 1: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа 2: ОСОБА_4 в особі ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа 3: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа 4: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа 5: ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.12.2024 р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА

СудГолосіївський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.12.2024
Оприлюднено31.12.2024
Номер документу124113341
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —752/8516/24

Рішення від 27.12.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Ольшевська І. О.

Ухвала від 23.12.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Ольшевська І. О.

Ухвала від 20.12.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Ольшевська І. О.

Ухвала від 26.04.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Ольшевська І. О.

Ухвала від 23.04.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Ольшевська І. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні