Ухвала

від 26.11.2024 по справі 757/49553/24-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49553/24-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., перевіривши форму та зміст адміністративного позову ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з вказаним позовом до Печерського районного суду м. Києва.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі суддя до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Тобто, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (дана правова позиція суду відповідає практиці Верховного Суду, яка викладена в постановах від 13.03.2018 у справі №914/2772/16 та від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).

За змістом норм частин 1 і 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (ч. 6 цієї статті).

Ураховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законодавством порядку.

Позовну заяву ОСОБА_1 підписано адвокатом Ардобацьким К. Г., як представником позивача.

На підтвердження повноважень представником долучено ордер та копію витягу з Єдиного Реєстру адвокатів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 12.01.2018 у справі № К/800/28757/13, є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.

Тобто, підписання та подання адміністративного позову мають бути підтверджені домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості щодо об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 18.10.2018 в справі № 811/1507/18, адміністративне провадження № К/9901/61152/18, та в ухвалі від 11.01.2019 у справі № 820/3119/18, адміністративне провадження № К/9901/119/19.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20.05.010 у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" №28249/95).

У зв`язку з наведеним вище, суддя доходить висновку, що додані до позову копії документів (ордер та витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України) не є документом, що посвідчує повноваження адвоката Ардобацького К. Г. на підписання та подання цього позову до суду від імені ОСОБА_1 , а тому слід вважати, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

В силу припису норми п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням означеного, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід поверненути позивачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.

На підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», керуючись статтями 43, 55, 59, 160, 161,169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови повернути позивачу ОСОБА_1 .

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя В. В. Єрмічова